Корисна інформація
№ 28

СИСТЕМАТИЧНА чи ОДНОРАЗОВА винагорода:

різниця термінів і видів виплати

06.03.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ
Департамент статистики працi

Щодо тлумачення термiнiв

ПИТАННЯ: Яке тлумачення термiнiв «винагороди, що мають систематичний характер» i «винагороди, що мають одноразовий характер», зазначених в Iнструкцiї зi статистики заробiтної плати?

ВIДПОВIДЬ: У пiдпунктi 2.2.2 Iнструкцiї зi статистики заробiтної плати, затвердженої наказом Держкомстату України вiд 13.01.2004 р. № 5 (далi - Iнструкцiя № 5), уживається термiн «премiї та винагороди, що мають систематичний характер», тобто премiї та винагороди виплачуються щомiсячно або щоквартально. Зазвичай такi виплати передбаченi чинним законодавством або пов'язанi з виконанням виробничих завдань та функцiй i належать до фонду додаткової заробiтної плати працiвникiв.

Натомiсть щодо винагород працiвникам, якi не мають щомiсячної або щоквартальної перiодичностi, пп. 2.3.2 Iнструкцiї № 5 вжито термiн «винагороди, шо мають одноразовий характер». Одноразовий характер мають, наприклад, премiї за виконання важливих та особливо важливих завдань, за сприяння винахiдництву та рацiоналiзацiї, створення, освоєння та впровадження нової технiки (технологiї, своєчасну поставку продукцiї на експорт, уведення в дiю в строк i достроково виробничих потужностей й об'єктiв будiвництва, заохочення до ювiлейних та пам'ятних дат.

Надiя СОКУРЕНКО,
головний спецiалiст-економiст

"Праця i зарплата" N 5 (1017), 01 лютого 2017 р.

 

№ 27

ПІДПРИЄМЦІ ведуть усі необхідні КАДРОВІ І ЛОКАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ, призначені для усіх роботодавців

06.03.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 21.11.2016 р. № 5907/0/10-16/06

Згідно з ч. 1 ст. 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Отже, норми законодавства про працю поширюються, в тому числі на трудові відносини, що виникають між працівником та фізичною особою - підприємцем (далі - підприємець).

Законодавством про працю прямо не передбачено обов’язку підприємця вести зазначену у зверненні кадрову документацію при застосуванні найманої праці.

Разом з тим, згідно зі ст. 29 КЗпП до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов’язаний, зокрема ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про відпустки" (далі - Закон) право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Статтею 10 Закону, зокрема встановлено, що черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.

Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. N 286 затверджено Інструкцію зі статистики кількості працівників (далі - Інструкція).

Інструкція містить основні методологічні положення щодо визначення показників кількості працівників у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об’єктивної статистичної інформації щодо зайнятості працівників та розмірів їхньої оплати праці.

Пунктом 1.6 р. І "Загальні положення" Інструкції, зокрема, встановлено, щодо первинної облікової документації для визначення кількісного складу працівників, зокрема належать наказ (розпорядження) про прийом на роботу, переведення на іншу роботу, припинення трудового договору, особова картка, наказ (розпорядження) про надання відпустки, табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати.

Для досягнення мети затвердженої Інструкції вищезазначена первинна облікова документація має вестись, в тому числі і підприємцем, оскільки виходячи зі змісту абзацу другого п. 1.1 р. І "Загальні положення" Інструкції дія Інструкції поширюється, в тому числі і на таку категорію роботодавців.

Складання штатного розпису є необхідним у роботі з персоналом. На підставі штатного розпису приймаються рішення, зокрема про прийняття, переведення працівників на іншу роботу, встановлення посадового окладу, тарифної ставки (окладу) конкретному працівникові.

Наявність штатного розпису є гарантією забезпечення прав працівників на працю, захист від незаконного звільнення та оплату праці.

Підсумовуючи викладене, а також з метою недопущення порушення законодавства про працю, уникнення випадкових помилок в роботі з персоналом та як наслідок можливого виникнення трудових спорів, підприємцю необхідно вести кадрову документацію при застосуванні найманої праці.

Перший заступник Міністра

О. Крентовська

 

№ 26

ІНДЕКСАЦІЯ включається в МІНІМАЛЬНУ ЗАРПЛАТУ,

на думку Мінсоцполітики…

27.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 13.02.2017 р. № 317/0/101-17/282

Щодо включення індексації до виплат, які враховуються до зарплати при забезпеченні її мінімального розміру

 Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист і повідомляє.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про оплату праці» (далі — Закон) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 31 Закону (її редакції Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII) розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Тобто, якщо працівником виконана місячна норма праці, йому мають нарахувати заробітну плату не нижче розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною другою статті 31 Закону визначений вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Це — доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Всі інші складові заробітної плати, які не перелічені в частині другій статті 31 Закону, мають враховуватись до мінімальної заробітної плати.

Тобто, сума індексації, визначена відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (із змінами), включається до виплат, які мають враховуватись до заробітної плати при забезпечені її мінімального розміру.

 Директор Департаменту                                                            О. Товстенко

 

№ 25

ПДФО з додаткового блага сплачується ПРОТЯГОМ ТРЬОХ ДНІВ, після дня надання блага

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант

27.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

З 01.01.2017 року до пп. 168.1.4 Податкового кодексу було внесені зміни щодо строків сплати ПДФО при нарахуванні (виплаті, наданні) доходів у негрошових формах або тих, які виплачуються готівкою з каси податкового агента (наприклад, у разі виплати зарплати з виручки). Строк сплати податку збільшено з одного дня до трьох банківських днів:

«168.1.4. Якщо оподатковуваний дохiд надається у негрошовiй формi чи виплачується готiвкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом ТРЬОХ банкiвського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання)».

Отже, якщо підприємство надає фізичній особі додаткове благо у негрошовій формі, то ПДФО потрібно сплатити протягом трьох банківських днів.

Наприклад, підприємством 1 березня 2017 р. сплачено суму страховий платіж за добровільне медичне страхування працівника. ПДФО з суми такого додаткового блага, отриманого працівником, необхідно сплатити не пізніше 6 березня 2017 р.

Автор нагадує, що відповідно до пп. 168.1.1 Податкового кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохiд на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок iз суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статтi 167 цього Кодексу.

Сума додаткового блага включається до оподатковуваного доходу працівника за БЕРЕЗЕНЬ. В 1-ДФ сума додаткового блага буде відображена із ознакою доходу «126».

 

№ 24

У ВИХІДНИЙ ДЕНЬ можна приймати працівника на роботу

27.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент

Щодо прийняття на роботу у вихiдний день

ПИТАННЯ: Чи має право власник або уповноважений ним орган приймати працiвника на роботу у вихiдний день?

З якого дня розпочинаються трудовi вiдносини мiж власником або уповноваженим ним органом i працiвником, якщо в наказi (розпорядженнi) дата прийняття на роботу визначена як вихiдний день?

ВIДПОВIДЬ: Згiдно зi ст. 21 КЗпП трудовий договiр є угодою мiж працiвником i власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою, за якою працiвник зобов'язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядку, а власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов'язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, потрiбнi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором й угодою сторiн.

Оформлювати трудовi вiдносини з працiвником у вихiдний день законодавством України про працю не забороняється.

Керiвники пiдприємств, установ, органiзацiй мають право самостiйно встановлювати iндивiдуальнi графiки роботи вiдповiдно до правил внутрiшнього трудового розпорядку та колективного договору. При цьому вихiднi днi можуть не збiгатися iз загальновстановленими календарними вихiдними днями.

Графiки роботи (змiнностi) розробляються таким чином, щоб тривалiсть робочого часу за облiковий перiод не перевищувала нормального числа робочих годин (ст. 50 i 51 КЗпП).

Таким чином, трудовий догорiв може бути укладено в будь-який день тижня, незалежно вiд того, буднiй вiн чи вихiдний.

Пiд час укладення трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або iнший документ, що посвiдчують особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освiту (спецiальнiсть, квалiфiкацiю), стан здоров'я тощо.

Частиною 3 ст. 24 КЗпП установлено, що працiвник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повiдомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалiзацiї державної полiтики з адмiнiстрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування про прийняття працiвника на роботу в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

У наказi (розпорядженнi) обов'язково має бути зазначено конкретну дату початку роботи працiвника.

Працiвника, якого приймають на роботу, повиннi ознайомити пiд пiдпис з наказом (розпорядженням) про його прийняття.

Слiд нагадати про обов'язок власника або уповноваженого ним органу проiнструктувати працiвника i визначити йому робоче мiсце.

Так, до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний:

- роз'яснити працiвниковi його права i обов'язки та поiнформувати пiд пiдпис про умови працi, наявнiсть на робочому мiсцi, де вiн працюватиме, небезпечних i шкiдливих виробничих факторiв, якi ще не усунуто, та можливi наслiдки їхнього впливу на здоров'я, його права на пiльги i компенсацiї за роботу в таких умовах вiдповiдно до чинного законодавства i колективного договору;

- ознайомити працiвника з правилами внутрiшнього трудового розпорядку та колективним договором;

- визначити працiвниковi робоче мiсце, забезпечити його потрiбними для роботи засобами;

- проiнструктувати працiвника з технiки безпеки, виробничої санiтарiї, гiгiєни працi i протипожежної охорони.

У разi виконання зазначених вимог працiвника може бути допущено до виконання роботи, визначеної трудовим договором.

Якщо вихiдний день визначений у наказi (розпорядженнi) як дата прийняття на роботу, то трудовi правовiдносини мiж працiвником та власником або уповноваженим ним органом мають розпочинатися саме цього дня, хоча це i був вихiдний день вiдповiдно до графiка роботи (змiнностi).

Вiдповiдно до п. 2.4 Iнструкцiї про порядок ведення трудових книжок працiвникiв, затвердженої наказом Мiнпрацi, Мiн'юсту, Мiнсоцзахисту України вiд 29.07.93 р. № 58 (зi змiнами), зареєстрованим у Мiн'юстi України 17.08.93 р. за № 110, усi записи в трудовiй книжцi про прийняття на роботу. переведення на iншу постiйну роботу або звiльнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом пiсля видавання наказу (розпорядження), але не пiзнiше вiд тижневого строку, з яким працiвник письмово має бути ознайомлений.

Головний спецiалiст,
Iгор БИЦЬ

"Праця i зарплата" N 6 (1018), 8 лютого 2017 р.

 

№ 23

Трудова книжка померлого працівника

27.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент

Заповнення трудової книжки в разi звiльнення працiвника

ПИТАННЯ: Ким видається i як заповнюється трудова книжка в разi звiльнення працiвника? Якщо працiвник помер, чи потрiбно заповнювати трудову книжку?

ВIДПОВIДЬ: Питання видачi та заповнення трудової книжки врегульовано роздiлом 4 «Видача трудової книжки у разi звiльнення» Iнструкцiї про порядок ведення трудових книжок працiвникiв, затвердженої наказом Мiнпрацi, Мiн'юсту, Мiнсоцзахисту України вiд 29.07.93 р. № 58, зареєстрованим у Мiн'юстi України 17.08.93 р. за № 110.

Так, у разi звiльнення працiвника всi записи про роботу i нагороди, шо внесенi до трудової книжки за час роботи на цьому пiдприємствi, засвiдчуються пiдписом керiвника пiдприємства або спецiально уповноваженою ним особою та печаткою пiдприємства або печаткою вiддiлу кадрiв.

При цьому для осiб працездатного вiку слiд зазначити час, тривалiсть та мiсце проходження пiдвищення квалiфiкацiї, яке пройшов працiвник за останнi два роки перед звiльненням.

У разi звiльнення осiб, якi працювали в селянському (фермерському) господарствi за трудовим договором або припинення членства в селянському (фермерському) господарствi пiсля вiдповiдних записiв у трудових книжках, зроблених головою селянського (фермерського) господарства, трудовий стаж у цьому господарствi пiдтверджується пiдписом керiвника, заступника, iншої уповноваженої на це особи та завiряється печаткою мiсцевого органу державної виконавчої влади.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працiвниковi його трудову книжку в день звiльнення iз внесеним до неї записом про звiльнення.

У разi затримання видачi трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працiвниковi сплачується середнiй заробiток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звiльнення в такому разi вважається день видачi трудової книжки. Про новий день звiльнення видається наказ i вноситься запис до трудової книжки працiвника. Ранiше внесений запис про день звiльнення визнається недiйсним у порядку, встановленому п. 2.10 цiєї Iнструкцiї.

Якщо працiвник вiдсутнiй на роботi в день звiльнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повiдомлення iз вказiвкою про отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тiльки за письмової згоди працiвника.

У разi смертi працiвника трудова книжка видається на руки його найближчим родичам пiд пiдпис або надсилається поштою на їхню вимогу. У трудовiй книжцi померлого працiвника в роздiлi «Вiдомостi про роботу» i дати запису у графi 3 записується: «Роботу припинено у зв'язку зi смертю», потiм заповнюється графа 4 - зазначаються дата i номер наказу (розпорядження). Ней запис засвiдчується у встановленому порядку. Це також врегульовано ст. 47 КЗпП.

Анна НIКИТКО,
головний спецiалiст

"Праця i зарплата" N 5 (1017), 01 лютого 2017 р.

 

№ 21

«ВИЛКИ» ОКЛАДІВ (міжпосадові співвідношення) після атестації зазначаються в тарифній сітці.

КОНКРЕТНІ ОКЛАДИ – в штатному розписі.

20.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 28.12.2016 р. № 1812/0/101-16/284

Відповідно до ст. 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Розроблення штатного розпису має здійснюватися на основі внутрішніх організаційно-нормативних документів (чинна структура і чисельність, положення з оплати праці) та з урахуванням вимог нормативно-правових актів, зокрема Класифікатора професій ДК 003:2010 (назви посад і професій мають відповідати назвам у Класифікаторі).

У штатному розписі має передбачатися перелік усіх назв посад і професій працівників відповідного підприємства, установи, організації, включаючи вакантні посади.

Штатний розпис затверджується власником або уповноваженим ним органом на поточний рік.

Протягом року до штатного розпису можуть вноситися зміни у разі введення (виведення) штатних одиниць, змін розміру посадових окладів, а також змін суттєвих умов праці (назв посад, розрядів, категорій тощо).

Зміни до штатного розпису вносяться на підставі наказу по підприємству (установі, організації), в якому висвітлюються причини внесення цих змін.

Таким чином, підприємство (установа, організація) самостійно вирішує питання стосовно порядку введення до штатного розпису назв посад (професій), які будуть застосовуватися у разі виробничої необхідності.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. N 58 (із змінами), у графі 3 "Відомості про роботу" трудової книжки пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про назву роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються відповідно до професійних назв робіт, зазначених у Класифікаторі професій".

Водночас Загальними положеннями Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, що містяться у Випуску 1 "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності" (розділ "Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців"), затвердженому наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. N 336, передбачено, що у всіх записах про виконувані роботи (штатний розпис, запис до трудових книжок тощо) слід вживати повну назву посади (професії) згідно з кваліфікаційною характеристикою, включаючи кваліфікаційну категорію, розряд, клас.

Для відповідних посад (професій) кваліфікаційними характеристиками визначаються кваліфікаційні категорії, розряди, класи і вимоги до освіти та досвіду, достатні для повного і якісного виконання робіт.

Таким чином, у штатному розписі підприємства (установи, організації) назви посад (професій) виписуються з урахуванням кваліфікаційних категорій, розрядів, класів, передбачених відповідними кваліфікаційними характеристиками.

Питання оплати праці врегульовано Кодексом законів про працю України, Законами України "Про оплату праці", "Про колективні договори і угоди" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ст. 15 Закону України "Про оплату праці" госпрозрахункові підприємства визначають умови та розміри оплати праці працівників, в тому числі розміри окладів, в колективному договорі самостійно з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.

Відповідно до ч. 6 ст. 97 Кодексу законів про працю України посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.

Тобто міжпосадові співвідношення розмірів посадових окладів встановлюються в колективному договорі або іншому локальному документі підприємства залежно від складності робіт, організаційно-правового рівня посади, від функцій, які виконує підрозділ, в якому працює той чи інший працівник, та інших умов праці. При цьому міжпосадові співвідношення можуть встановлюватись у певному діапазоні ("вилки") окладів. При застосуванні діапазонів ("вилок") окладів проводиться атестація працівника і за результатами атестації встановлюється оклад у межах діапазону за посадою, яку обіймає працівник.

У штатному розписі доцільно встановити фіксований розмір посадового окладу, а тому у випадку, коли колективним договором чи іншим документом з оплати праці встановлені "вилки" за посадами, то за результатами атестації можуть бути встановлені у штатному розписі різні розміри посадових окладів в межах "вилки".

Директор Департаменту

О. Товстенко

 

№ 20

КОМПЕНСАЦІЯ ВІДПУСТКИ ЗА ПЕРЕВЕДЕННЯМ і використання її на новому місці: розрахунок середньої зарплати і виплата належної суми

20.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

АКЦЕНТИ КОНСУЛЬТАЦІЙ, які подано нижче:

«Розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки, який настане після переведення на нове місце роботи, визначатиметься за новим місцем роботи.»

При цьому при наданні відпустки на новому місці роботи дні щорічної відпустки, яка надається за період роботи на попередньому місці роботи, оплачуються із суми компенсації, яка перерахована на нове місце роботи.

Середню заробiтну плату для оплати часу щорiчної вiдпустки слiд розраховувати вiдповiдно до названих норм Порядку, але виплата працiвниковi розрахованої таким чином середньої заробiтної плати за час щорiчної вiдпустки провадиться з урахуванням суми перерахованої на нове мiсце роботи компенсацiї за невикористанi днi щорiчної вiдпустки.»

 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ    від 25.11.2015 р. № 1531/13/84-15
   
   Про застосування чинного законодавства
   
   
(Витяг)
   

Міністерство соціальної політики розглянуло лист про застосування чинного законодавства <...>, та повідомляє.
   
   До питання 1.
   
   Статтею 24 Закону України "Про відпустки" передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
   
   У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням має бути перерахована на рахунок підприємства, куди перейшов працівник. При цьому до стажу роботи, що дає право на відпустку, зараховується час, за який працівник не використав відпустку за попереднім місцем роботи.
   
   Відповідно до пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду є підставами припинення трудового договору.
   
   При цьому розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 (далі - Порядок), який настане після переведення на нове місце роботи, визначатиметься за новим місцем роботи.

   Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться з урахуванням пункту 2 Порядку, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
   
   Якщо працівниками відпрацьовано менше 12 календарних місяців, то обчислення середньої заробітної плати провадиться виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористані відпустки.
   
   У випадку, коли у працівника відсутній розрахунковий період (з 1 числа місяця після оформлення до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористані відпустки), розрахунки проводяться з урахуванням останнього абзацу пункту 4 Порядку, а саме виходячи з установленого йому в трудовому договорі посадового окладу.
   
   Нарахування виплат для оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться відповідно до пункту 7 Порядку шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (стаття 73 КЗпП України). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
   
   При цьому при наданні відпустки на новому місці роботи дні щорічної відпустки, яка надається за період роботи на попередньому місці роботи, оплачуються із суми компенсації, яка перерахована на нове місце роботи.
   
   Що стосується розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, то відповідно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266 (далі - Порядок N 1266), середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.
   
   Згідно з пунктом 32 Порядку N 1266 середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС.
   
   Якщо компенсація за невикористану відпустку була нарахована та з неї сплачено єдиний внесок на попередньому місці роботи, а виплачена на новому місці роботи, то у разі настання страхового випадку в період перебування у трудових відносинах за новим місцем роботи при обчисленні середньої заробітної плати вона не враховується.
   
   <...>
   

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Обчислення середньої зарплати у разi переведення
працiвника на iнше пiдприємство

ПИТАННЯ: Працiвник переведений на iнше пiдприємство, на яке перераховано грошову компенсацiю за не використанi ним днi щорiчної вiдпустки на попередньому пiдприємствi - 28 календарних днiв, i через один мiсяць роботи на новому пiдприємствi вiн йде у щорiчну вiдпустку.

Як правильно в такому разi на новому мiсцi роботи провести розрахунок за 30 календарних днiв щорiчної вiдпустки з урахуванням перерахованої з попереднього пiдприємства грошової компенсацiї?

ВIДПОВIДЬ: Згiдно зi ст. 24 Закону України «Про вiдпустки» (далi - Закон) у разi переведення працiвника на роботу на iнше пiдприємство грошова компенсацiя за не використанi ним днi щорiчних вiдпусток на його бажання має бути перерахована на рахунок пiдприємства, на яке перейшов працiвник.

За статтею 10 Закону право працiвника на щорiчнi основну та додатковi вiдпустки повної тривалостi в перший рiк роботи настає пiсля закiнчення шести мiсяцiв безперервної роботи на такому пiдприємствi.

Щорiчнi вiдпустки повної тривалостi до настання шестимiсячного термiну безперервної роботи в перший рiк роботи на такому пiдприємствi на бажання працiвника надаються, зокрема, працiвникам, якi не використали за попереднiм мiсцем роботи повнiстю або частково щорiчну основну вiдпустку i не одержали за неї грошової компенсацiї.

За статтею 21 Закону порядок обчислення заробiтної плати працiвникам за час щорiчної вiдпустки, додат-кових вiдпусток у зв'язку з навчанням, творчої вiдпустки, додаткової вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей, та компенсацiї за невикористанi вiдпустки, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Обчислення середньої заробiтної плати для оплати часу щорiчної вiдпустки провадиться вiдповiдно до норм Порядку обчислення середньої заробiтної плати, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.02.95 р. №100 (далi - Порядок).

Пунктом 2 Порядку визначено, що обчислення середньої заробiтної плати для оплати часу вiдпусток проводиться виходячи з виплат за останнi 12 календарних мiсяцiв, що передують мiсяцю надання вiдпустки.

Якщо працiвник вiдпрацював на пiдприємствi, в установi менш як один рiк, середня заробiтна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа мiсяця пiсля оформлення на роботу до першого числа мiсяця, в якому надається вiдпустка.

Згiдно з п. 3 порядку пiд час обчислення середньої заробiтної плати для оплати днiв вiдпусток ураховуються: оклад (тарифна ставка); доплати, надбавки; премiї, якi не мають одноразового характеру; одноразова винагорода за пiдсумками роботи за рiк та вислугу рокiв, якщо вони виплаченi в поточному роцi за попереднiй календарний рiк; iндексацiя, а також виплати за час, протягом якого працiвниковi зберiгається середнiй заробiток (за час попередньої щорiчної вiдпустки, виконання державних i громадських обов'язкiв, службового вiдрядження тощо), та допомога по тимчасовiй непрацездатностi.

Вiдповiдно до пп. «б» п. 4 Порядку для обчислення середньої заробiтної плати в усiх випадках її збереження, в тому числi для оплати днiв вiдпустки, не враховуються одноразовi виплати, зокрема компенсацiя за невикористанi вiдпустки.

Нарахування виплат за час щорiчної вiдпустки вiдповiдно до п. 7 Порядку провадиться дiленням сумарного заробiтку за останнi перед наданням вiдпустки 12 мiсяцiв або за менший фактично вiдпрацьований перiод на вiдповiдну кiлькiсть календарних днiв року чи меншого вiдпрацьованого перiоду (за винятком святкових i неробочих днiв, установлених законодавством). Одержаний результат множать на число календарних днiв вiдпустки.

Виходячи з викладеного, у випадку, зазначеному в листi, середню заробiтну плату для оплати часу щорiчної вiдпустки слiд розраховувати вiдповiдно до названих норм Порядку, але виплата працiвниковi розрахованої таким чином середньої заробiтної плати за час щорiчної вiдпустки провадиться з урахуванням суми перерахованої на нове мiсце роботи компенсацiї за невикористанi днi щорiчної вiдпустки.

Начальник вiддiлу,
Неля СИНЬКО

"Праця i зарплата" N 47 (1011), 21 грудня 2016 р.

№ 19

РОЗ'ЇЗНА РОБОТА:

тривалість в дорозі, перелік працівників і розміри доплат

20.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Щодо роз'їзного характеру роботи

ПИТАННЯ: Оскiльки робота працiвницi пов'язана з творчою сферою та передбачає зустрiчi в iншому населеному пунктi з режисерами, операторами та iншими представниками кiносфери, вiдвiдування кiнофестивалiв тощо, чи може вона в такому разi оформити свою роботу як роботу з роз'їзним характером?

ВIДПОВIДЬ: Госпрозрахунковi пiдприємства самостiйно визначають у колективному договорi режими роботи, тривалiсть робочого часу i вiдпочинку, умови та розмiри оплати працi, iншi питання, пов'язанi iз соцiально-трудовими вiдносинами.

Пiд час визначення умов i розмiрiв оплати працi працiвникiв у колективному договорi слiд дотримуватися положень чанного законодавства.

Порядок установлення надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок i посадових окладiв працiвникiв, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних i будiвельних робiт, та працiвникiв, робота яких виконується вахтовим методом, постiйно проводиться в дорозi або має роз'їзний (пересувний) характер, установлений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вщ 31.03.99 р. № 490 (далi - постанова № 490).

Вiдповiдно до п. 1 постанови № 490 пiдприємства самостiйно встановлюють надбавки до тарифних ставок i посадових окладiв працiвникiв у розмiрах, передбачених колективним договором.

Тобто перелiк працiвникiв, яким виплачується названа надбавка, а також її розмiр установлюється пiдприємством у колективному договорi самостiйно з урахуванням специфiки їхньої роботи.

Пiд роз'їзним характером робiт, як правило, розумiється виконання робiт на об'єктах, розташованих на зазначенiй вiдстанi вiд мiсця розташування органiзацiї, у зв'язку з поїздками в неробочий час вiд мiсця знаходження органiзацiї (збiрного пункту) до мiсця роботи на об'єкти й назад, що становить не менш як двi години на день.

Надбавка за пересувний характер робiт установлена працiвникам для компенсацiї пiдвищених витрат, пов'язаних iз частою передислокацiєю органiзацiєю.

Якщо на пiдприємствi не було визначено характер робiт як пересувний чи роз'їзний, то направлення працiвникiв для виконання робiт до iншого населеного пункту вважається вiдрядженням, про що слiд було видати наказ i провести виплати згiдно з чинним законодавством (ст. 121 КЗпП).

Головний спецiалiст,
Наталiя ҐАВА

"Праця i зарплата" N 47 (1011), 21 грудня 2016 р.

 

Корисна інформація

СИСТЕМАТИЧНА чи ОДНОРАЗОВА винагорода:

різниця термінів і видів виплати

06.03.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ
Департамент статистики працi

Щодо тлумачення термiнiв

ПИТАННЯ: Яке тлумачення термiнiв «винагороди, що мають систематичний характер» i «винагороди, що мають одноразовий характер», зазначених в Iнструкцiї зi статистики заробiтної плати?

ВIДПОВIДЬ: У пiдпунктi 2.2.2 Iнструкцiї зi статистики заробiтної плати, затвердженої наказом Держкомстату України вiд 13.01.2004 р. № 5 (далi - Iнструкцiя № 5), уживається термiн «премiї та винагороди, що мають систематичний характер», тобто премiї та винагороди виплачуються щомiсячно або щоквартально. Зазвичай такi виплати передбаченi чинним законодавством або пов'язанi з виконанням виробничих завдань та функцiй i належать до фонду додаткової заробiтної плати працiвникiв.

Натомiсть щодо винагород працiвникам, якi не мають щомiсячної або щоквартальної перiодичностi, пп. 2.3.2 Iнструкцiї № 5 вжито термiн «винагороди, шо мають одноразовий характер». Одноразовий характер мають, наприклад, премiї за виконання важливих та особливо важливих завдань, за сприяння винахiдництву та рацiоналiзацiї, створення, освоєння та впровадження нової технiки (технологiї, своєчасну поставку продукцiї на експорт, уведення в дiю в строк i достроково виробничих потужностей й об'єктiв будiвництва, заохочення до ювiлейних та пам'ятних дат.

Надiя СОКУРЕНКО,
головний спецiалiст-економiст

"Праця i зарплата" N 5 (1017), 01 лютого 2017 р.

 




ПІДПРИЄМЦІ ведуть усі необхідні КАДРОВІ І ЛОКАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ, призначені для усіх роботодавців

06.03.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 21.11.2016 р. № 5907/0/10-16/06

Згідно з ч. 1 ст. 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Отже, норми законодавства про працю поширюються, в тому числі на трудові відносини, що виникають між працівником та фізичною особою - підприємцем (далі - підприємець).

Законодавством про працю прямо не передбачено обов’язку підприємця вести зазначену у зверненні кадрову документацію при застосуванні найманої праці.

Разом з тим, згідно зі ст. 29 КЗпП до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов’язаний, зокрема ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про відпустки" (далі - Закон) право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Статтею 10 Закону, зокрема встановлено, що черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.

Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. N 286 затверджено Інструкцію зі статистики кількості працівників (далі - Інструкція).

Інструкція містить основні методологічні положення щодо визначення показників кількості працівників у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об’єктивної статистичної інформації щодо зайнятості працівників та розмірів їхньої оплати праці.

Пунктом 1.6 р. І "Загальні положення" Інструкції, зокрема, встановлено, щодо первинної облікової документації для визначення кількісного складу працівників, зокрема належать наказ (розпорядження) про прийом на роботу, переведення на іншу роботу, припинення трудового договору, особова картка, наказ (розпорядження) про надання відпустки, табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати.

Для досягнення мети затвердженої Інструкції вищезазначена первинна облікова документація має вестись, в тому числі і підприємцем, оскільки виходячи зі змісту абзацу другого п. 1.1 р. І "Загальні положення" Інструкції дія Інструкції поширюється, в тому числі і на таку категорію роботодавців.

Складання штатного розпису є необхідним у роботі з персоналом. На підставі штатного розпису приймаються рішення, зокрема про прийняття, переведення працівників на іншу роботу, встановлення посадового окладу, тарифної ставки (окладу) конкретному працівникові.

Наявність штатного розпису є гарантією забезпечення прав працівників на працю, захист від незаконного звільнення та оплату праці.

Підсумовуючи викладене, а також з метою недопущення порушення законодавства про працю, уникнення випадкових помилок в роботі з персоналом та як наслідок можливого виникнення трудових спорів, підприємцю необхідно вести кадрову документацію при застосуванні найманої праці.

Перший заступник Міністра

О. Крентовська

 




ІНДЕКСАЦІЯ включається в МІНІМАЛЬНУ ЗАРПЛАТУ,

на думку Мінсоцполітики…

27.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 13.02.2017 р. № 317/0/101-17/282

Щодо включення індексації до виплат, які враховуються до зарплати при забезпеченні її мінімального розміру

 Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист і повідомляє.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про оплату праці» (далі — Закон) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 31 Закону (її редакції Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII) розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Тобто, якщо працівником виконана місячна норма праці, йому мають нарахувати заробітну плату не нижче розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною другою статті 31 Закону визначений вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Це — доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Всі інші складові заробітної плати, які не перелічені в частині другій статті 31 Закону, мають враховуватись до мінімальної заробітної плати.

Тобто, сума індексації, визначена відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (із змінами), включається до виплат, які мають враховуватись до заробітної плати при забезпечені її мінімального розміру.

 Директор Департаменту                                                            О. Товстенко

 




ПДФО з додаткового блага сплачується ПРОТЯГОМ ТРЬОХ ДНІВ, після дня надання блага

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант

27.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

З 01.01.2017 року до пп. 168.1.4 Податкового кодексу було внесені зміни щодо строків сплати ПДФО при нарахуванні (виплаті, наданні) доходів у негрошових формах або тих, які виплачуються готівкою з каси податкового агента (наприклад, у разі виплати зарплати з виручки). Строк сплати податку збільшено з одного дня до трьох банківських днів:

«168.1.4. Якщо оподатковуваний дохiд надається у негрошовiй формi чи виплачується готiвкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом ТРЬОХ банкiвського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання)».

Отже, якщо підприємство надає фізичній особі додаткове благо у негрошовій формі, то ПДФО потрібно сплатити протягом трьох банківських днів.

Наприклад, підприємством 1 березня 2017 р. сплачено суму страховий платіж за добровільне медичне страхування працівника. ПДФО з суми такого додаткового блага, отриманого працівником, необхідно сплатити не пізніше 6 березня 2017 р.

Автор нагадує, що відповідно до пп. 168.1.1 Податкового кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохiд на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок iз суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статтi 167 цього Кодексу.

Сума додаткового блага включається до оподатковуваного доходу працівника за БЕРЕЗЕНЬ. В 1-ДФ сума додаткового блага буде відображена із ознакою доходу «126».

 




У ВИХІДНИЙ ДЕНЬ можна приймати працівника на роботу

27.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент

Щодо прийняття на роботу у вихiдний день

ПИТАННЯ: Чи має право власник або уповноважений ним орган приймати працiвника на роботу у вихiдний день?

З якого дня розпочинаються трудовi вiдносини мiж власником або уповноваженим ним органом i працiвником, якщо в наказi (розпорядженнi) дата прийняття на роботу визначена як вихiдний день?

ВIДПОВIДЬ: Згiдно зi ст. 21 КЗпП трудовий договiр є угодою мiж працiвником i власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою, за якою працiвник зобов'язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядку, а власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов'язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, потрiбнi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором й угодою сторiн.

Оформлювати трудовi вiдносини з працiвником у вихiдний день законодавством України про працю не забороняється.

Керiвники пiдприємств, установ, органiзацiй мають право самостiйно встановлювати iндивiдуальнi графiки роботи вiдповiдно до правил внутрiшнього трудового розпорядку та колективного договору. При цьому вихiднi днi можуть не збiгатися iз загальновстановленими календарними вихiдними днями.

Графiки роботи (змiнностi) розробляються таким чином, щоб тривалiсть робочого часу за облiковий перiод не перевищувала нормального числа робочих годин (ст. 50 i 51 КЗпП).

Таким чином, трудовий догорiв може бути укладено в будь-який день тижня, незалежно вiд того, буднiй вiн чи вихiдний.

Пiд час укладення трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або iнший документ, що посвiдчують особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освiту (спецiальнiсть, квалiфiкацiю), стан здоров'я тощо.

Частиною 3 ст. 24 КЗпП установлено, що працiвник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повiдомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалiзацiї державної полiтики з адмiнiстрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування про прийняття працiвника на роботу в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

У наказi (розпорядженнi) обов'язково має бути зазначено конкретну дату початку роботи працiвника.

Працiвника, якого приймають на роботу, повиннi ознайомити пiд пiдпис з наказом (розпорядженням) про його прийняття.

Слiд нагадати про обов'язок власника або уповноваженого ним органу проiнструктувати працiвника i визначити йому робоче мiсце.

Так, до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний:

- роз'яснити працiвниковi його права i обов'язки та поiнформувати пiд пiдпис про умови працi, наявнiсть на робочому мiсцi, де вiн працюватиме, небезпечних i шкiдливих виробничих факторiв, якi ще не усунуто, та можливi наслiдки їхнього впливу на здоров'я, його права на пiльги i компенсацiї за роботу в таких умовах вiдповiдно до чинного законодавства i колективного договору;

- ознайомити працiвника з правилами внутрiшнього трудового розпорядку та колективним договором;

- визначити працiвниковi робоче мiсце, забезпечити його потрiбними для роботи засобами;

- проiнструктувати працiвника з технiки безпеки, виробничої санiтарiї, гiгiєни працi i протипожежної охорони.

У разi виконання зазначених вимог працiвника може бути допущено до виконання роботи, визначеної трудовим договором.

Якщо вихiдний день визначений у наказi (розпорядженнi) як дата прийняття на роботу, то трудовi правовiдносини мiж працiвником та власником або уповноваженим ним органом мають розпочинатися саме цього дня, хоча це i був вихiдний день вiдповiдно до графiка роботи (змiнностi).

Вiдповiдно до п. 2.4 Iнструкцiї про порядок ведення трудових книжок працiвникiв, затвердженої наказом Мiнпрацi, Мiн'юсту, Мiнсоцзахисту України вiд 29.07.93 р. № 58 (зi змiнами), зареєстрованим у Мiн'юстi України 17.08.93 р. за № 110, усi записи в трудовiй книжцi про прийняття на роботу. переведення на iншу постiйну роботу або звiльнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом пiсля видавання наказу (розпорядження), але не пiзнiше вiд тижневого строку, з яким працiвник письмово має бути ознайомлений.

Головний спецiалiст,
Iгор БИЦЬ

"Праця i зарплата" N 6 (1018), 8 лютого 2017 р.

 




Трудова книжка померлого працівника

27.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент

Заповнення трудової книжки в разi звiльнення працiвника

ПИТАННЯ: Ким видається i як заповнюється трудова книжка в разi звiльнення працiвника? Якщо працiвник помер, чи потрiбно заповнювати трудову книжку?

ВIДПОВIДЬ: Питання видачi та заповнення трудової книжки врегульовано роздiлом 4 «Видача трудової книжки у разi звiльнення» Iнструкцiї про порядок ведення трудових книжок працiвникiв, затвердженої наказом Мiнпрацi, Мiн'юсту, Мiнсоцзахисту України вiд 29.07.93 р. № 58, зареєстрованим у Мiн'юстi України 17.08.93 р. за № 110.

Так, у разi звiльнення працiвника всi записи про роботу i нагороди, шо внесенi до трудової книжки за час роботи на цьому пiдприємствi, засвiдчуються пiдписом керiвника пiдприємства або спецiально уповноваженою ним особою та печаткою пiдприємства або печаткою вiддiлу кадрiв.

При цьому для осiб працездатного вiку слiд зазначити час, тривалiсть та мiсце проходження пiдвищення квалiфiкацiї, яке пройшов працiвник за останнi два роки перед звiльненням.

У разi звiльнення осiб, якi працювали в селянському (фермерському) господарствi за трудовим договором або припинення членства в селянському (фермерському) господарствi пiсля вiдповiдних записiв у трудових книжках, зроблених головою селянського (фермерського) господарства, трудовий стаж у цьому господарствi пiдтверджується пiдписом керiвника, заступника, iншої уповноваженої на це особи та завiряється печаткою мiсцевого органу державної виконавчої влади.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працiвниковi його трудову книжку в день звiльнення iз внесеним до неї записом про звiльнення.

У разi затримання видачi трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працiвниковi сплачується середнiй заробiток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звiльнення в такому разi вважається день видачi трудової книжки. Про новий день звiльнення видається наказ i вноситься запис до трудової книжки працiвника. Ранiше внесений запис про день звiльнення визнається недiйсним у порядку, встановленому п. 2.10 цiєї Iнструкцiї.

Якщо працiвник вiдсутнiй на роботi в день звiльнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повiдомлення iз вказiвкою про отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тiльки за письмової згоди працiвника.

У разi смертi працiвника трудова книжка видається на руки його найближчим родичам пiд пiдпис або надсилається поштою на їхню вимогу. У трудовiй книжцi померлого працiвника в роздiлi «Вiдомостi про роботу» i дати запису у графi 3 записується: «Роботу припинено у зв'язку зi смертю», потiм заповнюється графа 4 - зазначаються дата i номер наказу (розпорядження). Ней запис засвiдчується у встановленому порядку. Це також врегульовано ст. 47 КЗпП.

Анна НIКИТКО,
головний спецiалiст

"Праця i зарплата" N 5 (1017), 01 лютого 2017 р.

 




«ВИЛКИ» ОКЛАДІВ (міжпосадові співвідношення) після атестації зазначаються в тарифній сітці.

КОНКРЕТНІ ОКЛАДИ – в штатному розписі.

20.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 28.12.2016 р. № 1812/0/101-16/284

Відповідно до ст. 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Розроблення штатного розпису має здійснюватися на основі внутрішніх організаційно-нормативних документів (чинна структура і чисельність, положення з оплати праці) та з урахуванням вимог нормативно-правових актів, зокрема Класифікатора професій ДК 003:2010 (назви посад і професій мають відповідати назвам у Класифікаторі).

У штатному розписі має передбачатися перелік усіх назв посад і професій працівників відповідного підприємства, установи, організації, включаючи вакантні посади.

Штатний розпис затверджується власником або уповноваженим ним органом на поточний рік.

Протягом року до штатного розпису можуть вноситися зміни у разі введення (виведення) штатних одиниць, змін розміру посадових окладів, а також змін суттєвих умов праці (назв посад, розрядів, категорій тощо).

Зміни до штатного розпису вносяться на підставі наказу по підприємству (установі, організації), в якому висвітлюються причини внесення цих змін.

Таким чином, підприємство (установа, організація) самостійно вирішує питання стосовно порядку введення до штатного розпису назв посад (професій), які будуть застосовуватися у разі виробничої необхідності.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. N 58 (із змінами), у графі 3 "Відомості про роботу" трудової книжки пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про назву роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються відповідно до професійних назв робіт, зазначених у Класифікаторі професій".

Водночас Загальними положеннями Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, що містяться у Випуску 1 "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності" (розділ "Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців"), затвердженому наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. N 336, передбачено, що у всіх записах про виконувані роботи (штатний розпис, запис до трудових книжок тощо) слід вживати повну назву посади (професії) згідно з кваліфікаційною характеристикою, включаючи кваліфікаційну категорію, розряд, клас.

Для відповідних посад (професій) кваліфікаційними характеристиками визначаються кваліфікаційні категорії, розряди, класи і вимоги до освіти та досвіду, достатні для повного і якісного виконання робіт.

Таким чином, у штатному розписі підприємства (установи, організації) назви посад (професій) виписуються з урахуванням кваліфікаційних категорій, розрядів, класів, передбачених відповідними кваліфікаційними характеристиками.

Питання оплати праці врегульовано Кодексом законів про працю України, Законами України "Про оплату праці", "Про колективні договори і угоди" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ст. 15 Закону України "Про оплату праці" госпрозрахункові підприємства визначають умови та розміри оплати праці працівників, в тому числі розміри окладів, в колективному договорі самостійно з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.

Відповідно до ч. 6 ст. 97 Кодексу законів про працю України посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.

Тобто міжпосадові співвідношення розмірів посадових окладів встановлюються в колективному договорі або іншому локальному документі підприємства залежно від складності робіт, організаційно-правового рівня посади, від функцій, які виконує підрозділ, в якому працює той чи інший працівник, та інших умов праці. При цьому міжпосадові співвідношення можуть встановлюватись у певному діапазоні ("вилки") окладів. При застосуванні діапазонів ("вилок") окладів проводиться атестація працівника і за результатами атестації встановлюється оклад у межах діапазону за посадою, яку обіймає працівник.

У штатному розписі доцільно встановити фіксований розмір посадового окладу, а тому у випадку, коли колективним договором чи іншим документом з оплати праці встановлені "вилки" за посадами, то за результатами атестації можуть бути встановлені у штатному розписі різні розміри посадових окладів в межах "вилки".

Директор Департаменту

О. Товстенко

 




КОМПЕНСАЦІЯ ВІДПУСТКИ ЗА ПЕРЕВЕДЕННЯМ і використання її на новому місці: розрахунок середньої зарплати і виплата належної суми

20.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

АКЦЕНТИ КОНСУЛЬТАЦІЙ, які подано нижче:

«Розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки, який настане після переведення на нове місце роботи, визначатиметься за новим місцем роботи.»

При цьому при наданні відпустки на новому місці роботи дні щорічної відпустки, яка надається за період роботи на попередньому місці роботи, оплачуються із суми компенсації, яка перерахована на нове місце роботи.

Середню заробiтну плату для оплати часу щорiчної вiдпустки слiд розраховувати вiдповiдно до названих норм Порядку, але виплата працiвниковi розрахованої таким чином середньої заробiтної плати за час щорiчної вiдпустки провадиться з урахуванням суми перерахованої на нове мiсце роботи компенсацiї за невикористанi днi щорiчної вiдпустки.»

 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ    від 25.11.2015 р. № 1531/13/84-15
   
   Про застосування чинного законодавства
   
   
(Витяг)
   

Міністерство соціальної політики розглянуло лист про застосування чинного законодавства <...>, та повідомляє.
   
   До питання 1.
   
   Статтею 24 Закону України "Про відпустки" передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
   
   У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням має бути перерахована на рахунок підприємства, куди перейшов працівник. При цьому до стажу роботи, що дає право на відпустку, зараховується час, за який працівник не використав відпустку за попереднім місцем роботи.
   
   Відповідно до пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду є підставами припинення трудового договору.
   
   При цьому розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 (далі - Порядок), який настане після переведення на нове місце роботи, визначатиметься за новим місцем роботи.

   Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться з урахуванням пункту 2 Порядку, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
   
   Якщо працівниками відпрацьовано менше 12 календарних місяців, то обчислення середньої заробітної плати провадиться виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористані відпустки.
   
   У випадку, коли у працівника відсутній розрахунковий період (з 1 числа місяця після оформлення до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористані відпустки), розрахунки проводяться з урахуванням останнього абзацу пункту 4 Порядку, а саме виходячи з установленого йому в трудовому договорі посадового окладу.
   
   Нарахування виплат для оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться відповідно до пункту 7 Порядку шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (стаття 73 КЗпП України). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
   
   При цьому при наданні відпустки на новому місці роботи дні щорічної відпустки, яка надається за період роботи на попередньому місці роботи, оплачуються із суми компенсації, яка перерахована на нове місце роботи.
   
   Що стосується розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, то відповідно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266 (далі - Порядок N 1266), середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.
   
   Згідно з пунктом 32 Порядку N 1266 середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС.
   
   Якщо компенсація за невикористану відпустку була нарахована та з неї сплачено єдиний внесок на попередньому місці роботи, а виплачена на новому місці роботи, то у разі настання страхового випадку в період перебування у трудових відносинах за новим місцем роботи при обчисленні середньої заробітної плати вона не враховується.
   
   <...>
   

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Обчислення середньої зарплати у разi переведення
працiвника на iнше пiдприємство

ПИТАННЯ: Працiвник переведений на iнше пiдприємство, на яке перераховано грошову компенсацiю за не використанi ним днi щорiчної вiдпустки на попередньому пiдприємствi - 28 календарних днiв, i через один мiсяць роботи на новому пiдприємствi вiн йде у щорiчну вiдпустку.

Як правильно в такому разi на новому мiсцi роботи провести розрахунок за 30 календарних днiв щорiчної вiдпустки з урахуванням перерахованої з попереднього пiдприємства грошової компенсацiї?

ВIДПОВIДЬ: Згiдно зi ст. 24 Закону України «Про вiдпустки» (далi - Закон) у разi переведення працiвника на роботу на iнше пiдприємство грошова компенсацiя за не використанi ним днi щорiчних вiдпусток на його бажання має бути перерахована на рахунок пiдприємства, на яке перейшов працiвник.

За статтею 10 Закону право працiвника на щорiчнi основну та додатковi вiдпустки повної тривалостi в перший рiк роботи настає пiсля закiнчення шести мiсяцiв безперервної роботи на такому пiдприємствi.

Щорiчнi вiдпустки повної тривалостi до настання шестимiсячного термiну безперервної роботи в перший рiк роботи на такому пiдприємствi на бажання працiвника надаються, зокрема, працiвникам, якi не використали за попереднiм мiсцем роботи повнiстю або частково щорiчну основну вiдпустку i не одержали за неї грошової компенсацiї.

За статтею 21 Закону порядок обчислення заробiтної плати працiвникам за час щорiчної вiдпустки, додат-кових вiдпусток у зв'язку з навчанням, творчої вiдпустки, додаткової вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей, та компенсацiї за невикористанi вiдпустки, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Обчислення середньої заробiтної плати для оплати часу щорiчної вiдпустки провадиться вiдповiдно до норм Порядку обчислення середньої заробiтної плати, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.02.95 р. №100 (далi - Порядок).

Пунктом 2 Порядку визначено, що обчислення середньої заробiтної плати для оплати часу вiдпусток проводиться виходячи з виплат за останнi 12 календарних мiсяцiв, що передують мiсяцю надання вiдпустки.

Якщо працiвник вiдпрацював на пiдприємствi, в установi менш як один рiк, середня заробiтна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа мiсяця пiсля оформлення на роботу до першого числа мiсяця, в якому надається вiдпустка.

Згiдно з п. 3 порядку пiд час обчислення середньої заробiтної плати для оплати днiв вiдпусток ураховуються: оклад (тарифна ставка); доплати, надбавки; премiї, якi не мають одноразового характеру; одноразова винагорода за пiдсумками роботи за рiк та вислугу рокiв, якщо вони виплаченi в поточному роцi за попереднiй календарний рiк; iндексацiя, а також виплати за час, протягом якого працiвниковi зберiгається середнiй заробiток (за час попередньої щорiчної вiдпустки, виконання державних i громадських обов'язкiв, службового вiдрядження тощо), та допомога по тимчасовiй непрацездатностi.

Вiдповiдно до пп. «б» п. 4 Порядку для обчислення середньої заробiтної плати в усiх випадках її збереження, в тому числi для оплати днiв вiдпустки, не враховуються одноразовi виплати, зокрема компенсацiя за невикористанi вiдпустки.

Нарахування виплат за час щорiчної вiдпустки вiдповiдно до п. 7 Порядку провадиться дiленням сумарного заробiтку за останнi перед наданням вiдпустки 12 мiсяцiв або за менший фактично вiдпрацьований перiод на вiдповiдну кiлькiсть календарних днiв року чи меншого вiдпрацьованого перiоду (за винятком святкових i неробочих днiв, установлених законодавством). Одержаний результат множать на число календарних днiв вiдпустки.

Виходячи з викладеного, у випадку, зазначеному в листi, середню заробiтну плату для оплати часу щорiчної вiдпустки слiд розраховувати вiдповiдно до названих норм Порядку, але виплата працiвниковi розрахованої таким чином середньої заробiтної плати за час щорiчної вiдпустки провадиться з урахуванням суми перерахованої на нове мiсце роботи компенсацiї за невикористанi днi щорiчної вiдпустки.

Начальник вiддiлу,
Неля СИНЬКО

"Праця i зарплата" N 47 (1011), 21 грудня 2016 р.




РОЗ'ЇЗНА РОБОТА:

тривалість в дорозі, перелік працівників і розміри доплат

20.02.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Щодо роз'їзного характеру роботи

ПИТАННЯ: Оскiльки робота працiвницi пов'язана з творчою сферою та передбачає зустрiчi в iншому населеному пунктi з режисерами, операторами та iншими представниками кiносфери, вiдвiдування кiнофестивалiв тощо, чи може вона в такому разi оформити свою роботу як роботу з роз'їзним характером?

ВIДПОВIДЬ: Госпрозрахунковi пiдприємства самостiйно визначають у колективному договорi режими роботи, тривалiсть робочого часу i вiдпочинку, умови та розмiри оплати працi, iншi питання, пов'язанi iз соцiально-трудовими вiдносинами.

Пiд час визначення умов i розмiрiв оплати працi працiвникiв у колективному договорi слiд дотримуватися положень чанного законодавства.

Порядок установлення надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок i посадових окладiв працiвникiв, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних i будiвельних робiт, та працiвникiв, робота яких виконується вахтовим методом, постiйно проводиться в дорозi або має роз'їзний (пересувний) характер, установлений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вщ 31.03.99 р. № 490 (далi - постанова № 490).

Вiдповiдно до п. 1 постанови № 490 пiдприємства самостiйно встановлюють надбавки до тарифних ставок i посадових окладiв працiвникiв у розмiрах, передбачених колективним договором.

Тобто перелiк працiвникiв, яким виплачується названа надбавка, а також її розмiр установлюється пiдприємством у колективному договорi самостiйно з урахуванням специфiки їхньої роботи.

Пiд роз'їзним характером робiт, як правило, розумiється виконання робiт на об'єктах, розташованих на зазначенiй вiдстанi вiд мiсця розташування органiзацiї, у зв'язку з поїздками в неробочий час вiд мiсця знаходження органiзацiї (збiрного пункту) до мiсця роботи на об'єкти й назад, що становить не менш як двi години на день.

Надбавка за пересувний характер робiт установлена працiвникам для компенсацiї пiдвищених витрат, пов'язаних iз частою передислокацiєю органiзацiєю.

Якщо на пiдприємствi не було визначено характер робiт як пересувний чи роз'їзний, то направлення працiвникiв для виконання робiт до iншого населеного пункту вважається вiдрядженням, про що слiд було видати наказ i провести виплати згiдно з чинним законодавством (ст. 121 КЗпП).

Головний спецiалiст,
Наталiя ҐАВА

"Праця i зарплата" N 47 (1011), 21 грудня 2016 р.