Корисна інформація
№ 133

1ДФ про фiзичну особу, яка має паспорт з безконтактним електронним носiєм та вiдмовилася вiд ІНН

17.10.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Сектор комунiкацiй вiддiлу органiзацiї роботи ДПI
у Шевченкiвському районi м. Києва

Вiдображення даних у формi № 1ДФ

ПИТАННЯ: Як вiдобразити в розрахунку за формою № 1ДФ iнформацiю щодо фiзичної особи, яка отримала паспорт громадянина України з безконтактним електронним носiєм та вiдмовилася вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв?

ВIДПОВIДЬ: Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25.03.2015 р. № 302 "Про затвердження зразка бланка, технiчного опису та Порядку оформлення, видачi, обмiну, пересилання, вилучення, повернення державi, визнання недiйсним та знищення паспорта громадянина України" (iз змiнами i доповненнями, далi - постанова) затверджено технiчний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носiєм.

За пунктом 9 технiчного опису бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носiєм (додаток 2 до постанови) на зворотному боцi паспорта мiститься зона вiзуальної перевiрки (VI), де одним рядком надруковано напис "ПАСПОРТ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ Є ВЛАСНIСТЮ УКРАЇНИ" та назву пiдприємства, яке виготовило паспорт, - "ПК "Україна".

Нижче, послiдовно, згори донизу надруковано назви полiв, зокрема:

"РНОКПП/RNTRC" (реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв (РНОКПП) зазначається десятьма цифрами);

"Документ N / Document No".

Номер документа встановлюється Державною Мiграцiйною службою i мiстить дев’ять цифр. Номер документа виконується об’ємним лазерним гравiюванням (п. 20 додатка 2 до постанови).

За наявностi повiдомлення про вiдмову вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв (для фiзичних осiб, якi через свої релiгiйнi переконання вiдмовляються вiд прийняття такого номера та офiцiйно повiдомили про це вiдповiдному контролюючому органу) у вiдповiдному полi проставляється слово "вiдмова". За вiдсутностi iнформацiї це поле не заповнюється (п. 18-1 додатка 2 до постанови).

Згiдно з пунктом 3.1 роздiлу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податку, i сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мiнфiну України вiд 13.01.2015 р. № 4 (далi - Порядок) у графi 2 "Податковий номер або серiя та номер паспорта" вiдображається реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв або серiя та номер паспорта фiзичної особи (для фiзичної особи, яка має вiдмiтку в паспортi про право здiйснювати будь-якi платежi за серiєю та номером паспорта), про яку надається iнформацiя в податковому розрахунку.

Отже, якщо у вiдповiдному полi паспорта громадянина України з безконтактним електронним носiєм проставлено слово "вiдмова" у зв’язку з тим, що фiзична особа через свої релiгiйнi переконання вiдмовилася вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв, то у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ пiд час надання iнформацiї щодо такої фiзичної особи вiдображається номер паспорта, який мiстить дев’ять цифр.

Завiдувач сектору,
Ольга ЗАСIМОВА

"Праця i зарплата" N 31 (1043), 16 серпня 2017 р.

 

 

№ 132

В 1ДФ НЕ ВІДОБРАЖАЄТЬСЯ СПДшнік з АВАНСОВИХ ЗВІТІВ: податковий ЗІР

 

17.10.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

ДФСУ у підкатегорії 103.25 ресурсу "ЗІР" нагадує, що до загального місячного (оподатковуваного) доходу платника податку не включаються, зокрема кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ПКУ.

Пунктом 4 розд. І Інструкції №58 визначено, що підприємство, яке відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток. 

У разі якщо працівник застосував платіжну картку для проведення розрахунків у безготівковій формі, йому відшкодовується збір за переказ грошових коштів електронними засобами (згідно з правилами платіжної системи) за наявності документального підтвердження його сплати (виписка з карткового рахунку або інший документ на паперовому носії, що підтверджує суму сплаченого збору).

Підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону про РРО та ПКУ.

За наявності оригіналів підтвердних документів підприємство відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення витрати відрядженим працівникам на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат.

Згідно з п. 177.8 ПКУ відряджений працівник отримує від фізичної особи - підприємця, який надавав послуги з найму жилого приміщення та переїзду, копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний до закінчення п’ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, надати згідно з положеннями Інструкції звіт про використання коштів, виданих на відрядження.

Враховуючи зазначене, якщо юрособа тільки компенсує витрати працівника на відрядження, то відображати в податковому розрахунку за ф. №1ДФ сплату працівником коштів за надані під час відрядження підприємцем – платником єдиного податку послуги, така юридична особа не зобов’язана.

 

№ 131

ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ІНВАЛІДА:

правила, документи, робоче місце і відмова у працевлаштуванні

 

17.10.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

Як правильно прийняти інваліда на роботу? Які особливості має таке оформлення? Які додаткові умови потрібно буде створювати для робочого місця інваліда? Коли можна відмовити в працевлаштуванні інваліду?

Роз’яснення надає головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Тетяна Цигульська.

    Інвалід – це особа зі стійким розладом функцій організму, що під час взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності. Внаслідок цього держава має обов’язок щодо створення умов для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист (ст. 2 Закону № 875 та ст. 1 Закону № 2961).

    Відповідно до ст. 17 Закону № 875 з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

  Відповідно до ст. 172 КЗпП на роботодавця покладається обов'язок організувати працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці. Залучення інвалідів до надурочних робіт та робіт у нічний час без їх згоди не допускається (ст. 55, 63 КЗпП).

  Якщо працівник-інвалід бажає працювати неповний робочий час, то роботодавець має встановити відповідний графік його робочого часу. 

   Правила працевлаштування інваліда:

  1. До квоти зараховуються тільки інваліди, для яких це місце роботи є основним. Інваліди, які є  зовнішніми  сумісниками у розрахунок квот не входять.

  2. Документом, що підтверджує інвалідність, є висновок МСЕК про групу інвалідності. У ньому визначено види робіт, рекомендовані чи заборонені конкретному співробітнику. Тому не можна працевлаштувати інваліда на роботу, умови якої йому протипоказані.

  3. У працівника-інваліда є право пред'явити його індивідуальну програму реабілітації. Це встановлено ст. 39 Закону № 875. Ця програма зобов'язує роботодавця виділити інваліду спеціально облаштоване робоче місце. За наявності програми та невиконанні її умов при перевірках Держпраці на роботодавця чекатиме штраф.

  4. Інваліду можна відмовити в прийнятті на роботу, якщо його професійні якості не відповідають посаді.

  5. Коли інваліда направлено на роботу за рекомендаціями МСЕК, то випробувальний строк при прийнятті на роботу йому не встановлюється (ч. 3 ст. 26 КЗпП). А якщо такий працівник самостійно працевлаштується, то роботодавець може встановити йому випробувальний строк.

    Документи для працевлаштування

Прийняття на роботу інваліда оформляється в загальному порядку. Працівник-інвалід подає заяву про прийняття на роботу. Разом із заявою працівник-інвалід подає такі документи для прийняття на роботу:

  • паспорт (інший документ, що посвідчує особу);
  • трудову книжку;
  • документ про освіту (за необхідності);
  • копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
  • копію пенсійного посвідчення;
  • довідку МСЕК (про присвоєння йому відповідної групи інвалідності). Наразі МСЕК оформлює виписку з акту огляду за формою № 157-1/о;
  • індивідуальну програму реабілітації, що видається МСЕК.

   Створення робочого місця

   За ст. 18 Закону № 875 роботодавці зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.

   Тож, якщо індивідуальною програмою реабілітації створення спеціалізованого робочого місця не передбачено, то роботодавець може надати інваліду звичайне робоче місце. Про це вказували фахівці Мінпраці у листі від 06.11.2008 р. № 1/6-481/06.

Також це випливає із обов’язків роботодавців при працевлаштуванні інвалідів, зазначених у до до п. 4.3 Рекомендацій ВАСУ. Зокрема, за ними роботодавець має:

  • виділити та створити робочі місця та працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця;
  • створити для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
  • забезпечити інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством;
  • надати Державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів;
  • звітування до фонду.

   Коли можна відмовити у працевлаштуванні

   Відповідно до частини третьої ст. 17 Закону № 875 відмова в укладенні трудового договору не допускається. Але відмовити можна, коли за висновком МСЕК стан здоров’я працівника перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю та безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру й обсягу загрожує погіршенню здоров’я інваліда.

Джерело: http://kirtu.gov.ua/index.php/2799-zap2031017

№ 130

ДЕРЖПРАЦІ роз’яснює МІСЬКРАДАМ ЯК ПЕРЕВІРЯТИ РОБОТОДАВЦІВ та як отримати посвідчення перевіряючого

 

17.10.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦI

РОЗ'ЯСНЕННЯ
19.09.2017

Головам мiських рад мiст обласного значення,
об'єднаних територiальних громад

Роз'яснення головам мiських рад мiст обласного значення,
об'єднаних територiальних громад щодо повноважень
з питань контролю за додержанням законодавства про працю

Державна служба України з питань працi на додаток до листа вiд 22.06.2017 N 6827/1/4-ДП-17 надає рекомендацiї щодо реалiзацiї делегованих повноважень у сферi державного контролю за додержанням законодавства про працю.

I. Органiзацiя реалiзацiї повноважень

Статтею 34 Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi" до вiдання виконавчих органiв мiських рад мiст обласного значення та об'єднаних територiальних громад належать здiйснення на вiдповiдних територiях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятiсть населення у порядку, встановленому законодавством та накладення штрафiв за порушення законодавства про працю та зайнятiсть населення у порядку, встановленому законодавством.

З метою забезпечення реалiзацiї зазначених повноважень мiськi ради мiст обласного значення, сiльськi, селищнi, мiськi ради об'єднаних територiальних громад (далi - ОМС) можуть прийняти, вiдповiдно до статтi 26 Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi", рiшення:

- про створення структурного пiдроздiлу, на який покладатиметься обов'язок здiйснення контролю за додержанням законодавства про працю, визначити його чисельнiсть та структуру;

- про введення посади (посад) з повноваженнями iнспектора працi;

- про покладання обов'язкiв iнспектора працi на одну (кiлька) iз iснуючих посад (за умови можливостi виконання iнших повноважень без шкоди для виконання контрольних функцiй).

Рiшення про створення структурного пiдроздiлу чи введення окремої (додаткової) посади приймається на сесiї вiдповiдної ради з дотриманням вимог статтi 26 Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi".

Пiсля прийняття вiдповiдного рiшення про створення структурного пiдроздiлу необхiдно розробити положення про пiдроздiл, визначити його структуру, чисельнiсть, розподiл обов'язкiв, посадовi iнструкцiї працiвникiв, пiсля чого вживаються заходи щодо призначення на вiдповiднi посади.

У разi введення окремої (додаткової) посади розробляється посадова iнструкцiя.

Рiшення про покладання обов'язкiв на iснуючий структурний пiдроздiл або посаду приймається головою органу мiсцевого самоврядування чи об'єднаної територiальної громади з дотриманням вимог Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi".

У разi покладання обов'язкiв iнспектора працi на iснуючий структурний пiдроздiл чи особу - вносяться змiни до iснуючого положення чи посадової iнструкцiї працiвника з урахуванням вимог статтi 32 Кодексу законiв про працю України (далi - КЗпП України). Наголошуємо на необхiднiсть попередження посадової особи ОМС про внесення змiн до посадової iнструкцiї за два мiсяцi вiдповiдно до статтi 32 КЗпП України.

II. Видача посвiдчень iнспекторам працi

Вiдповiдно до пункту 3 Порядку здiйснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26.04.2017 N 295 (далi - Порядок), пiдставою для видачi посвiдчення iнспектора працi посадовiй особi виконавчого органу ради є лист сiльського, селищного, мiського голови, до якого додається заповнена картка облiку даних iнспектора працi вiдповiдно до форми, затвердженої Мiнсоцполiтики.

Заповнена картка облiку даних iнспектора працi з фотокарткою iнспектора працi розмiром 3 х 4 см (для посвiдчення) направляється до Держпрацi (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 14). Iнформацiя про видане посвiдчення вноситься до реєстру посвiдчень iнспекторiв працi, який ведеться Держпрацi. Держпрацi забезпечує передачу посвiдчення до ОМС через територiальнi органи Держпрацi.

З iнформацiєю щодо виданих посвiдчень iнспекторам працi можна ознайомитися на сайтi Держпрацi у роздiлi Здiйснення державного контролю за додержанням законодавства про працю - Iнформацiя щодо виданих посвiдчень iнспекторам працi або за телефоном (044) 288-10-00. У iнформацiї зазначається номер посвiдчення, мiсце роботи iнспектора працi, посада та його фото.

Оформлене посвiдчення видається iнспектору працi, пiсля чого вiн може здiйснювати iнспекцiйнi вiдвiдування (невиїзнi iнспектування) вiдповiдно до Порядку. Методологiчне забезпечення та координацiя дiй iнспекторiв працi покладається на вiдповiдний територiальний орган Держпрацi вiдповiдної областi.

III. Прийняття рiшення про iнспекцiйне вiдвiдування

Пiдстави для здiйснення iнспекцiйних вiдвiдувань визначенi пунктом 5 Порядку. Здiйснення контрольних заходiв з iнших пiдстав не допускається.

Рiшення про доцiльнiсть проведення вiдповiдних заходiв з пiдстав, визначених пiдпунктами 5 - 7 пункту 5 та пунктом 31 Порядку, приймає керiвник органу контролю, його заступник. Також керiвник органу контролю може прийняти рiшення на пiдставi пiдпункту 3 пункту 5 Порядку про проведення iнспекцiйних вiдвiдувань з питань виявлення неоформлених трудових вiдносин, прийняте за результатами аналiзу iнформацiї, отриманої iз засобiв масової iнформацiї, iнших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у пiдпунктах 1, 2, 4 - 7 пункту 5 Порядку.

Рiшення керiвника органу контролю оформлюється вiдповiдно до пiдроздiлу "Накази (розпорядження)" роздiлу "Складення деяких видiв документiв" Типової iнструкцiї з дiловодства у центральних органах виконавчої влади, Радi мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 30.11.2011 N 1242, шляхом видання наказу.

IV. Внесення вiдомостей про повiдомну реєстрацiю

Пiсля прийняття рiшення про iнспекцiйне вiдвiдування iнспектор працi здiйснює повiдомну реєстрацiю. Повiдомна реєстрацiя проводиться шляхом внесення вiдповiдним територiальним органом Держпрацi вiдомостей про iнспектора працi, що здiйснює вiдвiдування, та об'єкт вiдвiдування до Реєстру iнспекцiйних вiдвiдувань та рiшень iнспектора працi про вiдвiдування роботодавця.

Подання iнформацiї про вiдвiдування подається шляхом службового листування. В листi на повiдомну реєстрацiю повинна мiститися iнформацiя, передбачена Порядком повiдомної реєстрацiї, що затверджений наказом Держпрацi N 76 вiд 22.06.2017, викладена у формi таблицi, встановленiй вказаним наказом. З порядком повiдомної реєстрацiї та формою таблицi для подання iнформацiї можна ознайомитися на офiцiйному сайтi Держпрацi за посиланням: http://dsp.gov.ua/nakazy-derzhpratsi/.

Перед присвоєнням iнспекцiйному вiдвiдуванню номеру, iнспектор працi, що реєструє вiдвiдування, повiдомляється про наявнi у Реєстрi записи щодо вiдвiдувань, проведених упродовж попереднiх 12 календарних мiсяцiв.

Якщо до Реєстру вноситься запис про iнспекцiйне вiдвiдування роботодавця щодо якого упродовж попереднiх 6 календарних мiсяцiв здiйснювались iнспекцiйнi вiдвiдування, керiвник територiального органу (iнша уповноважена ним посадова особа) вивчає питання про доцiльнiсть його проведення та приймає вiдповiдне рiшення.

Пiдтвердження повiдомної реєстрацiї вiдвiдування здiйснюється шляхом надання вiдповiдним територiальним органом Держпрацi листа про здiйснення повiдомної реєстрацiї з номером вiдвiдування. Iнспекцiйне вiдвiдування може бути розпочате лише пiсля отримання iнспектором працi вказаного листа.

V. Здiйснення iнспекцiйного вiдвiдування

Пiд час пiдготовки до проведення iнспекцiйного вiдвiдування або невиїзного iнспектування iнспектор працi, якщо тiльки вiн не вважатиме, що це завдасть шкоди iнспекцiйному вiдвiдуванню або невиїзному iнспектуванню, може одержати (шляхом письмового запиту) iнформацiю та/або документи, що стосуються предмета iнспекцiйного вiдвiдування чи невиїзного iнспектування, вiд об'єкта вiдвiдування, державних органiв, а також шляхом проведення аналiзу наявної (загальнодоступної) iнформацiї про стан додержання законодавства про працю.

Документи, отриманi пiд час пiдготовки до проведення iнспекцiйного вiдвiдування або невиїзного iнспектування, що мiстять iнформацiю про порушення об'єктом вiдвiдування вимог законодавства про працю, долучаються до матерiалiв iнспекцiйного вiдвiдування або невиїзного iнспектування.

Iнспектори працi можуть проводити iнспекцiйнi вiдвiдування або невиїзнi iнспектування. Iнспекцiйнi вiдвiдування проводяться за мiсцем знаходження роботодавця. Невиїзнi iнспектування можуть проводитися у примiщеннi органу контролю на пiдставi рiшення керiвника органу контролю, погодженого iз об'єктом вiдвiдування, якщо пiдставою для контрольного заходу стали звернення працiвника, рiшення суду, повiдомлення правоохоронного органу, iнформацiя державних органiв, профспiлкових органiзацiй тощо (пiдпункти 1, 4 - 7 пункту 5 Порядку). Контроль за оформленням трудових вiдносин незалежно вiд пiдстав здiйснюється виключно шляхом iнспекцiйних вiдвiдувань.

Наголошуємо, що вiдповiдно до Порядку iнспектори працi ОМС здiйснюють державний контроль за додержанням законодавства про працю з питань:

- своєчасної та у повному обсязi оплати працi,

- додержання мiнiмальних гарантiй в оплатi працi,

- оформлення трудових вiдносин.

Вiдповiдно до пункту 8 Порядку про проведення iнспекцiйного вiдвiдування iнспектор працi повiдомляє об'єкту вiдвiдування або уповноваженiй ним посадовiй особi. Про проведення iнспекцiйного вiдвiдування з питань виявлення неоформлених трудових вiдносин iнспектор працi повiдомляє об'єкту вiдвiдування або уповноваженiй ним посадовiй особi, якщо тiльки вiн не вважатиме, що таке повiдомлення може завдати шкоди iнспекцiйному вiдвiдуванню.

Тривалiсть iнспекцiйного вiдвiдування, невиїзного iнспектування не може перевищувати 10 робочих днiв, для суб'єктiв мiкропiдприємництва та малого пiдприємництва - двох робочих днiв. Час початку i закiнчення iнспекцiйного вiдвiдування, невиїзного iнспектування зазначається iнспектором працi в актi.

Вiдповiдно до статтi 55 Господарського кодексу України суб'єктами мiкропiдприємництва є фiзичнi особи, зареєстрованi в установленому законом порядку як фiзичнi особи - пiдприємцi, та юридичнi особи - суб'єкти господарювання будь-якої органiзацiйно-правової форми та форми власностi, у яких середня кiлькiсть працiвникiв за звiтний перiод (календарний рiк) не перевищує 10 осiб та рiчний дохiд вiд будь-якої дiяльностi не перевищує суму, еквiвалентну 2 мiльйонам євро.

Суб'єктами малого пiдприємництва є фiзичнi особи, зареєстрованi в установленому законом порядку як фiзичнi особи - пiдприємцi, та юридичнi особи - суб'єкти господарювання будь-якої органiзацiйно-правової форми та форми власностi, у яких середня кiлькiсть працiвникiв за звiтний перiод (календарний рiк) не перевищує 50 осiб та рiчний дохiд вiд будь-якої дiяльностi не перевищує суму, еквiвалентну 10 мiльйонам євро.

У разi встановлення пiд час iнспекцiйного вiдвiдування обставин, якi перешкоджають його здiйсненню (наявнiсть судового рiшення або розгляд справи у судi з питань, що є предметом iнспекцiйного вiдвiдування), складається акт iнспекцiйного вiдвiдування (невиїзного iнспектування), у якому фiксується факт розгляду справи у судi або наявнiсть судового рiшення по кожному питанню, що пiдлягає розгляду.

За результатами iнспекцiйного вiдвiдування (невиїзного iнспектування) складається акт, у а разi виявлення порушень - акт i припис про усунення порушень. Матерiали, зафiксованi засобами аудiо-, фото- та вiдеотехнiки в ходi iнспекцiйних вiдвiдувань, долучаються до акта у паперовому або електронному виглядi на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матерiалiв робиться вiдмiтка в актi.

У разi виявлення фактiв використання працi неоформлених працiвникiв, несвоєчасну та не у повному обсязi виплату заробiтної плати, недодержання мiнiмальних гарантiй в оплатi працi одночасно iз внесенням припису незалежно вiд факту усунення виявлених порушень у ходi iнспекцiйного вiдвiдування або невиїзного iнспектування вживаються заходи щодо притягнення роботодавцiв та винних посадових осiб до кримiнальної, адмiнiстративної, фiнансової та дисциплiнарної вiдповiдальностi.

У разi виявлення ознак кримiнальних злочинiв, вiдповiдальнiсть за якi передбачена статтями 172, 173, 175 Кримiнального кодексу України, матерiали iнспекцiйного вiдвiдування (акт з додатками) направляються до правоохоронних органiв для прийняття рiшення щодо початку досудового розслiдування. Матерiали направляються iз супровiдним листом за пiдписом керiвника органу контролю.

У разi виявлення порушень, що мiстять ознаки адмiнiстративного правопорушення (частини перша - четверта статтi 41 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення) складається протокол про адмiнiстративне правопорушення, до якого додаються копiї акта перевiрки та пiдтверджуючих документiв.

При складаннi протоколу слiд врахувати, що у випадку повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цiєї статтi, за яке особу вже було пiддано адмiнiстративному стягненню, (тобто наявне рiшення суду про притягнення до вiдповiдальностi) або вчинення порушення щодо неповнолiтнього, вагiтної жiнки, одинокого батька, матерi або особи, яка їх замiнює i виховує дитину вiком до 14 рокiв або дитину-iнвалiда, протокол складається за частиною другою статтi 41 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення.

У випадку фактичного допуску працiвника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуску до роботи iноземця або особи без громадянства та осiб, стосовно яких прийнято рiшення про оформлення документiв для вирiшення питання щодо надання статусу бiженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування працi iноземця або особи без громадянства, складається протокол за частиною третьою статтi 41 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення.

Протокол iз додатками направляється до мiсцевого суду за мiсцем вчинення правопорушення iз супровiдним листом за пiдписом голови мiської ради мiста обласного значення, сiльської, селищної, мiської ради об'єднаних територiальних громад (далi - керiвник органу контролю) iз проханням повiдомити про прийняте рiшення.

Якщо за виявленi порушення передбачена фiнансова вiдповiдальнiсть (стаття 265 КЗпП України) iнспектор працi передає акт на розгляд керiвнику виконавчого органу мiської ради мiста обласного значення, сiльської, селищної, мiської ради об'єднаної територiальної громади або його заступнику (вiдповiдно до розподiлу повноважень). Порядок накладення штрафiв за порушення законодавства про працю та зайнятiсть населення затверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.07.2013 N 509.

За результатами контрольного заходу може бути направлена пропозицiя щодо притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi працiвника об'єкта вiдвiдування, який своїми дiями або бездiяльнiстю вчинив порушення законодавства про працю, але не може бути притягнутий до кримiнальної або адмiнiстративної вiдповiдальностi. Така пропозицiя iз проханням повiдомити про прийняте рiшення направляється за пiдписом керiвника органу контролю до посадової особи, надiленої правом притягнення такого працiвника до дисциплiнарної вiдповiдальностi.

Припис або вимога iнспектора працi можуть бути оскарженi у 10-денний строк з дати їх отримання до керiвника або заступника керiвника вiдповiдного територiального органу Держпрацi.

У разi незгоди з рiшенням керiвника або заступника керiвника вiдповiдного територiального органу Держпрацi таке рiшення може бути оскаржене протягом 10 днiв з дня надходження вiдповiдi вiд керiвника чи заступника керiвника територiального органу Держпрацi до керiвника або заступника керiвника Держпрацi.

Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги.

Скарга розглядається у 30-денний строк з дати її надходження, якщо iнше не встановлено законом.

За результатами розгляду скарг вимоги, приписи можуть бути скасованi повнiстю або в окремiй частинi.

Процедуру здiйснення Держпрацi та її територiальними органами державного нагляду за додержанням законодавства про працю затверджено Порядком здiйснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26.04.2017 N 295.

У разi систематичного невиконання або неналежного виконання iнспектором працi без поважних причин контрольних повноважень Держпрацi на пiдставi вiдповiдних висновкiв уповноважених посадових осiб скасовує службове посвiдчення такого iнспектора працi.

Документи, якi органи мiсцевого самоврядування повиннi подати
до Державної служби України з питань працi
для отримання посвiдчення iнспектора працi

Вiдповiдно до пункту 3 Порядку здiйснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26.04.2017 N 295 (далi - Порядок), пiдставою для видачi посвiдчення iнспектора працi посадовiй особi виконавчого органу ради є лист сiльського, селищного, мiського голови, до якого додається заповнена картка облiку даних iнспектора працi вiдповiдно до форми, затвердженої Мiнсоцполiтики.

Картка облiку даних iнспектора працi затверджена наказом Мiнiстерства соцiальної полiтики України вiд 11.07.2017 N 1127 "Про затвердження форми картки облiку даних iнспектора працi" .

Заповнена картка облiку даних iнспектора працi iз вклеєною фотокарткою та фотокарткою iнспектора працi розмiром 3 х 4 см (для посвiдчення) направляється до Держпрацi (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 14). Iнформацiя про видане посвiдчення вноситься до реєстру посвiдчень iнспекторiв працi, який ведеться Держпрацi. Держпрацi забезпечує передачу посвiдчення до ОМС через територiальнi органи Держпрацi.

 

№ 129

Якщо працiвник одержав аванс на вiдрядження i не виїхав, то вiн повинен упродовж трьох банкiвських днiв з дня ухвалення рiшення про вiдмiну поїздки повернути до каси пiдприємства зазначенi кошти

 

09.10.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Сектор комунiкацiй органiзацiї роботи ДПI
у Шевченкiвському районi м. Києва

Щодо повернення коштiв, виданих пiдзвiт (на вiдрядження)

ПИТАННЯ: У який термiн працiвник повинен повернути аванс, виданий на вiдрядження, якщо вiдрядження не вiдбулося?

ВIДПОВIДЬ: За пiдпунктом 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Кодексу звiт про використання коштiв, виданих на вiдрядження або пiдзвiт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, до закiнчення п’ятого банкiвського дня, шо настає за днем, у якому платник податку:

Ø  завершує таке вiдрядження;

Ø  завершує виконання окремої цивiльно-правової дiї за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти пiдзвiт.

Крiм того, основним документом, який регулює вiдрядження працiвникiв органiв державної влади, пiдприємств, установ та органiзацiй, що повнiстю або частково фiнансуються за рахунок бюджетних коштiв, є Iнструкцiя про службовi вiдрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мiнфiну України вiд 13.03.98 р. № 59, зареєстрованим у Мiн’юстi України 31.03.98 р. за № 218/2658 (iз змiнами, далi - Iнструкцiя № 59). При цьому iншi пiдприємства та органiзацiї можуть використовувати Iнструкцiю № 59 як допомiжний (довiдковий) документ.

Згiдно з п. 11 роздiлу II Iнструкцiї № 59, якщо працiвник одержав аванс на вiдрядження i не виїхав, то вiн повинен впродовж трьох банкiвських днiв з дня ухвалення рiшення про вiдмiну поїздки повернути до каси пiдприємства зазначенi кошти.

При цьому нормами законодавства не передбачено додаткових строкiв для повернення коштiв до каси пiдприємства, одержаних як аванс на вiдрядження, якщо вiдрядження не вiдбулося з поважних причин (у тому числi в разi хвороби працiвника).

Тобто, якщо працiвник одержав аванс на вiдрядження i не виїхав, то вiн повинен упродовж трьох банкiвських днiв з дня ухвалення рiшення про вiдмiну поїздки повернути до каси пiдприємства зазначенi кошти.

Завiдувач сектору,
Ольга ЗАСIМОВА

"Праця i зарплата" N 34 (1046), 13 вересня 2017 р.

 

№ 128

Якщо пiд час звiльнення, визнаного судом незаконним, була виплачена компенсацiя за невикористанi днi щорiчної вiдпустки, то пiсля поновлення працівника на роботi права на використання цих днiв вiдпустки вiн не має. Також не передбачено повернення виплачених коштiв за вiдпустку

 

09.10.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Зарахування суми компенсацiї в рахунок
суми за щорiчну вiдпустку

ПИТАННЯ: Чи можна врахувати виплачену працiвниковi суму компенсацiї за невикористану вiдпустку у зв’язку зi звiльненням, яке суд визнав незаконним, пiд час надання йому щорiчної вiдпустки пiсля поновлення на роботi?

ВIДПОВIДЬ: За статтею 235 КЗпП у разi звiльнення без законної пiдстави працiвник має бути поновлений на попереднiй роботi органом, який розглядає трудовий спiр.

Пiд час винесення рiшення про поновлення на роботi орган, який розглядає трудовий спiр, одночасно ухвалює рiшення про виплату працiвниковi середнього заробiтку за час вимушеного прогулу, але не бiльш як за один рiк. Якщо заява про поновлення на роботi розглядається бiльш як один рiк не з вини працiвника, то орган, який розглядає трудовий спiр, виносить рiшення про виплату середнього заробiтку за весь час вимушеного прогулу.

За частиною 1 ст. 6 Закону України "Про вiдпустки" (далi - Закон) щорiчна основна вiдпустка надається працiвникам, тривалiстю не менш як 24 календарних днi за вiдпрацьований робочий рiк, що вiдлiчується а дня укладення трудового договору.

Згiдно зi ст. 24 Закону в разi звiльнення працiвника йому виплачується грошова компенсацiя за всi не використанi ним днi щорiчної вiдпустки.

Вiдповiдно до п. 2 ч. 1 ст. 82 КЗпП i ст. 9 Закону час, коли працiвник фактично не працював, але за ним згiдно iз законодавством зберiгалися мiсце роботи (посада) та заробiтна плата повнiстю або частково (в тому числi час оплаченаго-вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звiльненням або переведенням на iншу роботу), включається до стажу, що дає право на щорiчну вiдпустку.

Таким чином, у разi поновлення працiвника судом на роботi вiн має право використати щорiчну основну вiдпустку за весь чад вимушеного прогулу. При цьому її тривалiсть визначається з дати поновлення на роботi i до кiнця його робочого року.

Якщо пiд час звiльнення, визнаного судом незаконним, працiвниковi була виплачена грошова компенсацiя за невикрристанi днi щорiчної вiдпустки, то пiсля поновлення його на роботi права на використання цих днiв вiдпустки вiн не має. Також не передбачено повернення працiвником виплачених йому коштiв за вiдпустку пiд час звiльнення чи зарахування їх у рахунок суми за вiдпустку, що надається за перiод вимушеного прогулу.

Начальник вiддiлу,
Неля СИНЬКО

"Праця i зарплата" N 35 (1047), 20 вересня 2017 р.

 

№ 127

 

ШТАТНИЙ РОЗПИС: три групи хибних найменувань посад (професій)

 

09.10.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

Як правильно в штатному розписі відобразити посади, які займають на підприємстві працівники? Як прийняти на роботу працівника, який буде виконувати роботи по двом посадам? Чи можна укласти з працівниками один трудовий договір чи слід оформлювати сумісництво чи суміщення?

Відповідь надає головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів Управління Держпраці в області Інна Кривенко.

  Часто перед підприємством постає питання як правильно в штатному розписі відобразити посади, які займають на підприємстві працівники, а також чи допускається створювати розширені назви професій доповнюючими словами або через дефіс, або з наведенням уточнень у дужках. Адже буває, наприклад, коли  на підприємстві працює декілька менеджерів зі збуту, які виконують різні роботи, а в Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі КП) для них призначена професія з кодом 1475.1.

  «Продавець-вантажник», «Інженер-електрик» тощо ― чимало кадровиків, не маючи у своєму розпорядженні відповідних нормативних документів або трактуючи їх на власний розсуд, вносять записи до трудових книжок працівників саме у такому вигляді. Звісно, це не відповідає ані положенням КП, ані Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом  Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58 (далі― Інструкція № 58). З’ясуємо, яких поширених на підприємствах, але невірних назв професій (посад) слід уникати та якими офіційними назвами їх можна замінити. 

  Для того, щоб отримати відповідь, в першу чергу, необхідно розібратися що таке «штатний розпис», яким нормативно-правовим документом регулюється його ведення і, не в останню чергу, чи застосовується яка-небудь відповідальність за не правильне заповнення вище наведеного документа або взагалі за його відсутність.

  Для організації своєї діяльності підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, кількість працівників, посади, які вони займатимуть, а також належні їм оклади, що відображає в єдиному документі, який називається «штатний розпис». Також на сьогодні жодним нормативним документом не затверджено типової форми «штатного розпису», окрім підприємств, установ, організацій з бюджетним фінансуванням, які складають його відповідно до типової форми, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.1.2002р. №57. Але багато госпрозрахункових організацій застосовують її як методичну допомогу для власної форми. Відповідно до листа Мінпраці від 27.06.2007 р. № 162/06/187-07 затвердження «штатного розпису» є обов’язковим. Таким чином прийняття (затвердження) штатного розпису здійснюється у вигляді видання керівником підприємства нормативного акту (наказу), у якому визначатимуться кількість штатних одиниць в розрізі посад. Самі посади в штатному розписі відображаються згідно записів трудової книжки працівника. Відповідно до  Інструкції N 58 (із змінами), записи професій та посад до трудової книжки заносяться згідно із найменуванням посад, зазначені в Класифікаторі професій. Таким чином, в «штатному розписі» найменування посади має відповідати професійним назвам робіт КП.

   Наведемо перелік типових помилок у записах до трудових книжок, які відносяться до найменування професій (посад): Керівник господарства - згідно КП Голова колективного господарства 1210.1, Агроном-насіннєвод - згідно КП Агроном з насінництва 2213.2, Ветлікар - згідно КП Лікар ветеринарної медицини 2223.2, Скотар або Телятниця - згідно КП Тваринник 6121, Робоча- згідно КП Робітник плодоовочевого сховища 9211.

   Наведені хибні найменування посад (професій) можна укрупнено розділити на такі групи:

  Побутові назви професій (посад) ― не мають ніякого відношення до нормативної бази, містять суто «розмовні» терміни професійної діяльності, що подекуди застосовуються як найменування професії (посади) при внесенні до трудових книжок як-от: «Ветлікар», «Комбайнер», професії з «русизмами» (в записах українською мовою) тощо.

  «Жіночі» назви професій ― містять гендерну професійну ознаку, що також порушує методологію професійної класифікації, наприклад, «Телятниця», «Робоча». Слід зауважити, що згідно з нормами КП усі професійні назви робіт визначаються тільки у чоловічому роді. Такий підхід несе суто технічний характер, який традиційно використовується класифікаторами професій багатьох країн. Винятком є лише декілька професій, яким притаманне використання тільки у жіночому роді, зокрема, «Швачка», «Нянька», «Покоївка», «Сестра-господиня», «Економка», «Друкарка». Таку редакцію назв професій було офіційно визначено Інститутом української мови НАН України й застосовано у КП. Надання ж гендерної ознаки іншим наявним у КП професійним назвам робіт (наприклад, у вигляді «Завідувачка лабораторії», «Секретарка керівника», «Паспортистка») є неправильним й не тільки в штатних розписах, трудових договорах, трудових книжках та інших офіційних документах, а й у рекламі.

  ЗАБОРОНЕНО: в оголошеннях (рекламі) про вакансії пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, а також висувати вимоги, що надають перевагу одній із статей (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 р. № 5067-VI).

  Подвійні назви професій (посад)  це назви професій, виписані через дефіс.

  Бажання окремих роботодавців та кадровиків зафіксувати у трудовій книжці працівника суміщення посад у завданнях та обов’язках конкретного працівника (коли він фактично виконує, наприклад, роботи продавця та вантажника) призводить до появи таких професійних назв робіт як-от: «Тесляр-бетоняр», «Продавець-вантажник», «Касир-бухгалтер» та подібних.

  КП ДК 003:2010 не передбачено утворення розширених (подвійних) назв посад (професій) через дефіс, окрім тих, які внесено до КП  а, тому таке об'єднання двох назв професій, як наприклад «манікюрник-педикюрник», не відповідає положенням КП (див. лист Мінпраці України від 20.01.07 р. № 10/13/116-07).

  Водночас Загальними положеннями Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.04 р. № 336, передбачено, що в разі виконання працівником робіт, що належать до різних посад (професій), трудовий договір укладається за згодою сторін за посадою, яку визнано основною. Основною вважають посаду з найбільшим обсягом виконуваних робіт порівняно з іншими посадами (див. також лист Мінсоцполітики України від 18.03.16 р. № 106/13/116-16).

  Окрім того, зазначеними вище Загальними положеннями встановлено, що конкретний перелік обов'язків визначається посадовими (робочими) інструкціями працівників, які розробляють і затверджують роботодавці. При цьому враховують конкретні завдання та обов'язки працівника, а також особливості штатного розпису підприємства. Зокрема, якщо виникає необхідність, коло завдань та обов'язків окремих працівників може бути розширено з дорученням їм робіт, передбачених для різних груп професій, рівних за складністю, виконання яких не потребує іншої спеціальності, кваліфікації.

   Отже, у роботодавця завжди є можливість (за згодою працівника) включити до посадової інструкції за основною посадою додаткові завдання і обов’язки. Наприклад, «Оператор комп’ютерного набору» виконує роботу з комп’ютерного набору текстів протягом 6 годин, а 2 години, що залишилися ― роботу архіваріуса. У цьому випадку професійна назва роботи для виконавця визначається як: «Оператор комп’ютерного набору», а до його посадової інструкції включаються додатково обов’язки архіваріуса.

  Але все ж таки, у разі виконання обов'язків, які належать до двох чи навіть трьох різних посад, які є в штатному розписі, доцільно оформлювати:

— або внутрішнє сумісництво, коли співробітник працює на двох посадах за двома різними графіками, виконуючи роботу за сумісництвом у вільний від основної роботи час,

— або суміщення, за яким передбачається доплата за виконання обов'язків за іншою посадою без відриву від основної роботи. Для цього посада, за якою виконують роботу за суміщенням, має бути внесена до штатного розпису й бути вакантною. Суміщення й розмір доплати за нього слід попередньо узгодити з працівником, після чого оформити наказом. Установлення суміщення за ініціативою роботодавця є зміною істотних умов праці, про яку працівника потрібно попередити за два місяці (ст. 32 КЗпП).

  За порушення вимог законодавства щодо оформлення трудової книжки та інших вимог, що визначають юридичні відносини між підприємством та працівником, передбачаються як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. Так, порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю (зокрема, невідповідність найменувань робіт, професій або посад КП) тягнуть за собою згідно з ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладення штрафу на посадових осіб підприємств незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, у ч. 1 ст. 173 Кримінального кодексу України передбачено, що грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусу до виконання роботи, не обумовленої угодою, карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. 

  У випадку виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, виправлення виконуються власником підприємства або уповноваженим ним органом, де був зроблений відповідний запис, у розділі «Відомості про роботу» (графа 3). У будь-якому випадку рекомендуємо в обов’язковому порядку видавати на підприємствах накази (розпорядження), які приводять у відповідність професійні назви робіт, затверджені штатним розписом підприємства, з професійною назвою робіт із КП. Також до штатного розпису слід вносити і відповідні зміни, якщо назва певної посади була відпочатку записана вірно, але згодом, внаслідок введення змін та доповнень до КП або з виданням нової редакції КП, зазнала змін. Якщо ж у штатному розписі помилки відсутні, але, наприклад, наказ про прийняття працівника на роботу було видано з помилкою (скажімо, зазначена у ньому посада не відповідає ні КП, ні штатному розпису), то необхідно видати наказ про внесення змін до «помилкового» наказу, а після цього ― внести відповідні записи  і до трудової книжки працівника. При цьому жодних заяв від працівника вимагати не потрібно, оскільки у даному разі це не переведення на іншу роботу (посаду), а лише зміна назви посади (роботи).

  Отже, керівникам підприємств, установ і організацій, а також усім працівникам кадрових служб, які на підприємстві оформляють кадрові документи, необхідно постійно слідкувати за змінами, що періодично відбуваються у КП, щоб надалі не допускати порушень трудового законодавства і юридично грамотно застосовувати наявні професійні назви робіт, а за необхідності ― вчасно їх коригувати.

http://kirtu.gov.ua/index.php/2783-zapvidpv280917

№ 126

Про назву посад «заступник директора, заступник директора по роботi з клiєнтами, заступник директора торговельної фiрми»

 

09.10.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Присвоєння коду новоутворенiй посадi

ПИТАННЯ: Який код має бути присвоєно посадi заступника директора приватного пiдприємства, де працюють п’ять осiб (директор, заступник директора i три фахiвцi)?

ВIДПОВIДЬ: Найменування професiй (посад), якi передбачаються у штатному розписi, визначаються згiдно з Нацiональним класифiкатором України ДК 003:2010 "Класифiкатор професiй", затвердженим наказом Держспоживстандарту України вiд 28.07.2010 р. № 327 (далi - Класифiкатор).

Нормами Класифiкатора передбачено правила розширення (уточнення) назв професiй.

Так у додатку В до Класифiкатора передбачено похiднi слова до професiй (професiйних назв робiт), якi згiдно з примiткою 1 до цього додатка застосовуються за умови збереження галузевої та функцiональної належностi, квалiфiкацiйних вимог iз збереженням коду новоутвореної професiї.

Вiдповiдно до примiтки 2 до цього додатка назви професiй можуть бути розширенi за потреби користувача для внутрiшнього використання термiнами та словами, якi уточнюють мiсце роботи, виконуванi роботи, сферу дiяльностi за умови дотримання лаконiчностi викладення, якщо iншого не передбачено у Класифiкаторi чи вiдповiдних нормативно-правових актах.

Пiд час утворення похiдних та розширених назв посад (професiй) зберiгається код базової професiї.

У Класифiкаторi передбачено базову назву посади "директор (начальник, iнший керiвник) пiдприємства" код 1210.1, професiйне угруповання "Керiвники пiдприємств. установ, органiзацiй") та посади професiйного угруповання керiвникiв малих пiдприємств без апарату управлiння, зокрема, "директор (керiвник) малого пiдприємства (транспортного, складського)" (код 1316), "директор (керiвник) малого промислового пiдприємства (фiрми)" (код 1312), "директор (керiвник) малої торговельної фiрми" тощо.

З урахуванням норм названих примiток вiд зазначених назв посад утворюються такi посади: "заступник директора", "заступник директора по роботi з клiєнтами", "заступник директора торговельної фiрми "Свiтанок", "керiвник торговельної фiрми "Промiнь" тощо.

Пiд час новоутворення назв посад (професiй) не допускається наведення уточнень у дужках або утворення розширених (подвiйних) назв через дефiс, крiм передбачених Класифiкатором.

Головний спецiалiст,  Тетяна КОСУХIНА

"Праця i зарплата" N 35 (1047), 20 вересня 2017 р. 

№ 125

ДОПОМОГА ПО ВАГІТНОСТІ та ПОЛОГАМ від МІНІМАЛКИ:

Законом про Соцстрахування не визначено спеціального механізму обчислення суми доплати до розміру мінімалки, якщо нарахована сума допомоги у розрахунку на місяць є меншою за мінімальну зарплату

 

02.10.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ  від 01.09.2017 р. № 5.1-27-241

Щодо механізму реалізації положень статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування України (далі - Фонд), розглянувши <...> лист щодо механізму реалізації положень статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 р. N 1105 (далі - Закон N 1105) в частині мінімальної гарантії розміру допомоги по вагітності та пологах, повідомляє.

Відповідно до частини першої статті 26 та частини другої статті 33 Закону N 1105 порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, частиною другою статті 26 Закону N 1105 визначено, що сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Згідно із статтею 25 Закону N 1105 допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарнота надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Тобто нормами Закону N 1105 визначено, що відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266 (далі - Порядок), здійснюється лише обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах і не передбачена реалізація норм частини другої статті 26 Закону N 1105.

Так, відповідно до пункту 2 Порядку сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Пунктом 3 Порядку визначено, що середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

В свою чергу, нормою статті 26 Закону N 1105 не визначено спеціального механізму обчислення суми доплати до розміру мінімальної заробітної плати, якщо нарахована сума допомоги у розрахунку на місяць є меншою за розмір мінімальної заробітної плати.

Законом N 1105 визначено, що зазначена допомога обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів. Крім того, положеннями Порядку передбачено уніфікований механізм обчислення середньої заробітної плати та розрахунку суми допомоги по вагітності та пологах.

Таким чином, чинним законодавством не передбачено поділу страхового випадку на окремі періоди тривалістю в календарний місяць та іншого механізму розрахунку, ніж визначеного Порядком.

Слід зазначити, що реалізація рекомендацій Міністерства соціальної політики України призводить до необґрунтованих витрат коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності при здійсненні доплат до розміру мінімальної заробітної плати.

Так, у випадку застосування рекомендацій Міністерства соціальної політики України виплата буде здійснюватися з більшої суми, ніж мінімальна заробітна плата, розмір якої встановлено на момент настання страхового випадку, наприклад, якщо страховий випадок триває 31 + 30 + 31 + 30 + 4 = 126 календарних днів, то сума допомоги буде дорівнювати 3258,72 грн + 3200,00 грн + 3258,72 грн + 3200,00 грн + 420,48 грн = 13337,92 гривень. А якщо зазначену суму допомоги розділити на 126 календарних днів відпустки, то середньоденний розмір допомоги буде складати 105,86 грн, що на 0,74 грн більше, ніж розрахований із розміру мінімальної заробітної плати (3200,00 грн : 30,44) = 105,12 гривень.

Таким чином, виконавча дирекція Фонду вважає, що реалізація положень статті 26 Закону повинна здійснюватися з урахуванням норм Закону N 1105 та Порядку, а саме, сума допомоги по вагітності та пологах розраховуватися за наступним алгоритмом:

1. Розраховується середньоденна заробітна плата виходячи з фактичних виплат.

2. Порівнюється фактична середньоденна заробітна плата із середньоденною заробітною платою, обчисленою з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого у місяці настання страхового випадку (мінімальна заробітна плата, ділена на 30,44 - середньомісячну кількість календарних днів).

3. У разі перевищення середньоденної заробітної плати, розрахованої із мінімальної заробітної плати, над фактичною середньоденною заробітною платою, подальший розрахунок страхової виплати (допомоги по вагітності та пологах) здійснювати із середньоденної, обчисленої із мінімальної заробітної плати.

Додатково повідомляємо, що із зазначеного питання виконавчою дирекцією Фонду були надані Міністерству соціальної політики України пропозиції щодо включення до статті 26 Закону N 1105 змін для врегулювання неоднозначного трактування норми частини другої статті 26 Закону N 1105, які були враховані в проекті Закону України від 22.06.2017 р. N 6614.

 В. о. директора

С. Нестеров

 

№ 124

ІНДЕКСАЦІЯ ВЕРЕСЕНЬ-ЖОВТЕНЬ:

сума індексації зросла для базових Січня, Лютого, Березня 2017р.

Базовий Квітень 2017р. розпочинає індексацію з вересня.

 

02.10.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент стратегiчного планування та аналiзу

Iндекси для проведення iндексацiї
грошових доходiв населення

За статтею 5 Закону України "Про iндексацiю грошових доходiв населення" (далi - Закон) iндексацiя проводиться в межах фiнансових ресурсiв бюджетiв усiх рiвнiв, бюджету Пенсiйного фонду України та бюджетiв iнших фондiв загальнообов'язкового державного соцiального страхування на вiдповiдний рiк.

Працiвникам пiдприємств й органiзацiй, якi перебувають на госпрозрахунку, пiдвищення заробiтної плати у зв’язку iз зростанням рiвня iнфляцiї провадиться в порядку, визначеному в колективних договорах, але не нижче вiд норм, визначених Законом та Порядком проведення iндексацiї грошових доходiв населення, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.07.2003 р. № 1078 (iз змiнами, внесеними постановами вiд 17.05.2006 р. № 690, вiд 11.07.2007 р. № 913, вiд 12.03.2008 р. № 170, вiд 25.01.2012 р. № 35, вiд 13.06.2012 р. № 526, вiд 29.01.2014 р. № 36, вiд 09.12.2015 р. №1013, вiд 16.11.2016 р. № 836, далi - Порядок).

Право на iндексацiю набувається, коли величина iндексу споживчих цiн перевищить порiг iндексацiї (103%).

Вiдповiдно до Порядку та офiцiйно опублiкованих iндексiв споживчих цiн (IСЦ) за звiтний мiсяць величина приросту IСЦ для проведення iндексацiї в серпнi - жовтнi 2017 р. становить:

Мiсяць

Прирiст iндексу споживчих цiн
для iндексацiї у 2017 р.

серпень

вересень

жовтень

Базовi мiсяцi* 2015 р.

Грудень

17,8

21,4

21,4

2016 р.

Сiчень

16,6

20,3

20,3

Лютий

17,1

20,7

20,7

Березень

16,0

19,6

19,6

Квiтень

12,1

15,5

15,5

Травень

11,9

15,4

15,4

Червень

12,2

15,6

15,6

Липень

12,3

15,7

15,7

Серпень

12,7

16,2

16,2

Вересень

14,0

14,0

14,0

Жовтень

7,6

11,0

11,0

Листопад

8,9

8,9

8,9

Г рудень

7,8

7,8

7,8

2017 р.

Сiчень

3,7

6,9

6,9

Лютий

4,1

4,1

4,1

Березень

3,8

3,8

3,8

Квiтень

-

3,1

3,1

Травень

-

-

-

Червень

-

-

-

Липень

-

-

-

Серпень

-

-

-

* За пунктом 5 Порядку в мiсяцi пiдвищення грошового доходу (тарифних ставок (окладiв), пенсiй, стипендiй, виплат, що проводяться вiдповiдно до законодавства про загальнообов’язкове державне соцiальне страхування) значення iндексу споживчих цiн береться за 1,0 або 100% (далi - базовий мiсяць).

Iндексацiя в базовому мiсяцi не проводиться, якщо сума пiдвищення грошового доходу перевищує суму iндексацiї. Якщо сума пiдвищення не перевищує суми iндексацiї в базовому мiсяцi, iндексацiя в цьому мiсяцi розраховується як рiзниця мiж сумою iндексацiї i розмiром пiдвищення доходу.

Iндекси споживчих цiн (за даними Держстату України), за якими обчислюють iндекси для проведення iндексацiї:

Рiк

Сiчень

Лютий

Березень

Квiтень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

2016

100,9

99,6

101,0

103,5

100,1

99,8

99,9

99,7

101,8

102,8

101,8

100,9

2017

101,1

101,0

101,8

100,9

101,3

101,6

100,2

 99,9

 

 

 

 

Нiна ПIДЛУЖНА,
директор Департаменту

"Праця i зарплата" N 34 (1046), 13 вересня 2017 р.

 

Корисна інформація

1ДФ про фiзичну особу, яка має паспорт з безконтактним електронним носiєм та вiдмовилася вiд ІНН

17.10.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Сектор комунiкацiй вiддiлу органiзацiї роботи ДПI
у Шевченкiвському районi м. Києва

Вiдображення даних у формi № 1ДФ

ПИТАННЯ: Як вiдобразити в розрахунку за формою № 1ДФ iнформацiю щодо фiзичної особи, яка отримала паспорт громадянина України з безконтактним електронним носiєм та вiдмовилася вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв?

ВIДПОВIДЬ: Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25.03.2015 р. № 302 "Про затвердження зразка бланка, технiчного опису та Порядку оформлення, видачi, обмiну, пересилання, вилучення, повернення державi, визнання недiйсним та знищення паспорта громадянина України" (iз змiнами i доповненнями, далi - постанова) затверджено технiчний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носiєм.

За пунктом 9 технiчного опису бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носiєм (додаток 2 до постанови) на зворотному боцi паспорта мiститься зона вiзуальної перевiрки (VI), де одним рядком надруковано напис "ПАСПОРТ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ Є ВЛАСНIСТЮ УКРАЇНИ" та назву пiдприємства, яке виготовило паспорт, - "ПК "Україна".

Нижче, послiдовно, згори донизу надруковано назви полiв, зокрема:

"РНОКПП/RNTRC" (реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв (РНОКПП) зазначається десятьма цифрами);

"Документ N / Document No".

Номер документа встановлюється Державною Мiграцiйною службою i мiстить дев’ять цифр. Номер документа виконується об’ємним лазерним гравiюванням (п. 20 додатка 2 до постанови).

За наявностi повiдомлення про вiдмову вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв (для фiзичних осiб, якi через свої релiгiйнi переконання вiдмовляються вiд прийняття такого номера та офiцiйно повiдомили про це вiдповiдному контролюючому органу) у вiдповiдному полi проставляється слово "вiдмова". За вiдсутностi iнформацiї це поле не заповнюється (п. 18-1 додатка 2 до постанови).

Згiдно з пунктом 3.1 роздiлу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податку, i сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мiнфiну України вiд 13.01.2015 р. № 4 (далi - Порядок) у графi 2 "Податковий номер або серiя та номер паспорта" вiдображається реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв або серiя та номер паспорта фiзичної особи (для фiзичної особи, яка має вiдмiтку в паспортi про право здiйснювати будь-якi платежi за серiєю та номером паспорта), про яку надається iнформацiя в податковому розрахунку.

Отже, якщо у вiдповiдному полi паспорта громадянина України з безконтактним електронним носiєм проставлено слово "вiдмова" у зв’язку з тим, що фiзична особа через свої релiгiйнi переконання вiдмовилася вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв, то у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ пiд час надання iнформацiї щодо такої фiзичної особи вiдображається номер паспорта, який мiстить дев’ять цифр.

Завiдувач сектору,
Ольга ЗАСIМОВА

"Праця i зарплата" N 31 (1043), 16 серпня 2017 р.

 

 




В 1ДФ НЕ ВІДОБРАЖАЄТЬСЯ СПДшнік з АВАНСОВИХ ЗВІТІВ: податковий ЗІР

 

17.10.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

ДФСУ у підкатегорії 103.25 ресурсу "ЗІР" нагадує, що до загального місячного (оподатковуваного) доходу платника податку не включаються, зокрема кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ПКУ.

Пунктом 4 розд. І Інструкції №58 визначено, що підприємство, яке відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток. 

У разі якщо працівник застосував платіжну картку для проведення розрахунків у безготівковій формі, йому відшкодовується збір за переказ грошових коштів електронними засобами (згідно з правилами платіжної системи) за наявності документального підтвердження його сплати (виписка з карткового рахунку або інший документ на паперовому носії, що підтверджує суму сплаченого збору).

Підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону про РРО та ПКУ.

За наявності оригіналів підтвердних документів підприємство відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення витрати відрядженим працівникам на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат.

Згідно з п. 177.8 ПКУ відряджений працівник отримує від фізичної особи - підприємця, який надавав послуги з найму жилого приміщення та переїзду, копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний до закінчення п’ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, надати згідно з положеннями Інструкції звіт про використання коштів, виданих на відрядження.

Враховуючи зазначене, якщо юрособа тільки компенсує витрати працівника на відрядження, то відображати в податковому розрахунку за ф. №1ДФ сплату працівником коштів за надані під час відрядження підприємцем – платником єдиного податку послуги, така юридична особа не зобов’язана.

 




ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ІНВАЛІДА:

правила, документи, робоче місце і відмова у працевлаштуванні

 

17.10.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

Як правильно прийняти інваліда на роботу? Які особливості має таке оформлення? Які додаткові умови потрібно буде створювати для робочого місця інваліда? Коли можна відмовити в працевлаштуванні інваліду?

Роз’яснення надає головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Тетяна Цигульська.

    Інвалід – це особа зі стійким розладом функцій організму, що під час взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності. Внаслідок цього держава має обов’язок щодо створення умов для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист (ст. 2 Закону № 875 та ст. 1 Закону № 2961).

    Відповідно до ст. 17 Закону № 875 з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

  Відповідно до ст. 172 КЗпП на роботодавця покладається обов'язок організувати працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці. Залучення інвалідів до надурочних робіт та робіт у нічний час без їх згоди не допускається (ст. 55, 63 КЗпП).

  Якщо працівник-інвалід бажає працювати неповний робочий час, то роботодавець має встановити відповідний графік його робочого часу. 

   Правила працевлаштування інваліда:

  1. До квоти зараховуються тільки інваліди, для яких це місце роботи є основним. Інваліди, які є  зовнішніми  сумісниками у розрахунок квот не входять.

  2. Документом, що підтверджує інвалідність, є висновок МСЕК про групу інвалідності. У ньому визначено види робіт, рекомендовані чи заборонені конкретному співробітнику. Тому не можна працевлаштувати інваліда на роботу, умови якої йому протипоказані.

  3. У працівника-інваліда є право пред'явити його індивідуальну програму реабілітації. Це встановлено ст. 39 Закону № 875. Ця програма зобов'язує роботодавця виділити інваліду спеціально облаштоване робоче місце. За наявності програми та невиконанні її умов при перевірках Держпраці на роботодавця чекатиме штраф.

  4. Інваліду можна відмовити в прийнятті на роботу, якщо його професійні якості не відповідають посаді.

  5. Коли інваліда направлено на роботу за рекомендаціями МСЕК, то випробувальний строк при прийнятті на роботу йому не встановлюється (ч. 3 ст. 26 КЗпП). А якщо такий працівник самостійно працевлаштується, то роботодавець може встановити йому випробувальний строк.

    Документи для працевлаштування

Прийняття на роботу інваліда оформляється в загальному порядку. Працівник-інвалід подає заяву про прийняття на роботу. Разом із заявою працівник-інвалід подає такі документи для прийняття на роботу:

  • паспорт (інший документ, що посвідчує особу);
  • трудову книжку;
  • документ про освіту (за необхідності);
  • копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
  • копію пенсійного посвідчення;
  • довідку МСЕК (про присвоєння йому відповідної групи інвалідності). Наразі МСЕК оформлює виписку з акту огляду за формою № 157-1/о;
  • індивідуальну програму реабілітації, що видається МСЕК.

   Створення робочого місця

   За ст. 18 Закону № 875 роботодавці зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.

   Тож, якщо індивідуальною програмою реабілітації створення спеціалізованого робочого місця не передбачено, то роботодавець може надати інваліду звичайне робоче місце. Про це вказували фахівці Мінпраці у листі від 06.11.2008 р. № 1/6-481/06.

Також це випливає із обов’язків роботодавців при працевлаштуванні інвалідів, зазначених у до до п. 4.3 Рекомендацій ВАСУ. Зокрема, за ними роботодавець має:

  • виділити та створити робочі місця та працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця;
  • створити для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
  • забезпечити інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством;
  • надати Державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів;
  • звітування до фонду.

   Коли можна відмовити у працевлаштуванні

   Відповідно до частини третьої ст. 17 Закону № 875 відмова в укладенні трудового договору не допускається. Але відмовити можна, коли за висновком МСЕК стан здоров’я працівника перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю та безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру й обсягу загрожує погіршенню здоров’я інваліда.

Джерело: http://kirtu.gov.ua/index.php/2799-zap2031017




ДЕРЖПРАЦІ роз’яснює МІСЬКРАДАМ ЯК ПЕРЕВІРЯТИ РОБОТОДАВЦІВ та як отримати посвідчення перевіряючого

 

17.10.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦI

РОЗ'ЯСНЕННЯ
19.09.2017

Головам мiських рад мiст обласного значення,
об'єднаних територiальних громад

Роз'яснення головам мiських рад мiст обласного значення,
об'єднаних територiальних громад щодо повноважень
з питань контролю за додержанням законодавства про працю

Державна служба України з питань працi на додаток до листа вiд 22.06.2017 N 6827/1/4-ДП-17 надає рекомендацiї щодо реалiзацiї делегованих повноважень у сферi державного контролю за додержанням законодавства про працю.

I. Органiзацiя реалiзацiї повноважень

Статтею 34 Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi" до вiдання виконавчих органiв мiських рад мiст обласного значення та об'єднаних територiальних громад належать здiйснення на вiдповiдних територiях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятiсть населення у порядку, встановленому законодавством та накладення штрафiв за порушення законодавства про працю та зайнятiсть населення у порядку, встановленому законодавством.

З метою забезпечення реалiзацiї зазначених повноважень мiськi ради мiст обласного значення, сiльськi, селищнi, мiськi ради об'єднаних територiальних громад (далi - ОМС) можуть прийняти, вiдповiдно до статтi 26 Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi", рiшення:

- про створення структурного пiдроздiлу, на який покладатиметься обов'язок здiйснення контролю за додержанням законодавства про працю, визначити його чисельнiсть та структуру;

- про введення посади (посад) з повноваженнями iнспектора працi;

- про покладання обов'язкiв iнспектора працi на одну (кiлька) iз iснуючих посад (за умови можливостi виконання iнших повноважень без шкоди для виконання контрольних функцiй).

Рiшення про створення структурного пiдроздiлу чи введення окремої (додаткової) посади приймається на сесiї вiдповiдної ради з дотриманням вимог статтi 26 Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi".

Пiсля прийняття вiдповiдного рiшення про створення структурного пiдроздiлу необхiдно розробити положення про пiдроздiл, визначити його структуру, чисельнiсть, розподiл обов'язкiв, посадовi iнструкцiї працiвникiв, пiсля чого вживаються заходи щодо призначення на вiдповiднi посади.

У разi введення окремої (додаткової) посади розробляється посадова iнструкцiя.

Рiшення про покладання обов'язкiв на iснуючий структурний пiдроздiл або посаду приймається головою органу мiсцевого самоврядування чи об'єднаної територiальної громади з дотриманням вимог Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi".

У разi покладання обов'язкiв iнспектора працi на iснуючий структурний пiдроздiл чи особу - вносяться змiни до iснуючого положення чи посадової iнструкцiї працiвника з урахуванням вимог статтi 32 Кодексу законiв про працю України (далi - КЗпП України). Наголошуємо на необхiднiсть попередження посадової особи ОМС про внесення змiн до посадової iнструкцiї за два мiсяцi вiдповiдно до статтi 32 КЗпП України.

II. Видача посвiдчень iнспекторам працi

Вiдповiдно до пункту 3 Порядку здiйснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26.04.2017 N 295 (далi - Порядок), пiдставою для видачi посвiдчення iнспектора працi посадовiй особi виконавчого органу ради є лист сiльського, селищного, мiського голови, до якого додається заповнена картка облiку даних iнспектора працi вiдповiдно до форми, затвердженої Мiнсоцполiтики.

Заповнена картка облiку даних iнспектора працi з фотокарткою iнспектора працi розмiром 3 х 4 см (для посвiдчення) направляється до Держпрацi (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 14). Iнформацiя про видане посвiдчення вноситься до реєстру посвiдчень iнспекторiв працi, який ведеться Держпрацi. Держпрацi забезпечує передачу посвiдчення до ОМС через територiальнi органи Держпрацi.

З iнформацiєю щодо виданих посвiдчень iнспекторам працi можна ознайомитися на сайтi Держпрацi у роздiлi Здiйснення державного контролю за додержанням законодавства про працю - Iнформацiя щодо виданих посвiдчень iнспекторам працi або за телефоном (044) 288-10-00. У iнформацiї зазначається номер посвiдчення, мiсце роботи iнспектора працi, посада та його фото.

Оформлене посвiдчення видається iнспектору працi, пiсля чого вiн може здiйснювати iнспекцiйнi вiдвiдування (невиїзнi iнспектування) вiдповiдно до Порядку. Методологiчне забезпечення та координацiя дiй iнспекторiв працi покладається на вiдповiдний територiальний орган Держпрацi вiдповiдної областi.

III. Прийняття рiшення про iнспекцiйне вiдвiдування

Пiдстави для здiйснення iнспекцiйних вiдвiдувань визначенi пунктом 5 Порядку. Здiйснення контрольних заходiв з iнших пiдстав не допускається.

Рiшення про доцiльнiсть проведення вiдповiдних заходiв з пiдстав, визначених пiдпунктами 5 - 7 пункту 5 та пунктом 31 Порядку, приймає керiвник органу контролю, його заступник. Також керiвник органу контролю може прийняти рiшення на пiдставi пiдпункту 3 пункту 5 Порядку про проведення iнспекцiйних вiдвiдувань з питань виявлення неоформлених трудових вiдносин, прийняте за результатами аналiзу iнформацiї, отриманої iз засобiв масової iнформацiї, iнших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у пiдпунктах 1, 2, 4 - 7 пункту 5 Порядку.

Рiшення керiвника органу контролю оформлюється вiдповiдно до пiдроздiлу "Накази (розпорядження)" роздiлу "Складення деяких видiв документiв" Типової iнструкцiї з дiловодства у центральних органах виконавчої влади, Радi мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 30.11.2011 N 1242, шляхом видання наказу.

IV. Внесення вiдомостей про повiдомну реєстрацiю

Пiсля прийняття рiшення про iнспекцiйне вiдвiдування iнспектор працi здiйснює повiдомну реєстрацiю. Повiдомна реєстрацiя проводиться шляхом внесення вiдповiдним територiальним органом Держпрацi вiдомостей про iнспектора працi, що здiйснює вiдвiдування, та об'єкт вiдвiдування до Реєстру iнспекцiйних вiдвiдувань та рiшень iнспектора працi про вiдвiдування роботодавця.

Подання iнформацiї про вiдвiдування подається шляхом службового листування. В листi на повiдомну реєстрацiю повинна мiститися iнформацiя, передбачена Порядком повiдомної реєстрацiї, що затверджений наказом Держпрацi N 76 вiд 22.06.2017, викладена у формi таблицi, встановленiй вказаним наказом. З порядком повiдомної реєстрацiї та формою таблицi для подання iнформацiї можна ознайомитися на офiцiйному сайтi Держпрацi за посиланням: http://dsp.gov.ua/nakazy-derzhpratsi/.

Перед присвоєнням iнспекцiйному вiдвiдуванню номеру, iнспектор працi, що реєструє вiдвiдування, повiдомляється про наявнi у Реєстрi записи щодо вiдвiдувань, проведених упродовж попереднiх 12 календарних мiсяцiв.

Якщо до Реєстру вноситься запис про iнспекцiйне вiдвiдування роботодавця щодо якого упродовж попереднiх 6 календарних мiсяцiв здiйснювались iнспекцiйнi вiдвiдування, керiвник територiального органу (iнша уповноважена ним посадова особа) вивчає питання про доцiльнiсть його проведення та приймає вiдповiдне рiшення.

Пiдтвердження повiдомної реєстрацiї вiдвiдування здiйснюється шляхом надання вiдповiдним територiальним органом Держпрацi листа про здiйснення повiдомної реєстрацiї з номером вiдвiдування. Iнспекцiйне вiдвiдування може бути розпочате лише пiсля отримання iнспектором працi вказаного листа.

V. Здiйснення iнспекцiйного вiдвiдування

Пiд час пiдготовки до проведення iнспекцiйного вiдвiдування або невиїзного iнспектування iнспектор працi, якщо тiльки вiн не вважатиме, що це завдасть шкоди iнспекцiйному вiдвiдуванню або невиїзному iнспектуванню, може одержати (шляхом письмового запиту) iнформацiю та/або документи, що стосуються предмета iнспекцiйного вiдвiдування чи невиїзного iнспектування, вiд об'єкта вiдвiдування, державних органiв, а також шляхом проведення аналiзу наявної (загальнодоступної) iнформацiї про стан додержання законодавства про працю.

Документи, отриманi пiд час пiдготовки до проведення iнспекцiйного вiдвiдування або невиїзного iнспектування, що мiстять iнформацiю про порушення об'єктом вiдвiдування вимог законодавства про працю, долучаються до матерiалiв iнспекцiйного вiдвiдування або невиїзного iнспектування.

Iнспектори працi можуть проводити iнспекцiйнi вiдвiдування або невиїзнi iнспектування. Iнспекцiйнi вiдвiдування проводяться за мiсцем знаходження роботодавця. Невиїзнi iнспектування можуть проводитися у примiщеннi органу контролю на пiдставi рiшення керiвника органу контролю, погодженого iз об'єктом вiдвiдування, якщо пiдставою для контрольного заходу стали звернення працiвника, рiшення суду, повiдомлення правоохоронного органу, iнформацiя державних органiв, профспiлкових органiзацiй тощо (пiдпункти 1, 4 - 7 пункту 5 Порядку). Контроль за оформленням трудових вiдносин незалежно вiд пiдстав здiйснюється виключно шляхом iнспекцiйних вiдвiдувань.

Наголошуємо, що вiдповiдно до Порядку iнспектори працi ОМС здiйснюють державний контроль за додержанням законодавства про працю з питань:

- своєчасної та у повному обсязi оплати працi,

- додержання мiнiмальних гарантiй в оплатi працi,

- оформлення трудових вiдносин.

Вiдповiдно до пункту 8 Порядку про проведення iнспекцiйного вiдвiдування iнспектор працi повiдомляє об'єкту вiдвiдування або уповноваженiй ним посадовiй особi. Про проведення iнспекцiйного вiдвiдування з питань виявлення неоформлених трудових вiдносин iнспектор працi повiдомляє об'єкту вiдвiдування або уповноваженiй ним посадовiй особi, якщо тiльки вiн не вважатиме, що таке повiдомлення може завдати шкоди iнспекцiйному вiдвiдуванню.

Тривалiсть iнспекцiйного вiдвiдування, невиїзного iнспектування не може перевищувати 10 робочих днiв, для суб'єктiв мiкропiдприємництва та малого пiдприємництва - двох робочих днiв. Час початку i закiнчення iнспекцiйного вiдвiдування, невиїзного iнспектування зазначається iнспектором працi в актi.

Вiдповiдно до статтi 55 Господарського кодексу України суб'єктами мiкропiдприємництва є фiзичнi особи, зареєстрованi в установленому законом порядку як фiзичнi особи - пiдприємцi, та юридичнi особи - суб'єкти господарювання будь-якої органiзацiйно-правової форми та форми власностi, у яких середня кiлькiсть працiвникiв за звiтний перiод (календарний рiк) не перевищує 10 осiб та рiчний дохiд вiд будь-якої дiяльностi не перевищує суму, еквiвалентну 2 мiльйонам євро.

Суб'єктами малого пiдприємництва є фiзичнi особи, зареєстрованi в установленому законом порядку як фiзичнi особи - пiдприємцi, та юридичнi особи - суб'єкти господарювання будь-якої органiзацiйно-правової форми та форми власностi, у яких середня кiлькiсть працiвникiв за звiтний перiод (календарний рiк) не перевищує 50 осiб та рiчний дохiд вiд будь-якої дiяльностi не перевищує суму, еквiвалентну 10 мiльйонам євро.

У разi встановлення пiд час iнспекцiйного вiдвiдування обставин, якi перешкоджають його здiйсненню (наявнiсть судового рiшення або розгляд справи у судi з питань, що є предметом iнспекцiйного вiдвiдування), складається акт iнспекцiйного вiдвiдування (невиїзного iнспектування), у якому фiксується факт розгляду справи у судi або наявнiсть судового рiшення по кожному питанню, що пiдлягає розгляду.

За результатами iнспекцiйного вiдвiдування (невиїзного iнспектування) складається акт, у а разi виявлення порушень - акт i припис про усунення порушень. Матерiали, зафiксованi засобами аудiо-, фото- та вiдеотехнiки в ходi iнспекцiйних вiдвiдувань, долучаються до акта у паперовому або електронному виглядi на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матерiалiв робиться вiдмiтка в актi.

У разi виявлення фактiв використання працi неоформлених працiвникiв, несвоєчасну та не у повному обсязi виплату заробiтної плати, недодержання мiнiмальних гарантiй в оплатi працi одночасно iз внесенням припису незалежно вiд факту усунення виявлених порушень у ходi iнспекцiйного вiдвiдування або невиїзного iнспектування вживаються заходи щодо притягнення роботодавцiв та винних посадових осiб до кримiнальної, адмiнiстративної, фiнансової та дисциплiнарної вiдповiдальностi.

У разi виявлення ознак кримiнальних злочинiв, вiдповiдальнiсть за якi передбачена статтями 172, 173, 175 Кримiнального кодексу України, матерiали iнспекцiйного вiдвiдування (акт з додатками) направляються до правоохоронних органiв для прийняття рiшення щодо початку досудового розслiдування. Матерiали направляються iз супровiдним листом за пiдписом керiвника органу контролю.

У разi виявлення порушень, що мiстять ознаки адмiнiстративного правопорушення (частини перша - четверта статтi 41 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення) складається протокол про адмiнiстративне правопорушення, до якого додаються копiї акта перевiрки та пiдтверджуючих документiв.

При складаннi протоколу слiд врахувати, що у випадку повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цiєї статтi, за яке особу вже було пiддано адмiнiстративному стягненню, (тобто наявне рiшення суду про притягнення до вiдповiдальностi) або вчинення порушення щодо неповнолiтнього, вагiтної жiнки, одинокого батька, матерi або особи, яка їх замiнює i виховує дитину вiком до 14 рокiв або дитину-iнвалiда, протокол складається за частиною другою статтi 41 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення.

У випадку фактичного допуску працiвника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуску до роботи iноземця або особи без громадянства та осiб, стосовно яких прийнято рiшення про оформлення документiв для вирiшення питання щодо надання статусу бiженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування працi iноземця або особи без громадянства, складається протокол за частиною третьою статтi 41 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення.

Протокол iз додатками направляється до мiсцевого суду за мiсцем вчинення правопорушення iз супровiдним листом за пiдписом голови мiської ради мiста обласного значення, сiльської, селищної, мiської ради об'єднаних територiальних громад (далi - керiвник органу контролю) iз проханням повiдомити про прийняте рiшення.

Якщо за виявленi порушення передбачена фiнансова вiдповiдальнiсть (стаття 265 КЗпП України) iнспектор працi передає акт на розгляд керiвнику виконавчого органу мiської ради мiста обласного значення, сiльської, селищної, мiської ради об'єднаної територiальної громади або його заступнику (вiдповiдно до розподiлу повноважень). Порядок накладення штрафiв за порушення законодавства про працю та зайнятiсть населення затверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.07.2013 N 509.

За результатами контрольного заходу може бути направлена пропозицiя щодо притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi працiвника об'єкта вiдвiдування, який своїми дiями або бездiяльнiстю вчинив порушення законодавства про працю, але не може бути притягнутий до кримiнальної або адмiнiстративної вiдповiдальностi. Така пропозицiя iз проханням повiдомити про прийняте рiшення направляється за пiдписом керiвника органу контролю до посадової особи, надiленої правом притягнення такого працiвника до дисциплiнарної вiдповiдальностi.

Припис або вимога iнспектора працi можуть бути оскарженi у 10-денний строк з дати їх отримання до керiвника або заступника керiвника вiдповiдного територiального органу Держпрацi.

У разi незгоди з рiшенням керiвника або заступника керiвника вiдповiдного територiального органу Держпрацi таке рiшення може бути оскаржене протягом 10 днiв з дня надходження вiдповiдi вiд керiвника чи заступника керiвника територiального органу Держпрацi до керiвника або заступника керiвника Держпрацi.

Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги.

Скарга розглядається у 30-денний строк з дати її надходження, якщо iнше не встановлено законом.

За результатами розгляду скарг вимоги, приписи можуть бути скасованi повнiстю або в окремiй частинi.

Процедуру здiйснення Держпрацi та її територiальними органами державного нагляду за додержанням законодавства про працю затверджено Порядком здiйснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26.04.2017 N 295.

У разi систематичного невиконання або неналежного виконання iнспектором працi без поважних причин контрольних повноважень Держпрацi на пiдставi вiдповiдних висновкiв уповноважених посадових осiб скасовує службове посвiдчення такого iнспектора працi.

Документи, якi органи мiсцевого самоврядування повиннi подати
до Державної служби України з питань працi
для отримання посвiдчення iнспектора працi

Вiдповiдно до пункту 3 Порядку здiйснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26.04.2017 N 295 (далi - Порядок), пiдставою для видачi посвiдчення iнспектора працi посадовiй особi виконавчого органу ради є лист сiльського, селищного, мiського голови, до якого додається заповнена картка облiку даних iнспектора працi вiдповiдно до форми, затвердженої Мiнсоцполiтики.

Картка облiку даних iнспектора працi затверджена наказом Мiнiстерства соцiальної полiтики України вiд 11.07.2017 N 1127 "Про затвердження форми картки облiку даних iнспектора працi" .

Заповнена картка облiку даних iнспектора працi iз вклеєною фотокарткою та фотокарткою iнспектора працi розмiром 3 х 4 см (для посвiдчення) направляється до Держпрацi (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 14). Iнформацiя про видане посвiдчення вноситься до реєстру посвiдчень iнспекторiв працi, який ведеться Держпрацi. Держпрацi забезпечує передачу посвiдчення до ОМС через територiальнi органи Держпрацi.

 




Якщо працiвник одержав аванс на вiдрядження i не виїхав, то вiн повинен упродовж трьох банкiвських днiв з дня ухвалення рiшення про вiдмiну поїздки повернути до каси пiдприємства зазначенi кошти

 

09.10.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Сектор комунiкацiй органiзацiї роботи ДПI
у Шевченкiвському районi м. Києва

Щодо повернення коштiв, виданих пiдзвiт (на вiдрядження)

ПИТАННЯ: У який термiн працiвник повинен повернути аванс, виданий на вiдрядження, якщо вiдрядження не вiдбулося?

ВIДПОВIДЬ: За пiдпунктом 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Кодексу звiт про використання коштiв, виданих на вiдрядження або пiдзвiт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, до закiнчення п’ятого банкiвського дня, шо настає за днем, у якому платник податку:

Ø  завершує таке вiдрядження;

Ø  завершує виконання окремої цивiльно-правової дiї за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти пiдзвiт.

Крiм того, основним документом, який регулює вiдрядження працiвникiв органiв державної влади, пiдприємств, установ та органiзацiй, що повнiстю або частково фiнансуються за рахунок бюджетних коштiв, є Iнструкцiя про службовi вiдрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мiнфiну України вiд 13.03.98 р. № 59, зареєстрованим у Мiн’юстi України 31.03.98 р. за № 218/2658 (iз змiнами, далi - Iнструкцiя № 59). При цьому iншi пiдприємства та органiзацiї можуть використовувати Iнструкцiю № 59 як допомiжний (довiдковий) документ.

Згiдно з п. 11 роздiлу II Iнструкцiї № 59, якщо працiвник одержав аванс на вiдрядження i не виїхав, то вiн повинен впродовж трьох банкiвських днiв з дня ухвалення рiшення про вiдмiну поїздки повернути до каси пiдприємства зазначенi кошти.

При цьому нормами законодавства не передбачено додаткових строкiв для повернення коштiв до каси пiдприємства, одержаних як аванс на вiдрядження, якщо вiдрядження не вiдбулося з поважних причин (у тому числi в разi хвороби працiвника).

Тобто, якщо працiвник одержав аванс на вiдрядження i не виїхав, то вiн повинен упродовж трьох банкiвських днiв з дня ухвалення рiшення про вiдмiну поїздки повернути до каси пiдприємства зазначенi кошти.

Завiдувач сектору,
Ольга ЗАСIМОВА

"Праця i зарплата" N 34 (1046), 13 вересня 2017 р.

 




Якщо пiд час звiльнення, визнаного судом незаконним, була виплачена компенсацiя за невикористанi днi щорiчної вiдпустки, то пiсля поновлення працівника на роботi права на використання цих днiв вiдпустки вiн не має. Також не передбачено повернення виплачених коштiв за вiдпустку

 

09.10.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Зарахування суми компенсацiї в рахунок
суми за щорiчну вiдпустку

ПИТАННЯ: Чи можна врахувати виплачену працiвниковi суму компенсацiї за невикористану вiдпустку у зв’язку зi звiльненням, яке суд визнав незаконним, пiд час надання йому щорiчної вiдпустки пiсля поновлення на роботi?

ВIДПОВIДЬ: За статтею 235 КЗпП у разi звiльнення без законної пiдстави працiвник має бути поновлений на попереднiй роботi органом, який розглядає трудовий спiр.

Пiд час винесення рiшення про поновлення на роботi орган, який розглядає трудовий спiр, одночасно ухвалює рiшення про виплату працiвниковi середнього заробiтку за час вимушеного прогулу, але не бiльш як за один рiк. Якщо заява про поновлення на роботi розглядається бiльш як один рiк не з вини працiвника, то орган, який розглядає трудовий спiр, виносить рiшення про виплату середнього заробiтку за весь час вимушеного прогулу.

За частиною 1 ст. 6 Закону України "Про вiдпустки" (далi - Закон) щорiчна основна вiдпустка надається працiвникам, тривалiстю не менш як 24 календарних днi за вiдпрацьований робочий рiк, що вiдлiчується а дня укладення трудового договору.

Згiдно зi ст. 24 Закону в разi звiльнення працiвника йому виплачується грошова компенсацiя за всi не використанi ним днi щорiчної вiдпустки.

Вiдповiдно до п. 2 ч. 1 ст. 82 КЗпП i ст. 9 Закону час, коли працiвник фактично не працював, але за ним згiдно iз законодавством зберiгалися мiсце роботи (посада) та заробiтна плата повнiстю або частково (в тому числi час оплаченаго-вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звiльненням або переведенням на iншу роботу), включається до стажу, що дає право на щорiчну вiдпустку.

Таким чином, у разi поновлення працiвника судом на роботi вiн має право використати щорiчну основну вiдпустку за весь чад вимушеного прогулу. При цьому її тривалiсть визначається з дати поновлення на роботi i до кiнця його робочого року.

Якщо пiд час звiльнення, визнаного судом незаконним, працiвниковi була виплачена грошова компенсацiя за невикрристанi днi щорiчної вiдпустки, то пiсля поновлення його на роботi права на використання цих днiв вiдпустки вiн не має. Також не передбачено повернення працiвником виплачених йому коштiв за вiдпустку пiд час звiльнення чи зарахування їх у рахунок суми за вiдпустку, що надається за перiод вимушеного прогулу.

Начальник вiддiлу,
Неля СИНЬКО

"Праця i зарплата" N 35 (1047), 20 вересня 2017 р.

 




 

ШТАТНИЙ РОЗПИС: три групи хибних найменувань посад (професій)

 

09.10.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

Як правильно в штатному розписі відобразити посади, які займають на підприємстві працівники? Як прийняти на роботу працівника, який буде виконувати роботи по двом посадам? Чи можна укласти з працівниками один трудовий договір чи слід оформлювати сумісництво чи суміщення?

Відповідь надає головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів Управління Держпраці в області Інна Кривенко.

  Часто перед підприємством постає питання як правильно в штатному розписі відобразити посади, які займають на підприємстві працівники, а також чи допускається створювати розширені назви професій доповнюючими словами або через дефіс, або з наведенням уточнень у дужках. Адже буває, наприклад, коли  на підприємстві працює декілька менеджерів зі збуту, які виконують різні роботи, а в Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі КП) для них призначена професія з кодом 1475.1.

  «Продавець-вантажник», «Інженер-електрик» тощо ― чимало кадровиків, не маючи у своєму розпорядженні відповідних нормативних документів або трактуючи їх на власний розсуд, вносять записи до трудових книжок працівників саме у такому вигляді. Звісно, це не відповідає ані положенням КП, ані Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом  Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58 (далі― Інструкція № 58). З’ясуємо, яких поширених на підприємствах, але невірних назв професій (посад) слід уникати та якими офіційними назвами їх можна замінити. 

  Для того, щоб отримати відповідь, в першу чергу, необхідно розібратися що таке «штатний розпис», яким нормативно-правовим документом регулюється його ведення і, не в останню чергу, чи застосовується яка-небудь відповідальність за не правильне заповнення вище наведеного документа або взагалі за його відсутність.

  Для організації своєї діяльності підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, кількість працівників, посади, які вони займатимуть, а також належні їм оклади, що відображає в єдиному документі, який називається «штатний розпис». Також на сьогодні жодним нормативним документом не затверджено типової форми «штатного розпису», окрім підприємств, установ, організацій з бюджетним фінансуванням, які складають його відповідно до типової форми, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.1.2002р. №57. Але багато госпрозрахункових організацій застосовують її як методичну допомогу для власної форми. Відповідно до листа Мінпраці від 27.06.2007 р. № 162/06/187-07 затвердження «штатного розпису» є обов’язковим. Таким чином прийняття (затвердження) штатного розпису здійснюється у вигляді видання керівником підприємства нормативного акту (наказу), у якому визначатимуться кількість штатних одиниць в розрізі посад. Самі посади в штатному розписі відображаються згідно записів трудової книжки працівника. Відповідно до  Інструкції N 58 (із змінами), записи професій та посад до трудової книжки заносяться згідно із найменуванням посад, зазначені в Класифікаторі професій. Таким чином, в «штатному розписі» найменування посади має відповідати професійним назвам робіт КП.

   Наведемо перелік типових помилок у записах до трудових книжок, які відносяться до найменування професій (посад): Керівник господарства - згідно КП Голова колективного господарства 1210.1, Агроном-насіннєвод - згідно КП Агроном з насінництва 2213.2, Ветлікар - згідно КП Лікар ветеринарної медицини 2223.2, Скотар або Телятниця - згідно КП Тваринник 6121, Робоча- згідно КП Робітник плодоовочевого сховища 9211.

   Наведені хибні найменування посад (професій) можна укрупнено розділити на такі групи:

  Побутові назви професій (посад) ― не мають ніякого відношення до нормативної бази, містять суто «розмовні» терміни професійної діяльності, що подекуди застосовуються як найменування професії (посади) при внесенні до трудових книжок як-от: «Ветлікар», «Комбайнер», професії з «русизмами» (в записах українською мовою) тощо.

  «Жіночі» назви професій ― містять гендерну професійну ознаку, що також порушує методологію професійної класифікації, наприклад, «Телятниця», «Робоча». Слід зауважити, що згідно з нормами КП усі професійні назви робіт визначаються тільки у чоловічому роді. Такий підхід несе суто технічний характер, який традиційно використовується класифікаторами професій багатьох країн. Винятком є лише декілька професій, яким притаманне використання тільки у жіночому роді, зокрема, «Швачка», «Нянька», «Покоївка», «Сестра-господиня», «Економка», «Друкарка». Таку редакцію назв професій було офіційно визначено Інститутом української мови НАН України й застосовано у КП. Надання ж гендерної ознаки іншим наявним у КП професійним назвам робіт (наприклад, у вигляді «Завідувачка лабораторії», «Секретарка керівника», «Паспортистка») є неправильним й не тільки в штатних розписах, трудових договорах, трудових книжках та інших офіційних документах, а й у рекламі.

  ЗАБОРОНЕНО: в оголошеннях (рекламі) про вакансії пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, а також висувати вимоги, що надають перевагу одній із статей (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 р. № 5067-VI).

  Подвійні назви професій (посад)  це назви професій, виписані через дефіс.

  Бажання окремих роботодавців та кадровиків зафіксувати у трудовій книжці працівника суміщення посад у завданнях та обов’язках конкретного працівника (коли він фактично виконує, наприклад, роботи продавця та вантажника) призводить до появи таких професійних назв робіт як-от: «Тесляр-бетоняр», «Продавець-вантажник», «Касир-бухгалтер» та подібних.

  КП ДК 003:2010 не передбачено утворення розширених (подвійних) назв посад (професій) через дефіс, окрім тих, які внесено до КП  а, тому таке об'єднання двох назв професій, як наприклад «манікюрник-педикюрник», не відповідає положенням КП (див. лист Мінпраці України від 20.01.07 р. № 10/13/116-07).

  Водночас Загальними положеннями Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.04 р. № 336, передбачено, що в разі виконання працівником робіт, що належать до різних посад (професій), трудовий договір укладається за згодою сторін за посадою, яку визнано основною. Основною вважають посаду з найбільшим обсягом виконуваних робіт порівняно з іншими посадами (див. також лист Мінсоцполітики України від 18.03.16 р. № 106/13/116-16).

  Окрім того, зазначеними вище Загальними положеннями встановлено, що конкретний перелік обов'язків визначається посадовими (робочими) інструкціями працівників, які розробляють і затверджують роботодавці. При цьому враховують конкретні завдання та обов'язки працівника, а також особливості штатного розпису підприємства. Зокрема, якщо виникає необхідність, коло завдань та обов'язків окремих працівників може бути розширено з дорученням їм робіт, передбачених для різних груп професій, рівних за складністю, виконання яких не потребує іншої спеціальності, кваліфікації.

   Отже, у роботодавця завжди є можливість (за згодою працівника) включити до посадової інструкції за основною посадою додаткові завдання і обов’язки. Наприклад, «Оператор комп’ютерного набору» виконує роботу з комп’ютерного набору текстів протягом 6 годин, а 2 години, що залишилися ― роботу архіваріуса. У цьому випадку професійна назва роботи для виконавця визначається як: «Оператор комп’ютерного набору», а до його посадової інструкції включаються додатково обов’язки архіваріуса.

  Але все ж таки, у разі виконання обов'язків, які належать до двох чи навіть трьох різних посад, які є в штатному розписі, доцільно оформлювати:

— або внутрішнє сумісництво, коли співробітник працює на двох посадах за двома різними графіками, виконуючи роботу за сумісництвом у вільний від основної роботи час,

— або суміщення, за яким передбачається доплата за виконання обов'язків за іншою посадою без відриву від основної роботи. Для цього посада, за якою виконують роботу за суміщенням, має бути внесена до штатного розпису й бути вакантною. Суміщення й розмір доплати за нього слід попередньо узгодити з працівником, після чого оформити наказом. Установлення суміщення за ініціативою роботодавця є зміною істотних умов праці, про яку працівника потрібно попередити за два місяці (ст. 32 КЗпП).

  За порушення вимог законодавства щодо оформлення трудової книжки та інших вимог, що визначають юридичні відносини між підприємством та працівником, передбачаються як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. Так, порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю (зокрема, невідповідність найменувань робіт, професій або посад КП) тягнуть за собою згідно з ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладення штрафу на посадових осіб підприємств незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, у ч. 1 ст. 173 Кримінального кодексу України передбачено, що грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусу до виконання роботи, не обумовленої угодою, карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. 

  У випадку виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, виправлення виконуються власником підприємства або уповноваженим ним органом, де був зроблений відповідний запис, у розділі «Відомості про роботу» (графа 3). У будь-якому випадку рекомендуємо в обов’язковому порядку видавати на підприємствах накази (розпорядження), які приводять у відповідність професійні назви робіт, затверджені штатним розписом підприємства, з професійною назвою робіт із КП. Також до штатного розпису слід вносити і відповідні зміни, якщо назва певної посади була відпочатку записана вірно, але згодом, внаслідок введення змін та доповнень до КП або з виданням нової редакції КП, зазнала змін. Якщо ж у штатному розписі помилки відсутні, але, наприклад, наказ про прийняття працівника на роботу було видано з помилкою (скажімо, зазначена у ньому посада не відповідає ні КП, ні штатному розпису), то необхідно видати наказ про внесення змін до «помилкового» наказу, а після цього ― внести відповідні записи  і до трудової книжки працівника. При цьому жодних заяв від працівника вимагати не потрібно, оскільки у даному разі це не переведення на іншу роботу (посаду), а лише зміна назви посади (роботи).

  Отже, керівникам підприємств, установ і організацій, а також усім працівникам кадрових служб, які на підприємстві оформляють кадрові документи, необхідно постійно слідкувати за змінами, що періодично відбуваються у КП, щоб надалі не допускати порушень трудового законодавства і юридично грамотно застосовувати наявні професійні назви робіт, а за необхідності ― вчасно їх коригувати.

http://kirtu.gov.ua/index.php/2783-zapvidpv280917




Про назву посад «заступник директора, заступник директора по роботi з клiєнтами, заступник директора торговельної фiрми»

 

09.10.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Присвоєння коду новоутворенiй посадi

ПИТАННЯ: Який код має бути присвоєно посадi заступника директора приватного пiдприємства, де працюють п’ять осiб (директор, заступник директора i три фахiвцi)?

ВIДПОВIДЬ: Найменування професiй (посад), якi передбачаються у штатному розписi, визначаються згiдно з Нацiональним класифiкатором України ДК 003:2010 "Класифiкатор професiй", затвердженим наказом Держспоживстандарту України вiд 28.07.2010 р. № 327 (далi - Класифiкатор).

Нормами Класифiкатора передбачено правила розширення (уточнення) назв професiй.

Так у додатку В до Класифiкатора передбачено похiднi слова до професiй (професiйних назв робiт), якi згiдно з примiткою 1 до цього додатка застосовуються за умови збереження галузевої та функцiональної належностi, квалiфiкацiйних вимог iз збереженням коду новоутвореної професiї.

Вiдповiдно до примiтки 2 до цього додатка назви професiй можуть бути розширенi за потреби користувача для внутрiшнього використання термiнами та словами, якi уточнюють мiсце роботи, виконуванi роботи, сферу дiяльностi за умови дотримання лаконiчностi викладення, якщо iншого не передбачено у Класифiкаторi чи вiдповiдних нормативно-правових актах.

Пiд час утворення похiдних та розширених назв посад (професiй) зберiгається код базової професiї.

У Класифiкаторi передбачено базову назву посади "директор (начальник, iнший керiвник) пiдприємства" код 1210.1, професiйне угруповання "Керiвники пiдприємств. установ, органiзацiй") та посади професiйного угруповання керiвникiв малих пiдприємств без апарату управлiння, зокрема, "директор (керiвник) малого пiдприємства (транспортного, складського)" (код 1316), "директор (керiвник) малого промислового пiдприємства (фiрми)" (код 1312), "директор (керiвник) малої торговельної фiрми" тощо.

З урахуванням норм названих примiток вiд зазначених назв посад утворюються такi посади: "заступник директора", "заступник директора по роботi з клiєнтами", "заступник директора торговельної фiрми "Свiтанок", "керiвник торговельної фiрми "Промiнь" тощо.

Пiд час новоутворення назв посад (професiй) не допускається наведення уточнень у дужках або утворення розширених (подвiйних) назв через дефiс, крiм передбачених Класифiкатором.

Головний спецiалiст,  Тетяна КОСУХIНА

"Праця i зарплата" N 35 (1047), 20 вересня 2017 р. 




ДОПОМОГА ПО ВАГІТНОСТІ та ПОЛОГАМ від МІНІМАЛКИ:

Законом про Соцстрахування не визначено спеціального механізму обчислення суми доплати до розміру мінімалки, якщо нарахована сума допомоги у розрахунку на місяць є меншою за мінімальну зарплату

 

02.10.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ  від 01.09.2017 р. № 5.1-27-241

Щодо механізму реалізації положень статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування України (далі - Фонд), розглянувши <...> лист щодо механізму реалізації положень статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 р. N 1105 (далі - Закон N 1105) в частині мінімальної гарантії розміру допомоги по вагітності та пологах, повідомляє.

Відповідно до частини першої статті 26 та частини другої статті 33 Закону N 1105 порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, частиною другою статті 26 Закону N 1105 визначено, що сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Згідно із статтею 25 Закону N 1105 допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарнота надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Тобто нормами Закону N 1105 визначено, що відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266 (далі - Порядок), здійснюється лише обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах і не передбачена реалізація норм частини другої статті 26 Закону N 1105.

Так, відповідно до пункту 2 Порядку сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Пунктом 3 Порядку визначено, що середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

В свою чергу, нормою статті 26 Закону N 1105 не визначено спеціального механізму обчислення суми доплати до розміру мінімальної заробітної плати, якщо нарахована сума допомоги у розрахунку на місяць є меншою за розмір мінімальної заробітної плати.

Законом N 1105 визначено, що зазначена допомога обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів. Крім того, положеннями Порядку передбачено уніфікований механізм обчислення середньої заробітної плати та розрахунку суми допомоги по вагітності та пологах.

Таким чином, чинним законодавством не передбачено поділу страхового випадку на окремі періоди тривалістю в календарний місяць та іншого механізму розрахунку, ніж визначеного Порядком.

Слід зазначити, що реалізація рекомендацій Міністерства соціальної політики України призводить до необґрунтованих витрат коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності при здійсненні доплат до розміру мінімальної заробітної плати.

Так, у випадку застосування рекомендацій Міністерства соціальної політики України виплата буде здійснюватися з більшої суми, ніж мінімальна заробітна плата, розмір якої встановлено на момент настання страхового випадку, наприклад, якщо страховий випадок триває 31 + 30 + 31 + 30 + 4 = 126 календарних днів, то сума допомоги буде дорівнювати 3258,72 грн + 3200,00 грн + 3258,72 грн + 3200,00 грн + 420,48 грн = 13337,92 гривень. А якщо зазначену суму допомоги розділити на 126 календарних днів відпустки, то середньоденний розмір допомоги буде складати 105,86 грн, що на 0,74 грн більше, ніж розрахований із розміру мінімальної заробітної плати (3200,00 грн : 30,44) = 105,12 гривень.

Таким чином, виконавча дирекція Фонду вважає, що реалізація положень статті 26 Закону повинна здійснюватися з урахуванням норм Закону N 1105 та Порядку, а саме, сума допомоги по вагітності та пологах розраховуватися за наступним алгоритмом:

1. Розраховується середньоденна заробітна плата виходячи з фактичних виплат.

2. Порівнюється фактична середньоденна заробітна плата із середньоденною заробітною платою, обчисленою з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого у місяці настання страхового випадку (мінімальна заробітна плата, ділена на 30,44 - середньомісячну кількість календарних днів).

3. У разі перевищення середньоденної заробітної плати, розрахованої із мінімальної заробітної плати, над фактичною середньоденною заробітною платою, подальший розрахунок страхової виплати (допомоги по вагітності та пологах) здійснювати із середньоденної, обчисленої із мінімальної заробітної плати.

Додатково повідомляємо, що із зазначеного питання виконавчою дирекцією Фонду були надані Міністерству соціальної політики України пропозиції щодо включення до статті 26 Закону N 1105 змін для врегулювання неоднозначного трактування норми частини другої статті 26 Закону N 1105, які були враховані в проекті Закону України від 22.06.2017 р. N 6614.

 В. о. директора

С. Нестеров

 




ІНДЕКСАЦІЯ ВЕРЕСЕНЬ-ЖОВТЕНЬ:

сума індексації зросла для базових Січня, Лютого, Березня 2017р.

Базовий Квітень 2017р. розпочинає індексацію з вересня.

 

02.10.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент стратегiчного планування та аналiзу

Iндекси для проведення iндексацiї
грошових доходiв населення

За статтею 5 Закону України "Про iндексацiю грошових доходiв населення" (далi - Закон) iндексацiя проводиться в межах фiнансових ресурсiв бюджетiв усiх рiвнiв, бюджету Пенсiйного фонду України та бюджетiв iнших фондiв загальнообов'язкового державного соцiального страхування на вiдповiдний рiк.

Працiвникам пiдприємств й органiзацiй, якi перебувають на госпрозрахунку, пiдвищення заробiтної плати у зв’язку iз зростанням рiвня iнфляцiї провадиться в порядку, визначеному в колективних договорах, але не нижче вiд норм, визначених Законом та Порядком проведення iндексацiї грошових доходiв населення, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.07.2003 р. № 1078 (iз змiнами, внесеними постановами вiд 17.05.2006 р. № 690, вiд 11.07.2007 р. № 913, вiд 12.03.2008 р. № 170, вiд 25.01.2012 р. № 35, вiд 13.06.2012 р. № 526, вiд 29.01.2014 р. № 36, вiд 09.12.2015 р. №1013, вiд 16.11.2016 р. № 836, далi - Порядок).

Право на iндексацiю набувається, коли величина iндексу споживчих цiн перевищить порiг iндексацiї (103%).

Вiдповiдно до Порядку та офiцiйно опублiкованих iндексiв споживчих цiн (IСЦ) за звiтний мiсяць величина приросту IСЦ для проведення iндексацiї в серпнi - жовтнi 2017 р. становить:

Мiсяць

Прирiст iндексу споживчих цiн
для iндексацiї у 2017 р.

серпень

вересень

жовтень

Базовi мiсяцi* 2015 р.

Грудень

17,8

21,4

21,4

2016 р.

Сiчень

16,6

20,3

20,3

Лютий

17,1

20,7

20,7

Березень

16,0

19,6

19,6

Квiтень

12,1

15,5

15,5

Травень

11,9

15,4

15,4

Червень

12,2

15,6

15,6

Липень

12,3

15,7

15,7

Серпень

12,7

16,2

16,2

Вересень

14,0

14,0

14,0

Жовтень

7,6

11,0

11,0

Листопад

8,9

8,9

8,9

Г рудень

7,8

7,8

7,8

2017 р.

Сiчень

3,7

6,9

6,9

Лютий

4,1

4,1

4,1

Березень

3,8

3,8

3,8

Квiтень

-

3,1

3,1

Травень

-

-

-

Червень

-

-

-

Липень

-

-

-

Серпень

-

-

-

* За пунктом 5 Порядку в мiсяцi пiдвищення грошового доходу (тарифних ставок (окладiв), пенсiй, стипендiй, виплат, що проводяться вiдповiдно до законодавства про загальнообов’язкове державне соцiальне страхування) значення iндексу споживчих цiн береться за 1,0 або 100% (далi - базовий мiсяць).

Iндексацiя в базовому мiсяцi не проводиться, якщо сума пiдвищення грошового доходу перевищує суму iндексацiї. Якщо сума пiдвищення не перевищує суми iндексацiї в базовому мiсяцi, iндексацiя в цьому мiсяцi розраховується як рiзниця мiж сумою iндексацiї i розмiром пiдвищення доходу.

Iндекси споживчих цiн (за даними Держстату України), за якими обчислюють iндекси для проведення iндексацiї:

Рiк

Сiчень

Лютий

Березень

Квiтень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

2016

100,9

99,6

101,0

103,5

100,1

99,8

99,9

99,7

101,8

102,8

101,8

100,9

2017

101,1

101,0

101,8

100,9

101,3

101,6

100,2

 99,9

 

 

 

 

Нiна ПIДЛУЖНА,
директор Департаменту

"Праця i зарплата" N 34 (1046), 13 вересня 2017 р.