Корисна інформація
№ 25

ПДФО з додаткового блага сплачується ПРОТЯГОМ ТРЬОХ ДНІВ, після дня надання блага

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант

27.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

З 01.01.2017 року до пп. 168.1.4 Податкового кодексу було внесені зміни щодо строків сплати ПДФО при нарахуванні (виплаті, наданні) доходів у негрошових формах або тих, які виплачуються готівкою з каси податкового агента (наприклад, у разі виплати зарплати з виручки). Строк сплати податку збільшено з одного дня до трьох банківських днів:

«168.1.4. Якщо оподатковуваний дохiд надається у негрошовiй формi чи виплачується готiвкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом ТРЬОХ банкiвського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання)».

Отже, якщо підприємство надає фізичній особі додаткове благо у негрошовій формі, то ПДФО потрібно сплатити протягом трьох банківських днів.

Наприклад, підприємством 1 березня 2017 р. сплачено суму страховий платіж за добровільне медичне страхування працівника. ПДФО з суми такого додаткового блага, отриманого працівником, необхідно сплатити не пізніше 6 березня 2017 р.

Автор нагадує, що відповідно до пп. 168.1.1 Податкового кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохiд на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок iз суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статтi 167 цього Кодексу.

Сума додаткового блага включається до оподатковуваного доходу працівника за БЕРЕЗЕНЬ. В 1-ДФ сума додаткового блага буде відображена із ознакою доходу «126».

 

№ 24

У ВИХІДНИЙ ДЕНЬ можна приймати працівника на роботу

27.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент

Щодо прийняття на роботу у вихiдний день

ПИТАННЯ: Чи має право власник або уповноважений ним орган приймати працiвника на роботу у вихiдний день?

З якого дня розпочинаються трудовi вiдносини мiж власником або уповноваженим ним органом i працiвником, якщо в наказi (розпорядженнi) дата прийняття на роботу визначена як вихiдний день?

ВIДПОВIДЬ: Згiдно зi ст. 21 КЗпП трудовий договiр є угодою мiж працiвником i власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою, за якою працiвник зобов'язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядку, а власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов'язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, потрiбнi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором й угодою сторiн.

Оформлювати трудовi вiдносини з працiвником у вихiдний день законодавством України про працю не забороняється.

Керiвники пiдприємств, установ, органiзацiй мають право самостiйно встановлювати iндивiдуальнi графiки роботи вiдповiдно до правил внутрiшнього трудового розпорядку та колективного договору. При цьому вихiднi днi можуть не збiгатися iз загальновстановленими календарними вихiдними днями.

Графiки роботи (змiнностi) розробляються таким чином, щоб тривалiсть робочого часу за облiковий перiод не перевищувала нормального числа робочих годин (ст. 50 i 51 КЗпП).

Таким чином, трудовий догорiв може бути укладено в будь-який день тижня, незалежно вiд того, буднiй вiн чи вихiдний.

Пiд час укладення трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або iнший документ, що посвiдчують особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освiту (спецiальнiсть, квалiфiкацiю), стан здоров'я тощо.

Частиною 3 ст. 24 КЗпП установлено, що працiвник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повiдомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалiзацiї державної полiтики з адмiнiстрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування про прийняття працiвника на роботу в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

У наказi (розпорядженнi) обов'язково має бути зазначено конкретну дату початку роботи працiвника.

Працiвника, якого приймають на роботу, повиннi ознайомити пiд пiдпис з наказом (розпорядженням) про його прийняття.

Слiд нагадати про обов'язок власника або уповноваженого ним органу проiнструктувати працiвника i визначити йому робоче мiсце.

Так, до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний:

- роз'яснити працiвниковi його права i обов'язки та поiнформувати пiд пiдпис про умови працi, наявнiсть на робочому мiсцi, де вiн працюватиме, небезпечних i шкiдливих виробничих факторiв, якi ще не усунуто, та можливi наслiдки їхнього впливу на здоров'я, його права на пiльги i компенсацiї за роботу в таких умовах вiдповiдно до чинного законодавства i колективного договору;

- ознайомити працiвника з правилами внутрiшнього трудового розпорядку та колективним договором;

- визначити працiвниковi робоче мiсце, забезпечити його потрiбними для роботи засобами;

- проiнструктувати працiвника з технiки безпеки, виробничої санiтарiї, гiгiєни працi i протипожежної охорони.

У разi виконання зазначених вимог працiвника може бути допущено до виконання роботи, визначеної трудовим договором.

Якщо вихiдний день визначений у наказi (розпорядженнi) як дата прийняття на роботу, то трудовi правовiдносини мiж працiвником та власником або уповноваженим ним органом мають розпочинатися саме цього дня, хоча це i був вихiдний день вiдповiдно до графiка роботи (змiнностi).

Вiдповiдно до п. 2.4 Iнструкцiї про порядок ведення трудових книжок працiвникiв, затвердженої наказом Мiнпрацi, Мiн'юсту, Мiнсоцзахисту України вiд 29.07.93 р. № 58 (зi змiнами), зареєстрованим у Мiн'юстi України 17.08.93 р. за № 110, усi записи в трудовiй книжцi про прийняття на роботу. переведення на iншу постiйну роботу або звiльнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом пiсля видавання наказу (розпорядження), але не пiзнiше вiд тижневого строку, з яким працiвник письмово має бути ознайомлений.

Головний спецiалiст,
Iгор БИЦЬ

"Праця i зарплата" N 6 (1018), 8 лютого 2017 р.

 

№ 23

Трудова книжка померлого працівника

27.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент

Заповнення трудової книжки в разi звiльнення працiвника

ПИТАННЯ: Ким видається i як заповнюється трудова книжка в разi звiльнення працiвника? Якщо працiвник помер, чи потрiбно заповнювати трудову книжку?

ВIДПОВIДЬ: Питання видачi та заповнення трудової книжки врегульовано роздiлом 4 «Видача трудової книжки у разi звiльнення» Iнструкцiї про порядок ведення трудових книжок працiвникiв, затвердженої наказом Мiнпрацi, Мiн'юсту, Мiнсоцзахисту України вiд 29.07.93 р. № 58, зареєстрованим у Мiн'юстi України 17.08.93 р. за № 110.

Так, у разi звiльнення працiвника всi записи про роботу i нагороди, шо внесенi до трудової книжки за час роботи на цьому пiдприємствi, засвiдчуються пiдписом керiвника пiдприємства або спецiально уповноваженою ним особою та печаткою пiдприємства або печаткою вiддiлу кадрiв.

При цьому для осiб працездатного вiку слiд зазначити час, тривалiсть та мiсце проходження пiдвищення квалiфiкацiї, яке пройшов працiвник за останнi два роки перед звiльненням.

У разi звiльнення осiб, якi працювали в селянському (фермерському) господарствi за трудовим договором або припинення членства в селянському (фермерському) господарствi пiсля вiдповiдних записiв у трудових книжках, зроблених головою селянського (фермерського) господарства, трудовий стаж у цьому господарствi пiдтверджується пiдписом керiвника, заступника, iншої уповноваженої на це особи та завiряється печаткою мiсцевого органу державної виконавчої влади.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працiвниковi його трудову книжку в день звiльнення iз внесеним до неї записом про звiльнення.

У разi затримання видачi трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працiвниковi сплачується середнiй заробiток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звiльнення в такому разi вважається день видачi трудової книжки. Про новий день звiльнення видається наказ i вноситься запис до трудової книжки працiвника. Ранiше внесений запис про день звiльнення визнається недiйсним у порядку, встановленому п. 2.10 цiєї Iнструкцiї.

Якщо працiвник вiдсутнiй на роботi в день звiльнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повiдомлення iз вказiвкою про отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тiльки за письмової згоди працiвника.

У разi смертi працiвника трудова книжка видається на руки його найближчим родичам пiд пiдпис або надсилається поштою на їхню вимогу. У трудовiй книжцi померлого працiвника в роздiлi «Вiдомостi про роботу» i дати запису у графi 3 записується: «Роботу припинено у зв'язку зi смертю», потiм заповнюється графа 4 - зазначаються дата i номер наказу (розпорядження). Ней запис засвiдчується у встановленому порядку. Це також врегульовано ст. 47 КЗпП.

Анна НIКИТКО,
головний спецiалiст

"Праця i зарплата" N 5 (1017), 01 лютого 2017 р.

 

№ 21

«ВИЛКИ» ОКЛАДІВ (міжпосадові співвідношення) після атестації зазначаються в тарифній сітці.

КОНКРЕТНІ ОКЛАДИ – в штатному розписі.

20.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 28.12.2016 р. № 1812/0/101-16/284

Відповідно до ст. 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Розроблення штатного розпису має здійснюватися на основі внутрішніх організаційно-нормативних документів (чинна структура і чисельність, положення з оплати праці) та з урахуванням вимог нормативно-правових актів, зокрема Класифікатора професій ДК 003:2010 (назви посад і професій мають відповідати назвам у Класифікаторі).

У штатному розписі має передбачатися перелік усіх назв посад і професій працівників відповідного підприємства, установи, організації, включаючи вакантні посади.

Штатний розпис затверджується власником або уповноваженим ним органом на поточний рік.

Протягом року до штатного розпису можуть вноситися зміни у разі введення (виведення) штатних одиниць, змін розміру посадових окладів, а також змін суттєвих умов праці (назв посад, розрядів, категорій тощо).

Зміни до штатного розпису вносяться на підставі наказу по підприємству (установі, організації), в якому висвітлюються причини внесення цих змін.

Таким чином, підприємство (установа, організація) самостійно вирішує питання стосовно порядку введення до штатного розпису назв посад (професій), які будуть застосовуватися у разі виробничої необхідності.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. N 58 (із змінами), у графі 3 "Відомості про роботу" трудової книжки пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про назву роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються відповідно до професійних назв робіт, зазначених у Класифікаторі професій".

Водночас Загальними положеннями Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, що містяться у Випуску 1 "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності" (розділ "Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців"), затвердженому наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. N 336, передбачено, що у всіх записах про виконувані роботи (штатний розпис, запис до трудових книжок тощо) слід вживати повну назву посади (професії) згідно з кваліфікаційною характеристикою, включаючи кваліфікаційну категорію, розряд, клас.

Для відповідних посад (професій) кваліфікаційними характеристиками визначаються кваліфікаційні категорії, розряди, класи і вимоги до освіти та досвіду, достатні для повного і якісного виконання робіт.

Таким чином, у штатному розписі підприємства (установи, організації) назви посад (професій) виписуються з урахуванням кваліфікаційних категорій, розрядів, класів, передбачених відповідними кваліфікаційними характеристиками.

Питання оплати праці врегульовано Кодексом законів про працю України, Законами України "Про оплату праці", "Про колективні договори і угоди" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ст. 15 Закону України "Про оплату праці" госпрозрахункові підприємства визначають умови та розміри оплати праці працівників, в тому числі розміри окладів, в колективному договорі самостійно з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.

Відповідно до ч. 6 ст. 97 Кодексу законів про працю України посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.

Тобто міжпосадові співвідношення розмірів посадових окладів встановлюються в колективному договорі або іншому локальному документі підприємства залежно від складності робіт, організаційно-правового рівня посади, від функцій, які виконує підрозділ, в якому працює той чи інший працівник, та інших умов праці. При цьому міжпосадові співвідношення можуть встановлюватись у певному діапазоні ("вилки") окладів. При застосуванні діапазонів ("вилок") окладів проводиться атестація працівника і за результатами атестації встановлюється оклад у межах діапазону за посадою, яку обіймає працівник.

У штатному розписі доцільно встановити фіксований розмір посадового окладу, а тому у випадку, коли колективним договором чи іншим документом з оплати праці встановлені "вилки" за посадами, то за результатами атестації можуть бути встановлені у штатному розписі різні розміри посадових окладів в межах "вилки".

Директор Департаменту

О. Товстенко

 

№ 20

КОМПЕНСАЦІЯ ВІДПУСТКИ ЗА ПЕРЕВЕДЕННЯМ і використання її на новому місці: розрахунок середньої зарплати і виплата належної суми

20.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

АКЦЕНТИ КОНСУЛЬТАЦІЙ, які подано нижче:

«Розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки, який настане після переведення на нове місце роботи, визначатиметься за новим місцем роботи.»

При цьому при наданні відпустки на новому місці роботи дні щорічної відпустки, яка надається за період роботи на попередньому місці роботи, оплачуються із суми компенсації, яка перерахована на нове місце роботи.

Середню заробiтну плату для оплати часу щорiчної вiдпустки слiд розраховувати вiдповiдно до названих норм Порядку, але виплата працiвниковi розрахованої таким чином середньої заробiтної плати за час щорiчної вiдпустки провадиться з урахуванням суми перерахованої на нове мiсце роботи компенсацiї за невикористанi днi щорiчної вiдпустки.»

 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ    від 25.11.2015 р. № 1531/13/84-15
   
   Про застосування чинного законодавства
   
   
(Витяг)
   

Міністерство соціальної політики розглянуло лист про застосування чинного законодавства <...>, та повідомляє.
   
   До питання 1.
   
   Статтею 24 Закону України "Про відпустки" передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
   
   У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням має бути перерахована на рахунок підприємства, куди перейшов працівник. При цьому до стажу роботи, що дає право на відпустку, зараховується час, за який працівник не використав відпустку за попереднім місцем роботи.
   
   Відповідно до пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду є підставами припинення трудового договору.
   
   При цьому розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 (далі - Порядок), який настане після переведення на нове місце роботи, визначатиметься за новим місцем роботи.

   Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться з урахуванням пункту 2 Порядку, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
   
   Якщо працівниками відпрацьовано менше 12 календарних місяців, то обчислення середньої заробітної плати провадиться виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористані відпустки.
   
   У випадку, коли у працівника відсутній розрахунковий період (з 1 числа місяця після оформлення до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористані відпустки), розрахунки проводяться з урахуванням останнього абзацу пункту 4 Порядку, а саме виходячи з установленого йому в трудовому договорі посадового окладу.
   
   Нарахування виплат для оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться відповідно до пункту 7 Порядку шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (стаття 73 КЗпП України). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
   
   При цьому при наданні відпустки на новому місці роботи дні щорічної відпустки, яка надається за період роботи на попередньому місці роботи, оплачуються із суми компенсації, яка перерахована на нове місце роботи.
   
   Що стосується розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, то відповідно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266 (далі - Порядок N 1266), середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.
   
   Згідно з пунктом 32 Порядку N 1266 середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС.
   
   Якщо компенсація за невикористану відпустку була нарахована та з неї сплачено єдиний внесок на попередньому місці роботи, а виплачена на новому місці роботи, то у разі настання страхового випадку в період перебування у трудових відносинах за новим місцем роботи при обчисленні середньої заробітної плати вона не враховується.
   
   <...>
   

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Обчислення середньої зарплати у разi переведення
працiвника на iнше пiдприємство

ПИТАННЯ: Працiвник переведений на iнше пiдприємство, на яке перераховано грошову компенсацiю за не використанi ним днi щорiчної вiдпустки на попередньому пiдприємствi - 28 календарних днiв, i через один мiсяць роботи на новому пiдприємствi вiн йде у щорiчну вiдпустку.

Як правильно в такому разi на новому мiсцi роботи провести розрахунок за 30 календарних днiв щорiчної вiдпустки з урахуванням перерахованої з попереднього пiдприємства грошової компенсацiї?

ВIДПОВIДЬ: Згiдно зi ст. 24 Закону України «Про вiдпустки» (далi - Закон) у разi переведення працiвника на роботу на iнше пiдприємство грошова компенсацiя за не використанi ним днi щорiчних вiдпусток на його бажання має бути перерахована на рахунок пiдприємства, на яке перейшов працiвник.

За статтею 10 Закону право працiвника на щорiчнi основну та додатковi вiдпустки повної тривалостi в перший рiк роботи настає пiсля закiнчення шести мiсяцiв безперервної роботи на такому пiдприємствi.

Щорiчнi вiдпустки повної тривалостi до настання шестимiсячного термiну безперервної роботи в перший рiк роботи на такому пiдприємствi на бажання працiвника надаються, зокрема, працiвникам, якi не використали за попереднiм мiсцем роботи повнiстю або частково щорiчну основну вiдпустку i не одержали за неї грошової компенсацiї.

За статтею 21 Закону порядок обчислення заробiтної плати працiвникам за час щорiчної вiдпустки, додат-кових вiдпусток у зв'язку з навчанням, творчої вiдпустки, додаткової вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей, та компенсацiї за невикористанi вiдпустки, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Обчислення середньої заробiтної плати для оплати часу щорiчної вiдпустки провадиться вiдповiдно до норм Порядку обчислення середньої заробiтної плати, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.02.95 р. №100 (далi - Порядок).

Пунктом 2 Порядку визначено, що обчислення середньої заробiтної плати для оплати часу вiдпусток проводиться виходячи з виплат за останнi 12 календарних мiсяцiв, що передують мiсяцю надання вiдпустки.

Якщо працiвник вiдпрацював на пiдприємствi, в установi менш як один рiк, середня заробiтна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа мiсяця пiсля оформлення на роботу до першого числа мiсяця, в якому надається вiдпустка.

Згiдно з п. 3 порядку пiд час обчислення середньої заробiтної плати для оплати днiв вiдпусток ураховуються: оклад (тарифна ставка); доплати, надбавки; премiї, якi не мають одноразового характеру; одноразова винагорода за пiдсумками роботи за рiк та вислугу рокiв, якщо вони виплаченi в поточному роцi за попереднiй календарний рiк; iндексацiя, а також виплати за час, протягом якого працiвниковi зберiгається середнiй заробiток (за час попередньої щорiчної вiдпустки, виконання державних i громадських обов'язкiв, службового вiдрядження тощо), та допомога по тимчасовiй непрацездатностi.

Вiдповiдно до пп. «б» п. 4 Порядку для обчислення середньої заробiтної плати в усiх випадках її збереження, в тому числi для оплати днiв вiдпустки, не враховуються одноразовi виплати, зокрема компенсацiя за невикористанi вiдпустки.

Нарахування виплат за час щорiчної вiдпустки вiдповiдно до п. 7 Порядку провадиться дiленням сумарного заробiтку за останнi перед наданням вiдпустки 12 мiсяцiв або за менший фактично вiдпрацьований перiод на вiдповiдну кiлькiсть календарних днiв року чи меншого вiдпрацьованого перiоду (за винятком святкових i неробочих днiв, установлених законодавством). Одержаний результат множать на число календарних днiв вiдпустки.

Виходячи з викладеного, у випадку, зазначеному в листi, середню заробiтну плату для оплати часу щорiчної вiдпустки слiд розраховувати вiдповiдно до названих норм Порядку, але виплата працiвниковi розрахованої таким чином середньої заробiтної плати за час щорiчної вiдпустки провадиться з урахуванням суми перерахованої на нове мiсце роботи компенсацiї за невикористанi днi щорiчної вiдпустки.

Начальник вiддiлу,
Неля СИНЬКО

"Праця i зарплата" N 47 (1011), 21 грудня 2016 р.

№ 19

РОЗ'ЇЗНА РОБОТА:

тривалість в дорозі, перелік працівників і розміри доплат

20.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Щодо роз'їзного характеру роботи

ПИТАННЯ: Оскiльки робота працiвницi пов'язана з творчою сферою та передбачає зустрiчi в iншому населеному пунктi з режисерами, операторами та iншими представниками кiносфери, вiдвiдування кiнофестивалiв тощо, чи може вона в такому разi оформити свою роботу як роботу з роз'їзним характером?

ВIДПОВIДЬ: Госпрозрахунковi пiдприємства самостiйно визначають у колективному договорi режими роботи, тривалiсть робочого часу i вiдпочинку, умови та розмiри оплати працi, iншi питання, пов'язанi iз соцiально-трудовими вiдносинами.

Пiд час визначення умов i розмiрiв оплати працi працiвникiв у колективному договорi слiд дотримуватися положень чанного законодавства.

Порядок установлення надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок i посадових окладiв працiвникiв, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних i будiвельних робiт, та працiвникiв, робота яких виконується вахтовим методом, постiйно проводиться в дорозi або має роз'їзний (пересувний) характер, установлений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вщ 31.03.99 р. № 490 (далi - постанова № 490).

Вiдповiдно до п. 1 постанови № 490 пiдприємства самостiйно встановлюють надбавки до тарифних ставок i посадових окладiв працiвникiв у розмiрах, передбачених колективним договором.

Тобто перелiк працiвникiв, яким виплачується названа надбавка, а також її розмiр установлюється пiдприємством у колективному договорi самостiйно з урахуванням специфiки їхньої роботи.

Пiд роз'їзним характером робiт, як правило, розумiється виконання робiт на об'єктах, розташованих на зазначенiй вiдстанi вiд мiсця розташування органiзацiї, у зв'язку з поїздками в неробочий час вiд мiсця знаходження органiзацiї (збiрного пункту) до мiсця роботи на об'єкти й назад, що становить не менш як двi години на день.

Надбавка за пересувний характер робiт установлена працiвникам для компенсацiї пiдвищених витрат, пов'язаних iз частою передислокацiєю органiзацiєю.

Якщо на пiдприємствi не було визначено характер робiт як пересувний чи роз'їзний, то направлення працiвникiв для виконання робiт до iншого населеного пункту вважається вiдрядженням, про що слiд було видати наказ i провести виплати згiдно з чинним законодавством (ст. 121 КЗпП).

Головний спецiалiст,
Наталiя ҐАВА

"Праця i зарплата" N 47 (1011), 21 грудня 2016 р.

 

№ 18

ВИТРАТИ НА ТАКСІ можна компенсувати з ПДФО (ВЗ) за наявності підтверджуючих документів

13.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ  24.06.2016 N 14007/6/99-99-13-02-03-15

Щодо практичного застосування норм податкового законодавства

Державна фiскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далi - Кодекс), розглянула лист … щодо практичного застосування норм податкового законодавства i в межах компетенцiї повiдомляє таке.

Згiдно зi ст. 121 Кодексу законiв про працю України працiвники мають право на вiдшкодування витрат та одержання iнших компенсацiй у зв'язку зi службовими вiдрядженнями.

Оподаткування доходiв фiзичних осiб регламентується роздiлом IV Кодексу, згiдно iз п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального мiсячного (рiчного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отриманi платником податку на вiдрядження або пiд звiт i розрахованi згiдно iз п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Вiдповiдно до п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу суми та склад витрат на вiдрядження державних службовцiв, а також iнших осiб, що направляються у вiдрядження пiдприємствами, установами та органiзацiями, якi повнiстю або частково утримуються (фiнансуються) за рахунок бюджетних коштiв, встановлено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 02 лютого 2011 року
N 98.

Основним документом, який регулює вiдрядження працiвникiв органiв державної влади, пiдприємств, установ та органiзацiй, що повнiстю або частково фiнансуються за рахунок бюджетних коштiв, є Iнструкцiя про службовi вiдрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 13.03.1998 N 59, зареєстрована в Мiнiстерствi юстицiї України 31.03.1998 за N 218/2658 (далi - Iнструкцiя N 59).

Так, п.п. "а" п. 7 роздiлу III Iнструкцiї N 59 встановлено, що за час перебування у вiдрядженнi працiвниковi вiдшкодовуються витрати на проїзд (у тому числi на перевезення багажу, бронювання транспортних квиткiв, оплату аеропортних зборiв, користування постiльними речами в поїздах) до мiсця вiдрядження i назад, а також за мiсцем вiдрядження (у тому числi на орендованому транспортi).

Згiдно з п. 9 роздiлу III Iнструкцiї N 59 витрати на проїзд (у тому числi перевезення багажу, бронювання транспортних квиткiв) до мiсця вiдрядження i назад вiдшкодовуються в розмiрi вартостi проїзду повiтряним, залiзничним, водним i автомобiльним транспортом загального користування (крiм таксi) з урахуванням усiх витрат, пов'язаних iз придбанням проїзних квиткiв i користуванням постiльними речами в поїздах, та страхових платежiв на транспортi.

Витрати за користування таксi або оренду автотранспорту можуть бути вiдшкодованi лише з дозволу керiвника пiдприємства (згiдно з пiдтвердними документами).

……

Враховуючи зазначене, у разi якщо за рiшенням керiвника юридичної особи працiвнику вiдшкодовуються витрати на оплату таксi пiд час його вiдрядження за кордон, то вартiсть таких витрат включається до загального мiсячного (рiчного) оподатковуваного доходу такого працiвника та оподатковується податком на доходи фiзичних осiб на загальних пiдставах. При цьому вiдшкодування зазначених витрат здiйснюється на пiдставi пiдтверджуючих документiв.

Перший заступник Голови С.В. Бiлан

 

№ 17

Для детального розгляду перейти за посыланням
http://vn.dsp.gov.ua/novini-upravlinnya/shcho-vhodit-do/ .
№ 16

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ за порушення трудового законодавства посилюється і зростає

13.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

У цій статті наводиться ВИТЯГ статті з авторської брошури Тетяни Мойсеєнко «ОПЛАТА ПРАЦІ і МІНІМАЛЬНА ЗАРПЛАТА ПО-НОВОМУ», яку читач може замовити за посиланням: http://dominanta.in.ua/kniga3.php

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Чинним законодавством України визначено три види відповідальності за порушення трудового законодавства:

Ø  Адміністративна – регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (див. таблицю 4). Протоколи про накладання адімінстративної відповідальності вирішуютсья в судовому порядку.

Ø  Фінансова – реглуюється Кодексом законів про працю (див. таблицю 5). Постанова про накладання фінансової відповідальності виноситься Державною службою праці, вона може бути оскаржена в судовому порядку.

Ø  Кримільна – регулюється Кримільним кодексом України (див. таблицю 6). Досудове розслідування вказаних кримінальних правопорушень здійснюється слідчими органів Національної поліції на підставі заяв і повідомлень про вчинене кримінальне правопорушення або його виявлення з інших джерел, зокрема матеріалів перевірок органів Держпраці. Винність особи у вчиненні кримінального правопорушення встановлюється судом.

Усі види відповідальності з відповідними порушеннями і розмірами штрафів розписано окремо у таблицях, які подано нижче.

Таблиця 4.

Адміністративна відповідальність

Норма

Порушення

Відповідальність

ч.ч.1, 2 ст.41

Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю

Штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – нмдг) (від 510 до 1700 грн.)


У разі повторного вчинення протягом року — штраф від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн.)

ч.ч.3, 4 ст.41

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства

Штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.)


У разі повторного вчинення протягом року — штраф від 1000 до 2000 нмдг (від 17000 до 34000 грн.)

ч.7 ст. 41

Порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю від 50 до 100 нмдг (від 850 грн. до 1700 грн.)

ст.411

Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення строку початку ведення переговорів, незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у встановлений сторонами переговорів строк

Штраф на осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 3 до 10 нмдг (від 51 до 170 грн.)

ст.412

Порушення чи невиконання колективного договору, угоди

Штраф на осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.)

ст.413

Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод

Штраф на осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 1 до 5 нмдг (від 17 до 85 грн.)

ст.1884

Невиконання законних вимог посадових осіб Держпраці щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів

штраф на працівників від 6 до 10 нмдг (102-170 грн.)

на посадових осіб від 30 до 100 нмдг (510 – 1700 грн.)

 

Таблиця 5.

Фінансова відповідальність

Норма

Порушення

Відповідальність

Ст. 265 КЗпП

фактичний допуск працiвника до роботи без оформлення трудового договору (контракту),

оформлення працiвника на неповний робочий час у разi фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на пiдприємствi,

виплати заробiтної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування та податкiв

---------------------------------------------------

недопущення до проведення перевiрки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод при проведеннi перевiрки з питань виявлення порушень, зазначених вище

 

у тридцятикратному розмiрi мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (протягом 2017 р. це 96000 грн. (3200 грн х 30))

за кожного працiвника, щодо якого скоєно порушення

 

 

----------------------------------------------------

у стократному розмiрi мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (протягом 2017 р. це 320 000 грн. (3200 грн х 100))

Ст. 265 КЗпП

 

недотримання мiнiмальних державних гарантiй в оплатi працi

у десятикратному розмiрi мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, (протягом 2017 р. це 32 000 грн. (3200 грн х 10)) за кожного працiвника, щодо якого скоєно порушення

Ст. 265 КЗпП

недотримання встановлених законом гарантiй та пiльг працiвникам, якi залучаються до виконання обов'язкiв, передбачених законами України "Про вiйськовий обов'язок i вiйськову службу", "Про альтернативну (невiйськову) службу", "Про мобiлiзацiйну пiдготовку та мобiлiзацiю"

 

у десятикратному розмiрi мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, (протягом 2017 р. це 32 000 грн. (3200 грн х 10)) за кожного працiвника, щодо якого скоєно порушення

Ст. 265 КЗпП

порушення встановлених строкiв виплати заробiтної плати працiвникам, iнших виплат, передбачених законодавством про працю, бiльш як за один мiсяць,

виплата їх не в повному обсязi

у трикратному розмiрi мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (протягом 2017 р. це 9600 грн. (3200 грн х 3))

Ст. 265 КЗпП

недопущення до проведення перевiрки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведеннi

у трикратному розмiрi мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (протягом 2017 р. це 9600 грн. (3200 грн х 3))

Ст. 265 КЗпП

порушення iнших вимог трудового законодавства

у розмiрi мiнiмальної заробiтної плати (протягом 2017 р. це 3200 грн.)

 

Таблиця 6.

Кримільна відповідальність

  Норма

Порушення

Відповідальність

ст.170 КК

Умисне перешкоджання законній діяльності профспілок

Виправні роботи на строк до двох роківабо позбавлення волі на строк до 3 років із позбавленням права обіймати посаду або займатися певною діяльністю на строк до 3 років

ч.1 ст.172 КК

Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю

Штраф від 2000 до 3000 нмдг (від 34000 до 51000 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправні роботи на строк до 2 років

ч. 2 ст. 172 КК

Незаконне звільнення з роботи з особистих мотивів або інше грубе порушення законодавства про працю, вчинене повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки або матері, яка має дитину до 14 років або дитину-інваліда

Штраф від 3000 до 5000 нмдг (від 51000 до 85000 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або виправні роботи на строк до 2 років, або арешт на строк до 6 місяців

ч. 1 ст. 173 КК

Грубе порушення угоди про працю шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою

Штраф до 50 нмдг (до 850 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 2 років

ч. 2 ст. 173 КК

Грубе порушення угоди про працю шляхом обману або зловживання довірою, або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою, вчинені щодо громадянина, з яким укладено договір про роботу за межами України

Штраф від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.) або обмеження волі на строк до 3 років

ст. 174 КК

Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку шляхом насильства чи погрози застосування насильства або шляхом інших незаконних дій

Штраф до 50 нмдг (від 850 грн.) або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 3 років

ч. 1 ст. 175 КК

Безпідставна невиплата заробітної плати більше ніж за один календарний місяць, вчинена умисно керівником підприємства чи приватним підприємцем

Штраф від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.) або виправні роботи на строк до 2 років, або позбавлення волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років

ч. 2 ст. 175 КК

Безпідставна невиплата зарплати більше ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, якщо така невиплата стала наслідком нецільового використання коштів, призначених для цих цілей

Штраф від 1000 до 1500 нмдг (від 17000 до 25500 грн) або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років

 

 

Корисна інформація

ПДФО з додаткового блага сплачується ПРОТЯГОМ ТРЬОХ ДНІВ, після дня надання блага

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант

27.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

З 01.01.2017 року до пп. 168.1.4 Податкового кодексу було внесені зміни щодо строків сплати ПДФО при нарахуванні (виплаті, наданні) доходів у негрошових формах або тих, які виплачуються готівкою з каси податкового агента (наприклад, у разі виплати зарплати з виручки). Строк сплати податку збільшено з одного дня до трьох банківських днів:

«168.1.4. Якщо оподатковуваний дохiд надається у негрошовiй формi чи виплачується готiвкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом ТРЬОХ банкiвського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання)».

Отже, якщо підприємство надає фізичній особі додаткове благо у негрошовій формі, то ПДФО потрібно сплатити протягом трьох банківських днів.

Наприклад, підприємством 1 березня 2017 р. сплачено суму страховий платіж за добровільне медичне страхування працівника. ПДФО з суми такого додаткового блага, отриманого працівником, необхідно сплатити не пізніше 6 березня 2017 р.

Автор нагадує, що відповідно до пп. 168.1.1 Податкового кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохiд на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок iз суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статтi 167 цього Кодексу.

Сума додаткового блага включається до оподатковуваного доходу працівника за БЕРЕЗЕНЬ. В 1-ДФ сума додаткового блага буде відображена із ознакою доходу «126».

 




У ВИХІДНИЙ ДЕНЬ можна приймати працівника на роботу

27.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент

Щодо прийняття на роботу у вихiдний день

ПИТАННЯ: Чи має право власник або уповноважений ним орган приймати працiвника на роботу у вихiдний день?

З якого дня розпочинаються трудовi вiдносини мiж власником або уповноваженим ним органом i працiвником, якщо в наказi (розпорядженнi) дата прийняття на роботу визначена як вихiдний день?

ВIДПОВIДЬ: Згiдно зi ст. 21 КЗпП трудовий договiр є угодою мiж працiвником i власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою, за якою працiвник зобов'язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядку, а власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов'язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, потрiбнi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором й угодою сторiн.

Оформлювати трудовi вiдносини з працiвником у вихiдний день законодавством України про працю не забороняється.

Керiвники пiдприємств, установ, органiзацiй мають право самостiйно встановлювати iндивiдуальнi графiки роботи вiдповiдно до правил внутрiшнього трудового розпорядку та колективного договору. При цьому вихiднi днi можуть не збiгатися iз загальновстановленими календарними вихiдними днями.

Графiки роботи (змiнностi) розробляються таким чином, щоб тривалiсть робочого часу за облiковий перiод не перевищувала нормального числа робочих годин (ст. 50 i 51 КЗпП).

Таким чином, трудовий догорiв може бути укладено в будь-який день тижня, незалежно вiд того, буднiй вiн чи вихiдний.

Пiд час укладення трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або iнший документ, що посвiдчують особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освiту (спецiальнiсть, квалiфiкацiю), стан здоров'я тощо.

Частиною 3 ст. 24 КЗпП установлено, що працiвник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повiдомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалiзацiї державної полiтики з адмiнiстрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування про прийняття працiвника на роботу в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

У наказi (розпорядженнi) обов'язково має бути зазначено конкретну дату початку роботи працiвника.

Працiвника, якого приймають на роботу, повиннi ознайомити пiд пiдпис з наказом (розпорядженням) про його прийняття.

Слiд нагадати про обов'язок власника або уповноваженого ним органу проiнструктувати працiвника i визначити йому робоче мiсце.

Так, до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний:

- роз'яснити працiвниковi його права i обов'язки та поiнформувати пiд пiдпис про умови працi, наявнiсть на робочому мiсцi, де вiн працюватиме, небезпечних i шкiдливих виробничих факторiв, якi ще не усунуто, та можливi наслiдки їхнього впливу на здоров'я, його права на пiльги i компенсацiї за роботу в таких умовах вiдповiдно до чинного законодавства i колективного договору;

- ознайомити працiвника з правилами внутрiшнього трудового розпорядку та колективним договором;

- визначити працiвниковi робоче мiсце, забезпечити його потрiбними для роботи засобами;

- проiнструктувати працiвника з технiки безпеки, виробничої санiтарiї, гiгiєни працi i протипожежної охорони.

У разi виконання зазначених вимог працiвника може бути допущено до виконання роботи, визначеної трудовим договором.

Якщо вихiдний день визначений у наказi (розпорядженнi) як дата прийняття на роботу, то трудовi правовiдносини мiж працiвником та власником або уповноваженим ним органом мають розпочинатися саме цього дня, хоча це i був вихiдний день вiдповiдно до графiка роботи (змiнностi).

Вiдповiдно до п. 2.4 Iнструкцiї про порядок ведення трудових книжок працiвникiв, затвердженої наказом Мiнпрацi, Мiн'юсту, Мiнсоцзахисту України вiд 29.07.93 р. № 58 (зi змiнами), зареєстрованим у Мiн'юстi України 17.08.93 р. за № 110, усi записи в трудовiй книжцi про прийняття на роботу. переведення на iншу постiйну роботу або звiльнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом пiсля видавання наказу (розпорядження), але не пiзнiше вiд тижневого строку, з яким працiвник письмово має бути ознайомлений.

Головний спецiалiст,
Iгор БИЦЬ

"Праця i зарплата" N 6 (1018), 8 лютого 2017 р.

 




Трудова книжка померлого працівника

27.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент

Заповнення трудової книжки в разi звiльнення працiвника

ПИТАННЯ: Ким видається i як заповнюється трудова книжка в разi звiльнення працiвника? Якщо працiвник помер, чи потрiбно заповнювати трудову книжку?

ВIДПОВIДЬ: Питання видачi та заповнення трудової книжки врегульовано роздiлом 4 «Видача трудової книжки у разi звiльнення» Iнструкцiї про порядок ведення трудових книжок працiвникiв, затвердженої наказом Мiнпрацi, Мiн'юсту, Мiнсоцзахисту України вiд 29.07.93 р. № 58, зареєстрованим у Мiн'юстi України 17.08.93 р. за № 110.

Так, у разi звiльнення працiвника всi записи про роботу i нагороди, шо внесенi до трудової книжки за час роботи на цьому пiдприємствi, засвiдчуються пiдписом керiвника пiдприємства або спецiально уповноваженою ним особою та печаткою пiдприємства або печаткою вiддiлу кадрiв.

При цьому для осiб працездатного вiку слiд зазначити час, тривалiсть та мiсце проходження пiдвищення квалiфiкацiї, яке пройшов працiвник за останнi два роки перед звiльненням.

У разi звiльнення осiб, якi працювали в селянському (фермерському) господарствi за трудовим договором або припинення членства в селянському (фермерському) господарствi пiсля вiдповiдних записiв у трудових книжках, зроблених головою селянського (фермерського) господарства, трудовий стаж у цьому господарствi пiдтверджується пiдписом керiвника, заступника, iншої уповноваженої на це особи та завiряється печаткою мiсцевого органу державної виконавчої влади.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працiвниковi його трудову книжку в день звiльнення iз внесеним до неї записом про звiльнення.

У разi затримання видачi трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працiвниковi сплачується середнiй заробiток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звiльнення в такому разi вважається день видачi трудової книжки. Про новий день звiльнення видається наказ i вноситься запис до трудової книжки працiвника. Ранiше внесений запис про день звiльнення визнається недiйсним у порядку, встановленому п. 2.10 цiєї Iнструкцiї.

Якщо працiвник вiдсутнiй на роботi в день звiльнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повiдомлення iз вказiвкою про отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тiльки за письмової згоди працiвника.

У разi смертi працiвника трудова книжка видається на руки його найближчим родичам пiд пiдпис або надсилається поштою на їхню вимогу. У трудовiй книжцi померлого працiвника в роздiлi «Вiдомостi про роботу» i дати запису у графi 3 записується: «Роботу припинено у зв'язку зi смертю», потiм заповнюється графа 4 - зазначаються дата i номер наказу (розпорядження). Ней запис засвiдчується у встановленому порядку. Це також врегульовано ст. 47 КЗпП.

Анна НIКИТКО,
головний спецiалiст

"Праця i зарплата" N 5 (1017), 01 лютого 2017 р.

 




«ВИЛКИ» ОКЛАДІВ (міжпосадові співвідношення) після атестації зазначаються в тарифній сітці.

КОНКРЕТНІ ОКЛАДИ – в штатному розписі.

20.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 28.12.2016 р. № 1812/0/101-16/284

Відповідно до ст. 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Розроблення штатного розпису має здійснюватися на основі внутрішніх організаційно-нормативних документів (чинна структура і чисельність, положення з оплати праці) та з урахуванням вимог нормативно-правових актів, зокрема Класифікатора професій ДК 003:2010 (назви посад і професій мають відповідати назвам у Класифікаторі).

У штатному розписі має передбачатися перелік усіх назв посад і професій працівників відповідного підприємства, установи, організації, включаючи вакантні посади.

Штатний розпис затверджується власником або уповноваженим ним органом на поточний рік.

Протягом року до штатного розпису можуть вноситися зміни у разі введення (виведення) штатних одиниць, змін розміру посадових окладів, а також змін суттєвих умов праці (назв посад, розрядів, категорій тощо).

Зміни до штатного розпису вносяться на підставі наказу по підприємству (установі, організації), в якому висвітлюються причини внесення цих змін.

Таким чином, підприємство (установа, організація) самостійно вирішує питання стосовно порядку введення до штатного розпису назв посад (професій), які будуть застосовуватися у разі виробничої необхідності.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. N 58 (із змінами), у графі 3 "Відомості про роботу" трудової книжки пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про назву роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються відповідно до професійних назв робіт, зазначених у Класифікаторі професій".

Водночас Загальними положеннями Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, що містяться у Випуску 1 "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності" (розділ "Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців"), затвердженому наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. N 336, передбачено, що у всіх записах про виконувані роботи (штатний розпис, запис до трудових книжок тощо) слід вживати повну назву посади (професії) згідно з кваліфікаційною характеристикою, включаючи кваліфікаційну категорію, розряд, клас.

Для відповідних посад (професій) кваліфікаційними характеристиками визначаються кваліфікаційні категорії, розряди, класи і вимоги до освіти та досвіду, достатні для повного і якісного виконання робіт.

Таким чином, у штатному розписі підприємства (установи, організації) назви посад (професій) виписуються з урахуванням кваліфікаційних категорій, розрядів, класів, передбачених відповідними кваліфікаційними характеристиками.

Питання оплати праці врегульовано Кодексом законів про працю України, Законами України "Про оплату праці", "Про колективні договори і угоди" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ст. 15 Закону України "Про оплату праці" госпрозрахункові підприємства визначають умови та розміри оплати праці працівників, в тому числі розміри окладів, в колективному договорі самостійно з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.

Відповідно до ч. 6 ст. 97 Кодексу законів про працю України посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.

Тобто міжпосадові співвідношення розмірів посадових окладів встановлюються в колективному договорі або іншому локальному документі підприємства залежно від складності робіт, організаційно-правового рівня посади, від функцій, які виконує підрозділ, в якому працює той чи інший працівник, та інших умов праці. При цьому міжпосадові співвідношення можуть встановлюватись у певному діапазоні ("вилки") окладів. При застосуванні діапазонів ("вилок") окладів проводиться атестація працівника і за результатами атестації встановлюється оклад у межах діапазону за посадою, яку обіймає працівник.

У штатному розписі доцільно встановити фіксований розмір посадового окладу, а тому у випадку, коли колективним договором чи іншим документом з оплати праці встановлені "вилки" за посадами, то за результатами атестації можуть бути встановлені у штатному розписі різні розміри посадових окладів в межах "вилки".

Директор Департаменту

О. Товстенко

 




КОМПЕНСАЦІЯ ВІДПУСТКИ ЗА ПЕРЕВЕДЕННЯМ і використання її на новому місці: розрахунок середньої зарплати і виплата належної суми

20.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

АКЦЕНТИ КОНСУЛЬТАЦІЙ, які подано нижче:

«Розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки, який настане після переведення на нове місце роботи, визначатиметься за новим місцем роботи.»

При цьому при наданні відпустки на новому місці роботи дні щорічної відпустки, яка надається за період роботи на попередньому місці роботи, оплачуються із суми компенсації, яка перерахована на нове місце роботи.

Середню заробiтну плату для оплати часу щорiчної вiдпустки слiд розраховувати вiдповiдно до названих норм Порядку, але виплата працiвниковi розрахованої таким чином середньої заробiтної плати за час щорiчної вiдпустки провадиться з урахуванням суми перерахованої на нове мiсце роботи компенсацiї за невикористанi днi щорiчної вiдпустки.»

 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ    від 25.11.2015 р. № 1531/13/84-15
   
   Про застосування чинного законодавства
   
   
(Витяг)
   

Міністерство соціальної політики розглянуло лист про застосування чинного законодавства <...>, та повідомляє.
   
   До питання 1.
   
   Статтею 24 Закону України "Про відпустки" передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
   
   У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням має бути перерахована на рахунок підприємства, куди перейшов працівник. При цьому до стажу роботи, що дає право на відпустку, зараховується час, за який працівник не використав відпустку за попереднім місцем роботи.
   
   Відповідно до пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду є підставами припинення трудового договору.
   
   При цьому розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 (далі - Порядок), який настане після переведення на нове місце роботи, визначатиметься за новим місцем роботи.

   Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться з урахуванням пункту 2 Порядку, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
   
   Якщо працівниками відпрацьовано менше 12 календарних місяців, то обчислення середньої заробітної плати провадиться виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористані відпустки.
   
   У випадку, коли у працівника відсутній розрахунковий період (з 1 числа місяця після оформлення до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористані відпустки), розрахунки проводяться з урахуванням останнього абзацу пункту 4 Порядку, а саме виходячи з установленого йому в трудовому договорі посадового окладу.
   
   Нарахування виплат для оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться відповідно до пункту 7 Порядку шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (стаття 73 КЗпП України). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
   
   При цьому при наданні відпустки на новому місці роботи дні щорічної відпустки, яка надається за період роботи на попередньому місці роботи, оплачуються із суми компенсації, яка перерахована на нове місце роботи.
   
   Що стосується розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, то відповідно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266 (далі - Порядок N 1266), середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.
   
   Згідно з пунктом 32 Порядку N 1266 середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС.
   
   Якщо компенсація за невикористану відпустку була нарахована та з неї сплачено єдиний внесок на попередньому місці роботи, а виплачена на новому місці роботи, то у разі настання страхового випадку в період перебування у трудових відносинах за новим місцем роботи при обчисленні середньої заробітної плати вона не враховується.
   
   <...>
   

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Обчислення середньої зарплати у разi переведення
працiвника на iнше пiдприємство

ПИТАННЯ: Працiвник переведений на iнше пiдприємство, на яке перераховано грошову компенсацiю за не використанi ним днi щорiчної вiдпустки на попередньому пiдприємствi - 28 календарних днiв, i через один мiсяць роботи на новому пiдприємствi вiн йде у щорiчну вiдпустку.

Як правильно в такому разi на новому мiсцi роботи провести розрахунок за 30 календарних днiв щорiчної вiдпустки з урахуванням перерахованої з попереднього пiдприємства грошової компенсацiї?

ВIДПОВIДЬ: Згiдно зi ст. 24 Закону України «Про вiдпустки» (далi - Закон) у разi переведення працiвника на роботу на iнше пiдприємство грошова компенсацiя за не використанi ним днi щорiчних вiдпусток на його бажання має бути перерахована на рахунок пiдприємства, на яке перейшов працiвник.

За статтею 10 Закону право працiвника на щорiчнi основну та додатковi вiдпустки повної тривалостi в перший рiк роботи настає пiсля закiнчення шести мiсяцiв безперервної роботи на такому пiдприємствi.

Щорiчнi вiдпустки повної тривалостi до настання шестимiсячного термiну безперервної роботи в перший рiк роботи на такому пiдприємствi на бажання працiвника надаються, зокрема, працiвникам, якi не використали за попереднiм мiсцем роботи повнiстю або частково щорiчну основну вiдпустку i не одержали за неї грошової компенсацiї.

За статтею 21 Закону порядок обчислення заробiтної плати працiвникам за час щорiчної вiдпустки, додат-кових вiдпусток у зв'язку з навчанням, творчої вiдпустки, додаткової вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей, та компенсацiї за невикористанi вiдпустки, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Обчислення середньої заробiтної плати для оплати часу щорiчної вiдпустки провадиться вiдповiдно до норм Порядку обчислення середньої заробiтної плати, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.02.95 р. №100 (далi - Порядок).

Пунктом 2 Порядку визначено, що обчислення середньої заробiтної плати для оплати часу вiдпусток проводиться виходячи з виплат за останнi 12 календарних мiсяцiв, що передують мiсяцю надання вiдпустки.

Якщо працiвник вiдпрацював на пiдприємствi, в установi менш як один рiк, середня заробiтна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа мiсяця пiсля оформлення на роботу до першого числа мiсяця, в якому надається вiдпустка.

Згiдно з п. 3 порядку пiд час обчислення середньої заробiтної плати для оплати днiв вiдпусток ураховуються: оклад (тарифна ставка); доплати, надбавки; премiї, якi не мають одноразового характеру; одноразова винагорода за пiдсумками роботи за рiк та вислугу рокiв, якщо вони виплаченi в поточному роцi за попереднiй календарний рiк; iндексацiя, а також виплати за час, протягом якого працiвниковi зберiгається середнiй заробiток (за час попередньої щорiчної вiдпустки, виконання державних i громадських обов'язкiв, службового вiдрядження тощо), та допомога по тимчасовiй непрацездатностi.

Вiдповiдно до пп. «б» п. 4 Порядку для обчислення середньої заробiтної плати в усiх випадках її збереження, в тому числi для оплати днiв вiдпустки, не враховуються одноразовi виплати, зокрема компенсацiя за невикористанi вiдпустки.

Нарахування виплат за час щорiчної вiдпустки вiдповiдно до п. 7 Порядку провадиться дiленням сумарного заробiтку за останнi перед наданням вiдпустки 12 мiсяцiв або за менший фактично вiдпрацьований перiод на вiдповiдну кiлькiсть календарних днiв року чи меншого вiдпрацьованого перiоду (за винятком святкових i неробочих днiв, установлених законодавством). Одержаний результат множать на число календарних днiв вiдпустки.

Виходячи з викладеного, у випадку, зазначеному в листi, середню заробiтну плату для оплати часу щорiчної вiдпустки слiд розраховувати вiдповiдно до названих норм Порядку, але виплата працiвниковi розрахованої таким чином середньої заробiтної плати за час щорiчної вiдпустки провадиться з урахуванням суми перерахованої на нове мiсце роботи компенсацiї за невикористанi днi щорiчної вiдпустки.

Начальник вiддiлу,
Неля СИНЬКО

"Праця i зарплата" N 47 (1011), 21 грудня 2016 р.




РОЗ'ЇЗНА РОБОТА:

тривалість в дорозі, перелік працівників і розміри доплат

20.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Щодо роз'їзного характеру роботи

ПИТАННЯ: Оскiльки робота працiвницi пов'язана з творчою сферою та передбачає зустрiчi в iншому населеному пунктi з режисерами, операторами та iншими представниками кiносфери, вiдвiдування кiнофестивалiв тощо, чи може вона в такому разi оформити свою роботу як роботу з роз'їзним характером?

ВIДПОВIДЬ: Госпрозрахунковi пiдприємства самостiйно визначають у колективному договорi режими роботи, тривалiсть робочого часу i вiдпочинку, умови та розмiри оплати працi, iншi питання, пов'язанi iз соцiально-трудовими вiдносинами.

Пiд час визначення умов i розмiрiв оплати працi працiвникiв у колективному договорi слiд дотримуватися положень чанного законодавства.

Порядок установлення надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок i посадових окладiв працiвникiв, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних i будiвельних робiт, та працiвникiв, робота яких виконується вахтовим методом, постiйно проводиться в дорозi або має роз'їзний (пересувний) характер, установлений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вщ 31.03.99 р. № 490 (далi - постанова № 490).

Вiдповiдно до п. 1 постанови № 490 пiдприємства самостiйно встановлюють надбавки до тарифних ставок i посадових окладiв працiвникiв у розмiрах, передбачених колективним договором.

Тобто перелiк працiвникiв, яким виплачується названа надбавка, а також її розмiр установлюється пiдприємством у колективному договорi самостiйно з урахуванням специфiки їхньої роботи.

Пiд роз'їзним характером робiт, як правило, розумiється виконання робiт на об'єктах, розташованих на зазначенiй вiдстанi вiд мiсця розташування органiзацiї, у зв'язку з поїздками в неробочий час вiд мiсця знаходження органiзацiї (збiрного пункту) до мiсця роботи на об'єкти й назад, що становить не менш як двi години на день.

Надбавка за пересувний характер робiт установлена працiвникам для компенсацiї пiдвищених витрат, пов'язаних iз частою передислокацiєю органiзацiєю.

Якщо на пiдприємствi не було визначено характер робiт як пересувний чи роз'їзний, то направлення працiвникiв для виконання робiт до iншого населеного пункту вважається вiдрядженням, про що слiд було видати наказ i провести виплати згiдно з чинним законодавством (ст. 121 КЗпП).

Головний спецiалiст,
Наталiя ҐАВА

"Праця i зарплата" N 47 (1011), 21 грудня 2016 р.

 




ВИТРАТИ НА ТАКСІ можна компенсувати з ПДФО (ВЗ) за наявності підтверджуючих документів

13.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ  24.06.2016 N 14007/6/99-99-13-02-03-15

Щодо практичного застосування норм податкового законодавства

Державна фiскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далi - Кодекс), розглянула лист … щодо практичного застосування норм податкового законодавства i в межах компетенцiї повiдомляє таке.

Згiдно зi ст. 121 Кодексу законiв про працю України працiвники мають право на вiдшкодування витрат та одержання iнших компенсацiй у зв'язку зi службовими вiдрядженнями.

Оподаткування доходiв фiзичних осiб регламентується роздiлом IV Кодексу, згiдно iз п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального мiсячного (рiчного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отриманi платником податку на вiдрядження або пiд звiт i розрахованi згiдно iз п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Вiдповiдно до п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу суми та склад витрат на вiдрядження державних службовцiв, а також iнших осiб, що направляються у вiдрядження пiдприємствами, установами та органiзацiями, якi повнiстю або частково утримуються (фiнансуються) за рахунок бюджетних коштiв, встановлено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 02 лютого 2011 року
N 98.

Основним документом, який регулює вiдрядження працiвникiв органiв державної влади, пiдприємств, установ та органiзацiй, що повнiстю або частково фiнансуються за рахунок бюджетних коштiв, є Iнструкцiя про службовi вiдрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 13.03.1998 N 59, зареєстрована в Мiнiстерствi юстицiї України 31.03.1998 за N 218/2658 (далi - Iнструкцiя N 59).

Так, п.п. "а" п. 7 роздiлу III Iнструкцiї N 59 встановлено, що за час перебування у вiдрядженнi працiвниковi вiдшкодовуються витрати на проїзд (у тому числi на перевезення багажу, бронювання транспортних квиткiв, оплату аеропортних зборiв, користування постiльними речами в поїздах) до мiсця вiдрядження i назад, а також за мiсцем вiдрядження (у тому числi на орендованому транспортi).

Згiдно з п. 9 роздiлу III Iнструкцiї N 59 витрати на проїзд (у тому числi перевезення багажу, бронювання транспортних квиткiв) до мiсця вiдрядження i назад вiдшкодовуються в розмiрi вартостi проїзду повiтряним, залiзничним, водним i автомобiльним транспортом загального користування (крiм таксi) з урахуванням усiх витрат, пов'язаних iз придбанням проїзних квиткiв i користуванням постiльними речами в поїздах, та страхових платежiв на транспортi.

Витрати за користування таксi або оренду автотранспорту можуть бути вiдшкодованi лише з дозволу керiвника пiдприємства (згiдно з пiдтвердними документами).

……

Враховуючи зазначене, у разi якщо за рiшенням керiвника юридичної особи працiвнику вiдшкодовуються витрати на оплату таксi пiд час його вiдрядження за кордон, то вартiсть таких витрат включається до загального мiсячного (рiчного) оподатковуваного доходу такого працiвника та оподатковується податком на доходи фiзичних осiб на загальних пiдставах. При цьому вiдшкодування зазначених витрат здiйснюється на пiдставi пiдтверджуючих документiв.

Перший заступник Голови С.В. Бiлан

 




Для детального розгляду перейти за посыланням
http://vn.dsp.gov.ua/novini-upravlinnya/shcho-vhodit-do/ .

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ за порушення трудового законодавства посилюється і зростає

13.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

У цій статті наводиться ВИТЯГ статті з авторської брошури Тетяни Мойсеєнко «ОПЛАТА ПРАЦІ і МІНІМАЛЬНА ЗАРПЛАТА ПО-НОВОМУ», яку читач може замовити за посиланням: http://dominanta.in.ua/kniga3.php

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Чинним законодавством України визначено три види відповідальності за порушення трудового законодавства:

Ø  Адміністративна – регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (див. таблицю 4). Протоколи про накладання адімінстративної відповідальності вирішуютсья в судовому порядку.

Ø  Фінансова – реглуюється Кодексом законів про працю (див. таблицю 5). Постанова про накладання фінансової відповідальності виноситься Державною службою праці, вона може бути оскаржена в судовому порядку.

Ø  Кримільна – регулюється Кримільним кодексом України (див. таблицю 6). Досудове розслідування вказаних кримінальних правопорушень здійснюється слідчими органів Національної поліції на підставі заяв і повідомлень про вчинене кримінальне правопорушення або його виявлення з інших джерел, зокрема матеріалів перевірок органів Держпраці. Винність особи у вчиненні кримінального правопорушення встановлюється судом.

Усі види відповідальності з відповідними порушеннями і розмірами штрафів розписано окремо у таблицях, які подано нижче.

Таблиця 4.

Адміністративна відповідальність

Норма

Порушення

Відповідальність

ч.ч.1, 2 ст.41

Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю

Штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – нмдг) (від 510 до 1700 грн.)


У разі повторного вчинення протягом року — штраф від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн.)

ч.ч.3, 4 ст.41

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства

Штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.)


У разі повторного вчинення протягом року — штраф від 1000 до 2000 нмдг (від 17000 до 34000 грн.)

ч.7 ст. 41

Порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю від 50 до 100 нмдг (від 850 грн. до 1700 грн.)

ст.411

Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення строку початку ведення переговорів, незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у встановлений сторонами переговорів строк

Штраф на осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 3 до 10 нмдг (від 51 до 170 грн.)

ст.412

Порушення чи невиконання колективного договору, угоди

Штраф на осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.)

ст.413

Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод

Штраф на осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 1 до 5 нмдг (від 17 до 85 грн.)

ст.1884

Невиконання законних вимог посадових осіб Держпраці щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів

штраф на працівників від 6 до 10 нмдг (102-170 грн.)

на посадових осіб від 30 до 100 нмдг (510 – 1700 грн.)

 

Таблиця 5.

Фінансова відповідальність

Норма

Порушення

Відповідальність

Ст. 265 КЗпП

фактичний допуск працiвника до роботи без оформлення трудового договору (контракту),

оформлення працiвника на неповний робочий час у разi фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на пiдприємствi,

виплати заробiтної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування та податкiв

---------------------------------------------------

недопущення до проведення перевiрки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод при проведеннi перевiрки з питань виявлення порушень, зазначених вище

 

у тридцятикратному розмiрi мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (протягом 2017 р. це 96000 грн. (3200 грн х 30))

за кожного працiвника, щодо якого скоєно порушення

 

 

----------------------------------------------------

у стократному розмiрi мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (протягом 2017 р. це 320 000 грн. (3200 грн х 100))

Ст. 265 КЗпП

 

недотримання мiнiмальних державних гарантiй в оплатi працi

у десятикратному розмiрi мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, (протягом 2017 р. це 32 000 грн. (3200 грн х 10)) за кожного працiвника, щодо якого скоєно порушення

Ст. 265 КЗпП

недотримання встановлених законом гарантiй та пiльг працiвникам, якi залучаються до виконання обов'язкiв, передбачених законами України "Про вiйськовий обов'язок i вiйськову службу", "Про альтернативну (невiйськову) службу", "Про мобiлiзацiйну пiдготовку та мобiлiзацiю"

 

у десятикратному розмiрi мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, (протягом 2017 р. це 32 000 грн. (3200 грн х 10)) за кожного працiвника, щодо якого скоєно порушення

Ст. 265 КЗпП

порушення встановлених строкiв виплати заробiтної плати працiвникам, iнших виплат, передбачених законодавством про працю, бiльш як за один мiсяць,

виплата їх не в повному обсязi

у трикратному розмiрi мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (протягом 2017 р. це 9600 грн. (3200 грн х 3))

Ст. 265 КЗпП

недопущення до проведення перевiрки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведеннi

у трикратному розмiрi мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (протягом 2017 р. це 9600 грн. (3200 грн х 3))

Ст. 265 КЗпП

порушення iнших вимог трудового законодавства

у розмiрi мiнiмальної заробiтної плати (протягом 2017 р. це 3200 грн.)

 

Таблиця 6.

Кримільна відповідальність

  Норма

Порушення

Відповідальність

ст.170 КК

Умисне перешкоджання законній діяльності профспілок

Виправні роботи на строк до двох роківабо позбавлення волі на строк до 3 років із позбавленням права обіймати посаду або займатися певною діяльністю на строк до 3 років

ч.1 ст.172 КК

Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю

Штраф від 2000 до 3000 нмдг (від 34000 до 51000 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправні роботи на строк до 2 років

ч. 2 ст. 172 КК

Незаконне звільнення з роботи з особистих мотивів або інше грубе порушення законодавства про працю, вчинене повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки або матері, яка має дитину до 14 років або дитину-інваліда

Штраф від 3000 до 5000 нмдг (від 51000 до 85000 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або виправні роботи на строк до 2 років, або арешт на строк до 6 місяців

ч. 1 ст. 173 КК

Грубе порушення угоди про працю шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою

Штраф до 50 нмдг (до 850 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 2 років

ч. 2 ст. 173 КК

Грубе порушення угоди про працю шляхом обману або зловживання довірою, або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою, вчинені щодо громадянина, з яким укладено договір про роботу за межами України

Штраф від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.) або обмеження волі на строк до 3 років

ст. 174 КК

Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку шляхом насильства чи погрози застосування насильства або шляхом інших незаконних дій

Штраф до 50 нмдг (від 850 грн.) або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 3 років

ч. 1 ст. 175 КК

Безпідставна невиплата заробітної плати більше ніж за один календарний місяць, вчинена умисно керівником підприємства чи приватним підприємцем

Штраф від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.) або виправні роботи на строк до 2 років, або позбавлення волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років

ч. 2 ст. 175 КК

Безпідставна невиплата зарплати більше ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, якщо така невиплата стала наслідком нецільового використання коштів, призначених для цих цілей

Штраф від 1000 до 1500 нмдг (від 17000 до 25500 грн) або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років