Корисна інформація
№ 165

ІНДЕКСАЦІЯ не входить в Доплату до мінімальної зарплати! думка Мінсоцполітики змінилась на вимоги Федерації профспілок 

11.12.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ
07.09.2017 N 2341/0/101-17

Щодо вiдкликання листа

Департамент заробiтної плати та умов працi Мiнiстерства соцiальної полiтики вiдкликає лист вiд 13.02.2017 р. N 317/0/101-17/282, який визнає таким, що втратив чиннiсть.

 

МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ
13.02.2017 N 317/0/101-17/282

(Лист вiдкликано на пiдставi Листа
Мiнiстерства соцiальної полiтики україни
N 2341/0/101-17 вiд 07.09.2017)

Щодо включення iндексацiї до виплат, якi враховуються
до зарплати при забезпеченнi її мiнiмального розмiру

Департамент заробiтної плати та умов працi розглянув лист i повiдомляє.

Згiдно iз статтею 1 Закону України "Про оплату працi" (далi - Закон) заробiтна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразi, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працiвниковi за виконану ним роботу.

Вiдповiдно до статтi 3-1 Закону (її редакцiї Закону України вiд 06.12.2016 р. N 1774-VIII) розмiр заробiтної плати працiвника за повнiстю виконану мiсячну (годинну) норму працi не може бути нижчим за розмiр мiнiмальної заробiтної плати.

Тобто, якщо працiвником виконана мiсячна норма працi, йому мають нарахувати заробiтну плату не нижче розмiру мiнiмальної заробiтної плати.

Частиною другою статтi 3-1 Закону визначений вичерпний перелiк виплат, якi не враховуються при обчисленнi розмiру заробiтної плати працiвника для забезпечення її мiнiмального розмiру. Це - доплати за роботу в несприятливих умовах працi та пiдвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нiчний та надурочний час, роз'їзний характер робiт, премiї до святкових i ювiлейних дат.

Всi iншi складовi заробiтної плати, якi не перелiченi в частинi другiй статтi 3-1 Закону, мають враховуватись до мiнiмальної заробiтної плати.

Тобто, сума iндексацiї, визначена вiдповiдно до пункту 5 Порядку проведення iндексацiї грошових доходiв населення, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.07.2003 N 1078 (iз змiнами), включається до виплат, якi мають враховуватись до заробiтної плати при забезпеченi її мiнiмального розмiру.

Директор Департаменту О. Товстенко

Мінсоцполітики України інформує та надає у межах своїх повноважень роз'яснення (підпункт 103 пункту 3 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. N 423). Роз'яснення та листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають рекомендаційно-інформаційний характер.

 

ФЕДЕРАЦIЯ ПРОФЕСIЙНИХ СПIЛОК УКРАЇНИ

ЛИСТ
27.07.2017 N 05/01-27/825

Щодо врахування доплат у складi мiнiмальної заробiтної плати

Федерацiя профспiлок України звертається у зв'язку з грубим порушенням законодавства України про оплату працi, спричиненим довiльним тлумаченням посадовими особами Мiнiстерства соцiальної полiтики України положень Закону України "Про оплату працi", викладеним у листi Мiнсоцполiтики України вiд 13.02.2017 р. N 317/0/101-17/282 (далi - лист N 317/0/101-17/282).

У зазначеному листi мiнiстерство поширило iнформацiю, що сума iндексацiї включається до складу виплат, якi мають враховуватись до заробiтної плати при забезпеченнi її мiнiмального розмiру.

Вiдповiдно до статтi 3 Закону України "Про оплату працi" (далi - Закон) та статтi 95 Кодексу законiв про працю України мiнiмальна заробiтна плата - це встановлений законом мiнiмальний розмiр оплати працi за виконану працiвником мiсячну (годинну) норму працi.

Натомiсть вiдповiдно до статтi 1 Закону України "Про iндексацiю грошових доходiв населення" iндексацiя грошових доходiв населення - це встановлений законами та iншими нормативно-правовими актами України механiзм пiдвищення грошових доходiв населення, що дає можливiсть частково або повнiстю вiдшкодовувати подорожчання споживчих товарiв i послуг.

Суми iндексацiї грошових доходiв нараховуються та виплачуються для пiдтримки купiвельної спроможностi населення України в умовах зростання цiн з метою дотримання встановлених Конституцiєю України гарантiй щодо забезпечення достатнього життєвого рiвня громадян.

Тобто iндексацiя заробiтної плати, на противагу оплатi працi, не залежить вiд виконання певних обсягiв роботи, а є встановленою законодавством державною гарантiєю у зв'язку з зумовленими iнфляцiєю змiнами цiн i тарифiв на товари та послуги, що реалiзуються населенню.

Вiднесення сум виплат, пов'язаних з iндексацiєю заробiтної плати працiвникiв, до складу фонду заробiтної плати здiйснюється виключно з метою визначення джерела їх фiнансування та унiфiкацiї бухгалтерського облiку.

Водночас частиною п'ятою статтi 2 Закону України "Про iндексацiю грошових доходiв населення" передбачено, що iндексацiї пiдлягають грошовi доходи населення у межах прожиткового мiнiмуму, встановленого для вiдповiдних соцiальних i демографiчних груп населення.

Виходячи з викладеного, сума iндексацiї за своїм змiстом та призначенням не може включатися до складу доплат до рiвня мiнiмальної заробiтної плати.

Це додатково пiдтверджується також положеннями статтi 33 Закону, якими визначено, що в перiод мiж переглядом розмiру мiнiмальної заробiтної плати iндивiдуальна заробiтна плата пiдлягає iндексацiї згiдно з чинним законодавством.

Пунктом 2 Порядку проведення iндексацiї грошових доходiв населення, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.07.2003 р. N 1078, передбачено, що iндексацiї пiдлягає, зокрема, оплата працi найманих працiвникiв пiдприємств, установ та органiзацiй у грошовому виразi, яка включає оплату працi за виконану роботу згiдно з тарифними ставками (окладами) i вiдрядними розцiнками, доплати, надбавки, премiї, гарантiйнi та компенсацiйнi виплати, передбаченi законодавством, а також iншi компенсацiйнi виплати, що мають постiйний характер.

Вiдповiдно до абзацу дев'ятнадцятого пункту 2.2.1 Iнструкцiї зi статистики заробiтної плати, затвердженої наказом Державного комiтету статистики України вiд 13.01.2004 р. N 5, доплата до розмiру мiнiмальної заробiтної плати належить до Фонду додаткової за робiтної плати.

Таким чином, доплата до мiнiмальної заробiтної плати у складi оплати працi в межах прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб також є об'єктом iндексацiї.

Федерацiя профспiлок України звернулася до Мiнсоцполiтики (лист вiд 14.06.2017 р. N 05/01-16/661) з проханням надати додатковi роз'яснення з подальшим їх оприлюдненням щодо неврахування суми iндексацiї грошових доходiв при обчисленнi заробiтної плати для забезпечення її мiнiмального розмiру. У вiдповiдь отримано лист мiнiстерства (вiд 07.07.2017 р. N 13899/0/2-17/16), в якому йдеться, що сума iндексацiї має враховуватись до мiнiмальної заробiтної плати.

Мiнiстерство юстицiї України як головний орган у системi центральних органiв виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну правову полiтику, неодноразово наголошувало (наприклад, у листах вiд 28.04.2011 р. N 3915-0-4-11/101 та вiд 31.05.2012 р. N 5476-0-33-12/10.1 тощо), що листи - це службова кореспонденцiя, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, iнформацiйний та рекомендацiйний характер i не повиннi мiстити нових правових норм, якi зачiпають права, свободи й законнi iнтереси громадян або мають мiжвiдомчий характер. Такi правовi норми мають бути викладенi виключно у нормативно-правовому актi, затвердженому вiдповiдним розпорядчим документом уповноваженого вiдповiдно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому iз заiнтересованими органами та зареєстрованому в органах юстицiї в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацiю нормативно-правових актiв. У разi встановлення листами нових правових норм вони пiдлягають вiдкликанню з мiсць застосування органом, що їх видав, та скасуванню.

Враховуючи викладене, просимо звернутися до Мiнiстерства соцiальної полiтики України з вимогою про вiдкликання листа N 317/0/101-17/282, яким встановлюються новi правовi норми в порушення приписiв Закону України "Про iндексацiю грошових доходiв громадян", спрямованого на реалiзацiю гарантiй, визначених у статтi 48 Конституцiї України.

Голова ФПУ Г. Осовий

№ 164

Виданий належним чином оформлений лікарняний є пiдставою для продовження чи перенесення щорiчної вiдпустки незалежно вiд причин непрацездатностi (порушення режиму, алкоголь тощо)

11.12.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Щодо тимчасової непрацездатностi у перiод вiдпустки

ПИТАННЯ: Чи повинен роботодавець продовжувати або переносити на iнший перiод щорiчну вiдпустку працiвника на кiлькiсть днiв хвороби, що припали на цю вiдпустку згiдно з листком непрацездатностi, виданим з порушеннями, якi так i не були виправленi i через якi допомога по тимчасовiй непрацездатностi за цим листком не призначалася?

Чи пiдлягає продовженню або перенесенню на iнший перiод щорiчна вiдпустка працiвника на кiлькiсть днiв хвороби, що припали на цю вiдпустку згiдно з листком непрацездатностi, за яким хвороба настала унаслiдок алкогольного сп’янiння?

ВIДПОВIДЬ: Згiдно зi статтею 11 Закону України "Про вiдпустки" щорiчна вiдпустка має бути перенесена на iнший перiод або продовжена в разi тимчасової непрацездатностi працiвника, засвiдченої в установленому порядку.

Вимоги до заповнення листка непрацездатностi призначенi Iнструкцiєю, затвердженою наказом Мiнiстерства охорони здоров’я, Мiнiстерства працi та соцiальної полiтики, Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi, Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України вiд 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406. Обов’язок щодо перевiрки правильностi заповнення листка непрацездатностi покладено на комiсiї iз соцiального страхування, створенi роботодавцями.

Вiдповiдно до п. 2.10 Iнструкцiї про порядок видачi документiв, що засвiдчують тимчасову непрацездатнiсть громадян, затвердженої наказом МОЗ України вiд 13.11.2001 р. № 455, у разi тимчасової непрацездатностi, зумовленої захворюванням або травмою, внаслiдок алкогольного, токсичного сп'янiння чи дiї наркотикiв видається листок непрацездатностi з обов’язковою позначкою про це в ньому.

Таким чином, виданий працiвниковi належним чином оформлений листок непрацездатностi є пiдставою для продовження чи перенесення щорiчної вiдпустки незалежно вiд причин непрацездатностi.

Вiдповiдно щорiчна вiдпустка працiвника не продовжується i не переноситься, якщо вона припала на перiод непрацездатностi, належним чином не засвiдченої (вiдсутнi пiдписи, печатки тощо).

Вiталiна КОРКУШКО, завiдувач сектору;
Олена УСЕНКО, головний спецiалiст

"Праця i зарплата" N 32 (1044), 30 серпня 2017 р.

Документ взят из "ИАС Консультант"

 

№ 163

Звільнення за iнiцiативою осiб,
якi не є стороною такого трудового договору

11.12.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент Вiддiл координацiї правової роботи та
застосування законодавства

Припинення трудового договору за iнiцiативою осiб,
якi не є стороною такого трудового договору

Механiзм правового регулювання припинення трудового договору пов’язаний, як правило, iз волевиявленням його сторiн (працiвника та власника або уповноваженого ним органу).

Зазвичай трудовий договiр може бути розiрвано з iнiцiативи працiвника чи власника або уповноваженого ним органу. Основним законодавчим нормативно-правовим актом, який регулює питання звiльнення працiвникiв, є КЗпП. Крiм того, пiдстави для звiльнення можуть мiститися у спецiальних законодавчих актах.

Чинним трудовим законодавством України передбачено також можливiсть розiрвання трудового договору, укладеного мiж працiвником та власником або уповноваженим ним органом, з iнiцiативи осiб, якi не є його сторонами (третiх осiб).

Третiми особами у трудовому правi можна вважати суб’єктiв, якi вступають до процесу, що вже розпочався, i захищають свої суб’єктивнi права та iнтереси, що охороняються законом. Третi особи не є суб’єктами правовiдносин, якi вже виникли, але вiдповiдно надiленi певними правами щодо можливостi впливу на них (змiни, припинення).

Пiд третiми особами розумiються органи, надiленi правом вимагати розiрвання трудових правовiдносин, захищати не особистi iнтереси, а iнтереси найманих працiвникiв чи iнтереси держави. Такi особи керуються державними та суспiльними iнтересами, обґрунтовуючи їх певною юридичною зацiкавленiстю (мотивацiєю), наявнiсть якої i є пiдставою для висунення вимоги про розiрвання трудового договору. Як правило, такою зацiкавленiстю (залежно вiд особи, що iнiцiює припинення трудових вiдносин) є:

- захист трудових прав працiвникiв;

- змiцнення обороноздатностi нашої держави;

- боротьба зi злочиннiстю;

- захист прав неповнолiтнiх працiвникiв тощо.

Проте слiд зазначити: для того, щоб третi особи скористалися правом припинення трудових вiдносин, недостатньо тiльки наявностi названої зацiкавленостi, оскiльки на законодавчому рiвнi чiтко визначено коло суб’єктiв, припинення трудового договору з якими можуть iнiцiювати третi особи; установлено перелiк третiх осiб; є цiла низка умов, яких слiд обов’язково додержуватися для правомiрностi звiльнення працiвника на вимогу третiх осiб.

Отже, третiми особами у площинi трудового права вважаються визначенi законодавством державнi та громадськi органи, особи, надiленi повноваженнями вимагати або iнiцiювати питання про розiрвання трудового договору з певними категорiями працiвникiв з метою захисту державних, суспiльних iнтересiв, трудових прав громадян. Наприклад, третiми особами можуть бути суди, вiйськовi комiсарiати, батьки неповнолiтнього, профспiлковi органи тощо. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний виконати вимоги таких органiв або осiб.

Слiд зазначити, що припинення трудового договору допускається тiльки в тому разi, якщо є законнi пiдстави для його припинення, а також дотримано встановленого порядку звiльнення з роботи.

Пiдстави для звiльнення працiвника з iнiцiативи осiб,
якi не є стороною трудового договору

Розiрвання трудового договору з iнiцiативи осiб або органiв, що не є стороною трудового договору, є окремою групою пiдстав для розiрвання трудового договору.

До цiєї групи слiд вiднести такi пiдстави.

Призов або вступ працiвника на вiйськову службу,
направлення на альтернативну (невiйськову) службу
(п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП)

Захист Вiтчизни, незалежностi та територiальної цiлiсностi України є конституцiйним обов’язком громадян України.

Вiйськовий обов’язок установлюється з метою пiдготовки громадян України до захисту Вiтчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, iнших утворених вiдповiдно до законiв України вiйськових формувань, а також правоохоронних органiв спецiального призначення та Державної спецiальної служби транспорту, посади в яких комплектуються вiйськовослужбовцями.

Для звiльнення працiвник має подати власниковi або уповноваженому ним органу в установленому порядку заяву про звiльнення, де має бути зазначено причину i дату звiльнення, а також повiстку вiйськкомату або iнший документ, що пiдтверджує призов або прийняття на вiйськову службу (пiдстава для припинення трудового договору з власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом, де громадянин працює).

Вiд виконання вiйськового обов’язку громадяни України звiльняються на пiдставах, визначених Законом України "Про вiйськовий обов’язок i вiйськову службу".

Вiйськовий обов’язок не поширюється на iноземцiв та осiб без громадянства, якi перебувають в Українi.

Дата припинення трудового договору визначається за домовленiстю мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом з урахуванням дня призову.

Громадяни України мають право на замiну виконання вiйськового обов’язку альтернативною (невiйськовою) службою згiдно з Конституцiєю України та Законом "Про альтернативну (невiйськову) службу".

Право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання вiйськового обов’язку суперечить їхнiм релiгiйним переконанням i цi громадяни належать до дiючих згiдно iз законодавством України релiгiйних органiзацiй, вiровчення яких не допускає користування зброєю.

Альтернативну службу громадяни проходять на пiдприємствах, в установах, органiзацiях, що перебувають у державнiй, комунальнiй власностi або переважна частка у статутному фондi яких є в державнiй або комунальнiй власностi, дiяльнiсть яких насамперед пов’язана iз соцiальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкiлля, будiвництвом, житлово-комунальним та сiльським господарством, а також у патронажнiй службi в органiзацiях Товариства Червоного Хреста України.

У разi припинення трудового договору у зв’язку з призовом або вступом на вiйськову службу, направленням на альтернативну (невiйськову) службу працiвниковi виплачується вихiдна допомога.

Розiрвання трудового договору з
керiвником на вимогу виборного органу
первинної профспiлкової органiзацiї
(профспiлкового представника)

На вимогу виборного органу первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розiрвати трудовий договiр з керiвником пiдприємства, установи, органiзацiї, якщо вiн порушує законодавство про працю, про колективнi договори i угоди, Закон України "Про професiйнi спiлки, їх права та гарантiї дiяльностi".

За пунктом 9 ч. 1 ст. 38 цього Закону до повноважень виборного органу первинної профспiлкової органiзацiї на пiдприємствi, в установi, органiзацiї належить право ухвалювати рiшення про вимогу до роботодавця розiрвати трудовий договiр (контракт) з керiвником пiдприємства, установи, органiзацiї, якщо вiн порушує цей Закон, законодавство про працю, ухиляється вiд участi в переговорах щодо укладення або змiни колективного договору, не виконує зобов’язань за колективним договором, допускає iншi порушення законодавства про колективнi договори.

Отже, на власника або уповноважений ним орган покладається обов’язок розiрвати трудовий договiр з керiвником пiдприємства, установи, органiзацiї на вимогу профспiлкового органу.

Керiвником слiд вважати особу, яка очолює пiдприємство, установу, органiзацiю або вiдокремлений пiдроздiл (фiлiя, представництво, вiддiлення тощо). При цьому мова йде не про будь-який структурний пiдроздiл (цех, управлiння, службу, ферму тощо), а саме про вiдокремлений пiдроздiл, який утворюється у спецiально передбаченому порядку.

Так, не може бути розiрвано трудовий договiр з цiєї пiдстави з заступниками керiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй, з керiвниками структурних пiдроздiлiв пiдприємств, у тому числi вiдокремлених.

Якщо власник або уповноважений ним орган, або керiвник, щодо якого пред’явлено вимогу про розiрвання трудового договору, не згоден з цiєю вимогою, вiн може оскаржити рiшення виборного органу первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлкового представника) до суду у двотижневий строк з дня отримання рiшення. У такому разi виконання вимоги про розiрвання трудового договору зупиняється до винесення судом рiшення.

Вiдхилення судом скарги на вимогу профспiлкового чи iншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу не є перешкодою для оспорювання працiвником у судi законностi звiльнення його на пiдставi ст. 45 КЗпП.

Таким чином, керiвник, або власник, або уповноважений ним орган, щодр якого висунуто вимогу про звiльнення, надiлений правом оскаржити до суду висунутi до нього вимоги.

Оскаржити саме звiльнення за ст. 45 КЗпП працiвник може лише пiсля розiрвання з ним трудового договору на пiдставi цiєї правової норми. Якщо вiдсутнiй наказ (розпорядження) про звiльнення або вiдповiдний запис у трудовiй книжцi, тодi оскаржувати немає чого. Таким чином, саме тiльки ухвалене профспiлкою рiшення не дає пiдстав для звернення до суду з позовом про поновлення на роботi.

Якщо розiрвання трудового договору з працiвником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспiлкового органу, то в разi судового розгляду цього спору суд припиняє судочинство у справi, робить запит про згоду профспiлкового органу i пiсля її одержання або вiдмови в наданнi згоди на звiльнення працiвника розглядає спiр по сутi.

Якщо рiшення виборного органу первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлкового представника) не виконане й не оскаржене в. зазначений строк, виборний орган первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлковий представник) у цей самий строк може оскаржити до суду дiяльнiсть або бездiяльнiсть посадових осiб, органiв, до компетенцiї яких належить розiрвання трудового договору з керiвником пiдприємства, установи, органiзацiї.

Слiд зазначити, що розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлкового представника) допускається в таких випадках:

у разi лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї;

незадовiльного результату випробування, обумовленого пiд час прийняття на роботу;

звiльнення iз сумiщуваної роботи у зв’язку з прийняттям на роботу iншого працiвника, який не є сумiсником, а також у зв’язку з обмеженнями на роботу за сумiсництвом, передбаченими законодавством;

поновлення на роботi працiвника, який ранiше виконував цю роботу;

звiльнення працiвника, який не є членом первинної профспiлкової органiзацiї, що дiє на пiдприємствi, в установi, органiзацiї;

звiльнення з пiдприємства, установи, органiзацiї, де немає первинної профспiлкової органiзацiї;

звiльнення керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї (фiлiалу, представництва, вiддiлення та iншого вiдокремленого пiдроздiлу), його заступникiв, головного бухгалтера пiдприємства, установи, органiзацiї, його заступникiв, а також службових осiб органiв доходiв i зборiв, яким присвоєно спецiальнi звання, i службових осiб центральних органiв виконавчої влади, що реалiзують державну полiтику у сферах державного фiнансового контролю та контролю за цiнами; керiвних працiвникiв, якi обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами мiсцевого самоврядування, а також громадськими органiзацiями та iншими об’єднаннями громадян;

звiльнення працiвника, який учинив за мiсцем роботи розкрадання (в тому числi дрiбне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенцiї якого входить накладення адмiнiстративного стягнення або застосування заходiв громадського впливу;

призову або мобiлiзацiї власника - фiзичної особи пiд час особливого перiоду.

Законодавством може бути передбачено й iншi випадки розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу без згоди вiдповiдного виборного органу первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлкового представника).

Набрання законної сили вироком суду,
яким працiвника засуджено до покарання, що
виключає можливiсть продовження такої роботи
(п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП)

Пiдставою для звiльнення працiвника є виключно вирок суду, що набрав законної сили, а не запобiжнi заходи, якi можуть застосовуватися до особи в ходi розслiдування справи.

Тобто власник або уповноважений ним орган може видати наказ (розпорядження) про припинення трудового договору з працiвником на пiдставi п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП тiльки в разi отримання вироку суду, який набрав законної сили.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 06.11.92 р. N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорiв" передбачено, що, розглядаючи позови про поновлення на роботi осiб, звiльнених за вiдповiдною пiдставою, суди мають виходити з того, що з цих пiдстав трудовий договiр припиняється в разi набрання законної сили вироком, яким працiвника засуджено (крiм випадкiв умовного засудження i вiдстрочки виконання вироку) до позбавлення волi, виправних робiт не за мiсцем роботи або до iншого покарання, яке виключає можливiсть продовження такої роботи, та що днем звiльнення вважається останнiй день фактичного виконання ним трудових обов'язкiв. Працiвник не може бути звiльнений з цих пiдстав, якщо вiн визнаний таким, що вiдбув покарання у зв’язку з перебуванням пiд вартою до набрання вироком законної сили.

Факт винесення обвинувального вироку, яким призначено покарання, що перешкоджає продовженню роботи, не є пiдставою для звiльнення.

Не може бути звiльнено працiвника, який перебуває пiд вартою, до вирiшення судом питання про його виннiсть у здiйсненнi злочину. Незаконним є також звiльнення з iнiцiативи адмiнiстрацiї працiвника, якого засуджено, але мiра покарання не перешкоджає продовженню роботи на такому пiдприємствi, в установi, органiзацiї. Днем звiльнення вважається останнiй день фактичного виконання працiвником трудових обов’язкiв, тобто останнiй день роботи.

Як правило (крiм випадкiв, коли призначено покарання у виглядi звiльнення з посади, заборони обiймати певнi посади або провадити певну дiяльнiсть, виправних робiт), копiя вироку, що набрав законної сили, власниковi або уповноваженому ним органу не направляється. Тобто, оформлюючи припинення трудового договору, власник або уповноважений ним орган має зробити запит до суду для отримання документального пiдтвердження iнформацiї, а вже пiсля цього видати вiдповiдний наказ (розпорядження).

У разi набрання законної сили вироком суду, яким працiвника засуджено до покарання, особа пiдлягає звiльненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом мiсцевого самоврядування, пiдприємством, установою, органiзацiєю копiї вiдповiдного судового рiшення, яке набрало законної сили.

Якщо трудовий договiр з працiвником буде призупинено ранiше вiд винесення судом рiшення по справi, а працiвника вiдповiдно до рiшення суду, наприклад, не буде засуджено, то в результатi цього працiвника потрiбно буде поновлювати на роботi.

Розiрвання трудового договору з неповнолiтнiм на
вимогу його батькiв або iнших осiб (ст. 199 КЗпП)

Батьки, всиновителi i пiклувальники неповнолiтнього, а також державнi органи та службовi особи, на яких покладено нагляд i контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розiрвання трудового договору з неповнолiтнiм, у тому числi й строкового, коли продовження його чинностi загрожує здоров’ю неповнолiтнього або порушує його законнi iнтереси.

Слiд зазначити, що такий варiант припинення трудових вiдносин з неповнолiтнiм можливий тiльки тодi, якщо подальше виконання трудового договору загрожує його здоров’ю або порушує законнi iнтереси (наприклад, обмеження його права на освiту). Установлення законодавством такої пiдстави для звiльнення неповнолiтнiх обґрунтовується потребою захистити їхнi iнтереси, що покладається саме на близьких людей та вiдповiднi державнi органи.

Вимога має бути мотивованою. Така вимога про розiрвання трудового договору є обов’язковою для власника або уповноваженого ним органу.

Вимога, яка пред’являється батьками, усиновителями i пiклувальниками про розiрвання трудового договору з неповнолiтнiм, утому числi строкового, має супроводжуватися наданням вiдомостей i доказiв того, що продовження трудового договору загрожує здоров’ю неповнолiтнього або порушує його законнi iнтереси. Пiсля подання такої вимоги власник або уповноважений ним орган зобов’язаний звiльнити неповнолiтнього працiвника.

Пiд час звiльнення за такою пiдставою слiд посилатися на ст. 199 КЗпП.

Слiд нагадати, що ст. 188 КЗпП установлено вiк, з якого допускається прийняття на роботу.

Так, не допускається прийняття на роботу осiб, молодших вiд 16 рокiв.

За згоди одного iз батькiв або особи, що його замiнює, можуть, як виняток, прийматися на роботу особи, якi досягай 15 рокiв.

Для пiдготовки молодi до продуктивної працi допускається прийняття на роботу учнiв загальноосвiтнiх шкiл, професiйно-технiчних i середнiх спецiальних навчальних закладiв для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю i не порушує процесу навчання, у вiльний вiд навчання час за досягнення ними 14-рiчного вiку за згоди одного з батькiв або особи, що його замiнює.

Крiм того, вiдповiдно до ст. 198 КЗпП звiльнення працiвникiв, молодших вiд 18 рокiв, з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крiм додержання загального порядку звiльнення, тiльки за згоди районної (мiської) служби у справах дiтей.

Припинення трудового договору у зв’язку
з порушенням правил приймання на роботу

Пiдстави для припинення трудового договору у випадку порушення встановлених правил приймання на роботу встановлюються законодавством.

Звiльнення за такою пiдставою може мати мiсце, коли пiд час укладання трудового договору не було дотримано передбачених законодавством України обмежень щодо прийняття на роботу осiб, позбавлених вироком суду права провадити певну дiяльнiсть або обiймати певну посаду впродовж визначеного судом термiну; у разi прийняття на роботу, пов’язану з матерiальною вiдповiдальнiстю, осiб, ранiше засуджених за розкрадання, хабарництво,.iншi корисливi злочини, якщо судимiсть не знята i не погашена.

Крiм працiвникiв, яким законодавчими актами заборонено працювати за сумiсництвом, не мають права працювати за сумiсництвом також керiвники державних пiдприємств, установ й органiзацiй, їхнi заступники, керiвники структурних пiдроздiлiв (цехiв, вiддiлiв, лабораторiй тощо) та їхнi заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної i творчої дiяльностi) (п. 4 постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 03.04.93 р. N 245 "Про роботу за сумiсництвом працiвникiв державних пiдприємств, установ i органiзацiй").

Вiдповiдно до ст. 25-1 КЗпП власник має право запроваджувати обмеження щодо спiльної роботи на одному i тому самому пiдприємствi, в установi, органiзацiї осiб, якi є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, дiти, а також батьки, брати, сестри i дiти подружжя), якщо у зв’язку з виконанням трудових обов’язкiв вони безпосередньо пiдпорядкованi або пiдконтрольнi один одному.

На пiдприємствах, в установах, органiзацiях державної форми власностi порядок запровадження таких обмежень установлюється законодавством.

Стаття 32 Закону України "Про державну службу" встановлює, зокрема, обмеження щодо призначення на посаду державної служби. Так, не допускається призначення на посаду державної служби особи, яка буде прямо пiдпорядкована близькiй особi або якiй будуть прямо пiдпорядкованi близькi особи.

У наказi (розпорядженнi) про звiльнення у зв'язку з порушенням правил приймання на роботу потрiбно посилатися на ст. 7 КЗпП, а також на вiдповiдний нормативний акт, вимоги якого щодо приймання на роботу були порушенi.

Крiм того, пiдставами припинення трудового договору можуть бути такi: укладення трудового договору (контракту) всупереч вимогам Закону України "Про запобiгання корупцiї", встановленим для осiб, якi звiльнилися або iншим чином припинили дiяльнiсть, пов’язану з виконанням функцiй держави або мiсцевого самоврядування, впродовж року з дня її припинення (п. 7-1 ч. 1 ст. 36 КЗпП); пiдстави, передбаченi Законом України "Про очищення влади" (п. 7-2 ч. 1 ст. 36 КЗпП).

Частиною 2 ст. 36 КЗпП передбачено, що у випадках, передбачених п. 7 i 7-1 ч. 1 ст. 36 КЗпП, особа пiдлягає звiльненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом мiсцевого самоврядування, пiдприємством, установою, органiзацiєю копiї вiдповiдного судового рiшення, яке набрало законної сили, а у випадку, передбаченому п. 7-2 ч. 1 ст. 36 КЗпП, особа пiдлягає звiльненню з посади в порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади".

Порядок оформлення звiльнення та проведення
розрахунку пiд час звiльнення працiвника

Припинення трудового договору, в тому числi з iнiцiативи третiх осiб, є правомiрним лише за наявностi таких умов:

- за передбаченими в законi пiдставами припинення- трудового договору;

- з дотриманням певного порядку звiльнення за конкретною пiдставою;

- якщо є юридичний факт щодо припинення трудових правовiдносин (наказ (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, заява працiвника, вiдповiдний акт третьої сторони - суду, вiйськкомату).

Пiд час припинення трудових правовiдносин власник або уповноважений ним орган повинен дотримуватися спецiального порядку для того, щоб звiльнення вважалося законним.

Так, про звiльнення працiвника власник або уповноважений ним орган має видати наказ (розпорядження) iз зазначенням причин звiльнення у точнiй вiдповiдностi до формулювання чинного законодавства, а також iз посиланням на вiдповiдну статтю, пункт закону.

Припинення трудового договору незалежно вiд пiдстав звiльнення оформлюється наказом (розпорядженням) влас-

ника або уповноваженого ним органу. У наказi (розпорядженнi) про звiльнення потрiбно зазначити прiзвище, iм’я, по батьковi працiвника, його посаду, дату та пiдставу припинення трудового договору вiдповiдно до формулювання законодавства про працю з конкретним посиланням на статтю, пункт закону.

Працiвник має бути ознайомлений iз наказом (розпорядженням) пiд пiдпис. Крiм того, на вимогу працiвника власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати йому копiю наказу (розпорядження).

Навiть у разi вiдсутностi працiвника в останнiй день роботи видається наказ (розпорядження) про звiльнення.

Трудовий договiр має бути розiрваним не з дня видавання власником або уповноваженим ним органом вiдповiдного наказу (розпорядження), а з моменту (дати) фактичного припинення роботи працiвником.

Вiдповiдно до ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звiльнення видати працiвниковi належно оформлену трудову книжку i провести з ним розрахунок у строки, зазначенi ст. 116 КЗпП.

Пiд повним розрахунком слiд розумiти виплату працiвниковi:

- заробiтної плати, що йому належить;

- грошової компенсацiї за всi невикористанi днi щорiчної вiдпустки, а також додаткової вiдпустки, якщо працiвник має на неї право;

- вихiдної допомоги (ст. 44 КЗпП) у певних випадках.

У разi звiльнення працiвника виплата всiх сум, шо належать йому вiд пiдприємства, установи, органiзацiї, провадиться в день звiльнення.

Якщо працiвник у день звiльнення не працював, то такi суми мають бути виплаченi не пiзнiше вiд наступного дня пiсля пред’явлення звiльненим працiвником вимоги про розрахунок. Про нарахованi суми, належнi працiвниковi пiд час звiльнення, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повiдомити працiвника перед виплатою цих сум.

Статтею 117 КЗпП передбачено, що в разi невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звiльненому працiвниковi сум у строки, зазначенi ст. 116 КЗпП, за вiдсутностi спору про їхнiй розмiр пiдприємство, установа, органiзацiя повиннi виплатити працiвниковi його середнiй заробiток за весь час затримання до дня фактичного розрахунку.

Крiм цього, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працiвниковi його трудову книжку в день звiльнення з унесеним до неї вiдповiдним записом.

Вiдповiдно до п. 2.3 Iнструкцiї про порядок ведення трудових книжок працiвникiв, затвердженої наказом Мiнпрацi, Мiн’юсту, Мiнсоцзахисту України вiд 29.07.93 р. № 58, зареєстрованим у Мiн’юстi України 17.08.93 р. за № 110 (iз змiнами, далi - Iнструкцiя), записи в трудовiй книжцi про звiльнення мають провадитися в точнiй вiдповiдностi до Формулювань чинного законодавства i з посиланням на вiдповiдну статтю, пункт закону.

Пунктом 2.4 Iнструкцiї передбачено, що всi записи в трудовiй книжцi про прийняття на роботу, переведення на iншу постiйну роботу або звiльнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом пiсля видавання наказу (розпорядження), але не пiзнiше вiд тижневого строку, а в разi звiльнення - в день звiльнення i мають точно вiдповiдати тексту наказу (розпорядження).

Iз записом про звiльнення власник або уповноважений ним орган зобов’язаний пiд пiдпис ознайомити працiвника.

Згiдно з п. 4.1 Iнструкцiї в разi звiльнення працiвника всi записи про роботу i нагороди, внесенi в трудову книжку за час роботи на цьому пiдприємствi, засвiдчуються пiдписом керiвника пiдприємства або спецiально уповноваженою ним особою та печаткою пiдприємства або печаткою вiддiлу кадрiв.

У разi затримання видачi трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працiвниковi сплачується середнiй заробiток за весь час вимушеного прогулу.

Головний спецiалiст,
Iгор БИЦЬ

"Праця i зарплата" N 42 (1054), 15 листопада 2017 р.
"Праця i зарплата" N 41 (1053), 08 листопада 2017 р.

Документ взят из "ИАС Консультант"

 

№ 162

Для детального розгляду перейти за посыланням
https://news.dtkt.ua/law/inspections/46243.
№ 161

Для детального розгляду перейти за посыланням
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2211-19.
№ 160

Як обчислити розрахунковий перiод і суму компенсації за невикористанi днi вiдпустки якщо працiвник перебував у вiдпустцi для догляду за дитиною i звільняється

04.12.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Про розрахунок середнього заробiтку для
оплати часу вiдпустки та компенсацiї

ПИТАННЯ 3: Як нараховується компенсацiя за невикористану вiдпустку пiд час звiльнення працiвника, який 1,5 року перед звiльненням не вiдпрацював жодного дня?

ВIДПОВIДЬ 3: Нарахування компенсацiї за невикористану вiдпустку провадиться згiдно з нормами Порядку обчислення середньої заробiтної плати, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.02.95 р. № 100 (далi - Порядок).

За пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробiтної плати для виплати компенсацiї за невикористаннi днi вiдпустки проводиться.виходячи з виплат за останнi 12 календарних мiсяцiв роботи, що передують мiсяцю, в якому провадиться виплата компенсацiї за невикористанi днi вiдпустки.

Абзацом шостим п. 2 Порядку передбачено, що час, упродовж якого працiвники згiдно з чинним законодавством або з iнших поважних причин не працювали i за ними не зберiгався заробiток або зберiгався частково, вилучається з розрахункового перiоду.

Наприклад, якщо працiвник перебував у вiдпустцi для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку чи пiсля вiдпустки на пiдставi медичного висновку до шестирiчного вiку i вийшов на роботу в лютому 2017 р., а у травнi 2017 р. працiвник звiльнився за домовленiстю сторiн, то розрахунковим перiодом для обчислення середньої заробiтної плати для виплати компенсацiї за невикористанi днi вiдпустки був би перiод з лютого до 30 квiтня 2017 р. включно. Перiод травень 2016 - лютий 2017 р. згiдно з абзацом шостим п. 2 Порядку потрiбно було вилучити.

Водночас за пунктом 4 Порядку, якщо нарахування проводяться виходячи iз середньої заробiтної плати, а працiвник не мав заробiтку не з його вини, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорi тарифної ставки, посадового (мiсячного) окладу.

Якщо впродовж розрахункового перiоду працiвник не мав заробiтку, зокрема, перебував у вiдпустцi для догляду за дитиною на пiдставi медичного висновку до шестирiчного вiку, то вiдповiдно до п. 4 Порядку середня заробiтна плата розраховується виходячи з установлених за його посадою в штатному розписi на момент проведення розрахунку тарифної ставки, посадового (мiсячного) окладу.

Вiдповiдно до п. 7 Порядку середня заробiтна плата для нарахування компенсацiї за невикористанi вiдпустки обчислюється дiленням сумарного заробiтку за останнi перед наданням вiдпустки 12 мiсяцiв на вiдповiдну кiлькiсть календарних днiв року за винятком святкових i неробочих днiв, установлених законодавством. Одержаний результат множать на число календарних днiв вiдпустки.

Начальник вiддiлу,
Неля СИНЬКО

"Праця i зарплата" N 42 (1054), 15 листопада 2017 р.

Документ взят из "ИАС Консультант"

№ 159

За час навчання учням не встановлюються норми працi, оплата їхньої працi проводиться в певних вiдсотках вiд тарифної ставки першого розряду вiдповiдної професiї на пiдприємствi

04.12.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Про оплату працi учнiв пiд час виробничого
навчання та доплату до мiнiмальної зарплати

ПИТАННЯ: 1. Як оплачувати працю учнiв на виробництвi, наприклад ученицi швачки або учня контролера виробiв?

ВIДПОВIДЬ: 1. Порядок оплати працi учнiв за час їхнього навчання та робiтникiв за час їхньої переквалiфiкацiї або навчання iнших професiй, що провадиться пiдприємством, установою та органiзацiєю безпосередньо на виробництвi, визначає Положення про оплату працi за час виробничого навчання, переквалiфiкацiї або навчання iнших професiй, затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28.06.97 р. № 700 (далi - Положення).

За час навчання учням не встановлюються норми прачi, тому Положенням передбачено, що оплачують їхню працю у певних вiдсотках вiд тарифної ставки першого розряду вiдповiдної професiї на пiдприємствi, а в разi навчання учнiв професiй, для яких вiдповiдно до тарифно-квалiфiкацiйного довiдника робiт i професiй робiтникiв перший розряд не присвоюється, працю учнiв оплачують виходячи з тарифної ставки найнижчого розряду вiдповiдної професiї.

Якщо учень виготовив придатну продукцiю, то йому згiдно з Положенням нараховується заробiтна плата за чинними на пiдприємствi нормами та розцiнками.

ПИТАННЯ 3: Чи повинно пiдприємство повiдомляти органи Державної фiскальної служби про допуск до виробничої практики учнiв професiйного лiцею в порядку, визначеному ст. 24 КЗпП, а також проводити їм доплату до мiнiмальної зарплати в розмiрi 50% за умови проходження практики неповний робочий день та тиждень?

ВIДПОВIДЬ 3: За частиною 3 ст. 24 КЗпП працiвник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повiдомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалiзацiї державної полiтики з адмiнiстрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування про прийняття працiвника на роботу в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

З урахуванням положень цiєї статтi було ухвалено постанову Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.06.2015 р. № 413 "Про порядок повiдомлення Державної фiскальної служби та її територiальних органiв про прийняття працiвника на роботу" (далi - постанова № 413).

При цьому норми ст. 24 КЗпП та постанови N 413 поширюються тiльки на трудовi вiдносини, тобто коли укладається трудовий договiр.

Учнi не перебувають у трудових вiдносинах з пiдприємствами, установами, органiзацiями, а проходять навчально-виробничу практику.

Гарантiї для учнiв пiд час виробничого навчання та робiтникiв за час їхньої переквалiфiкацiї або навчання iнших професiй визначенi постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28.06.97 р. № 700 "Про затвердження положення про оплату працi за час виробничого навчання, переквалiфiкацiї або навчання iнших професiй".

За час навчання учням не встановлюються норми працi, тому постановою передбачено, що оплата їхньої працi проводиться в певних вiдсотках вiд тарифної ставки першого розряду вiдповiдної професiї на пiдприємствi.

Якщо учень виготовив придатну продукцiю, то йому згiдно з названою постановою нараховується заробiтна плата за чинними на пiдприємствi нормами та розцiнками.

Начальник вiддiлу,
Неля СИНЬКО

"Праця i зарплата" N 41 (1053), 08 листопад 2017 р.
Документ взят из "ИАС Консультант"

№ 158

Якщо мати дитини працює на умовах неповнота робочого часу в перiод вiдпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку, то для надання такої вiдпустки iншим особам в цей самий перiод пiдстав немає

04.12.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО ПРАЦI ТА СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Сектор режимiв працi, вiдпочинку та норм працi

Про вiдпустку для догляду за дитиною

ПИТАННЯ: Чи має право роботодавець надавати за заявою батька дитини, баби, дiда чи iнших родичiв, якi фактично доглядають за дитиною, вiдпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку на пiдставi довiдки з мiсця роботи матерi дитини про те, що вона стала до роботи на умовах неповного робочого дня?

ВIДПОВIДЬ: За частиною 1 ст. 18 Закону України "Про вiдпустки" (далi - Закон) пiсля закiнчення вiдпустки у зв’язку з вагiтнiстю та пологами на бажання жiнки їй надається вiдпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку.

Ця вiдпустка може бути використана повнiстю або частинами також батьком дитини, бабою, дiдом чи iншими родичами, якi фактично доглядають за дитиною, або особою, яка всиновила чи взяла пiд опiку дитину, та одним iз прийомних батькiв (ч. 3 ст. 18 Закону i ч. 7 ст. 179 КЗпП).

На бажання жiнки або названих осiб у перiод перебування їх у вiдпустцi для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома (ч. 4 ст. 18 Закону).

За частиною 4 ст. 20 Закону особам, зазначеним ч. 3 ст. 18 Закону (крiм осiб, якi всиновили чи взяли дитину пiд опiку у встановленому законодавством порядку), вiдпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку надається на пiдставi довiдки з мiсця роботи (навчання, служби) матерi дитини про те, що вона стала до роботу до закiнчення термiну цiєї вiдпустки i виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (iз зазначенням дати).

Ураховуючи викладене, якщо мати дитини, працює на умовах неповнота робочого часу в перiод вiдпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку, для надання такої вiдпустки iншим особам, зазначеним ч. 3 ст. 18 Закону, в цей самий перiод пiдстав немає. Чинним законодавством не передбачено використання вiдпустки для догляду за дитиною вiком до трьох рокiв одночасно двома чи бiльше застрахованими особами.

Вiталiна КОРКУШКО,
завiдувач сектору

"Праця i зарплата" N 41 (1053), 08 листопада 2017 р.

Документ взят из "ИАС Консультант"

№ 157

ВИПАДКИ, ЗА ЯКИМИ НЕ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ДОПЛАТА ЄСВ до МІНІМАЛЬНОГО РОЗМІРУ

27.11.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Сектор органiзацiї роботи ДПI у Голосiївському районi м. Києва

Нарахування єдиного внеску

ПИТАННЯ: Коли єдинии внесок нараховується не на мiнiмальну зарплату?

ВIДПОВIДЬ: Згiдно з частиною 5 ст. 8 Закону України вiд 08.07.2010 р. № 2464-VI "Про збiр та облiк єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування" (далi - Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування (далi - єдиний внесок) для платникiв, зазначених ст. 4 Закону № 2464, встановлюється в розмiрi 22% визначеної ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який одержано дохiд, сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць одержало дохiд (прибуток), та ставки єдиного внеску.

У разi нарахування заробiтної плати (доходiв) фiзичним особам з джерел не за основним мiсцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цiєю частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно вiд її розмiру.

Вiдповiдно до ст. 8 Закону України вiд 21.12.2016 р. № 1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рiк" з 1 сiчня 2017 р. встановлено мiнiмальну заробiтну плату - 3200 грн на мiсяць.

З урахуванням викладеного та згiдно з положеннями Закону № 2464 не застосовується мiнiмальна заробiтна плата для нарахування єдиного внеску в таких випадках:

- до заробiтної плати з джерела не за основним мiсцем роботи - базою нарахування єдиного внеску є одержаний дохiд (прибуток) незалежно вiд його розмiру;

- до заробiтної плати (доходу) працiвника-iнвалiда, який працює на пiдприємствi, в установi або органiзацiї, де застосовується ставка - 8,41 %;

- до заробiтної плати (доходу) працiвникiв всеукраїнських громадських органiзацiй iнвалiдiв, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується ставка - 5,3 %;.

- до заробiтної плати (доходу) пiдприємств та органiзацiй, громадських органiзацiй iнвалiдiв, де застосовується ставка - 5,5% (для працюючих iнвалiдiв);

- до працiвникiв, яким надано вiдпустки без збереження заробiтної плати на перiод проведення АТО у вiдповiдному населеному пунктi з урахуванням часу, потрiбного для повернення до мiсця роботи, але не бiльш як сiм календарних днiв пiсля ухвалення рiшення про припинення АТО;

- якщо працiвника прийнято не з першого робочого дня та звiльнено не останнiм робочим днем звiтного мiсяця; .

- якщо працiвник повний мiсяць перебуває у вiдпустцi без збереження заробiтної плати - база нарахування єдиного внеску вiдсутня;

- для працiвника (за основним мiсцем роботи), в якого початок та закiнчення хвороби припадають на рiзнi мiсяцi - єдиний внесок у мiсяцi початку хвороби нараховується за фактично вiдпрацьований час, оскiльки загальна сума доходу ще не є вiдомою (сума допомоги по тимчасовiй непрацездатностi).

Вiкторiя КОВАЛЬЧУК,
завiдувач сектору

"Праця i зарплата" N 41 (1053), 08 листопада 2017 р.

Документ взят из "ИАС Консультант"

 

№ 156

Якщо сума нецiльової матеріальної допомоги перевищує 2240 грн на рік, сума перевищення вiдображається в 1ДФ пiд ознакою доходу "127"

27.11.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Сектор органiзацiї роботи ДПI у Голосiївському районi м. Києва

Оподаткування нецiльової благодiйної допомоги

ПИТАННЯ: У якому порядку обкладається податком на доходи фiзичних осiб нецiльова благодiйна допомога?

ВIДПОВIДЬ: До оподатковуваного доходу платника податку не включається сума нецiльової благодiйної допомоги, в тому числi матерiальної, що надається резидентами - юридичними або фiзичними особами упродовж звiтного податкового року сукупно в розмiрi, що не перевищує граничного розмiру доходу, який дорiвнює розмiру мiсячного прожиткового мiнiмуму, чинного для працездатної особи на 1 сiчня звiтного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2017 р. - 2240 грн).

Сума перевищення нецiльової допомоги над таким розмiром включається податковим агентом до загального мiсячного (рiчного) оподатковуваного доходу платника податку, як iншi доходи, i пiдлягає обкладанню на загальних пiдставах податком на доходи фiзичних осiб за ставкою 18% та вiйськовим збором за ставкою 1,5%.

Сума нецiльової благодiйної допомоги, яка впродовж 2017 р. сукупно не перевищує 2240 грн, вiдображається в податковому розрахунку за формою № 1ДФ пiд ознакою доходу "169".

Якщо сума нецiльової благодiйної допомоги перевищує встановлений граничний розмiр, то сума перевищення вiдображається в податковому розрахунку за формою № 1ДФ пiд ознакою доходу "127", як iншi доходи.

Вiкторiя КОВАЛЬЧУК,
звiдувача сектору

"Праця i зарплата" N 42 (1054), 15 листопада 2017 р.

Документ взят из "ИАС Консультант"

 

Корисна інформація

ІНДЕКСАЦІЯ не входить в Доплату до мінімальної зарплати! думка Мінсоцполітики змінилась на вимоги Федерації профспілок 

11.12.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ
07.09.2017 N 2341/0/101-17

Щодо вiдкликання листа

Департамент заробiтної плати та умов працi Мiнiстерства соцiальної полiтики вiдкликає лист вiд 13.02.2017 р. N 317/0/101-17/282, який визнає таким, що втратив чиннiсть.

 

МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ
13.02.2017 N 317/0/101-17/282

(Лист вiдкликано на пiдставi Листа
Мiнiстерства соцiальної полiтики україни
N 2341/0/101-17 вiд 07.09.2017)

Щодо включення iндексацiї до виплат, якi враховуються
до зарплати при забезпеченнi її мiнiмального розмiру

Департамент заробiтної плати та умов працi розглянув лист i повiдомляє.

Згiдно iз статтею 1 Закону України "Про оплату працi" (далi - Закон) заробiтна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразi, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працiвниковi за виконану ним роботу.

Вiдповiдно до статтi 3-1 Закону (її редакцiї Закону України вiд 06.12.2016 р. N 1774-VIII) розмiр заробiтної плати працiвника за повнiстю виконану мiсячну (годинну) норму працi не може бути нижчим за розмiр мiнiмальної заробiтної плати.

Тобто, якщо працiвником виконана мiсячна норма працi, йому мають нарахувати заробiтну плату не нижче розмiру мiнiмальної заробiтної плати.

Частиною другою статтi 3-1 Закону визначений вичерпний перелiк виплат, якi не враховуються при обчисленнi розмiру заробiтної плати працiвника для забезпечення її мiнiмального розмiру. Це - доплати за роботу в несприятливих умовах працi та пiдвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нiчний та надурочний час, роз'їзний характер робiт, премiї до святкових i ювiлейних дат.

Всi iншi складовi заробiтної плати, якi не перелiченi в частинi другiй статтi 3-1 Закону, мають враховуватись до мiнiмальної заробiтної плати.

Тобто, сума iндексацiї, визначена вiдповiдно до пункту 5 Порядку проведення iндексацiї грошових доходiв населення, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.07.2003 N 1078 (iз змiнами), включається до виплат, якi мають враховуватись до заробiтної плати при забезпеченi її мiнiмального розмiру.

Директор Департаменту О. Товстенко

Мінсоцполітики України інформує та надає у межах своїх повноважень роз'яснення (підпункт 103 пункту 3 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. N 423). Роз'яснення та листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають рекомендаційно-інформаційний характер.

 

ФЕДЕРАЦIЯ ПРОФЕСIЙНИХ СПIЛОК УКРАЇНИ

ЛИСТ
27.07.2017 N 05/01-27/825

Щодо врахування доплат у складi мiнiмальної заробiтної плати

Федерацiя профспiлок України звертається у зв'язку з грубим порушенням законодавства України про оплату працi, спричиненим довiльним тлумаченням посадовими особами Мiнiстерства соцiальної полiтики України положень Закону України "Про оплату працi", викладеним у листi Мiнсоцполiтики України вiд 13.02.2017 р. N 317/0/101-17/282 (далi - лист N 317/0/101-17/282).

У зазначеному листi мiнiстерство поширило iнформацiю, що сума iндексацiї включається до складу виплат, якi мають враховуватись до заробiтної плати при забезпеченнi її мiнiмального розмiру.

Вiдповiдно до статтi 3 Закону України "Про оплату працi" (далi - Закон) та статтi 95 Кодексу законiв про працю України мiнiмальна заробiтна плата - це встановлений законом мiнiмальний розмiр оплати працi за виконану працiвником мiсячну (годинну) норму працi.

Натомiсть вiдповiдно до статтi 1 Закону України "Про iндексацiю грошових доходiв населення" iндексацiя грошових доходiв населення - це встановлений законами та iншими нормативно-правовими актами України механiзм пiдвищення грошових доходiв населення, що дає можливiсть частково або повнiстю вiдшкодовувати подорожчання споживчих товарiв i послуг.

Суми iндексацiї грошових доходiв нараховуються та виплачуються для пiдтримки купiвельної спроможностi населення України в умовах зростання цiн з метою дотримання встановлених Конституцiєю України гарантiй щодо забезпечення достатнього життєвого рiвня громадян.

Тобто iндексацiя заробiтної плати, на противагу оплатi працi, не залежить вiд виконання певних обсягiв роботи, а є встановленою законодавством державною гарантiєю у зв'язку з зумовленими iнфляцiєю змiнами цiн i тарифiв на товари та послуги, що реалiзуються населенню.

Вiднесення сум виплат, пов'язаних з iндексацiєю заробiтної плати працiвникiв, до складу фонду заробiтної плати здiйснюється виключно з метою визначення джерела їх фiнансування та унiфiкацiї бухгалтерського облiку.

Водночас частиною п'ятою статтi 2 Закону України "Про iндексацiю грошових доходiв населення" передбачено, що iндексацiї пiдлягають грошовi доходи населення у межах прожиткового мiнiмуму, встановленого для вiдповiдних соцiальних i демографiчних груп населення.

Виходячи з викладеного, сума iндексацiї за своїм змiстом та призначенням не може включатися до складу доплат до рiвня мiнiмальної заробiтної плати.

Це додатково пiдтверджується також положеннями статтi 33 Закону, якими визначено, що в перiод мiж переглядом розмiру мiнiмальної заробiтної плати iндивiдуальна заробiтна плата пiдлягає iндексацiї згiдно з чинним законодавством.

Пунктом 2 Порядку проведення iндексацiї грошових доходiв населення, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.07.2003 р. N 1078, передбачено, що iндексацiї пiдлягає, зокрема, оплата працi найманих працiвникiв пiдприємств, установ та органiзацiй у грошовому виразi, яка включає оплату працi за виконану роботу згiдно з тарифними ставками (окладами) i вiдрядними розцiнками, доплати, надбавки, премiї, гарантiйнi та компенсацiйнi виплати, передбаченi законодавством, а також iншi компенсацiйнi виплати, що мають постiйний характер.

Вiдповiдно до абзацу дев'ятнадцятого пункту 2.2.1 Iнструкцiї зi статистики заробiтної плати, затвердженої наказом Державного комiтету статистики України вiд 13.01.2004 р. N 5, доплата до розмiру мiнiмальної заробiтної плати належить до Фонду додаткової за робiтної плати.

Таким чином, доплата до мiнiмальної заробiтної плати у складi оплати працi в межах прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб також є об'єктом iндексацiї.

Федерацiя профспiлок України звернулася до Мiнсоцполiтики (лист вiд 14.06.2017 р. N 05/01-16/661) з проханням надати додатковi роз'яснення з подальшим їх оприлюдненням щодо неврахування суми iндексацiї грошових доходiв при обчисленнi заробiтної плати для забезпечення її мiнiмального розмiру. У вiдповiдь отримано лист мiнiстерства (вiд 07.07.2017 р. N 13899/0/2-17/16), в якому йдеться, що сума iндексацiї має враховуватись до мiнiмальної заробiтної плати.

Мiнiстерство юстицiї України як головний орган у системi центральних органiв виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну правову полiтику, неодноразово наголошувало (наприклад, у листах вiд 28.04.2011 р. N 3915-0-4-11/101 та вiд 31.05.2012 р. N 5476-0-33-12/10.1 тощо), що листи - це службова кореспонденцiя, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, iнформацiйний та рекомендацiйний характер i не повиннi мiстити нових правових норм, якi зачiпають права, свободи й законнi iнтереси громадян або мають мiжвiдомчий характер. Такi правовi норми мають бути викладенi виключно у нормативно-правовому актi, затвердженому вiдповiдним розпорядчим документом уповноваженого вiдповiдно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому iз заiнтересованими органами та зареєстрованому в органах юстицiї в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацiю нормативно-правових актiв. У разi встановлення листами нових правових норм вони пiдлягають вiдкликанню з мiсць застосування органом, що їх видав, та скасуванню.

Враховуючи викладене, просимо звернутися до Мiнiстерства соцiальної полiтики України з вимогою про вiдкликання листа N 317/0/101-17/282, яким встановлюються новi правовi норми в порушення приписiв Закону України "Про iндексацiю грошових доходiв громадян", спрямованого на реалiзацiю гарантiй, визначених у статтi 48 Конституцiї України.

Голова ФПУ Г. Осовий




Виданий належним чином оформлений лікарняний є пiдставою для продовження чи перенесення щорiчної вiдпустки незалежно вiд причин непрацездатностi (порушення режиму, алкоголь тощо)

11.12.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Щодо тимчасової непрацездатностi у перiод вiдпустки

ПИТАННЯ: Чи повинен роботодавець продовжувати або переносити на iнший перiод щорiчну вiдпустку працiвника на кiлькiсть днiв хвороби, що припали на цю вiдпустку згiдно з листком непрацездатностi, виданим з порушеннями, якi так i не були виправленi i через якi допомога по тимчасовiй непрацездатностi за цим листком не призначалася?

Чи пiдлягає продовженню або перенесенню на iнший перiод щорiчна вiдпустка працiвника на кiлькiсть днiв хвороби, що припали на цю вiдпустку згiдно з листком непрацездатностi, за яким хвороба настала унаслiдок алкогольного сп’янiння?

ВIДПОВIДЬ: Згiдно зi статтею 11 Закону України "Про вiдпустки" щорiчна вiдпустка має бути перенесена на iнший перiод або продовжена в разi тимчасової непрацездатностi працiвника, засвiдченої в установленому порядку.

Вимоги до заповнення листка непрацездатностi призначенi Iнструкцiєю, затвердженою наказом Мiнiстерства охорони здоров’я, Мiнiстерства працi та соцiальної полiтики, Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi, Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України вiд 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406. Обов’язок щодо перевiрки правильностi заповнення листка непрацездатностi покладено на комiсiї iз соцiального страхування, створенi роботодавцями.

Вiдповiдно до п. 2.10 Iнструкцiї про порядок видачi документiв, що засвiдчують тимчасову непрацездатнiсть громадян, затвердженої наказом МОЗ України вiд 13.11.2001 р. № 455, у разi тимчасової непрацездатностi, зумовленої захворюванням або травмою, внаслiдок алкогольного, токсичного сп'янiння чи дiї наркотикiв видається листок непрацездатностi з обов’язковою позначкою про це в ньому.

Таким чином, виданий працiвниковi належним чином оформлений листок непрацездатностi є пiдставою для продовження чи перенесення щорiчної вiдпустки незалежно вiд причин непрацездатностi.

Вiдповiдно щорiчна вiдпустка працiвника не продовжується i не переноситься, якщо вона припала на перiод непрацездатностi, належним чином не засвiдченої (вiдсутнi пiдписи, печатки тощо).

Вiталiна КОРКУШКО, завiдувач сектору;
Олена УСЕНКО, головний спецiалiст

"Праця i зарплата" N 32 (1044), 30 серпня 2017 р.

Документ взят из "ИАС Консультант"

 




Звільнення за iнiцiативою осiб,
якi не є стороною такого трудового договору

11.12.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент Вiддiл координацiї правової роботи та
застосування законодавства

Припинення трудового договору за iнiцiативою осiб,
якi не є стороною такого трудового договору

Механiзм правового регулювання припинення трудового договору пов’язаний, як правило, iз волевиявленням його сторiн (працiвника та власника або уповноваженого ним органу).

Зазвичай трудовий договiр може бути розiрвано з iнiцiативи працiвника чи власника або уповноваженого ним органу. Основним законодавчим нормативно-правовим актом, який регулює питання звiльнення працiвникiв, є КЗпП. Крiм того, пiдстави для звiльнення можуть мiститися у спецiальних законодавчих актах.

Чинним трудовим законодавством України передбачено також можливiсть розiрвання трудового договору, укладеного мiж працiвником та власником або уповноваженим ним органом, з iнiцiативи осiб, якi не є його сторонами (третiх осiб).

Третiми особами у трудовому правi можна вважати суб’єктiв, якi вступають до процесу, що вже розпочався, i захищають свої суб’єктивнi права та iнтереси, що охороняються законом. Третi особи не є суб’єктами правовiдносин, якi вже виникли, але вiдповiдно надiленi певними правами щодо можливостi впливу на них (змiни, припинення).

Пiд третiми особами розумiються органи, надiленi правом вимагати розiрвання трудових правовiдносин, захищати не особистi iнтереси, а iнтереси найманих працiвникiв чи iнтереси держави. Такi особи керуються державними та суспiльними iнтересами, обґрунтовуючи їх певною юридичною зацiкавленiстю (мотивацiєю), наявнiсть якої i є пiдставою для висунення вимоги про розiрвання трудового договору. Як правило, такою зацiкавленiстю (залежно вiд особи, що iнiцiює припинення трудових вiдносин) є:

- захист трудових прав працiвникiв;

- змiцнення обороноздатностi нашої держави;

- боротьба зi злочиннiстю;

- захист прав неповнолiтнiх працiвникiв тощо.

Проте слiд зазначити: для того, щоб третi особи скористалися правом припинення трудових вiдносин, недостатньо тiльки наявностi названої зацiкавленостi, оскiльки на законодавчому рiвнi чiтко визначено коло суб’єктiв, припинення трудового договору з якими можуть iнiцiювати третi особи; установлено перелiк третiх осiб; є цiла низка умов, яких слiд обов’язково додержуватися для правомiрностi звiльнення працiвника на вимогу третiх осiб.

Отже, третiми особами у площинi трудового права вважаються визначенi законодавством державнi та громадськi органи, особи, надiленi повноваженнями вимагати або iнiцiювати питання про розiрвання трудового договору з певними категорiями працiвникiв з метою захисту державних, суспiльних iнтересiв, трудових прав громадян. Наприклад, третiми особами можуть бути суди, вiйськовi комiсарiати, батьки неповнолiтнього, профспiлковi органи тощо. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний виконати вимоги таких органiв або осiб.

Слiд зазначити, що припинення трудового договору допускається тiльки в тому разi, якщо є законнi пiдстави для його припинення, а також дотримано встановленого порядку звiльнення з роботи.

Пiдстави для звiльнення працiвника з iнiцiативи осiб,
якi не є стороною трудового договору

Розiрвання трудового договору з iнiцiативи осiб або органiв, що не є стороною трудового договору, є окремою групою пiдстав для розiрвання трудового договору.

До цiєї групи слiд вiднести такi пiдстави.

Призов або вступ працiвника на вiйськову службу,
направлення на альтернативну (невiйськову) службу
(п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП)

Захист Вiтчизни, незалежностi та територiальної цiлiсностi України є конституцiйним обов’язком громадян України.

Вiйськовий обов’язок установлюється з метою пiдготовки громадян України до захисту Вiтчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, iнших утворених вiдповiдно до законiв України вiйськових формувань, а також правоохоронних органiв спецiального призначення та Державної спецiальної служби транспорту, посади в яких комплектуються вiйськовослужбовцями.

Для звiльнення працiвник має подати власниковi або уповноваженому ним органу в установленому порядку заяву про звiльнення, де має бути зазначено причину i дату звiльнення, а також повiстку вiйськкомату або iнший документ, що пiдтверджує призов або прийняття на вiйськову службу (пiдстава для припинення трудового договору з власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом, де громадянин працює).

Вiд виконання вiйськового обов’язку громадяни України звiльняються на пiдставах, визначених Законом України "Про вiйськовий обов’язок i вiйськову службу".

Вiйськовий обов’язок не поширюється на iноземцiв та осiб без громадянства, якi перебувають в Українi.

Дата припинення трудового договору визначається за домовленiстю мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом з урахуванням дня призову.

Громадяни України мають право на замiну виконання вiйськового обов’язку альтернативною (невiйськовою) службою згiдно з Конституцiєю України та Законом "Про альтернативну (невiйськову) службу".

Право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання вiйськового обов’язку суперечить їхнiм релiгiйним переконанням i цi громадяни належать до дiючих згiдно iз законодавством України релiгiйних органiзацiй, вiровчення яких не допускає користування зброєю.

Альтернативну службу громадяни проходять на пiдприємствах, в установах, органiзацiях, що перебувають у державнiй, комунальнiй власностi або переважна частка у статутному фондi яких є в державнiй або комунальнiй власностi, дiяльнiсть яких насамперед пов’язана iз соцiальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкiлля, будiвництвом, житлово-комунальним та сiльським господарством, а також у патронажнiй службi в органiзацiях Товариства Червоного Хреста України.

У разi припинення трудового договору у зв’язку з призовом або вступом на вiйськову службу, направленням на альтернативну (невiйськову) службу працiвниковi виплачується вихiдна допомога.

Розiрвання трудового договору з
керiвником на вимогу виборного органу
первинної профспiлкової органiзацiї
(профспiлкового представника)

На вимогу виборного органу первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розiрвати трудовий договiр з керiвником пiдприємства, установи, органiзацiї, якщо вiн порушує законодавство про працю, про колективнi договори i угоди, Закон України "Про професiйнi спiлки, їх права та гарантiї дiяльностi".

За пунктом 9 ч. 1 ст. 38 цього Закону до повноважень виборного органу первинної профспiлкової органiзацiї на пiдприємствi, в установi, органiзацiї належить право ухвалювати рiшення про вимогу до роботодавця розiрвати трудовий договiр (контракт) з керiвником пiдприємства, установи, органiзацiї, якщо вiн порушує цей Закон, законодавство про працю, ухиляється вiд участi в переговорах щодо укладення або змiни колективного договору, не виконує зобов’язань за колективним договором, допускає iншi порушення законодавства про колективнi договори.

Отже, на власника або уповноважений ним орган покладається обов’язок розiрвати трудовий договiр з керiвником пiдприємства, установи, органiзацiї на вимогу профспiлкового органу.

Керiвником слiд вважати особу, яка очолює пiдприємство, установу, органiзацiю або вiдокремлений пiдроздiл (фiлiя, представництво, вiддiлення тощо). При цьому мова йде не про будь-який структурний пiдроздiл (цех, управлiння, службу, ферму тощо), а саме про вiдокремлений пiдроздiл, який утворюється у спецiально передбаченому порядку.

Так, не може бути розiрвано трудовий договiр з цiєї пiдстави з заступниками керiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй, з керiвниками структурних пiдроздiлiв пiдприємств, у тому числi вiдокремлених.

Якщо власник або уповноважений ним орган, або керiвник, щодо якого пред’явлено вимогу про розiрвання трудового договору, не згоден з цiєю вимогою, вiн може оскаржити рiшення виборного органу первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлкового представника) до суду у двотижневий строк з дня отримання рiшення. У такому разi виконання вимоги про розiрвання трудового договору зупиняється до винесення судом рiшення.

Вiдхилення судом скарги на вимогу профспiлкового чи iншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу не є перешкодою для оспорювання працiвником у судi законностi звiльнення його на пiдставi ст. 45 КЗпП.

Таким чином, керiвник, або власник, або уповноважений ним орган, щодр якого висунуто вимогу про звiльнення, надiлений правом оскаржити до суду висунутi до нього вимоги.

Оскаржити саме звiльнення за ст. 45 КЗпП працiвник може лише пiсля розiрвання з ним трудового договору на пiдставi цiєї правової норми. Якщо вiдсутнiй наказ (розпорядження) про звiльнення або вiдповiдний запис у трудовiй книжцi, тодi оскаржувати немає чого. Таким чином, саме тiльки ухвалене профспiлкою рiшення не дає пiдстав для звернення до суду з позовом про поновлення на роботi.

Якщо розiрвання трудового договору з працiвником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспiлкового органу, то в разi судового розгляду цього спору суд припиняє судочинство у справi, робить запит про згоду профспiлкового органу i пiсля її одержання або вiдмови в наданнi згоди на звiльнення працiвника розглядає спiр по сутi.

Якщо рiшення виборного органу первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлкового представника) не виконане й не оскаржене в. зазначений строк, виборний орган первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлковий представник) у цей самий строк може оскаржити до суду дiяльнiсть або бездiяльнiсть посадових осiб, органiв, до компетенцiї яких належить розiрвання трудового договору з керiвником пiдприємства, установи, органiзацiї.

Слiд зазначити, що розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлкового представника) допускається в таких випадках:

у разi лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї;

незадовiльного результату випробування, обумовленого пiд час прийняття на роботу;

звiльнення iз сумiщуваної роботи у зв’язку з прийняттям на роботу iншого працiвника, який не є сумiсником, а також у зв’язку з обмеженнями на роботу за сумiсництвом, передбаченими законодавством;

поновлення на роботi працiвника, який ранiше виконував цю роботу;

звiльнення працiвника, який не є членом первинної профспiлкової органiзацiї, що дiє на пiдприємствi, в установi, органiзацiї;

звiльнення з пiдприємства, установи, органiзацiї, де немає первинної профспiлкової органiзацiї;

звiльнення керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї (фiлiалу, представництва, вiддiлення та iншого вiдокремленого пiдроздiлу), його заступникiв, головного бухгалтера пiдприємства, установи, органiзацiї, його заступникiв, а також службових осiб органiв доходiв i зборiв, яким присвоєно спецiальнi звання, i службових осiб центральних органiв виконавчої влади, що реалiзують державну полiтику у сферах державного фiнансового контролю та контролю за цiнами; керiвних працiвникiв, якi обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами мiсцевого самоврядування, а також громадськими органiзацiями та iншими об’єднаннями громадян;

звiльнення працiвника, який учинив за мiсцем роботи розкрадання (в тому числi дрiбне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенцiї якого входить накладення адмiнiстративного стягнення або застосування заходiв громадського впливу;

призову або мобiлiзацiї власника - фiзичної особи пiд час особливого перiоду.

Законодавством може бути передбачено й iншi випадки розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу без згоди вiдповiдного виборного органу первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлкового представника).

Набрання законної сили вироком суду,
яким працiвника засуджено до покарання, що
виключає можливiсть продовження такої роботи
(п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП)

Пiдставою для звiльнення працiвника є виключно вирок суду, що набрав законної сили, а не запобiжнi заходи, якi можуть застосовуватися до особи в ходi розслiдування справи.

Тобто власник або уповноважений ним орган може видати наказ (розпорядження) про припинення трудового договору з працiвником на пiдставi п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП тiльки в разi отримання вироку суду, який набрав законної сили.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 06.11.92 р. N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорiв" передбачено, що, розглядаючи позови про поновлення на роботi осiб, звiльнених за вiдповiдною пiдставою, суди мають виходити з того, що з цих пiдстав трудовий договiр припиняється в разi набрання законної сили вироком, яким працiвника засуджено (крiм випадкiв умовного засудження i вiдстрочки виконання вироку) до позбавлення волi, виправних робiт не за мiсцем роботи або до iншого покарання, яке виключає можливiсть продовження такої роботи, та що днем звiльнення вважається останнiй день фактичного виконання ним трудових обов'язкiв. Працiвник не може бути звiльнений з цих пiдстав, якщо вiн визнаний таким, що вiдбув покарання у зв’язку з перебуванням пiд вартою до набрання вироком законної сили.

Факт винесення обвинувального вироку, яким призначено покарання, що перешкоджає продовженню роботи, не є пiдставою для звiльнення.

Не може бути звiльнено працiвника, який перебуває пiд вартою, до вирiшення судом питання про його виннiсть у здiйсненнi злочину. Незаконним є також звiльнення з iнiцiативи адмiнiстрацiї працiвника, якого засуджено, але мiра покарання не перешкоджає продовженню роботи на такому пiдприємствi, в установi, органiзацiї. Днем звiльнення вважається останнiй день фактичного виконання працiвником трудових обов’язкiв, тобто останнiй день роботи.

Як правило (крiм випадкiв, коли призначено покарання у виглядi звiльнення з посади, заборони обiймати певнi посади або провадити певну дiяльнiсть, виправних робiт), копiя вироку, що набрав законної сили, власниковi або уповноваженому ним органу не направляється. Тобто, оформлюючи припинення трудового договору, власник або уповноважений ним орган має зробити запит до суду для отримання документального пiдтвердження iнформацiї, а вже пiсля цього видати вiдповiдний наказ (розпорядження).

У разi набрання законної сили вироком суду, яким працiвника засуджено до покарання, особа пiдлягає звiльненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом мiсцевого самоврядування, пiдприємством, установою, органiзацiєю копiї вiдповiдного судового рiшення, яке набрало законної сили.

Якщо трудовий договiр з працiвником буде призупинено ранiше вiд винесення судом рiшення по справi, а працiвника вiдповiдно до рiшення суду, наприклад, не буде засуджено, то в результатi цього працiвника потрiбно буде поновлювати на роботi.

Розiрвання трудового договору з неповнолiтнiм на
вимогу його батькiв або iнших осiб (ст. 199 КЗпП)

Батьки, всиновителi i пiклувальники неповнолiтнього, а також державнi органи та службовi особи, на яких покладено нагляд i контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розiрвання трудового договору з неповнолiтнiм, у тому числi й строкового, коли продовження його чинностi загрожує здоров’ю неповнолiтнього або порушує його законнi iнтереси.

Слiд зазначити, що такий варiант припинення трудових вiдносин з неповнолiтнiм можливий тiльки тодi, якщо подальше виконання трудового договору загрожує його здоров’ю або порушує законнi iнтереси (наприклад, обмеження його права на освiту). Установлення законодавством такої пiдстави для звiльнення неповнолiтнiх обґрунтовується потребою захистити їхнi iнтереси, що покладається саме на близьких людей та вiдповiднi державнi органи.

Вимога має бути мотивованою. Така вимога про розiрвання трудового договору є обов’язковою для власника або уповноваженого ним органу.

Вимога, яка пред’являється батьками, усиновителями i пiклувальниками про розiрвання трудового договору з неповнолiтнiм, утому числi строкового, має супроводжуватися наданням вiдомостей i доказiв того, що продовження трудового договору загрожує здоров’ю неповнолiтнього або порушує його законнi iнтереси. Пiсля подання такої вимоги власник або уповноважений ним орган зобов’язаний звiльнити неповнолiтнього працiвника.

Пiд час звiльнення за такою пiдставою слiд посилатися на ст. 199 КЗпП.

Слiд нагадати, що ст. 188 КЗпП установлено вiк, з якого допускається прийняття на роботу.

Так, не допускається прийняття на роботу осiб, молодших вiд 16 рокiв.

За згоди одного iз батькiв або особи, що його замiнює, можуть, як виняток, прийматися на роботу особи, якi досягай 15 рокiв.

Для пiдготовки молодi до продуктивної працi допускається прийняття на роботу учнiв загальноосвiтнiх шкiл, професiйно-технiчних i середнiх спецiальних навчальних закладiв для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю i не порушує процесу навчання, у вiльний вiд навчання час за досягнення ними 14-рiчного вiку за згоди одного з батькiв або особи, що його замiнює.

Крiм того, вiдповiдно до ст. 198 КЗпП звiльнення працiвникiв, молодших вiд 18 рокiв, з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крiм додержання загального порядку звiльнення, тiльки за згоди районної (мiської) служби у справах дiтей.

Припинення трудового договору у зв’язку
з порушенням правил приймання на роботу

Пiдстави для припинення трудового договору у випадку порушення встановлених правил приймання на роботу встановлюються законодавством.

Звiльнення за такою пiдставою може мати мiсце, коли пiд час укладання трудового договору не було дотримано передбачених законодавством України обмежень щодо прийняття на роботу осiб, позбавлених вироком суду права провадити певну дiяльнiсть або обiймати певну посаду впродовж визначеного судом термiну; у разi прийняття на роботу, пов’язану з матерiальною вiдповiдальнiстю, осiб, ранiше засуджених за розкрадання, хабарництво,.iншi корисливi злочини, якщо судимiсть не знята i не погашена.

Крiм працiвникiв, яким законодавчими актами заборонено працювати за сумiсництвом, не мають права працювати за сумiсництвом також керiвники державних пiдприємств, установ й органiзацiй, їхнi заступники, керiвники структурних пiдроздiлiв (цехiв, вiддiлiв, лабораторiй тощо) та їхнi заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної i творчої дiяльностi) (п. 4 постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 03.04.93 р. N 245 "Про роботу за сумiсництвом працiвникiв державних пiдприємств, установ i органiзацiй").

Вiдповiдно до ст. 25-1 КЗпП власник має право запроваджувати обмеження щодо спiльної роботи на одному i тому самому пiдприємствi, в установi, органiзацiї осiб, якi є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, дiти, а також батьки, брати, сестри i дiти подружжя), якщо у зв’язку з виконанням трудових обов’язкiв вони безпосередньо пiдпорядкованi або пiдконтрольнi один одному.

На пiдприємствах, в установах, органiзацiях державної форми власностi порядок запровадження таких обмежень установлюється законодавством.

Стаття 32 Закону України "Про державну службу" встановлює, зокрема, обмеження щодо призначення на посаду державної служби. Так, не допускається призначення на посаду державної служби особи, яка буде прямо пiдпорядкована близькiй особi або якiй будуть прямо пiдпорядкованi близькi особи.

У наказi (розпорядженнi) про звiльнення у зв'язку з порушенням правил приймання на роботу потрiбно посилатися на ст. 7 КЗпП, а також на вiдповiдний нормативний акт, вимоги якого щодо приймання на роботу були порушенi.

Крiм того, пiдставами припинення трудового договору можуть бути такi: укладення трудового договору (контракту) всупереч вимогам Закону України "Про запобiгання корупцiї", встановленим для осiб, якi звiльнилися або iншим чином припинили дiяльнiсть, пов’язану з виконанням функцiй держави або мiсцевого самоврядування, впродовж року з дня її припинення (п. 7-1 ч. 1 ст. 36 КЗпП); пiдстави, передбаченi Законом України "Про очищення влади" (п. 7-2 ч. 1 ст. 36 КЗпП).

Частиною 2 ст. 36 КЗпП передбачено, що у випадках, передбачених п. 7 i 7-1 ч. 1 ст. 36 КЗпП, особа пiдлягає звiльненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом мiсцевого самоврядування, пiдприємством, установою, органiзацiєю копiї вiдповiдного судового рiшення, яке набрало законної сили, а у випадку, передбаченому п. 7-2 ч. 1 ст. 36 КЗпП, особа пiдлягає звiльненню з посади в порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади".

Порядок оформлення звiльнення та проведення
розрахунку пiд час звiльнення працiвника

Припинення трудового договору, в тому числi з iнiцiативи третiх осiб, є правомiрним лише за наявностi таких умов:

- за передбаченими в законi пiдставами припинення- трудового договору;

- з дотриманням певного порядку звiльнення за конкретною пiдставою;

- якщо є юридичний факт щодо припинення трудових правовiдносин (наказ (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, заява працiвника, вiдповiдний акт третьої сторони - суду, вiйськкомату).

Пiд час припинення трудових правовiдносин власник або уповноважений ним орган повинен дотримуватися спецiального порядку для того, щоб звiльнення вважалося законним.

Так, про звiльнення працiвника власник або уповноважений ним орган має видати наказ (розпорядження) iз зазначенням причин звiльнення у точнiй вiдповiдностi до формулювання чинного законодавства, а також iз посиланням на вiдповiдну статтю, пункт закону.

Припинення трудового договору незалежно вiд пiдстав звiльнення оформлюється наказом (розпорядженням) влас-

ника або уповноваженого ним органу. У наказi (розпорядженнi) про звiльнення потрiбно зазначити прiзвище, iм’я, по батьковi працiвника, його посаду, дату та пiдставу припинення трудового договору вiдповiдно до формулювання законодавства про працю з конкретним посиланням на статтю, пункт закону.

Працiвник має бути ознайомлений iз наказом (розпорядженням) пiд пiдпис. Крiм того, на вимогу працiвника власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати йому копiю наказу (розпорядження).

Навiть у разi вiдсутностi працiвника в останнiй день роботи видається наказ (розпорядження) про звiльнення.

Трудовий договiр має бути розiрваним не з дня видавання власником або уповноваженим ним органом вiдповiдного наказу (розпорядження), а з моменту (дати) фактичного припинення роботи працiвником.

Вiдповiдно до ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звiльнення видати працiвниковi належно оформлену трудову книжку i провести з ним розрахунок у строки, зазначенi ст. 116 КЗпП.

Пiд повним розрахунком слiд розумiти виплату працiвниковi:

- заробiтної плати, що йому належить;

- грошової компенсацiї за всi невикористанi днi щорiчної вiдпустки, а також додаткової вiдпустки, якщо працiвник має на неї право;

- вихiдної допомоги (ст. 44 КЗпП) у певних випадках.

У разi звiльнення працiвника виплата всiх сум, шо належать йому вiд пiдприємства, установи, органiзацiї, провадиться в день звiльнення.

Якщо працiвник у день звiльнення не працював, то такi суми мають бути виплаченi не пiзнiше вiд наступного дня пiсля пред’явлення звiльненим працiвником вимоги про розрахунок. Про нарахованi суми, належнi працiвниковi пiд час звiльнення, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повiдомити працiвника перед виплатою цих сум.

Статтею 117 КЗпП передбачено, що в разi невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звiльненому працiвниковi сум у строки, зазначенi ст. 116 КЗпП, за вiдсутностi спору про їхнiй розмiр пiдприємство, установа, органiзацiя повиннi виплатити працiвниковi його середнiй заробiток за весь час затримання до дня фактичного розрахунку.

Крiм цього, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працiвниковi його трудову книжку в день звiльнення з унесеним до неї вiдповiдним записом.

Вiдповiдно до п. 2.3 Iнструкцiї про порядок ведення трудових книжок працiвникiв, затвердженої наказом Мiнпрацi, Мiн’юсту, Мiнсоцзахисту України вiд 29.07.93 р. № 58, зареєстрованим у Мiн’юстi України 17.08.93 р. за № 110 (iз змiнами, далi - Iнструкцiя), записи в трудовiй книжцi про звiльнення мають провадитися в точнiй вiдповiдностi до Формулювань чинного законодавства i з посиланням на вiдповiдну статтю, пункт закону.

Пунктом 2.4 Iнструкцiї передбачено, що всi записи в трудовiй книжцi про прийняття на роботу, переведення на iншу постiйну роботу або звiльнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом пiсля видавання наказу (розпорядження), але не пiзнiше вiд тижневого строку, а в разi звiльнення - в день звiльнення i мають точно вiдповiдати тексту наказу (розпорядження).

Iз записом про звiльнення власник або уповноважений ним орган зобов’язаний пiд пiдпис ознайомити працiвника.

Згiдно з п. 4.1 Iнструкцiї в разi звiльнення працiвника всi записи про роботу i нагороди, внесенi в трудову книжку за час роботи на цьому пiдприємствi, засвiдчуються пiдписом керiвника пiдприємства або спецiально уповноваженою ним особою та печаткою пiдприємства або печаткою вiддiлу кадрiв.

У разi затримання видачi трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працiвниковi сплачується середнiй заробiток за весь час вимушеного прогулу.

Головний спецiалiст,
Iгор БИЦЬ

"Праця i зарплата" N 42 (1054), 15 листопада 2017 р.
"Праця i зарплата" N 41 (1053), 08 листопада 2017 р.

Документ взят из "ИАС Консультант"

 




Для детального розгляду перейти за посыланням
https://news.dtkt.ua/law/inspections/46243.

Для детального розгляду перейти за посыланням
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2211-19.

Як обчислити розрахунковий перiод і суму компенсації за невикористанi днi вiдпустки якщо працiвник перебував у вiдпустцi для догляду за дитиною i звільняється

04.12.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Про розрахунок середнього заробiтку для
оплати часу вiдпустки та компенсацiї

ПИТАННЯ 3: Як нараховується компенсацiя за невикористану вiдпустку пiд час звiльнення працiвника, який 1,5 року перед звiльненням не вiдпрацював жодного дня?

ВIДПОВIДЬ 3: Нарахування компенсацiї за невикористану вiдпустку провадиться згiдно з нормами Порядку обчислення середньої заробiтної плати, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.02.95 р. № 100 (далi - Порядок).

За пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробiтної плати для виплати компенсацiї за невикористаннi днi вiдпустки проводиться.виходячи з виплат за останнi 12 календарних мiсяцiв роботи, що передують мiсяцю, в якому провадиться виплата компенсацiї за невикористанi днi вiдпустки.

Абзацом шостим п. 2 Порядку передбачено, що час, упродовж якого працiвники згiдно з чинним законодавством або з iнших поважних причин не працювали i за ними не зберiгався заробiток або зберiгався частково, вилучається з розрахункового перiоду.

Наприклад, якщо працiвник перебував у вiдпустцi для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку чи пiсля вiдпустки на пiдставi медичного висновку до шестирiчного вiку i вийшов на роботу в лютому 2017 р., а у травнi 2017 р. працiвник звiльнився за домовленiстю сторiн, то розрахунковим перiодом для обчислення середньої заробiтної плати для виплати компенсацiї за невикористанi днi вiдпустки був би перiод з лютого до 30 квiтня 2017 р. включно. Перiод травень 2016 - лютий 2017 р. згiдно з абзацом шостим п. 2 Порядку потрiбно було вилучити.

Водночас за пунктом 4 Порядку, якщо нарахування проводяться виходячи iз середньої заробiтної плати, а працiвник не мав заробiтку не з його вини, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорi тарифної ставки, посадового (мiсячного) окладу.

Якщо впродовж розрахункового перiоду працiвник не мав заробiтку, зокрема, перебував у вiдпустцi для догляду за дитиною на пiдставi медичного висновку до шестирiчного вiку, то вiдповiдно до п. 4 Порядку середня заробiтна плата розраховується виходячи з установлених за його посадою в штатному розписi на момент проведення розрахунку тарифної ставки, посадового (мiсячного) окладу.

Вiдповiдно до п. 7 Порядку середня заробiтна плата для нарахування компенсацiї за невикористанi вiдпустки обчислюється дiленням сумарного заробiтку за останнi перед наданням вiдпустки 12 мiсяцiв на вiдповiдну кiлькiсть календарних днiв року за винятком святкових i неробочих днiв, установлених законодавством. Одержаний результат множать на число календарних днiв вiдпустки.

Начальник вiддiлу,
Неля СИНЬКО

"Праця i зарплата" N 42 (1054), 15 листопада 2017 р.

Документ взят из "ИАС Консультант"




За час навчання учням не встановлюються норми працi, оплата їхньої працi проводиться в певних вiдсотках вiд тарифної ставки першого розряду вiдповiдної професiї на пiдприємствi

04.12.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Про оплату працi учнiв пiд час виробничого
навчання та доплату до мiнiмальної зарплати

ПИТАННЯ: 1. Як оплачувати працю учнiв на виробництвi, наприклад ученицi швачки або учня контролера виробiв?

ВIДПОВIДЬ: 1. Порядок оплати працi учнiв за час їхнього навчання та робiтникiв за час їхньої переквалiфiкацiї або навчання iнших професiй, що провадиться пiдприємством, установою та органiзацiєю безпосередньо на виробництвi, визначає Положення про оплату працi за час виробничого навчання, переквалiфiкацiї або навчання iнших професiй, затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28.06.97 р. № 700 (далi - Положення).

За час навчання учням не встановлюються норми прачi, тому Положенням передбачено, що оплачують їхню працю у певних вiдсотках вiд тарифної ставки першого розряду вiдповiдної професiї на пiдприємствi, а в разi навчання учнiв професiй, для яких вiдповiдно до тарифно-квалiфiкацiйного довiдника робiт i професiй робiтникiв перший розряд не присвоюється, працю учнiв оплачують виходячи з тарифної ставки найнижчого розряду вiдповiдної професiї.

Якщо учень виготовив придатну продукцiю, то йому згiдно з Положенням нараховується заробiтна плата за чинними на пiдприємствi нормами та розцiнками.

ПИТАННЯ 3: Чи повинно пiдприємство повiдомляти органи Державної фiскальної служби про допуск до виробничої практики учнiв професiйного лiцею в порядку, визначеному ст. 24 КЗпП, а також проводити їм доплату до мiнiмальної зарплати в розмiрi 50% за умови проходження практики неповний робочий день та тиждень?

ВIДПОВIДЬ 3: За частиною 3 ст. 24 КЗпП працiвник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повiдомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалiзацiї державної полiтики з адмiнiстрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування про прийняття працiвника на роботу в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

З урахуванням положень цiєї статтi було ухвалено постанову Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.06.2015 р. № 413 "Про порядок повiдомлення Державної фiскальної служби та її територiальних органiв про прийняття працiвника на роботу" (далi - постанова № 413).

При цьому норми ст. 24 КЗпП та постанови N 413 поширюються тiльки на трудовi вiдносини, тобто коли укладається трудовий договiр.

Учнi не перебувають у трудових вiдносинах з пiдприємствами, установами, органiзацiями, а проходять навчально-виробничу практику.

Гарантiї для учнiв пiд час виробничого навчання та робiтникiв за час їхньої переквалiфiкацiї або навчання iнших професiй визначенi постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28.06.97 р. № 700 "Про затвердження положення про оплату працi за час виробничого навчання, переквалiфiкацiї або навчання iнших професiй".

За час навчання учням не встановлюються норми працi, тому постановою передбачено, що оплата їхньої працi проводиться в певних вiдсотках вiд тарифної ставки першого розряду вiдповiдної професiї на пiдприємствi.

Якщо учень виготовив придатну продукцiю, то йому згiдно з названою постановою нараховується заробiтна плата за чинними на пiдприємствi нормами та розцiнками.

Начальник вiддiлу,
Неля СИНЬКО

"Праця i зарплата" N 41 (1053), 08 листопад 2017 р.
Документ взят из "ИАС Консультант"




Якщо мати дитини працює на умовах неповнота робочого часу в перiод вiдпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку, то для надання такої вiдпустки iншим особам в цей самий перiод пiдстав немає

04.12.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО ПРАЦI ТА СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Сектор режимiв працi, вiдпочинку та норм працi

Про вiдпустку для догляду за дитиною

ПИТАННЯ: Чи має право роботодавець надавати за заявою батька дитини, баби, дiда чи iнших родичiв, якi фактично доглядають за дитиною, вiдпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку на пiдставi довiдки з мiсця роботи матерi дитини про те, що вона стала до роботи на умовах неповного робочого дня?

ВIДПОВIДЬ: За частиною 1 ст. 18 Закону України "Про вiдпустки" (далi - Закон) пiсля закiнчення вiдпустки у зв’язку з вагiтнiстю та пологами на бажання жiнки їй надається вiдпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку.

Ця вiдпустка може бути використана повнiстю або частинами також батьком дитини, бабою, дiдом чи iншими родичами, якi фактично доглядають за дитиною, або особою, яка всиновила чи взяла пiд опiку дитину, та одним iз прийомних батькiв (ч. 3 ст. 18 Закону i ч. 7 ст. 179 КЗпП).

На бажання жiнки або названих осiб у перiод перебування їх у вiдпустцi для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома (ч. 4 ст. 18 Закону).

За частиною 4 ст. 20 Закону особам, зазначеним ч. 3 ст. 18 Закону (крiм осiб, якi всиновили чи взяли дитину пiд опiку у встановленому законодавством порядку), вiдпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку надається на пiдставi довiдки з мiсця роботи (навчання, служби) матерi дитини про те, що вона стала до роботу до закiнчення термiну цiєї вiдпустки i виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (iз зазначенням дати).

Ураховуючи викладене, якщо мати дитини, працює на умовах неповнота робочого часу в перiод вiдпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку, для надання такої вiдпустки iншим особам, зазначеним ч. 3 ст. 18 Закону, в цей самий перiод пiдстав немає. Чинним законодавством не передбачено використання вiдпустки для догляду за дитиною вiком до трьох рокiв одночасно двома чи бiльше застрахованими особами.

Вiталiна КОРКУШКО,
завiдувач сектору

"Праця i зарплата" N 41 (1053), 08 листопада 2017 р.

Документ взят из "ИАС Консультант"




ВИПАДКИ, ЗА ЯКИМИ НЕ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ДОПЛАТА ЄСВ до МІНІМАЛЬНОГО РОЗМІРУ

27.11.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Сектор органiзацiї роботи ДПI у Голосiївському районi м. Києва

Нарахування єдиного внеску

ПИТАННЯ: Коли єдинии внесок нараховується не на мiнiмальну зарплату?

ВIДПОВIДЬ: Згiдно з частиною 5 ст. 8 Закону України вiд 08.07.2010 р. № 2464-VI "Про збiр та облiк єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування" (далi - Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування (далi - єдиний внесок) для платникiв, зазначених ст. 4 Закону № 2464, встановлюється в розмiрi 22% визначеної ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який одержано дохiд, сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць одержало дохiд (прибуток), та ставки єдиного внеску.

У разi нарахування заробiтної плати (доходiв) фiзичним особам з джерел не за основним мiсцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цiєю частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно вiд її розмiру.

Вiдповiдно до ст. 8 Закону України вiд 21.12.2016 р. № 1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рiк" з 1 сiчня 2017 р. встановлено мiнiмальну заробiтну плату - 3200 грн на мiсяць.

З урахуванням викладеного та згiдно з положеннями Закону № 2464 не застосовується мiнiмальна заробiтна плата для нарахування єдиного внеску в таких випадках:

- до заробiтної плати з джерела не за основним мiсцем роботи - базою нарахування єдиного внеску є одержаний дохiд (прибуток) незалежно вiд його розмiру;

- до заробiтної плати (доходу) працiвника-iнвалiда, який працює на пiдприємствi, в установi або органiзацiї, де застосовується ставка - 8,41 %;

- до заробiтної плати (доходу) працiвникiв всеукраїнських громадських органiзацiй iнвалiдiв, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується ставка - 5,3 %;.

- до заробiтної плати (доходу) пiдприємств та органiзацiй, громадських органiзацiй iнвалiдiв, де застосовується ставка - 5,5% (для працюючих iнвалiдiв);

- до працiвникiв, яким надано вiдпустки без збереження заробiтної плати на перiод проведення АТО у вiдповiдному населеному пунктi з урахуванням часу, потрiбного для повернення до мiсця роботи, але не бiльш як сiм календарних днiв пiсля ухвалення рiшення про припинення АТО;

- якщо працiвника прийнято не з першого робочого дня та звiльнено не останнiм робочим днем звiтного мiсяця; .

- якщо працiвник повний мiсяць перебуває у вiдпустцi без збереження заробiтної плати - база нарахування єдиного внеску вiдсутня;

- для працiвника (за основним мiсцем роботи), в якого початок та закiнчення хвороби припадають на рiзнi мiсяцi - єдиний внесок у мiсяцi початку хвороби нараховується за фактично вiдпрацьований час, оскiльки загальна сума доходу ще не є вiдомою (сума допомоги по тимчасовiй непрацездатностi).

Вiкторiя КОВАЛЬЧУК,
завiдувач сектору

"Праця i зарплата" N 41 (1053), 08 листопада 2017 р.

Документ взят из "ИАС Консультант"

 




Якщо сума нецiльової матеріальної допомоги перевищує 2240 грн на рік, сума перевищення вiдображається в 1ДФ пiд ознакою доходу "127"

27.11.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Сектор органiзацiї роботи ДПI у Голосiївському районi м. Києва

Оподаткування нецiльової благодiйної допомоги

ПИТАННЯ: У якому порядку обкладається податком на доходи фiзичних осiб нецiльова благодiйна допомога?

ВIДПОВIДЬ: До оподатковуваного доходу платника податку не включається сума нецiльової благодiйної допомоги, в тому числi матерiальної, що надається резидентами - юридичними або фiзичними особами упродовж звiтного податкового року сукупно в розмiрi, що не перевищує граничного розмiру доходу, який дорiвнює розмiру мiсячного прожиткового мiнiмуму, чинного для працездатної особи на 1 сiчня звiтного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2017 р. - 2240 грн).

Сума перевищення нецiльової допомоги над таким розмiром включається податковим агентом до загального мiсячного (рiчного) оподатковуваного доходу платника податку, як iншi доходи, i пiдлягає обкладанню на загальних пiдставах податком на доходи фiзичних осiб за ставкою 18% та вiйськовим збором за ставкою 1,5%.

Сума нецiльової благодiйної допомоги, яка впродовж 2017 р. сукупно не перевищує 2240 грн, вiдображається в податковому розрахунку за формою № 1ДФ пiд ознакою доходу "169".

Якщо сума нецiльової благодiйної допомоги перевищує встановлений граничний розмiр, то сума перевищення вiдображається в податковому розрахунку за формою № 1ДФ пiд ознакою доходу "127", як iншi доходи.

Вiкторiя КОВАЛЬЧУК,
звiдувача сектору

"Праця i зарплата" N 42 (1054), 15 листопада 2017 р.

Документ взят из "ИАС Консультант"