Корисна інформація
№ 55

Для детального розгляду перейти за посыланням
http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/214641.html.
№ 54

Щодо питання, чи вважаються додатковим благом найманого працівника витрати на таксі, які були понесені ним під час відрядження в межах території України або за її межами, якщо за рішенням керівника підприємства дані витрати були відшкодован

ТАКСІ у ВІДРЯДЖЕННІ – ДОДАТКОВЕ БЛАГО, яке оподатковується ПДФО і військовим збором

18.04.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛIННЯ ДФС у м. КИЄВI

ЛИСТ
17.03.2017 N 5586/10/26-15-13-01-12

Щодо питання, чи вважаються додатковим благом
найманого працiвника витрати на таксi, якi були
понесенi ним пiд час вiдрядження в межах
територiї України або за її межами, якщо за рiшенням керiвника
пiдприємства данi витрати були вiдшкодованi працiвнику

Вiдповiдно до п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України вiд 02 грудня 2010 року N 2755-VI iз змiнами та доповненнями (далi - Кодекс) платниками податку на доходи фiзичних осiб є, зокрема фiзична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Українi, так i iноземнi доходи; податковий агент.

Дохiд з джерелом їх походження з України - будь-який дохiд, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числi вiд будь-яких видiв їх дiяльностi на територiї України (включаючи виплату (нарахування) винагороди iноземними роботодавцями), її континентальному шельфi, у виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi (пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Згiдно iз п.163.1 ст.163 Кодексу об’єктом оподаткування платника податку (як резидента так i нерезидента) є, зокрема загальний мiсячний (рiчний) оподатковуваний дохiд, який складається iз суми оподатковуваних доходiв, нарахованих (виплачених, наданих) протягом звiтного податкового мiсяця.

Пiд час визначеннi бази оподаткування враховуються всi доходи платника податку, отриманi ним як у грошовiй, так i негрошовiй формах (п.164.3 ст.164 Кодексу), крiм визначених у ст.165 цього Кодексу.

Вiдповiдно до п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального мiсячного (оподатковуваного) доходу платника податку не включаються, зокрема кошти, отриманi на вiдрядження або пiд звiт i розрахованi згiдно з п.170.9 ст.170 Кодексу.

Пунктом 170.9 ст. 170 Кодексу передбачено оподаткування сумм надмiру витрачених коштiв, отриманих платником податку на вiдрядження або пiд звiт та не повернутих у встановлений строк.

Згiдно з п.п 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу не є доходом платника податку - фiзичної особи, яка перебуває у трудових вiдносинах iз своїм роботодавцем або є членом керiвних органiв пiдприємств, установ, органiзацiй, сума вiдшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на вiдрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числi перевезення багажу, бронювання транспортних квиткiв) як до мiсця вiдрядження i назад, так i за мiсцем вiдрядження (у тому числi на орендованому транспортi), оплату вартостi проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахункiв витрат на харчування чи побутовi послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи бiлизни), на найм iнших жилих примiщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортiв, дозволiв на в'їзд (вiз), обов'язкове страхування, iншi документально оформленi витрати, пов'язанi з правилами в'їзду та перебування у мiсцi вiдрядження, в тому числi будь-якi збори i податки, що пiдлягають сплатi у зв'язку iз здiйсненням таких витрат.

Зазначенi в абзацi другому цього пiдпункту витрати не є об'єктом оподаткування цим податком лише за наявностi пiдтвердних документiв, що засвiдчують вартiсть цих витрат у виглядi транспортних квиткiв або транспортних рахункiв (багажних квитанцiй), у тому числi електронних квиткiв за наявностi посадкового талона, якщо його обов'язковiсть передбачена правилами перевезення на вiдповiдному видi транспорту, та розрахункових документiв про їх придбання за всiма видами транспорту, в тому числi чартерних рейсiв, рахункiв, отриманих iз готелiв (мотелiв) або вiд iнших осiб, що надають послуги з розмiщення та проживання фiзичної особи, в тому числi бронювання мiсць у мiсцях проживання, страхових полiсiв тощо.

Основним документом, який регулює вiдрядження працiвникiв органiв державної влади, пiдприємств, установ та органiзацiй, що повнiстю або частково фiнансуються за рахунок бюджетних коштiв, є Iнструкцiя про службовi вiдрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мiнфiну України вiд 13.03.1998 N 59 (далi - Iнструкцiя N 59). При цьому iншi пiдприємства та органiзацiї можуть використовувати Iнструкцiю N 59 як допомiжний (довiдковий) документ.

Оскiльки тiльки положення Iнструкцiї мiстять поняття автомобiльного транспорту загального користування, то при вирiшення питання щодо оподаткування суми вiдшкодованих витрат на таксi, понесенi найманим працiвником пiд час вiдрядження в межах територiї України, слiд користуватися Iнструкцiєю.

Вiдповiдно до п. 6 розд. II Iнструкцiї, вiдрядженому в межах територiї України працiвниковi, вiдшкодовуються витрати на проїзд (у тому числi перевезення багажу, бронювання транспортних квиткiв) до мiсця вiдрядження i назад вiдшкодовуються в розмiрi вартостi проїзду повiтряним, залiзничним, водним i автомобiльним транспортом загального користування (крiм таксi) з урахуванням усiх витрат, пов'язаних iз придбанням проїзних квиткiв i користуванням постiльними речами в поїздах, та страхових платежiв на транспортi.

Вiдрядженому працiвниковi вiдшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крiм таксi) до станцiї, пристанi, аеропорту, якщо вони розташованi за межами населеного пункту, де постiйно працює вiдряджений працiвник, або до мiсцеперебування у вiдрядженнi.

Згiдно з п. 9 розд. III Iнструкцiї витрати за користування таксi або оренду автотранспорту пiд час вiдрядження за кордоном можуть бути вiдшкодованi платнику податку лише з дозволу керiвника пiдприємства (згiдно з пiдтвердними документами).

Пiсля повернення з вiдрядження працiвник зобов’язаний надати Звiт про використання коштiв, виданих на вiдрядження або пiд звiт, при цьому головною умовою вiдшкодування витрат на вiдрядження є наявнiсть оригiналу документiв, що пiдтверджують вартiсть таких витрат (квитки, квитанцiї, чеки, розрахунки тощо).

Враховуючи те, що витрати на таксi, якi були понесенi найманим працiвником пiд час вiдрядження, як в межах територiї України так i за кордоном, не пiдлягають обов’язковому вiдшкодуванню, але за рiшенням керiвника юридичної особи данi витрати були вiдшкодованi працiвнику, то сума таких витрат буде вважатись додатковим благом вiдповiдно до п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, та включатися до складу загального мiсячного (рiчного) оподатковуваного доходу платника податку.

Вiдповiдно до пп. "г" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального мiсячного (рiчного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохiд, отриманий платником податку як додаткове благо (крiм випадкiв, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у виглядi суми грошового або майнового вiдшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крiм тих, що обов'язково вiдшкодовуються згiдно iз законом за рахунок бюджету або звiльняються вiд оподаткування згiдно з роздiлом IV Кодексу.

При цьому додаткове благо - це кошти, матерiальнi чи нематерiальнi цiнностi, послуги, iншi види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохiд не є заробiтною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язкiв трудового найму або не є винагородою за цивiльно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крiм випадкiв, прямо передбачених нормами роздiлу IV Кодексу) (пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено ст. 168 Кодексу, вiдповiдно до пп. 168.1.1 п. 168.1 якої податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохiд на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок iз суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Враховуючи викладене, у разi якщо юридична особа компенсує своєму найманому працiвнику витрати на таксi, якi були понесенi ним пiд час вiдрядження як в межах територiї України так i за кордоном, то сума зазначеної компенсацiї пiдлягає оподаткуванню податком на доходи фiзичних осiб як додаткове благо на пiдставi пп. "г" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Кодексу.

Вiдповiдно до пп.14.1.172-1 п.14.1 ст. 14 Кодексу iндивiдуальна податкова консультацiя - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податкiв щодо практичного використання окремих норм податкового та iншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрi iндивiдуальних податкових консультацiй.

Згiдно iз п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультацiя має iндивiдуальний характер i може використовуватися виключно платником податкiв, якому надано таку консультацiю.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києвi не є нормативно-правовими актами, а мають лише iнформацiйний характер i не встановлюють правових норм та дiють до набрання чинностi нормативно-правових актiв, що змiнюють вiдповiднi правовiдносини. Начало формы

В. о. заступника начальника I.М. Мiрвелова

№ 53

Мінімальні СУМИ ДОБОВИХ ЗБІЛЬШЕНО для держслужбовців.

А отже, і для «звичайних» роботодавців – 60 грн. в день!

18.04.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

Розмір добових для підприємств, установ і організацій, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначений додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. N 98, і для відряджень у межах України було 30 гривень.

5 квітня 2017 р. до зазначеної постанови були внесені зміни (постанова КМУ від 05.04.2017р. № 241), відповідно до яких розмір добових для підприємств, установ і організацій, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів для відряджень у межах України стало 60 гривень.

Одночасно, відповідно до статті 12 Закону України "Про оплату праці" гарантії і компенсації працівникам у разі службових відряджень є мінімальними державними гарантіями. З огляду на зазначене, на думку Мінсоцполітики (див. нижче лист від 21.12.2016 р. № 1732/0/101-16/28), розмір добових для «звичайних» роботодавців не може бути нижче встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. N 98 – тобто не нижче 60 грн. в розрахунку на день відрядження (з квітня 2017 р.).[1]

Граничний розмір добових з метою не оподаткування їх ПДФО та військовим збором встановлені у пп. 170.9.1 Податкового кодексу.

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 21.12.2016 р. № 1732/0/101-16/28

Про розмір добових

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув звернення та повідомляє.

Відповідно до статті 121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку з службовими відрядженнями.

Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

Підприємства згідно із статтею 15 Закону України "Про оплату праці" самостійно встановлюють в колективному договорі форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.

Граничні норми добових витрат в межах України для підприємств госпрозрахункової сфери відповідно до абзацу 4 підпункту 170.9.1 Податкового кодексу України встановлено в розмірі не більше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, щодо встановлення гарантій і компенсацій (у тому числі при направленні працівників у службові відрядження).

Розмір добових для підприємств, установ і організацій, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначений додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. N 98, і для відряджень у межах України становить 30 гривень.

Положення Інструкції, які є обов'язковими для підприємств, установ і організацій, які повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів, наведені у відповідність до підпункту 170.9.1 Податкового кодексу України та набрали чинності з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про оплату праці" гарантії і компенсації працівникам у разі службових відряджень є мінімальними державними гарантіями.

З огляду на зазначене, на нашу думку, розмір добових не може бути нижче встановленого вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України.

У той же час повідомляємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, роз'яснювальний та рекомендаційний характер.

Директор Департаменту

О. Товстенко

 

 



[1] В листі Мінсоцполітики від 21.12.2016 р. № 1732/0/101-16/28 приводяться норми добових, які діяли у відповідних розмірах на дату підписання листа – тобто на 2016 р.

№ 52

Пiсля виходу на роботу основного працiвника, на попереднє мiсце повертається працiвник, який був переведений на цю посаду тимчасово.

А прийнятий за строковим договором працівник звільняється

18.04.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент

Про розiрвання строкового договору

ПИТАННЯ: Жiнку перевели на iншу посаду на перiод перебування основного працiвника у вiдпустцi для догляду за дитиною до досягнення нею трьох рокiв. Як бути з нею пiсля виходу з вiдпустки основного працiвника?

ВIДПОВIДЬ: За статтею 2 Закону України «Про вiдпустки» право на вiдпустки працiвникам забезпечується гарантованим наданням вiдпустки певної тривалостi iз збереженням на цей перiод мiсця роботи (посади), заробiтної плати (допомоги) у випадках, передбачених законодавством. Це стосується i вiдпустки, що надається жiнцi для догляду за дитиною до досягнення нею трьох рокiв.

На час вiдсутностi основного працiвника, який перебуває в такiй вiдпустцi, на цю посаду може бути переведено iншого працiвника за дотримання вимог ст. 33 КЗпП. Таке переведення є тимчасовим, про його строковий характер потрiбно зазначити в наказi про переведення для замiщення посади вiдсутнього працiвника. Оскiльки жiнка має право використати вiдпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трьох рокiв частково, у зв'язку з чим i достроково стати до роботи, в наказi про переведення для замiщення її посади iншим працiвником доцiльно зазначати, що такий працiвник переводиться на строк вiдпустки для догляду за дитиною такої працiвницi до дня її фактичного виходу з вiдпустки.

Пiсля виходу на роботу основного працiвника на попереднє мiсце роботи повертається працiвник, який був переведений на цю посаду тимчасово.

Якщо на посаду працiвника, тимчасово переведеного на посаду працiвницi, яка перебуває у вiдпустцi для догляду за дитиною до трьох рокiв, приймається iнший працiвник, вiн пiдлягає звiльненню, оскiльки з ним має укладатися вiдповiдний строковий трудовий договiр, про що також слiд зазначати в наказi про прийняття на роботу, а саме: «Такий-то працiвник призначається на посаду на час переведення такого-то працiвника на посаду такої-то працiвницi, що перебуває у вiдпустцi для догляду за дитиною, до дня її фактичного виходу на роботу».

Головний спецiалiст,
Анна НIКИТКО

"Праця i зарплата" N 13 (1025), 05 квiтня 2017 р.

 

№ 51

Для детального розгляду перейти за посыланням
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249911884&cat_id=244276429.
№ 50

ПФУ проводить ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ з Службою праці, Фіскальною службою, ВИКОРИСТОВУЮЧИ ВІДОМОСТІ З ПЕРСОНІФІКАЦІЇ

10.04.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ ПЕНСIЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ
Департамент платежiв до пенсiйної системи
та захисту прав зсатрахованих осiб

Законодавчi змiни до деяких нормативно-правових актiв у сферi
загальнообов'язкового державного пенсiйного страхування,
що набрали чинностi з 1 сiчня 2017 року

2. Набрав чинностi Закон України вiд 06.12.2016 p. № 1774-VIII «Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України» (далi - Закон № 1774), яким, зокрема внесено змiни до Закону України вiд 08.07.2010 p. № 2464-VI «Про збiр та облiк єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування» (далi - Закон № 2464).

Установлено, що в разi виявлення за результатами аналiзу даних реєстру застрахованих осiб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соцiального страхування недостовiрних вiдомостей про застрахованих осiб Пенсiйний фонд України та його територiальнi органи мають право вимагати вiд платникiв єдиного внеску iнформацiю про цi вiдомостi та усунення порушень.

Iнформацiя з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соцiального страхування використовується також для виявлення фактiв використання працi неоформлених працiвникiв та порушень законодавства про працю з додержанням вимог Закону України «Про iнформацiю» (ст. 17 Закону № 2464).

Мiж Пенсiйним фондом України, Державною фiскальною службою України та Державною службою України з питань працi провадитиметься обмiн iнформацiєю про вiдомостi, що мiстять ознаки використання працi неоформлених працiвникiв та порушень законодавства про працю. Наразi Пенсiйним фондом України опрацьовується вiдповiдний порядок обмiну iнформацiєю.

Заступник директора,
Людмила ПОЛЬОВИК

"Праця i зарплата" N 5 (1017), 01 лютого 2017 р.

 

Горішньоплавнівська міська рада Полтавської області

Пенсійний фонд інформує

Щодо обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю

 13.03.2017, 10:30

 http://www.komsomolsk-rada.gov.ua/main/5157-pensyniy-fond-nformuye.html

У 2017 році набрав чинності Закон України від 06.12.2016 № 1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, відповідно до якого внесено зміни до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон № 2464).

Частину першу статті 13-1 Закону № 2464 доповнено пунктом 5-1 та встановлено, що у разі виявлення за результатами аналізу недостовірних відомостей про застрахованих осіб Пенсійний фонд України та його територіальні органи мають право вимагати від платників єдиного внеску інформацію про ці відомості та усунення порушень.

Інформація з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування використовується також для виявлення фактів використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю з додержанням вимог Закону України «Про інформацію» (стаття 17 Закону № 2464).

Між Пенсійним фондом України, Державною фіскальною службою України та Державною службою України з питань праці здійснюватиметься обмін інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області затверджені план організації обміну такої інформації та методичні рекомендації щодо здійснення моніторингу. Моніторинг здійснюється шляхом формування на центральному рівні, з’ясування та узагальнення територіальними органами Пенсійного фонду України відомостей реєстру застрахованих осіб за такими критеріями :

1) нарахування заробітної плати за основним місцем роботи менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на місяць;

2) нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід) менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на місяць;

3) збільшення кількості застрахованих осіб з ознакою “неповний робочий час”;

4) збільшення кількості застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами;

5) зменшення штатної чисельності працівників та за іншими критеріями.

Після ретельної обробки даних узагальнені результати направляються органам Державної фіскальної служби України, Державної служби України з питань праці відповідно до їх компетенції.

Тому спеціалісти відділу платежів до пенсійної системи вкотре наголошують, щоб страхувальники додержувалися законодавства України та, заповнюючи звіт (додаток 4), правильно відображали середньооблікову, штатну чисельність працівників та працівників за договорами ЦПХ; обов'язково проставляли позначки ознаки наявності трудової книжки, неповного робочого часу; вірно відносили частини лікарняних та відпускних до того місяця, за який вони нараховуються; контролювали суми донарахованого ЄСВ до мінімуму. Також велике прохання вказувати мобільний номер, який може знадобитися для з’ясування поданої у звітах інформації.

 

Заступник начальника Кременчуцького об’єднаного управління

Пенсійного фонду України Полтавської області

Світлана Нестеренко

 

 

 

№ 49

ДОПЛАТА ЄСВ до МІН.ЗПЛ, яку проводять роботодавці, БУДЕ ВРАХОВУВАТИСЯ В СТРАХОВИЙ СТАЖ ПІСЛЯ доопрацювання ПФУ програмного забезпечення

10.04.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

Пенсійний фонд України

ЛИСТ

від 17.03.2017 р. № 8134/04-11

 Відповідь на запит редакції

Пенсійний фонд України розглянув ваш лист від 01.02.17 р. № 62 щодо зарахування страхового стажу та в межах своєї компетенції повідомляє.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі — Закон № 2464) мінімальний страховий внесок — сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Частиною 5 статті 8 Закону № 2464 визначено, у разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Наразі Пенсійний фонд України доопрацьовує програмне забезпечення в частині врахування суми доплати до мінімального страхового внеску при відображенні інформації щодо страхового стажу. Тобто по особам, яким заробітна плата нарахована в розмірі меншому, ніж мінімальна заробітна плата, з якої сплачено внесок (менший ніж мінімальний страховий внесок), та страхувальником здійснено доплату до мінімального єдиного внеску (у звітності відображено з типом нарахувань 13), зазначений період буде зараховано до страхового стажу як повний місяць.

Заступник директор Департаменту

В. БОРШОВСЬКА

 

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 16.03.2017 р. № 7918/02-12

Щодо обчислення страхового стажу

Розглянувши запит Пенсійний фонд України повідомляє.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж після 01.01.2004 р. обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Враховуючи викладене, особі, якій заробітна плата нарахована в розмірі меншому, ніж мінімальна заробітна плата, з якої сплачено єдиний внесок (менший ніж мінімальний страховий внесок), та страхувальником здійснено доплату до мінімального єдиного внеску, зазначений період враховується до страхового стажу як повний місяць.

При цьому заробітна плата для обчислення пенсії враховується в сумі, нарахованій особі.

Заступник Голови правління

В. Машкін

 

№ 48

ПІДПРИЄМЦІ-роботодавці застосовують коригуючий коефіцієнт для середнього заробітку у разі підвищення всім працівникам окладів

10.04.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Щодо коригування зарплати

ПИТАННЯ: Чи зобов'язанi фiзичнi особи - пiдприємцi, якi є працедавцями, коригувати середню зарплату найманих працiвникiв, якщо в розрахунковому перiодi для надання вiдпустки вiдбувалося пiдвищення їхньої зарплати у зв'язку зi зростанням розмiру мiнiмальної зарплати?

ВIДПОВIДЬ: Згiдно з пунктом 10 Порядку обчислення середньої заробiтної плати, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.02.95 р. № 100 (далi - Порядок), у разi пiдвищення тарифних ставок i посадових окладiв вiдповiдно до актiв законодавства, а також за рiшеннями, передбаченими колективними договорами (угодами), як у розрахунковому перiодi, так i в перiодi, впродовж якого за працiвником зберiгається середнiй заробiток, заробiтна плата, включаючи премiї та iншi виплати, що враховуються для обчислення середньої заробiтної плати, за промiжок часу до пiдвищення коригується на коефiцiєнт пiдвищення тарифних ставок, посадових окладiв.

Отже, коефiцiєнт, на який потрiбно прокоригувати виплати, якi враховуються для обчислення середньої заробiтної плати, розраховується дiленням окладу (тарифної ставки), установленого пiсля пiдвищення, на оклад (тарифну ставку) до пiдвищення.

У радi змiни тарифної ставки (посадового окладу) окремим працiвникам у зв'язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на iншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо коригування середньої заробiтної плати не провадиться.

Отже, коригування середньої заробiтної плати проводиться, якщо останнє пiдвищення посадового окладу працiвника вiдбулося в розрахунковому перiодi.

На госпрозрахункових пiдприємствах i в органiзацiях коригування заробiтної плати та iнших виплат провадиться з урахуванням їхнiх фiнансових можливостей. Порядком передбачено можливiсть зменшення коефiцiєнта коригування. Наказ про зменшення коефiцiєнта коригування для всiх працiвникiв пiдприємства погоджується з профспiлковим комiтетом або iншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Непроведения коригування середньої заробiтної плати є порушенням законодавства про працю з огляду на таке.

Згiдно зi ст. 3 КЗпП законодавство про працю регулює трудовi вiдносини працiвникiв усiх пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форми власностi, виду дiяльностi i галузевої належностi, а також осiб, якi працюють за трудовим договором з фiзичними особами.

Законодавство про працю складається з КЗпП та iнших актiв законодавства України, ухвалених вiдповiдно до нього.

Розрахунок середньої заробiтної плати для оплати часу вiдпустки вiдповiдно до ст. 21 Закону України «Про вiдпустки» визначається з урахуванням положень Порядку.

Начальник вiддiлу,
Неля СИНЬКО

"Праця i зарплата" N 7 (1019), 15 лютого 2017 р.

 

№ 47

ДОНОР-ДЕНЬ приєднано ДО ВІДПУСТКИ:

оплата, табелювання і накази

10.04.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Оплата дня давання кровi

ПИТАННЯ: Перебуваючи у черговiй вiдпустцi, у п'ятницю, жiнка здавала кров, вiдпустку було продовжено на два днi й оплачено день давання кровi, але день вiдпочинку, який випав на суботу, не був оплачений, оскiльки в табелi облiку вiн був зазначений як вихiдний день.

Чи правильно було проведено оплату днiв давання кровi?

ВIДПОВIДЬ: За статтею 9 Закону України «Про донорство кровi та її компонентiв» у день давання кровi та (або) її компонентiв, а також у день медичного обстеження працiвник, який є або виявив бажання стати донором, звiльняється вiд роботи на пiдприємствi, в установi, органiзацiї незалежно вiд форми власностi iз збереженням за ним середнього заробiтку.

Пiсля кожного дня давання кровi та (або) її компонентiв, у тому числi в разi давання їх у вихiднi, святковi та неробочi днь доноровi надається додатковий день вiдпочинку iз збереженням за ним середнього заробiтку. На бажання працiвника цей день може бути приєднано до щорiчної вiдпустки або використано в iнший час упродовж пiсля дня давання кровi чи її компонентiв.

За частиною 4 названої статтi в разi давання кровi та (або) її компонентiв у перiод щорiчної вiдпустки ця вiдпустка продовжується на вiдповiдну кiлькiсть днiв з урахуванням надання працiвниковi додаткового дня вiдпочинку за кожний день давання кровi.

За середнiм заробiтком оплачуються всi днi (день давання кровi та день вiдпочинку), на якi продовжується вiдпустка.

Середня заробiтна плата за цi днi обчислюється за п. 2 Порядку обчислення середньої заробiтної плати, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.02.95 р. № 100 (далi - Порядок), виходячи з виплат за останнi два календарних мiсяцiв роботи.

Отже, коли на бажання працiвника день вiдпочинку було приєднано до щорiчної вiдпустки, середня заробiтна плата для оплати цих днiв вiдпочинку, якi приєднано до вiдпустки, обчислюється виходячи iз заробiтної плати за два календарних мiсяцi вiдповiдно до п. 8 Порядку.

Пiдставою для оплати днiв давання кровi, а також днiв вiдпочинку пiсля давання кровi буде Табель облiку використання робочого часу, затверджений наказом Державного комiтету статистики України вiд 05.12.2008 р. № 489, у якому цi днi позначають як «iнший невiдпрацьований час, передбачений законодавством»: «Iн» або «22». Також факт приєднання днiв вiдпочинку до вiдпустки слiд зафiксувати в наказi про надання вiдпустки чи в окремому наказi.

Цей наказ не встановлює вимог щодо порядку заповнення такого Табеля, бiльш того згiдно з примiткою 2 до Табеля ця форма має рекомендацiйний характер i складається iз мiнiмальної кiлькостi показникiв. За потреби форма може бути доповнена iншими показниками, потрiбними для облiку на пiдприємствi.

Наталiя ҐАВА,
головний спецiалiст;
Оксана ГУЗЕНКО,
головний спецiалiст

"Праця i зарплата" N 8 (1020), 22 лютого 2017 р.

 

№ 46

МАТЕРІАЛЬНА ДОПОМОГА-2017: акценти для роботодавця

03.04.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

З 1 сiчня 2017 р. внесено певнi змiни до роздiлу IV Податкового кодексу України (далi - Кодекс). Зосередимось на новацiях щодо матерiальної допомоги.

Нецiльова благодiйна, в тому числi матерiальна допомога

Як i ранiше, за пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу сума нецiльової благодiйної допомоги, в тому числi матерiальної, що надається впродовж звiтного податкового року сукупно в розмiрi, що не перевищує мiсячного прожиткового мiнiмуму, чинного для працездатної особи на 1 сiчня звiтного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. У 2017 р. ця сума становить 2240 грн. Якщо фактично надана сума матерiальної допомоги перевищує встановлене обмеження, то сума перевищеня пiдлягає оподаткуванню.

Якщо допомога надається в негрошовiй формi, то базою утримання ПДФО є сума перевищення вартостi допомоги над сумою 2240 грн, збiльшена на натуральний коефiцiєнт. Натуральний коефiцiєнт обчислюється за формулою:

К =100 : (100 - Сп),

де К - коефiцiєнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходiв на момент їхнього нарахування.

Значення коефiцiєнта в 2017 р. - 1,21951.

Вiйськовий збiр при цьому утримується iз суми перевищення вартостi допомоги над сумою 2240 грн без збiльшення на такий коефiцiєнт.

Роботодавець, що надає працiвниковi матерiальну допомогу одноразового характеру, зазначає вiдомостi про наданi суми нецiльової благодiйної допомоги у формi № 1ДФ так:

- за кодом «169» - у межах 2240 грн;

- за кодом «126» - як додаткове благо - в частинi перевищення з утриманням ПДФО.

Є роз'яснення територiальних органiв ДФС України, наприклад, лист ГУ ДФСУ у м. Києвi вiд 25.02.2016 р. № 4186/10/26-15-12-04-12, де рекомендовано вiдображати суму перевищення нецiльової благодiйної допомоги у формi № 1 ДФ пiд ознакою доходу «127».

Як i ранiше, нецiльова матерiальна допомога може надаватися як працiвникам, так i стороннiм фiзичним особам, що не перебувають у трудових вiдносинах з пiдприємством. Отже, громадянин може одержати таку допомогу вiд кiлькох податкових агентiв.

Нагадаємо про обов'язок фiзичної особи, одержувача допомоги вiд кiлькох податкових агентiв. Якщо сума одержаної нецiльової благодiйної допомоги впродовж звiтного податкового року перевищує її граничний розмiр, платник податку зобов'язаний подати рiчну податкову декларацiю i сплатити ПДФО iз суми перевищення (пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу).

Вiдповiдно до п. 3.31 Iнструкцiї зi статистики заробiтної плати, затвердженої наказом Держкомстату України вiд 13.01.2004 р. № 5, матерiальна допомога одноразового характеру, що надається пiдприємством окремим працiвникам у зв'язку iз сiмейними обставинами, на оплату лiкування, оздоровлення дiтей тощо, не належить до фонду оплати працi. Аналогiчно, вiдповiдно до п. 14 Перелiку видiв виплат, що здiйснюються за рахунок коштiв роботодавцiв, на якi не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 22.12.2010 р. № 1170 (далi - Перелiк № 1170), матерiальна допомога одноразового характеру, що надається окремим працiвникам, не є базою для нарахування єдиного внеску в розмiрi 22%.

Одноразова матерiальна допомога включається до витрат у повному об'ємi i пiд час заповнення декларацiї з податку на прибуток коригування не передбаченi.

Приклад. Колективним договором пiдприємства визначено, що пiдприємство може надавати одноразову матерiальну допомога за сiмейними обставинами, на оздоровлення, поховання родичiв 1 ступеня спорiдненостi.

У сiчнi працiвниця складу (посадовий оклад 4500 грн) написала заяву на одноразову матерiальну допомогу на оздоровлення дитини. Працiвницi видiлена одноразова матерiальна допомога в сумi 2240 грн.

На рахунках бухгалтерського облiку операцiї вiдобразяться так:

Господарськi операцiї

Сума, грн

Бухгалтерський облiк

дебет 

кредит

Нараховано зарплату за жовтень

4500,00

93 «Витрати на збут»

661 «Розрахунки за заробiтною платою»

Нараховано єдиний внесок 4500 грн х 22%

990,00

93 «Витрати на збут»

651 «За розрахунками iз загальнообов'язкового державного соцiального страхування»

Утримано ПДФО 4500 грн х 18%

810,00

661 «Розрахунки за заробiтною платою»

641 «Розрахунки за податками та платежами»

Утримано вiйськовий збiр 4500 грн х 1,5%

67,50

661 «Розрахунки за заробiтною платою»

642 «Розрахунки за обов'язковими платежами, вiйськовим збором»

Нараховано одноразову матерiальну допомогу на оздоровлення

2240,00

94 «Iншi операцiйнi витрати»

663 «Розрахунки за iншими виплатами»

Допомога на лiкування та медичне обслуговування

З 1 сiчня 2017 р, змiнено пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. Вiдтепер до загального мiсячного (рiчного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти чи вартiсть майна (послуг), що надаються як допомога на лiкування та медичне обслуговування не тiльки платника податку, але й членiв сiм'ї фiзичної особи першого ступеня спорiднення або дитини, яка перебуває пiд опiкою або пiклуванням платника податку.

Згiдно з пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу членами сiм'ї фiзичної особи першого ступеня спорiднення вважаються її батьки, чоловiк або дружина, дiти, в тому числi усиновленi. Iншi члени сiм'ї фiзичної особи вважаються такими, що мають другий ступiнь спорiднення.

Пiд лiкуванням та медичною допомогою мається на увазi в тому числi, але не виключно, придбання лiкiв, донорських компонентiв, протезно-ортопедичних виробiв, виробiв медичного призначення для iндивiдуального користування iнвалiдiв за рахунок коштiв благодiйної органiзацiї або його роботодавця за наявностi вiдповiдних пiдтвердних документiв, крiм витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соцiального медичного страхування.

Без змiн, але актуальним є документальне пiдтвердження цiльового напрямку надання цiльових коштiв. З огляду на роз'яснення в базi «ЗIР» (103.02) такими є документи, що пiдтверджують потребу фiзичної особи - платника податку в лiкуваннi та медичному обслуговуваннi (зокрема, наявнiсть та характеристики хвороби, травми, отруєння, патологiчного стану платника податку); документи про надання послуг, що iдентифiкують постачальника послуг i платника податку, якому надаються послуги, обсяги й вартiсть таких послуг: договори, платiжнi та розрахунковi документи, акти надання послуг; iншi вiдповiднi документи залежно вiд потреби лiкування.

Слiд зауважити, що Кодекс не визначає вiдмiнностей в обкладеннi ПДФО та вiйськовим збором сум допомоги для оплати вартостi таких послуг в Українi або за кордоном. Так, вiдповiдно до ст. 36 Закону України вiд 19.11.92 р. № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я» громадяни України можуть направлятися для лiкування за кордон за потреби надання того чи iншого виду медичної допомоги хворому та неможливостi її надання в закладах охорони здоров'я України (роз'яснення в листi ДФС України вiд 19.08.2016 р. № 18024/6/99-99-13-02-03-15 «Щодо матерiальної допомоги разового характеру, що надається окремим працiвникам у зв'язку iз сiмейними обставинами, на оплату лiкування, оздоровлення дiтей, поховання».

За пiдпунктом 1.7 п. 16-1 пiдроздiлу 10 роздiлу XX Кодексу звiльняються вiд обкладення вiйськовим збором доходи, що згiдно з роздiлом IV не включаються до загального оподатковуваного доходу фiзичних осiб (не пiдлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крiм доходiв, зазначених пп. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 ст. 165 Кодексу. Таким чином вiйськовий збiр на таку виплату не нараховується, не нараховується також i єдиний внесок.

У формi № 1ДФ така допомога на лiкування вiдображається за кодом «143».

 

 

Компенсацiя працiвниковi витрат на лiкування

Ситуацiя з оподаткуванням аналогiчна до викладеної, тобто залежить вiд наявностi пiдтвердних документiв.

У разi компенсацiї вартостi лiкування за наявностi медичного висновку лiкаря, рахунку на оплату лiкування, договору на лiкування, розрахункових та iнших документiв така компенсацiя не оподатковується. У формi № 1ДФ така виплата зазначається за кодом «143».

Якщо працiвник не подав пiдтвердних документiв, така допомога обкладатиметься ПДФО як додаткове благо. Вiдповiдно утримується i 1,5% вiйськового збору. У звiтностi за формою № 1ДФ така виплата вiдображається за кодом «126».

Приклад. Працiвник основного виробництва захворiв i для лiкування потрiбнi вартiснi лiки. У колективному договорi затверджено, що пiдприємство може надавати допомогу на лiкування та медичне обслуговування. В кожному окремому випадку сума визначається вiдповiдно до пiдтвердних документiв. Працiвник написав заяву з проханням видiлити допомогу на лiкування та медичне обслуговування й надав чеки на лiки на суму 40000 грн i виписку з iсторiї хвороби, де зазначено, якi лiки призначенi хворому. Листок непрацездатностi ще не закритий.

Господарськi операцiї

Сума, грн

Бухгалтерський облiк

дебет

кредит

Нарахована допомога на лiкування та медичне обслуговування вiдповiдно до пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу

40000,00

94 «Iншi операцiйнi витрати»

663 «Розрахунки за iншими виплатами»

Цiльова благодiйна допомога

Вiдповiдно до пп. «а» пп. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу цiльова благодiйна допомога, що надається резидентами - юридичними чи фiзичними особами в будь-якiй сумi (вартостi) закладу охорони здоров'я для компенсацiї вартостi платних послуг з лiкування. До таких платних послуг у тому числi належить придбання лiкiв (донорських компонентiв, протезно-ортопедичних виробiв, виробiв медичного призначення для iндивiдуального користування iнвалiдiв) у розмiрах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соцiального медичного страхування. Звертаємо увагу на коло осiб, яким може надаватися така матерiальна допомога: працiвниковi або членам його сiм'ї першого ступеня спорiднення.

Слiд зауважити, що така цiльова благодiйна допомога не може спрямовуватися на оплату витрат на косметичне лiкування або косметичну хiрургiю (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями), водолiкування та гелiотерапiю, не пов'язанi з хронiчними захворюваннями, лiкування та протезування зубiв з використанням дорогоцiнних металiв, гальванопластики та порцеляни, аборти (крiм абортiв, якi проводяться за медичними показаннями, або якщо вагiтнiсть стала наслiдком зґвалтування), операцiї з перемiни статi; лiкування венеричних захворювань (крiм СНIДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лiкування тютюнової чи алкогольної залежностi; придбання лiкiв, медичних засобiв та пристосувань, якi не включенi до Перелiку життєво необхiдних, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25.03.2009 р. № 333 «Деякi питання державного регулювання цiн на лiкарськi засоби i вироби медичного призначення». У формi № 1 ДФ така матерiальна допомога вiдображається за кодом «169».

Вiдповiдно до пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу членами сiм'ї фiзичної особи першого ступеня спорiднення вважаються її батьки, чоловiк або дружина, дiти, у тому числi усиновленi. Iншi члени сiм'ї фiзичної особи вважаються такими, що мають другий ступiнь спорiднення. Для оподаткування надзвичайно важливо мати такi пiдтверднi документи: медичнi висновки, що пiдтверджують потребу фiзичної особи в лiкуваннi та медичному обслуговуваннi (зокрема, наявнiсть i характеристики хвороби), договiр з медичним закладом, платiжнi й розрахунковi документи, акти надання послуг тощо. За наявностi таких документiв матерiальна допомога не обкладається ПДФО, вiйськовим збором та єдиним внеском. Але за їхньої вiдсутностi матерiальна допомога пiдлягає оподаткуванню в загальному порядку: ПДФО - 18%, вiйськовий збiр - 1,5%.

У разi вiдсутностi пiдтвердних документiв така допомога розглядається як додаткове благо i у звiтi за формою № 1ДФ вiдображається за кодом «126».

За Перелiком № 1170 витрати на оплату послуг з лiкування працiвникiв на користь медичних закладiв не є базою для нарахування єдиного внеску.

Допомога на поховання

Вiдповiдно до пп. 165.1.22 п. 165.1 ст. 165 Кодексу не включаються до сукупного доходу кошти або вартiсть майна (послуг), що надаються, в тому числi роботодавцем померлого платника податку за його останнiм мiсцем роботи (у тому числi перед виходом на пенсiю), в розмiрi, що не перевищує подвiйний розмiр суми, визначеної абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу. У 2017 р. така сума становить 4480 грн (2240 грн х 2). Сума перевищення за її наявностi остаточно оподатковується пiд час її нарахування (виплати, надання) i у формi № 1 ДФ вiдображається така сума за кодом «146». Iз такої суми не утримується вiйськовий збiр в розмiрi 1,5%, така сума не обкладається єдиним внеском.

Приклад. За заявою родичiв надана допомога на поховання працiвника пiдприємства:

Господарськi операцiї

Сума, грн

Бухгалтерський облiк

дебет

кредит

Нараховано допомогу на поховання працiвника вiдповiдно до пп. 165.1.22 п. 165.1 ст. 165 Кодексу

4480,00

94 «Iншi операцiйнi витрати»

663 «Розрахунки за iншими виплатами»

Незалежнi експерти з бухгалтерського облiку
та оподаткування Олена ГАБРУК
та Лариса ПАНТЕЛIЙЧУК

"Праця i зарплата" N 9 (1021), 1 березня 2017 р.

Корисна інформація

Для детального розгляду перейти за посыланням
http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/214641.html.

Щодо питання, чи вважаються додатковим благом найманого працівника витрати на таксі, які були понесені ним під час відрядження в межах території України або за її межами, якщо за рішенням керівника підприємства дані витрати були відшкодован

ТАКСІ у ВІДРЯДЖЕННІ – ДОДАТКОВЕ БЛАГО, яке оподатковується ПДФО і військовим збором

18.04.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛIННЯ ДФС у м. КИЄВI

ЛИСТ
17.03.2017 N 5586/10/26-15-13-01-12

Щодо питання, чи вважаються додатковим благом
найманого працiвника витрати на таксi, якi були
понесенi ним пiд час вiдрядження в межах
територiї України або за її межами, якщо за рiшенням керiвника
пiдприємства данi витрати були вiдшкодованi працiвнику

Вiдповiдно до п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України вiд 02 грудня 2010 року N 2755-VI iз змiнами та доповненнями (далi - Кодекс) платниками податку на доходи фiзичних осiб є, зокрема фiзична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Українi, так i iноземнi доходи; податковий агент.

Дохiд з джерелом їх походження з України - будь-який дохiд, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числi вiд будь-яких видiв їх дiяльностi на територiї України (включаючи виплату (нарахування) винагороди iноземними роботодавцями), її континентальному шельфi, у виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi (пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Згiдно iз п.163.1 ст.163 Кодексу об’єктом оподаткування платника податку (як резидента так i нерезидента) є, зокрема загальний мiсячний (рiчний) оподатковуваний дохiд, який складається iз суми оподатковуваних доходiв, нарахованих (виплачених, наданих) протягом звiтного податкового мiсяця.

Пiд час визначеннi бази оподаткування враховуються всi доходи платника податку, отриманi ним як у грошовiй, так i негрошовiй формах (п.164.3 ст.164 Кодексу), крiм визначених у ст.165 цього Кодексу.

Вiдповiдно до п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального мiсячного (оподатковуваного) доходу платника податку не включаються, зокрема кошти, отриманi на вiдрядження або пiд звiт i розрахованi згiдно з п.170.9 ст.170 Кодексу.

Пунктом 170.9 ст. 170 Кодексу передбачено оподаткування сумм надмiру витрачених коштiв, отриманих платником податку на вiдрядження або пiд звiт та не повернутих у встановлений строк.

Згiдно з п.п 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу не є доходом платника податку - фiзичної особи, яка перебуває у трудових вiдносинах iз своїм роботодавцем або є членом керiвних органiв пiдприємств, установ, органiзацiй, сума вiдшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на вiдрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числi перевезення багажу, бронювання транспортних квиткiв) як до мiсця вiдрядження i назад, так i за мiсцем вiдрядження (у тому числi на орендованому транспортi), оплату вартостi проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахункiв витрат на харчування чи побутовi послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи бiлизни), на найм iнших жилих примiщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортiв, дозволiв на в'їзд (вiз), обов'язкове страхування, iншi документально оформленi витрати, пов'язанi з правилами в'їзду та перебування у мiсцi вiдрядження, в тому числi будь-якi збори i податки, що пiдлягають сплатi у зв'язку iз здiйсненням таких витрат.

Зазначенi в абзацi другому цього пiдпункту витрати не є об'єктом оподаткування цим податком лише за наявностi пiдтвердних документiв, що засвiдчують вартiсть цих витрат у виглядi транспортних квиткiв або транспортних рахункiв (багажних квитанцiй), у тому числi електронних квиткiв за наявностi посадкового талона, якщо його обов'язковiсть передбачена правилами перевезення на вiдповiдному видi транспорту, та розрахункових документiв про їх придбання за всiма видами транспорту, в тому числi чартерних рейсiв, рахункiв, отриманих iз готелiв (мотелiв) або вiд iнших осiб, що надають послуги з розмiщення та проживання фiзичної особи, в тому числi бронювання мiсць у мiсцях проживання, страхових полiсiв тощо.

Основним документом, який регулює вiдрядження працiвникiв органiв державної влади, пiдприємств, установ та органiзацiй, що повнiстю або частково фiнансуються за рахунок бюджетних коштiв, є Iнструкцiя про службовi вiдрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мiнфiну України вiд 13.03.1998 N 59 (далi - Iнструкцiя N 59). При цьому iншi пiдприємства та органiзацiї можуть використовувати Iнструкцiю N 59 як допомiжний (довiдковий) документ.

Оскiльки тiльки положення Iнструкцiї мiстять поняття автомобiльного транспорту загального користування, то при вирiшення питання щодо оподаткування суми вiдшкодованих витрат на таксi, понесенi найманим працiвником пiд час вiдрядження в межах територiї України, слiд користуватися Iнструкцiєю.

Вiдповiдно до п. 6 розд. II Iнструкцiї, вiдрядженому в межах територiї України працiвниковi, вiдшкодовуються витрати на проїзд (у тому числi перевезення багажу, бронювання транспортних квиткiв) до мiсця вiдрядження i назад вiдшкодовуються в розмiрi вартостi проїзду повiтряним, залiзничним, водним i автомобiльним транспортом загального користування (крiм таксi) з урахуванням усiх витрат, пов'язаних iз придбанням проїзних квиткiв i користуванням постiльними речами в поїздах, та страхових платежiв на транспортi.

Вiдрядженому працiвниковi вiдшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крiм таксi) до станцiї, пристанi, аеропорту, якщо вони розташованi за межами населеного пункту, де постiйно працює вiдряджений працiвник, або до мiсцеперебування у вiдрядженнi.

Згiдно з п. 9 розд. III Iнструкцiї витрати за користування таксi або оренду автотранспорту пiд час вiдрядження за кордоном можуть бути вiдшкодованi платнику податку лише з дозволу керiвника пiдприємства (згiдно з пiдтвердними документами).

Пiсля повернення з вiдрядження працiвник зобов’язаний надати Звiт про використання коштiв, виданих на вiдрядження або пiд звiт, при цьому головною умовою вiдшкодування витрат на вiдрядження є наявнiсть оригiналу документiв, що пiдтверджують вартiсть таких витрат (квитки, квитанцiї, чеки, розрахунки тощо).

Враховуючи те, що витрати на таксi, якi були понесенi найманим працiвником пiд час вiдрядження, як в межах територiї України так i за кордоном, не пiдлягають обов’язковому вiдшкодуванню, але за рiшенням керiвника юридичної особи данi витрати були вiдшкодованi працiвнику, то сума таких витрат буде вважатись додатковим благом вiдповiдно до п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, та включатися до складу загального мiсячного (рiчного) оподатковуваного доходу платника податку.

Вiдповiдно до пп. "г" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального мiсячного (рiчного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохiд, отриманий платником податку як додаткове благо (крiм випадкiв, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у виглядi суми грошового або майнового вiдшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крiм тих, що обов'язково вiдшкодовуються згiдно iз законом за рахунок бюджету або звiльняються вiд оподаткування згiдно з роздiлом IV Кодексу.

При цьому додаткове благо - це кошти, матерiальнi чи нематерiальнi цiнностi, послуги, iншi види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохiд не є заробiтною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язкiв трудового найму або не є винагородою за цивiльно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крiм випадкiв, прямо передбачених нормами роздiлу IV Кодексу) (пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено ст. 168 Кодексу, вiдповiдно до пп. 168.1.1 п. 168.1 якої податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохiд на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок iз суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Враховуючи викладене, у разi якщо юридична особа компенсує своєму найманому працiвнику витрати на таксi, якi були понесенi ним пiд час вiдрядження як в межах територiї України так i за кордоном, то сума зазначеної компенсацiї пiдлягає оподаткуванню податком на доходи фiзичних осiб як додаткове благо на пiдставi пп. "г" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Кодексу.

Вiдповiдно до пп.14.1.172-1 п.14.1 ст. 14 Кодексу iндивiдуальна податкова консультацiя - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податкiв щодо практичного використання окремих норм податкового та iншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрi iндивiдуальних податкових консультацiй.

Згiдно iз п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультацiя має iндивiдуальний характер i може використовуватися виключно платником податкiв, якому надано таку консультацiю.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києвi не є нормативно-правовими актами, а мають лише iнформацiйний характер i не встановлюють правових норм та дiють до набрання чинностi нормативно-правових актiв, що змiнюють вiдповiднi правовiдносини. Начало формы

В. о. заступника начальника I.М. Мiрвелова




Мінімальні СУМИ ДОБОВИХ ЗБІЛЬШЕНО для держслужбовців.

А отже, і для «звичайних» роботодавців – 60 грн. в день!

18.04.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

Розмір добових для підприємств, установ і організацій, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначений додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. N 98, і для відряджень у межах України було 30 гривень.

5 квітня 2017 р. до зазначеної постанови були внесені зміни (постанова КМУ від 05.04.2017р. № 241), відповідно до яких розмір добових для підприємств, установ і організацій, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів для відряджень у межах України стало 60 гривень.

Одночасно, відповідно до статті 12 Закону України "Про оплату праці" гарантії і компенсації працівникам у разі службових відряджень є мінімальними державними гарантіями. З огляду на зазначене, на думку Мінсоцполітики (див. нижче лист від 21.12.2016 р. № 1732/0/101-16/28), розмір добових для «звичайних» роботодавців не може бути нижче встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. N 98 – тобто не нижче 60 грн. в розрахунку на день відрядження (з квітня 2017 р.).[1]

Граничний розмір добових з метою не оподаткування їх ПДФО та військовим збором встановлені у пп. 170.9.1 Податкового кодексу.

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 21.12.2016 р. № 1732/0/101-16/28

Про розмір добових

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув звернення та повідомляє.

Відповідно до статті 121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку з службовими відрядженнями.

Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

Підприємства згідно із статтею 15 Закону України "Про оплату праці" самостійно встановлюють в колективному договорі форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.

Граничні норми добових витрат в межах України для підприємств госпрозрахункової сфери відповідно до абзацу 4 підпункту 170.9.1 Податкового кодексу України встановлено в розмірі не більше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, щодо встановлення гарантій і компенсацій (у тому числі при направленні працівників у службові відрядження).

Розмір добових для підприємств, установ і організацій, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначений додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. N 98, і для відряджень у межах України становить 30 гривень.

Положення Інструкції, які є обов'язковими для підприємств, установ і організацій, які повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів, наведені у відповідність до підпункту 170.9.1 Податкового кодексу України та набрали чинності з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про оплату праці" гарантії і компенсації працівникам у разі службових відряджень є мінімальними державними гарантіями.

З огляду на зазначене, на нашу думку, розмір добових не може бути нижче встановленого вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України.

У той же час повідомляємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, роз'яснювальний та рекомендаційний характер.

Директор Департаменту

О. Товстенко

 

 



[1] В листі Мінсоцполітики від 21.12.2016 р. № 1732/0/101-16/28 приводяться норми добових, які діяли у відповідних розмірах на дату підписання листа – тобто на 2016 р.




Пiсля виходу на роботу основного працiвника, на попереднє мiсце повертається працiвник, який був переведений на цю посаду тимчасово.

А прийнятий за строковим договором працівник звільняється

18.04.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент

Про розiрвання строкового договору

ПИТАННЯ: Жiнку перевели на iншу посаду на перiод перебування основного працiвника у вiдпустцi для догляду за дитиною до досягнення нею трьох рокiв. Як бути з нею пiсля виходу з вiдпустки основного працiвника?

ВIДПОВIДЬ: За статтею 2 Закону України «Про вiдпустки» право на вiдпустки працiвникам забезпечується гарантованим наданням вiдпустки певної тривалостi iз збереженням на цей перiод мiсця роботи (посади), заробiтної плати (допомоги) у випадках, передбачених законодавством. Це стосується i вiдпустки, що надається жiнцi для догляду за дитиною до досягнення нею трьох рокiв.

На час вiдсутностi основного працiвника, який перебуває в такiй вiдпустцi, на цю посаду може бути переведено iншого працiвника за дотримання вимог ст. 33 КЗпП. Таке переведення є тимчасовим, про його строковий характер потрiбно зазначити в наказi про переведення для замiщення посади вiдсутнього працiвника. Оскiльки жiнка має право використати вiдпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трьох рокiв частково, у зв'язку з чим i достроково стати до роботи, в наказi про переведення для замiщення її посади iншим працiвником доцiльно зазначати, що такий працiвник переводиться на строк вiдпустки для догляду за дитиною такої працiвницi до дня її фактичного виходу з вiдпустки.

Пiсля виходу на роботу основного працiвника на попереднє мiсце роботи повертається працiвник, який був переведений на цю посаду тимчасово.

Якщо на посаду працiвника, тимчасово переведеного на посаду працiвницi, яка перебуває у вiдпустцi для догляду за дитиною до трьох рокiв, приймається iнший працiвник, вiн пiдлягає звiльненню, оскiльки з ним має укладатися вiдповiдний строковий трудовий договiр, про що також слiд зазначати в наказi про прийняття на роботу, а саме: «Такий-то працiвник призначається на посаду на час переведення такого-то працiвника на посаду такої-то працiвницi, що перебуває у вiдпустцi для догляду за дитиною, до дня її фактичного виходу на роботу».

Головний спецiалiст,
Анна НIКИТКО

"Праця i зарплата" N 13 (1025), 05 квiтня 2017 р.

 




Для детального розгляду перейти за посыланням
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249911884&cat_id=244276429.

ПФУ проводить ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ з Службою праці, Фіскальною службою, ВИКОРИСТОВУЮЧИ ВІДОМОСТІ З ПЕРСОНІФІКАЦІЇ

10.04.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ ПЕНСIЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ
Департамент платежiв до пенсiйної системи
та захисту прав зсатрахованих осiб

Законодавчi змiни до деяких нормативно-правових актiв у сферi
загальнообов'язкового державного пенсiйного страхування,
що набрали чинностi з 1 сiчня 2017 року

2. Набрав чинностi Закон України вiд 06.12.2016 p. № 1774-VIII «Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України» (далi - Закон № 1774), яким, зокрема внесено змiни до Закону України вiд 08.07.2010 p. № 2464-VI «Про збiр та облiк єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування» (далi - Закон № 2464).

Установлено, що в разi виявлення за результатами аналiзу даних реєстру застрахованих осiб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соцiального страхування недостовiрних вiдомостей про застрахованих осiб Пенсiйний фонд України та його територiальнi органи мають право вимагати вiд платникiв єдиного внеску iнформацiю про цi вiдомостi та усунення порушень.

Iнформацiя з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соцiального страхування використовується також для виявлення фактiв використання працi неоформлених працiвникiв та порушень законодавства про працю з додержанням вимог Закону України «Про iнформацiю» (ст. 17 Закону № 2464).

Мiж Пенсiйним фондом України, Державною фiскальною службою України та Державною службою України з питань працi провадитиметься обмiн iнформацiєю про вiдомостi, що мiстять ознаки використання працi неоформлених працiвникiв та порушень законодавства про працю. Наразi Пенсiйним фондом України опрацьовується вiдповiдний порядок обмiну iнформацiєю.

Заступник директора,
Людмила ПОЛЬОВИК

"Праця i зарплата" N 5 (1017), 01 лютого 2017 р.

 

Горішньоплавнівська міська рада Полтавської області

Пенсійний фонд інформує

Щодо обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю

 13.03.2017, 10:30

 http://www.komsomolsk-rada.gov.ua/main/5157-pensyniy-fond-nformuye.html

У 2017 році набрав чинності Закон України від 06.12.2016 № 1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, відповідно до якого внесено зміни до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон № 2464).

Частину першу статті 13-1 Закону № 2464 доповнено пунктом 5-1 та встановлено, що у разі виявлення за результатами аналізу недостовірних відомостей про застрахованих осіб Пенсійний фонд України та його територіальні органи мають право вимагати від платників єдиного внеску інформацію про ці відомості та усунення порушень.

Інформація з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування використовується також для виявлення фактів використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю з додержанням вимог Закону України «Про інформацію» (стаття 17 Закону № 2464).

Між Пенсійним фондом України, Державною фіскальною службою України та Державною службою України з питань праці здійснюватиметься обмін інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області затверджені план організації обміну такої інформації та методичні рекомендації щодо здійснення моніторингу. Моніторинг здійснюється шляхом формування на центральному рівні, з’ясування та узагальнення територіальними органами Пенсійного фонду України відомостей реєстру застрахованих осіб за такими критеріями :

1) нарахування заробітної плати за основним місцем роботи менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на місяць;

2) нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід) менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на місяць;

3) збільшення кількості застрахованих осіб з ознакою “неповний робочий час”;

4) збільшення кількості застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами;

5) зменшення штатної чисельності працівників та за іншими критеріями.

Після ретельної обробки даних узагальнені результати направляються органам Державної фіскальної служби України, Державної служби України з питань праці відповідно до їх компетенції.

Тому спеціалісти відділу платежів до пенсійної системи вкотре наголошують, щоб страхувальники додержувалися законодавства України та, заповнюючи звіт (додаток 4), правильно відображали середньооблікову, штатну чисельність працівників та працівників за договорами ЦПХ; обов'язково проставляли позначки ознаки наявності трудової книжки, неповного робочого часу; вірно відносили частини лікарняних та відпускних до того місяця, за який вони нараховуються; контролювали суми донарахованого ЄСВ до мінімуму. Також велике прохання вказувати мобільний номер, який може знадобитися для з’ясування поданої у звітах інформації.

 

Заступник начальника Кременчуцького об’єднаного управління

Пенсійного фонду України Полтавської області

Світлана Нестеренко

 

 

 




ДОПЛАТА ЄСВ до МІН.ЗПЛ, яку проводять роботодавці, БУДЕ ВРАХОВУВАТИСЯ В СТРАХОВИЙ СТАЖ ПІСЛЯ доопрацювання ПФУ програмного забезпечення

10.04.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

Пенсійний фонд України

ЛИСТ

від 17.03.2017 р. № 8134/04-11

 Відповідь на запит редакції

Пенсійний фонд України розглянув ваш лист від 01.02.17 р. № 62 щодо зарахування страхового стажу та в межах своєї компетенції повідомляє.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі — Закон № 2464) мінімальний страховий внесок — сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Частиною 5 статті 8 Закону № 2464 визначено, у разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Наразі Пенсійний фонд України доопрацьовує програмне забезпечення в частині врахування суми доплати до мінімального страхового внеску при відображенні інформації щодо страхового стажу. Тобто по особам, яким заробітна плата нарахована в розмірі меншому, ніж мінімальна заробітна плата, з якої сплачено внесок (менший ніж мінімальний страховий внесок), та страхувальником здійснено доплату до мінімального єдиного внеску (у звітності відображено з типом нарахувань 13), зазначений період буде зараховано до страхового стажу як повний місяць.

Заступник директор Департаменту

В. БОРШОВСЬКА

 

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 16.03.2017 р. № 7918/02-12

Щодо обчислення страхового стажу

Розглянувши запит Пенсійний фонд України повідомляє.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж після 01.01.2004 р. обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Враховуючи викладене, особі, якій заробітна плата нарахована в розмірі меншому, ніж мінімальна заробітна плата, з якої сплачено єдиний внесок (менший ніж мінімальний страховий внесок), та страхувальником здійснено доплату до мінімального єдиного внеску, зазначений період враховується до страхового стажу як повний місяць.

При цьому заробітна плата для обчислення пенсії враховується в сумі, нарахованій особі.

Заступник Голови правління

В. Машкін

 




ПІДПРИЄМЦІ-роботодавці застосовують коригуючий коефіцієнт для середнього заробітку у разі підвищення всім працівникам окладів

10.04.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Щодо коригування зарплати

ПИТАННЯ: Чи зобов'язанi фiзичнi особи - пiдприємцi, якi є працедавцями, коригувати середню зарплату найманих працiвникiв, якщо в розрахунковому перiодi для надання вiдпустки вiдбувалося пiдвищення їхньої зарплати у зв'язку зi зростанням розмiру мiнiмальної зарплати?

ВIДПОВIДЬ: Згiдно з пунктом 10 Порядку обчислення середньої заробiтної плати, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.02.95 р. № 100 (далi - Порядок), у разi пiдвищення тарифних ставок i посадових окладiв вiдповiдно до актiв законодавства, а також за рiшеннями, передбаченими колективними договорами (угодами), як у розрахунковому перiодi, так i в перiодi, впродовж якого за працiвником зберiгається середнiй заробiток, заробiтна плата, включаючи премiї та iншi виплати, що враховуються для обчислення середньої заробiтної плати, за промiжок часу до пiдвищення коригується на коефiцiєнт пiдвищення тарифних ставок, посадових окладiв.

Отже, коефiцiєнт, на який потрiбно прокоригувати виплати, якi враховуються для обчислення середньої заробiтної плати, розраховується дiленням окладу (тарифної ставки), установленого пiсля пiдвищення, на оклад (тарифну ставку) до пiдвищення.

У радi змiни тарифної ставки (посадового окладу) окремим працiвникам у зв'язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на iншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо коригування середньої заробiтної плати не провадиться.

Отже, коригування середньої заробiтної плати проводиться, якщо останнє пiдвищення посадового окладу працiвника вiдбулося в розрахунковому перiодi.

На госпрозрахункових пiдприємствах i в органiзацiях коригування заробiтної плати та iнших виплат провадиться з урахуванням їхнiх фiнансових можливостей. Порядком передбачено можливiсть зменшення коефiцiєнта коригування. Наказ про зменшення коефiцiєнта коригування для всiх працiвникiв пiдприємства погоджується з профспiлковим комiтетом або iншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Непроведения коригування середньої заробiтної плати є порушенням законодавства про працю з огляду на таке.

Згiдно зi ст. 3 КЗпП законодавство про працю регулює трудовi вiдносини працiвникiв усiх пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форми власностi, виду дiяльностi i галузевої належностi, а також осiб, якi працюють за трудовим договором з фiзичними особами.

Законодавство про працю складається з КЗпП та iнших актiв законодавства України, ухвалених вiдповiдно до нього.

Розрахунок середньої заробiтної плати для оплати часу вiдпустки вiдповiдно до ст. 21 Закону України «Про вiдпустки» визначається з урахуванням положень Порядку.

Начальник вiддiлу,
Неля СИНЬКО

"Праця i зарплата" N 7 (1019), 15 лютого 2017 р.

 




ДОНОР-ДЕНЬ приєднано ДО ВІДПУСТКИ:

оплата, табелювання і накази

10.04.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Оплата дня давання кровi

ПИТАННЯ: Перебуваючи у черговiй вiдпустцi, у п'ятницю, жiнка здавала кров, вiдпустку було продовжено на два днi й оплачено день давання кровi, але день вiдпочинку, який випав на суботу, не був оплачений, оскiльки в табелi облiку вiн був зазначений як вихiдний день.

Чи правильно було проведено оплату днiв давання кровi?

ВIДПОВIДЬ: За статтею 9 Закону України «Про донорство кровi та її компонентiв» у день давання кровi та (або) її компонентiв, а також у день медичного обстеження працiвник, який є або виявив бажання стати донором, звiльняється вiд роботи на пiдприємствi, в установi, органiзацiї незалежно вiд форми власностi iз збереженням за ним середнього заробiтку.

Пiсля кожного дня давання кровi та (або) її компонентiв, у тому числi в разi давання їх у вихiднi, святковi та неробочi днь доноровi надається додатковий день вiдпочинку iз збереженням за ним середнього заробiтку. На бажання працiвника цей день може бути приєднано до щорiчної вiдпустки або використано в iнший час упродовж пiсля дня давання кровi чи її компонентiв.

За частиною 4 названої статтi в разi давання кровi та (або) її компонентiв у перiод щорiчної вiдпустки ця вiдпустка продовжується на вiдповiдну кiлькiсть днiв з урахуванням надання працiвниковi додаткового дня вiдпочинку за кожний день давання кровi.

За середнiм заробiтком оплачуються всi днi (день давання кровi та день вiдпочинку), на якi продовжується вiдпустка.

Середня заробiтна плата за цi днi обчислюється за п. 2 Порядку обчислення середньої заробiтної плати, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.02.95 р. № 100 (далi - Порядок), виходячи з виплат за останнi два календарних мiсяцiв роботи.

Отже, коли на бажання працiвника день вiдпочинку було приєднано до щорiчної вiдпустки, середня заробiтна плата для оплати цих днiв вiдпочинку, якi приєднано до вiдпустки, обчислюється виходячи iз заробiтної плати за два календарних мiсяцi вiдповiдно до п. 8 Порядку.

Пiдставою для оплати днiв давання кровi, а також днiв вiдпочинку пiсля давання кровi буде Табель облiку використання робочого часу, затверджений наказом Державного комiтету статистики України вiд 05.12.2008 р. № 489, у якому цi днi позначають як «iнший невiдпрацьований час, передбачений законодавством»: «Iн» або «22». Також факт приєднання днiв вiдпочинку до вiдпустки слiд зафiксувати в наказi про надання вiдпустки чи в окремому наказi.

Цей наказ не встановлює вимог щодо порядку заповнення такого Табеля, бiльш того згiдно з примiткою 2 до Табеля ця форма має рекомендацiйний характер i складається iз мiнiмальної кiлькостi показникiв. За потреби форма може бути доповнена iншими показниками, потрiбними для облiку на пiдприємствi.

Наталiя ҐАВА,
головний спецiалiст;
Оксана ГУЗЕНКО,
головний спецiалiст

"Праця i зарплата" N 8 (1020), 22 лютого 2017 р.

 




МАТЕРІАЛЬНА ДОПОМОГА-2017: акценти для роботодавця

03.04.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

З 1 сiчня 2017 р. внесено певнi змiни до роздiлу IV Податкового кодексу України (далi - Кодекс). Зосередимось на новацiях щодо матерiальної допомоги.

Нецiльова благодiйна, в тому числi матерiальна допомога

Як i ранiше, за пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу сума нецiльової благодiйної допомоги, в тому числi матерiальної, що надається впродовж звiтного податкового року сукупно в розмiрi, що не перевищує мiсячного прожиткового мiнiмуму, чинного для працездатної особи на 1 сiчня звiтного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. У 2017 р. ця сума становить 2240 грн. Якщо фактично надана сума матерiальної допомоги перевищує встановлене обмеження, то сума перевищеня пiдлягає оподаткуванню.

Якщо допомога надається в негрошовiй формi, то базою утримання ПДФО є сума перевищення вартостi допомоги над сумою 2240 грн, збiльшена на натуральний коефiцiєнт. Натуральний коефiцiєнт обчислюється за формулою:

К =100 : (100 - Сп),

де К - коефiцiєнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходiв на момент їхнього нарахування.

Значення коефiцiєнта в 2017 р. - 1,21951.

Вiйськовий збiр при цьому утримується iз суми перевищення вартостi допомоги над сумою 2240 грн без збiльшення на такий коефiцiєнт.

Роботодавець, що надає працiвниковi матерiальну допомогу одноразового характеру, зазначає вiдомостi про наданi суми нецiльової благодiйної допомоги у формi № 1ДФ так:

- за кодом «169» - у межах 2240 грн;

- за кодом «126» - як додаткове благо - в частинi перевищення з утриманням ПДФО.

Є роз'яснення територiальних органiв ДФС України, наприклад, лист ГУ ДФСУ у м. Києвi вiд 25.02.2016 р. № 4186/10/26-15-12-04-12, де рекомендовано вiдображати суму перевищення нецiльової благодiйної допомоги у формi № 1 ДФ пiд ознакою доходу «127».

Як i ранiше, нецiльова матерiальна допомога може надаватися як працiвникам, так i стороннiм фiзичним особам, що не перебувають у трудових вiдносинах з пiдприємством. Отже, громадянин може одержати таку допомогу вiд кiлькох податкових агентiв.

Нагадаємо про обов'язок фiзичної особи, одержувача допомоги вiд кiлькох податкових агентiв. Якщо сума одержаної нецiльової благодiйної допомоги впродовж звiтного податкового року перевищує її граничний розмiр, платник податку зобов'язаний подати рiчну податкову декларацiю i сплатити ПДФО iз суми перевищення (пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу).

Вiдповiдно до п. 3.31 Iнструкцiї зi статистики заробiтної плати, затвердженої наказом Держкомстату України вiд 13.01.2004 р. № 5, матерiальна допомога одноразового характеру, що надається пiдприємством окремим працiвникам у зв'язку iз сiмейними обставинами, на оплату лiкування, оздоровлення дiтей тощо, не належить до фонду оплати працi. Аналогiчно, вiдповiдно до п. 14 Перелiку видiв виплат, що здiйснюються за рахунок коштiв роботодавцiв, на якi не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 22.12.2010 р. № 1170 (далi - Перелiк № 1170), матерiальна допомога одноразового характеру, що надається окремим працiвникам, не є базою для нарахування єдиного внеску в розмiрi 22%.

Одноразова матерiальна допомога включається до витрат у повному об'ємi i пiд час заповнення декларацiї з податку на прибуток коригування не передбаченi.

Приклад. Колективним договором пiдприємства визначено, що пiдприємство може надавати одноразову матерiальну допомога за сiмейними обставинами, на оздоровлення, поховання родичiв 1 ступеня спорiдненостi.

У сiчнi працiвниця складу (посадовий оклад 4500 грн) написала заяву на одноразову матерiальну допомогу на оздоровлення дитини. Працiвницi видiлена одноразова матерiальна допомога в сумi 2240 грн.

На рахунках бухгалтерського облiку операцiї вiдобразяться так:

Господарськi операцiї

Сума, грн

Бухгалтерський облiк

дебет 

кредит

Нараховано зарплату за жовтень

4500,00

93 «Витрати на збут»

661 «Розрахунки за заробiтною платою»

Нараховано єдиний внесок 4500 грн х 22%

990,00

93 «Витрати на збут»

651 «За розрахунками iз загальнообов'язкового державного соцiального страхування»

Утримано ПДФО 4500 грн х 18%

810,00

661 «Розрахунки за заробiтною платою»

641 «Розрахунки за податками та платежами»

Утримано вiйськовий збiр 4500 грн х 1,5%

67,50

661 «Розрахунки за заробiтною платою»

642 «Розрахунки за обов'язковими платежами, вiйськовим збором»

Нараховано одноразову матерiальну допомогу на оздоровлення

2240,00

94 «Iншi операцiйнi витрати»

663 «Розрахунки за iншими виплатами»

Допомога на лiкування та медичне обслуговування

З 1 сiчня 2017 р, змiнено пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. Вiдтепер до загального мiсячного (рiчного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти чи вартiсть майна (послуг), що надаються як допомога на лiкування та медичне обслуговування не тiльки платника податку, але й членiв сiм'ї фiзичної особи першого ступеня спорiднення або дитини, яка перебуває пiд опiкою або пiклуванням платника податку.

Згiдно з пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу членами сiм'ї фiзичної особи першого ступеня спорiднення вважаються її батьки, чоловiк або дружина, дiти, в тому числi усиновленi. Iншi члени сiм'ї фiзичної особи вважаються такими, що мають другий ступiнь спорiднення.

Пiд лiкуванням та медичною допомогою мається на увазi в тому числi, але не виключно, придбання лiкiв, донорських компонентiв, протезно-ортопедичних виробiв, виробiв медичного призначення для iндивiдуального користування iнвалiдiв за рахунок коштiв благодiйної органiзацiї або його роботодавця за наявностi вiдповiдних пiдтвердних документiв, крiм витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соцiального медичного страхування.

Без змiн, але актуальним є документальне пiдтвердження цiльового напрямку надання цiльових коштiв. З огляду на роз'яснення в базi «ЗIР» (103.02) такими є документи, що пiдтверджують потребу фiзичної особи - платника податку в лiкуваннi та медичному обслуговуваннi (зокрема, наявнiсть та характеристики хвороби, травми, отруєння, патологiчного стану платника податку); документи про надання послуг, що iдентифiкують постачальника послуг i платника податку, якому надаються послуги, обсяги й вартiсть таких послуг: договори, платiжнi та розрахунковi документи, акти надання послуг; iншi вiдповiднi документи залежно вiд потреби лiкування.

Слiд зауважити, що Кодекс не визначає вiдмiнностей в обкладеннi ПДФО та вiйськовим збором сум допомоги для оплати вартостi таких послуг в Українi або за кордоном. Так, вiдповiдно до ст. 36 Закону України вiд 19.11.92 р. № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я» громадяни України можуть направлятися для лiкування за кордон за потреби надання того чи iншого виду медичної допомоги хворому та неможливостi її надання в закладах охорони здоров'я України (роз'яснення в листi ДФС України вiд 19.08.2016 р. № 18024/6/99-99-13-02-03-15 «Щодо матерiальної допомоги разового характеру, що надається окремим працiвникам у зв'язку iз сiмейними обставинами, на оплату лiкування, оздоровлення дiтей, поховання».

За пiдпунктом 1.7 п. 16-1 пiдроздiлу 10 роздiлу XX Кодексу звiльняються вiд обкладення вiйськовим збором доходи, що згiдно з роздiлом IV не включаються до загального оподатковуваного доходу фiзичних осiб (не пiдлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крiм доходiв, зазначених пп. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 ст. 165 Кодексу. Таким чином вiйськовий збiр на таку виплату не нараховується, не нараховується також i єдиний внесок.

У формi № 1ДФ така допомога на лiкування вiдображається за кодом «143».

 

 

Компенсацiя працiвниковi витрат на лiкування

Ситуацiя з оподаткуванням аналогiчна до викладеної, тобто залежить вiд наявностi пiдтвердних документiв.

У разi компенсацiї вартостi лiкування за наявностi медичного висновку лiкаря, рахунку на оплату лiкування, договору на лiкування, розрахункових та iнших документiв така компенсацiя не оподатковується. У формi № 1ДФ така виплата зазначається за кодом «143».

Якщо працiвник не подав пiдтвердних документiв, така допомога обкладатиметься ПДФО як додаткове благо. Вiдповiдно утримується i 1,5% вiйськового збору. У звiтностi за формою № 1ДФ така виплата вiдображається за кодом «126».

Приклад. Працiвник основного виробництва захворiв i для лiкування потрiбнi вартiснi лiки. У колективному договорi затверджено, що пiдприємство може надавати допомогу на лiкування та медичне обслуговування. В кожному окремому випадку сума визначається вiдповiдно до пiдтвердних документiв. Працiвник написав заяву з проханням видiлити допомогу на лiкування та медичне обслуговування й надав чеки на лiки на суму 40000 грн i виписку з iсторiї хвороби, де зазначено, якi лiки призначенi хворому. Листок непрацездатностi ще не закритий.

Господарськi операцiї

Сума, грн

Бухгалтерський облiк

дебет

кредит

Нарахована допомога на лiкування та медичне обслуговування вiдповiдно до пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу

40000,00

94 «Iншi операцiйнi витрати»

663 «Розрахунки за iншими виплатами»

Цiльова благодiйна допомога

Вiдповiдно до пп. «а» пп. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу цiльова благодiйна допомога, що надається резидентами - юридичними чи фiзичними особами в будь-якiй сумi (вартостi) закладу охорони здоров'я для компенсацiї вартостi платних послуг з лiкування. До таких платних послуг у тому числi належить придбання лiкiв (донорських компонентiв, протезно-ортопедичних виробiв, виробiв медичного призначення для iндивiдуального користування iнвалiдiв) у розмiрах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соцiального медичного страхування. Звертаємо увагу на коло осiб, яким може надаватися така матерiальна допомога: працiвниковi або членам його сiм'ї першого ступеня спорiднення.

Слiд зауважити, що така цiльова благодiйна допомога не може спрямовуватися на оплату витрат на косметичне лiкування або косметичну хiрургiю (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями), водолiкування та гелiотерапiю, не пов'язанi з хронiчними захворюваннями, лiкування та протезування зубiв з використанням дорогоцiнних металiв, гальванопластики та порцеляни, аборти (крiм абортiв, якi проводяться за медичними показаннями, або якщо вагiтнiсть стала наслiдком зґвалтування), операцiї з перемiни статi; лiкування венеричних захворювань (крiм СНIДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лiкування тютюнової чи алкогольної залежностi; придбання лiкiв, медичних засобiв та пристосувань, якi не включенi до Перелiку життєво необхiдних, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25.03.2009 р. № 333 «Деякi питання державного регулювання цiн на лiкарськi засоби i вироби медичного призначення». У формi № 1 ДФ така матерiальна допомога вiдображається за кодом «169».

Вiдповiдно до пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу членами сiм'ї фiзичної особи першого ступеня спорiднення вважаються її батьки, чоловiк або дружина, дiти, у тому числi усиновленi. Iншi члени сiм'ї фiзичної особи вважаються такими, що мають другий ступiнь спорiднення. Для оподаткування надзвичайно важливо мати такi пiдтверднi документи: медичнi висновки, що пiдтверджують потребу фiзичної особи в лiкуваннi та медичному обслуговуваннi (зокрема, наявнiсть i характеристики хвороби), договiр з медичним закладом, платiжнi й розрахунковi документи, акти надання послуг тощо. За наявностi таких документiв матерiальна допомога не обкладається ПДФО, вiйськовим збором та єдиним внеском. Але за їхньої вiдсутностi матерiальна допомога пiдлягає оподаткуванню в загальному порядку: ПДФО - 18%, вiйськовий збiр - 1,5%.

У разi вiдсутностi пiдтвердних документiв така допомога розглядається як додаткове благо i у звiтi за формою № 1ДФ вiдображається за кодом «126».

За Перелiком № 1170 витрати на оплату послуг з лiкування працiвникiв на користь медичних закладiв не є базою для нарахування єдиного внеску.

Допомога на поховання

Вiдповiдно до пп. 165.1.22 п. 165.1 ст. 165 Кодексу не включаються до сукупного доходу кошти або вартiсть майна (послуг), що надаються, в тому числi роботодавцем померлого платника податку за його останнiм мiсцем роботи (у тому числi перед виходом на пенсiю), в розмiрi, що не перевищує подвiйний розмiр суми, визначеної абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу. У 2017 р. така сума становить 4480 грн (2240 грн х 2). Сума перевищення за її наявностi остаточно оподатковується пiд час її нарахування (виплати, надання) i у формi № 1 ДФ вiдображається така сума за кодом «146». Iз такої суми не утримується вiйськовий збiр в розмiрi 1,5%, така сума не обкладається єдиним внеском.

Приклад. За заявою родичiв надана допомога на поховання працiвника пiдприємства:

Господарськi операцiї

Сума, грн

Бухгалтерський облiк

дебет

кредит

Нараховано допомогу на поховання працiвника вiдповiдно до пп. 165.1.22 п. 165.1 ст. 165 Кодексу

4480,00

94 «Iншi операцiйнi витрати»

663 «Розрахунки за iншими виплатами»

Незалежнi експерти з бухгалтерського облiку
та оподаткування Олена ГАБРУК
та Лариса ПАНТЕЛIЙЧУК

"Праця i зарплата" N 9 (1021), 1 березня 2017 р.