Корисна інформація
№ 40

ІНВАЛІД ПОДАЄ пiд час працевлаштування ДОВІДКУ про групи iнвалiдностi та ІНДИВІДУАЛЬНУ РЕАБІЛІТАЦІЙНУ ПРОГРАМУ

27.03.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦI
Департаменту з питань працi
Вiддiл з питань зайнятостi

Що має знати роботодавець про дотримання
нормативу робочих мiсць для працевлаштування iнвалiдiв

Суб'єктами соцiально-правового захисту є всi громадяни України. Водночас з огляду на норми нацiонального законодавства можна говорити про iснування особливого соцiально-правового захисту, спрямованого на певну категорiю громадян, якi, зважаючи на стан здоров'я, потребують особливої уваги з боку держави - осiб з обмеженими фiзичними чи розумовими здiбностями. Так, вiдповiдно до вимог ст. 2 Закону України вiд 21.03.91 р. № 875-ХII «Про основи соцiальної захищеностi iнвалiдiв в Українi» (далi - Закон) iнвалiдом є особа зi стiйким розладом функцiй органiзму, зумовленим захворюванням, наслiдками травм або вродженими дефектами, що призводять до обмеження життєдiяльностi та потреби соцiальної допомоги i захисту.

Працевлаштування iнвалiдiв є основним напрямом їхнього соцiально-правового захисту. Iнвалiднiсть визначається експертним обстеженням в органах медико-соцiальної експертизи МОЗ України. Види та розмiри потрiбного соцiального захисту iнвалiда надаються у виглядi iндивiдуальної програми медичної, соцiально-трудової реабiлiтацiї та адаптацiї, яка є обов'язковою до виконання державними органами, пiдприємствами, установами та органiзацiями. Iншими словами, кожен iнвалiд повинен мати документи, що пiдтверджують його статус, а саме:

- довiдку про присвоєння групи iнвалiдностi;

- iндивiдуальну реабiлiтацiйну програму.

Цi документи iнвалiд має подати роботодавцю пiд час працевлаштування, оскiльки вони є пiдставою для надання йому пiльг.

З метою реального гарантування працевлаштування iнвалiдiв у ринкових умовах та згiдно з ч. 1 ст. 19 Закону для пiдприємств, установ, органiзацiй, у тому числi пiдприємств, органiзацiй, громадських органiзацiй iнвалiдiв, фiзичних осiб, якi використовують найману працю, установлюється норматив робочих мiсць для працевлаштування iнвалiдiв у розмiрi 4% середньооблiкової чисельностi штатних працiвникiв облiкового складу за рiк, а якщо працює вiд восьми до 25 осiб - одне робоче мiсце.

Робоче мiсце iнвалiда має вiдповiдати його iндивiдуальним функцiональним можливостям, обумовленим iнвалiднiстю. Так, ч. 2 ст. 17 Закону передбачено, що пiдприємства, установи й органiзацiї за рахунок коштiв фонду спецiального захисту iнвалiдiв або за рiшенням мiсцевої ради за рахунок власних коштiв за потреби створюють спецiальнi робочi мiсця для працевлаштування iнвалiдiв, адаптуючи для цього основне i додаткове обладнання, технiчне оснащення i пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей iнвалiда. Робоче мiсце для iнвалiда пiдбирають переважно на пiдприємствi, де настала iнвалiднiсть.

Число робочих мiсць для працевлаштування iнвалiдiв розраховується юридичними й фiзичними особами - пiдприємцями, що використовують найману працю, самостiйно. Порядок розрахунку середньооблiкової чисельностi працiвникiв, потрiбної для визначення кiлькостi робочих мiсць для працевлаштування iнвалiдiв вiдповiдно до нормативу, визначений п. 2 Iнструкцiї зi статистики кiлькостi працiвникiв, затвердженого наказом Державного комiтету статистики України вiд 28.09.2005 р. № 286, зареєстрованим у Мiн'юстi України 30.11.2005 р. за № 1442/11722. Норматив вважається роботодавцем виконаним, якщо iнвалiд реально працевлаштований i таке мiсце роботи для нього є основним.

За частиною 11 ст. 19 Закону норматив робочих мiсць, призначених для працевлаштування iнвалiдiв, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. При цьому слiд зазначити, що законодавство не мiстить застережень щодо врахування працiвникiв, якi працюють на роботах з важкими та шкiдливими умовами працi, пiд час розрахунку середньооблiкової чисельностi штатних працiвникiв облiкового складу за рiк. Якщо iншими законами встановлюються нормативи робочих мiсць, призначених для працевлаштування iнвалiдiв, або порядок їхнього встановлення, вiдмiннi вiд зазначених. Законом, застосовуються положення цього Закону.

Новостворенi роботодавцi i тi, в яких чисельнiсть основних працiвникiв збiльшилася до восьми i бiльше осiб, повиннi зареєструватися у вiддiленнях Фонду соцiального захисту iнвалiдiв до 1 лютого року, що настає за роком створення суб'єкта господарської дiяльностi (для новостворених) або збiльшення чисельностi працiвникiв згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 31.01.2007 р. № 70 «Про реалiзацiю статей 19 i 20 Закону України «Про основи соцiальної захищеностi iнвалiдiв в Українi»». Реєстрацiя є безоплатною. Звiт про зайнятiсть та працевлаштування iнвалiдiв подається щороку до вiддiлення Фонду соцiального захисту iнвалiдiв на паперових носiях до 1 березня року, наступного за звiтним.

Якщо на пiдприємствi середньооблiкова чисельнiсть працiвникiв-iнвалiдiв менша за встановлену нормативом, роботодавцi щороку сплачують Фонду соцiального захисту iнвалiдiв адмiнiстративно-господарськi санкцiї в сумi середньорiчної заробiтної плати на пiдприємствi за кожне робоче мiсце, призначене для працевлаштування iнвалiда i не зайняте iнвалiдом. Якщо працює вiд восьми до 15 осiб, розмiр адмiнiстративно-господарських санкцiй становить половину середньорiчної заробiтної плати на пiдприємствi за кожне робоче мiсце, призначене для працевлаштування iнвалiда i не зайняте iнвалiдом.

Порушення термiнiв сплати адмiнiстративно-господарських санкцiй тягне за собою нарахування пенi. Пеня обчислюється виходячи з 120% рiчних облiкової ставки Нацiонального банку України, чинної на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адмiнiстративно-господарськi санкцiї розраховуються пiдприємством i сплачуються самостiйно до 15 квiтня року, наступного за звiтним.

Сплата санкцiй обов'язкова для всiх пiдприємств, незалежно вiд галузi та сфери дiяльностi (у тому числi суб'єктiв малого пiдприємництва, що обрали спрощену систему оподаткування), за винятком

ü  представництв iноземних компанiй;

ü  пiдприємств, установ й органiзацiй, що повнiстю утримуються за рахунок коштiв державного або мiсцевого бюджетiв;

ü  неприбуткових органiзацiй.

Адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за недотримання нормативу робочих мiсць для працевлаштування iнвалiдiв несуть виключно посадовi особи (керiвники) пiдприємств, установ та органiзацiй. Зокрема, ч. 2 ст. 188-1 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення прямо встановлено адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за невиконання нормативу для працевлаштування iнвалiдiв, а також неподання Фонду соцiального захисту iнвалiдiв звiту про зайнятiсть та працевлаштування iнвалiдiв, за що передбачено штраф вiд 10 до 20 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян (170 - 340 грн).

Згiдно зi статтею 218 Господарського кодексу України господарсько-правова вiдповiдальнiсть настає в тому разi, якщо суб'єкт господарювання не доведе, що ним було вжито всiх заходiв, що залежать вiд нього, для недопущення правопорушення. Так, якщо роботодавець упродовж звiтного року належним чином iнформував центр зайнятостi про наявнiсть вiльних робочих мiсць на пiдприємствi, регулярно подавав звiти про наявнiсть вакансiй, звертався до Фонду соцiального захисту iнвалiдiв для направлення йому кадрiв, можна стверджувати, що вiн ужив усiх заходiв для недопущення господарського правопорушення.

Отже, вiдсутнi пiдстави для застосування до такого роботодавця адмiнiстративно-господарських санкцiй за нестворення робочих мiсць для iнвалiдiв (див. ухвалу ВАСУ вiд 29.07.2010 р. у справi № К-11348/10). Водночас роботодавець повинен пам'ятати, що людина є найвищою соцiальною цiннiстю у суспiльствi i реально працевлаштований iнвалiд позбавляється соцiальної iзоляцiї, дефiциту спiлкування та стану зубожiння.

Начальник вiддiлу,
Свiтлана СТАСЮК

"Праця i зарплата" N 10 (1022), 15 березня 2017 р.

 

№ 39

РОЗРАХУНОК ДНІВ НЕВИКОРИСТАНОЇ ВІДПУСТКИ, якщо працівник відпрацював менше місяця

27.03.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

ПИТАННЯ 1: У загальноосвiтньому навчальному закладi вчитель пропрацював 12-15 вересня 2016 р. i був звiльнений.

Як розрахувати кiлькiсть календарних днiв щорiчної основної вiдпустки, що пiдлягає компенсацiї пiд час звiльнення працiвника?

ВIДПОВIДЬ 1: За частиною 6 ст. 6 Закону України «Про вiдпустки» (далi - Закон) керiвним працiвникам навчальних закладiв та установ освiти, навчальних (педагогiчних) частин (пiдроздiлiв) iнших установ i закладiв, педагогiчним, науково-педагогiчним працiвникам та науковим працiвникам надається щорiчна основна вiдпустка тривалiстю до 56 календарних днiв у порядку, затверджуваному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Порядок надання щорiчної основної вiдпустки тривалiстю до 56 календарних днiв керiвним працiвникам навчальних закладiв та установ освiти, навчальних (педагогiчних) частин (пiдроздiлiв) iнших установ i закладiв, педагогiчним, науково-педагогiчним працiвникам та науковим працiвникам затверджений постановою Кабiнету IМiнiстрiв України вiд 14.04.97 р. № 346 (далi - Порядок). За пунктом 6 Порядку в разi звiльнення керiвних, педагогiчних, наукових i науково-педагогiчних працiвникiв навчальних закладiв та навчальних (педагогiчних) частин (пiдроздiлiв) iнших установ i закладiв, якi до звiльнення пропрацювали не менш як 10 мiсяцiв, грошова компенсацiя виплачується за не використанi ними днi щорiчної основної вiдпустки з розрахунку повної її тривалостi, а особам, якi до звiльнення пропрацювали менш як 10 мiсяцiв. - пропорцiйно до вiдпрацьованого ними часу (з розрахунку тривалостi щорiчної основної вiдпустки за кожний вiдпрацьований мiсяць - 5,6; 4,2 i 2,8 календарних дня за тривалостi щорiчної основної вiдпустки вiдповiдно 56, 42 i 28 календарних днiв).

Статтею 24 Закону України передбачено, що в разi звiльнення працiвника йому виплачується грошова компенсацiя за всi не використанi ним днi щорiчної вiдпустки, а також додаткової вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей.

Якщо педагогiчний працiвник пропрацював менш як один мiсяць, кiлькiсть днiв щорiчної основної вiдпустки, за якi слiд виплатити компенсацiю, розраховується виходячи з фактичної належної йому тривалостi щорiчної вiдпустки, яка визначається пропорцiйно до вiдпрацьованого ним часу.

Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кiлькостi днiв щорiчної вiдпустки, немає. Ураховуючи те, що вiдповiдно до ч. 1 ст. 5 Закону тривалiсть вiдпусток незалежно вiд режимiв та графiкiв роботи розраховується в календарних днях, пiд час пiдрахунку днiв щорiчної вiдпустки пропорцiйно до вiдпрацьованого часу доцiльно скористатися механiзмом нарахування оплати днiв вiдпустки, закладеним у постановi Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.02.95 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробiтної плати», тобто прив'язку розрахунку днiв вiдпустки робити до календарних днiв робочого року, в якому працював працiвник.

Якщо у працiвника щорiчна основна вiдпустка становить 56 календарних днiв, робочий рiк, за який надається вiдпустка, починається з 12 вересня 2016 р. i закiнчується датою звiльнення з роботи - 15 вересня 2016 р. У такому разi працiвник вiдпрацював чотири календарних днi.

Тобто тривалiсть днiв щорiчної вiдпустки пропорцiйно до вiдпрацьованого часу можна розрахувати так.

Визначається кiлькiсть днiв щорiчної основної вiдпустки, якi припадають на один календарний день, без урахування святкових i неробочих днiв у цiлому за рiк - 56 к. д. вiдпустки : (366 - 11) = 0,1577 к. д.

Одержаний результат множать на кiлькiсть календарних днiв без урахування святкових i неробочих днiв, вiдпрацьованих працiвником у робочому перiодi з 12 до 15 вересня 2016 р. включно - 0,1577 к. д. х 4 к. д. = 0,6308 к. д.

У наведеному прикладi на момент звiльнення працiвник мав право на один (з урахуванням математичних правил заокруглення) календарний день щорiчної основної вiдг пустки. Якщо в розрахунку виходить, наприклад, 0,5 i бiльше десятих, це число заокруглюється до бiльшого цiлого числа, тобто до одного календарного дня.

Також не буде помилкою застосування формули, де 5,6 - тривалiсть щорiчної основної вiдпустки за вiдпрацьованi мiсяцi, для працiвникiв, якi пропрацювали менш як 10 мiсяцiв в календарних днях; 30 - кiлькiсть календарних днiв у мiсяцi, в якому працiвник звiльняється (пропрацював неповний мiсяць); 4 - кiлькiсть календарних днiв без урахування святкових i неробочих днiв, вiдпрацьованих працiвником у мiсяцi, в якому вiн звiльняється.

Отже: 5,6 : 30 х 4 = 0,7, що дорiвнює одному календарному дню з урахуванням математичних правил заокруглення.

Вiталiна КОРКУШКО, завiдувач сектору;
Олена УСЕНКО, головний спецiалiст

"Праця i зарплата" N 9 (1021), 1 березня 2017 р.

 

№ 38

РОЗРАХУНОК ДЕКРЕТНИХ: якщо СР ЗПЛ фактична (або оклад) нижче СР ЗПЛ від МІНЗПЛ, застосовуємо останнє

20.03.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦIЯ ФОНДУ СОЦIАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТI

ЛИСТ
22.02.2017 N 2.4-17-328

Київському мiському вiддiленню Фонду
соцiального страхування з тимчасової
втрати працездатностi
Виконавчим дирекцiям вiддiлень
Фонду соцiального страхування
з тимчасової втрати працездатностi

Щодо реалiзацiї норми статтi 26 Закону України
"Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування"
вiд 23.09.99 N 1105 при наданнi допомоги по вагiтностi та пологах

Виконавча дирекцiя Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi розглянула ваше звернення з питання реалiзацiї норми статтi 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування" вiд 23.09.99 N 1105 (далi - Закон) при наданнi допомоги по вагiтностi та пологах та повiдомляє.

Вiдповiдно до Закону допомога по вагiтностi та пологах надається застрахованiй особi у формi матерiального забезпечення, яке компенсує втрату заробiтної плати (доходу) за перiод вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами.

Згiдно iз статтею 25 Закону допомога по вагiтностi та пологах застрахованiй особi виплачується за весь перiод вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами, тривалiсть якої становить 70 календарних днiв до пологiв i 56 (у разi ускладнених пологiв або народження двох чи бiльше дiтей - 70) календарних днiв пiсля пологiв. Жiнкам, вiднесеним до 1 - 4 категорiй осiб, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагiтностi та пологах виплачується за 180 календарних днiв зазначеної вiдпустки (90 - до пологiв та 90 - пiсля пологiв). Розмiр зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованiй особi в повному обсязi незалежно вiд кiлькостi днiв вiдпустки, фактично використаних до пологiв.

Частиною першою статтi 26 Закону визначено, що допомога по вагiтностi та пологах надається застрахованiй особi у розмiрi 100 вiдсоткiв середньої заробiтної плати, обчисленої у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України, i не залежить вiд страхового стажу.

В свою чергу, частиною другою статтi 26 Закону передбачено, що сума допомоги по вагiтностi та пологах у розрахунку на мiсяць не повинна перевищувати розмiру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страховi внески до Фонду, та не може бути меншою, нiж розмiр мiнiмальної заробiтної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Розрахунок середньої заробiтної плати здiйснюється вiдповiдно до норм Порядку обчислення середньої заробiтної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соцiальним страхуванням, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26.09.2001 N 1266 (далi - Порядок), яким передбачено єдиний механiзм обчислення суми допомоги.

Так, вiдповiдно до пункту 2 Порядку сума страхових виплат застрахованiй особi за рахунок коштiв роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмiр якої встановлюється у вiдсотках середньоденної заробiтної плати залежно вiд страхового стажу, якщо його наявнiсть передбачена законодавством, на кiлькiсть календарних днiв, що пiдлягають оплатi.

Пунктом 3 Порядку визначено, що середньоденна заробiтна плата обчислюється шляхом дiлення нарахованої за розрахунковий перiод (12 календарних мiсяцiв) заробiтної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування та/або страховi внески на вiдповiднi види загальнообов'язкового державного соцiального страхування, на кiлькiсть календарних днiв перебування у трудових вiдносинах у розрахунковому перiодi без урахування календарних днiв, не вiдпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатнiсть, вiдпустка у зв'язку з вагiтнiстю та пологами, вiдпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку та шестирiчного вiку за медичним висновком, вiдпустка без збереження заробiтної плати.

Враховуючи вищевикладене, виконавча дирекцiя Фонду вважає, що реалiзацiя положень статтi 26 Закону повинна здiйснюватися з урахуванням норм Закону та Порядку, а саме, сума допомоги по вагiтностi та пологах повинна розраховуватися наступним чином:

1. Розраховується середньоденна заробiтна плата, виходячи з фактичних виплат;

2. Порiвнюється фактична середньоденна заробiтна плата iз середньоденною заробiтною платою, обчисленою з розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленого у мiсяцi настання страхового випадку (мiнiмальна заробiтна плата / на 30,44 - середньомiсячну кiлькiсть календарних днiв);

3. У разi перевищення середньоденної заробiтної плати, розрахованої iз мiнiмальної заробiтної плати, над фактичною середньоденною заробiтною платою, подальший розрахунок страхової виплати (допомоги по вагiтностi та пологах) здiйснювати iз середньоденної, обчисленої iз мiнiмальної заробiтної плати.

Заступник Голови комiсiї Т. О. Блажинська

 

№ 37

ЛІКАРНЯНИЙ за минулий місяць і ДОПЛАТА ЄСВ за такий місяць: рiзницю мiж МІНЗПЛ та нарахованою ЗПЛ у випадку перехiдних лiкарняних зазначаємо окремим рядком з кодом «29» і типом «13»

20.03.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

 

ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ
02.02.2017 N 1925/6/99-99-13-02-01-15

Щодо вiдображення сум додаткової бази єдиного
внеску за попереднi мiсяцi у Звiтi з ЄСВ

Державна фiскальна служба України розглянула звернення щодо застосування норм частини 5 статтi 8 Закону України вiд 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збiр та облiк єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування" (далi - Закон N 2464) i повiдомляє таке.

Вiдносини, що виникають пiд час провадження дiяльностi, пов'язаної зi збором та веденням облiку єдиного внеску, регулюються виключно Законом N 2464.

Статтею 4 Закону N 2464 визначено вичерпний перелiк платникiв єдиного внеску.

Порядок нарахування, обчислення i сплати єдиного внеску визначено статтями 7 - 9 роздiлу III Закону N 2464.

Для працiвника (за основним мiсцем роботи), який вiдпрацював частину мiсяця, а iншу частину перебував на лiкарняному, якщо загальна сума нарахованого доходу (сума заробiтної плати за вiдпрацьований час та лiкарняного) не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який нараховується заробiтна плата (дохiд), сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який нараховується заробiтна плата (дохiд), та ставки єдиного внеску (стаття 8 Закону N 2464), тобто виникає необхiднiсть донарахування до мiнiмальної заробiтної плати.

Для працiвника (за основним мiсцем роботи), у якого початок та закiнчення лiкарняного припадають на рiзнi мiсяцi, єдиний внесок, у мiсяцi початку лiкарняного, нараховується за фактично вiдпрацьований час, оскiльки загальна сума доходу ще не є вiдомою (сума лiкарняних буде визначена пiсля надання листка непрацездатностi).

Якщо пiсля надання листка непрацездатностi пiсля розподiлу лiкарняного (суми допомоги з тимчасової непрацездатностi вiдносяться до того мiсяця, за який вони нарахованi) загальний дохiд за мiсяць становить менше мiнiмального розмiру, питання необхiдностi донарахування сум єдиного внеску має розглядатись одночасно з нарахуванням сум допомоги з тимчасової втрати працездатностi.

Зазначенi донарахування необхiдно вiдобразити у Звiтi про суми нарахованої заробiтної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсацiї) застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування до органiв доходiв i зборiв згiдно з додатком 4 (далi - Звiт).

Загальнi правила формування та подання звiту з єдиного внеску встановлено роздiлом II Порядку формування та подання страхувальниками звiту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування, затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 14.04.2015 р. N 435 (далi - Порядок).

Обчислення єдиного внеску здiйснюється на пiдставi бухгалтерських та iнших документiв, вiдповiдно до яких провадиться нарахування (обчислення) або якi пiдтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на якi вiдповiдно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга статтi 9 Закону N 2464).

Отже, нарахування лiкарняних вiдображаються у Звiтi за мiсяць, у якому проведено таке нарахування.

Таблиця 6 Звiту призначена для формування страхувальником у розрiзi кожної застрахованої особи вiдомостей про суми нарахованої їй заробiтної плати (доходу) у звiтному мiсяцi.

У таблицi 6 Звiту передбачено реквiзит 10 "Тип нарахувань", у якому зазначається код типу нарахувань "13" (сума рiзницi мiж розмiром мiнiмальної заробiтної плати (доходу) та фактично нарахованою заробiтною платою (доходом) за звiтний мiсяць).

Код типу нарахування "13" застосовується для сум рiзницi мiж розмiром мiнiмальної заробiтної плати та фактично нарахованою заробiтною платою (доходом), якi здiйсненi в поточному звiтному мiсяцi, у тому числi - за попереднi, якщо сума заробiтної плати менша нiж розмiр мiнiмальної заробiтної плати, установленої законом за мiсяць, за який нараховується заробiтна плата.

Суму рiзницi мiж розмiром мiнiмальної заробiтної плати та фактично нарахованою заробiтною платою (доходом) у випадку перехiдних лiкарняних зазначаємо в реквiзитi "19" окремим рядком, код категорiї застрахованої особи - "29", код типу нарахувань - "13".

У випадку перехiдних лiкарняних тип нарахувань "2" не застосовується, оскiльки нарахування за фактично вiдпрацьований час, коли загальна сума доходу ще не є вiдомою (сума лiкарняних буде визначена пiсля надання листка непрацездатностi), не можна розцiнювати як несвоєчасне нарахування додаткової бази єдиного внеску.

В. о. заступника Голови М. Продан

 

№ 36

Прийняття на роботу ОДИНОКИХ МАТЕРІВ

20.03.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент

ПИТАННЯ: Чи встановленi на законодавчому рiвнi гарантiї для одиноких матерiв пiд час прийняття їх на роботу?

На яких пiдставах укладається трудовий договiр з одинокою матiр'ю?

Чи має право одинока матiр оскаржити вiдмову в прийняттi на роботу?

ВIДПОВIДЬ: Законодавство про працю передбачає низку гарантiй для одиноких матерiв, зокрема гарантiй пiд час прийняття їх на роботу.

Згiдно з п. 9 постанови пленуму Верховного Суду України вiд 06.11.92 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорiв» одинокою матiр'ю вважається жiнка, яка не перебуває в шлюбi й у свiдоцтвi про народження дитини якої вiдсутнiй запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказiвкою матерi; вдова; iнша жiнка, яка виховує i утримує дитину сама.

КЗпП (ч. 1 ст. 184) встановлено заборону щодо вiдмови жiнкам у прийняттi на роботу, а також щодо зниження їм заробiтної плати з мотивiв, пов'язаних з вагiтнiстю або наявнiстю дiтей вiком до трьох рокiв, а одиноким матерям - за наявнiстю дитини вiком до 14 рокiв або дитини-iнвалiда.

У разi вiдмови в прийняттi на роботу таких жiнок власник або уповноважений ним орган зобов'язаний повiдомляти їм причини вiдмови в письмовiй формi.

Трудовий договiр з одинокою матiр'ю за наявностi дитини вiком до 14 рокiв або дитини-iнвалiда укладається на загальних пiдставах.

Вiдмову в прийняттi на роботу може бути оскаржено в судовому порядку.

Вiдповiдно до п. 3 ч. 2 ст. 232 КЗпП спори про вiдмову в прийняттi на роботу жiнок, якi мають дитину-iнвалiда, а також одиноких матерiв (батькiв) - за наявностi дитини до 14 рокiв, розглядаються безпосередньо в районних, районних у мiстi, мiських чи мiськрайонних судах.

Також на таку категорiю жiнок поширюються гарантiї в разi скорочення працiвникiв на пiдприємствi, установi, органiзацiї.

Так, вiдповiдно до ч. 3 ст. 184 КЗпП звiльнення одиноких матерiв, якi мають дитину вiком до 14 рокiв або дитину-iнвалiда, з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крiм випадкiв повної лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї, коли допускається звiльнення з обов'язковим працевлаштуванням. Таких жiнок обов'язково працевлаштовують також у випадках їхнього звiльнення пiсля закiнчення строкового трудового договору. На перiод працевлаштування за ними зберiгається середня заробiтна плата, але не бiльш як три мiсяцi з дня закiнчення строкового трудового договору.

Головний спецiалiст,
Iгор БИЦЬ

"Праця i зарплата" N 9 (1021), 1 березня 2017 р.

 

№ 35

ВИПРАВЛЕННЯ В ТРУДОВІЙ КНИЖЦІ: хто виправляє, як бути з пропущеними записами, про закреслення записів

20.03.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент

Виправлення помилки в трудовiй книжцi

ПИТАННЯ: У трудовiй книжцi було зроблено помилку (неправильний запис про роботу). Хто виправляє такi записи i на базi яких документiв?

Чи допускається закреслення ранiше внесених неточних або неправильних записiв?

Як бути, якщо запис про звiльнення згодом визнано недiйсним?

Чи можна внести до трудової книжки пропущений запис?

ВIДПОВIДЬ: За пунктом 2.6 Iнструкцiї про порядок ведення трудових книжок працiвникiв, затвердженої наказом Мiнпрацi, Мiн'юсту, Мiнсоцзахисту України вiд 29.07.93 р. № 58 (зi змiнами), зареєстрованим у Мiн'юстi України 17.08.93 р. за № 110 (далi - Iнструкцiя), в разi виявлення неправильного або неточного запису вiдомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено вiдповiдний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим мiсцем роботи зобов'язаний надати працiвниковi в цьому потрiбну допомогу.

Згiдно з п. 2.9 Iнструкцiї виправленi вiдомостi про роботу, переведення на iншу роботу, нагородження та заохочення тощо мають повнiстю вiдповiдати оригiналу наказу або розпорядження.

У разi втрати наказу чи розпорядження або невiдповiдностi їх фактично виконуванiй роботi виправлення вiдомостей про роботу провадяться на основi iнших документiв, що пiдтверджують виконання робiт, не зазначених у трудовiй книжцi.

Показання свiдкiв не можуть бути пiдставою для виправлення занесених ранiше записiв.

Пункт 2.10 Iнструкцiї визначає порядок виправлення неправильних або неточних записiв, унесених до трудової книжки.

Так, у роздiлах «Вiдомостi про роботу», «Вiдомостi про нагородження», «Вiдомостi про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення ранiше внесених неточних або неправильних записiв не допускається.

За потреби змiни запису, наприклад, вiдомостей про роботу пiсля зазначення вiдповiдного порядкового номера, дати внесення запису в графi 3 пишеться: «Запис за № таким-то недiйсний. Прийнятий за такою то професiєю (посадою)» й у графi 4 повторюються дата i номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

У такому самому порядку визнається недiйсним запис про звiльнення i переведення на iншу постiйну роботу в разi незаконного звiльнення або переведення, встановленого органом, який розглядає трудовi спори, i поновлення на попереднiй роботi або змiни формулювання причини звiльнення. Наприклад, пишеться: «Запис за № таким-то є недiйсним, поновлений на попереднiй роботi». У разi змiни формулювання причини звiльнення пишеться: «Запис за № таким-то є недiйсним, звiльнений...» i зазначається нове формулювання.

У графi 4 в такому разi робиться посилання на наказ про поновлення на роботi або змiну формулювання причини звiльнення.

За наявностi в трудовiй книжцi запису про звiльнення або переведення на iншу роботу, надалi визнаного недiйсним, на прохання працiвника видається «Дублiкат» трудової книжки без внесення до нього запису, визнаного недiйсним.

Iнструкцiєю не передбачено положення щодо внесення пропущеного запису до трудової книжки.

Крiм того, за пунктом 3 Порядку пiдтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсiй за вiдсутностi трудової книжки або вiдповiдних записiв унiй, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.08.93 р. № 637, у разi вiдсутностi трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовiй книжцi вiдсутнi потрiбнi записи або мiстяться неправильнi чи неточнi записи про перiоди роботи, для пiдтвердження трудового стажу приймаються данi, наявнi в реєстрi застрахованих осiб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соцiального страхування, довiдки, виписки iз наказiв, особовi рахунки i вiдомостi на видачу заробiтної плати, посвiдчення, характеристики, письмовi трудовi договори й угоди з вiдмiтками про їхнє виконання та iншi документи, якi мiстять вiдомостi про перiоди роботи.

Головний спецiалiст,
Iгор БИЦЬ

"Праця i зарплата" N 7 (1019), 15 лютого 2017 р.

 

 

№ 34

МІНІМАЛЬНА НОРМА ДОБОВИХ закріплена трудовим законодавством і не може бути меншою за розміри, визначені у Постанові КМУ № 98!

13.03.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 21.12.2016 р. № 1732/0/101-16/28

Про розмір добових

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув звернення та повідомляє.

Відповідно до статті 121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку з службовими відрядженнями.

Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

Підприємства згідно із статтею 15 Закону України "Про оплату праці" самостійно встановлюють в колективному договорі форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.

Граничні норми добових витрат в межах України для підприємств госпрозрахункової сфери відповідно до абзацу 4 підпункту 170.9.1 Податкового кодексу України встановлено в розмірі не більше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, щодо встановлення гарантій і компенсацій (у тому числі при направленні працівників у службові відрядження).

Розмір добових для підприємств, установ і організацій, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначений додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. N 98, і для відряджень у межах України становить 30 гривень.

Положення Інструкції, які є обов'язковими для підприємств, установ і організацій, які повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів, наведені у відповідність до підпункту 170.9.1 Податкового кодексу України та набрали чинності з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про оплату праці" гарантії і компенсації працівникам у разі службових відряджень є мінімальними державними гарантіями.

З огляду на зазначене, на нашу думку, розмір добових не може бути нижче встановленого вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України.

У той же час повідомляємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, роз'яснювальний та рекомендаційний характер.

Директор Департаменту

О. Товстенко

 

 

№ 33

Складні питання корегування середнього заробітку при ДВОХмісячному розрахунковому періоді

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант

13.03.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

Відповідно до п. 10 Постанови КМУ № 100 в разi пiдвищення тарифних ставок i посадових окладiв вiдповiдно до актiв законодавства, а також за рiшеннями, передбаченими колективними договорами,

Ø  як у розрахунковому перiодi,

Ø  так i в перiодi, впродовж якого за працiвником зберiгається середнiй заробiток,

заробiтна плата, включаючи премiї та iншi виплати, що враховуються для обчислення середньої заробiтної плати, за промiжок часу до пiдвищення коригуються на коефiцiєнт їхнього пiдвищення.

В залежності від виду нарахування (відпускні або дні відрядження, вихідна допомога) буде залежати і розрахунковий період – 12 або 2 місяці, що передують події.

Те, що потрібно проводити корегування середнього заробітку суми відпускних будь-якому роботодавцю (а не тільки бюджетним установам!), бухгалтери вже добре закріпили.

Коефiцiєнт коригування визначається дiленням окладу, установленого працiвниковi пiсля пiдвищення, на оклад, який був у працiвника до пiдвищення.

У попередніх консультаціях, присвячених корегуванню середнього заробітку за дні відпустки, ми надавали аналітичні статті і консультації з прикладами такого корегування.

 

Автор звертає увагу, що корегування середнього заробітку не стосується виплат, які нараховуються відповідно до Постанови КМУ № 1266 – а саме лікарняних і декретних! Саме про це останнім часом часто запитують бухгалтери.

 

Зрозуміло, що за дні відрядження, служби в армії, донорства, у разі нарахування вихідної допомоги тощо, де розрахунковий період для визначення середнього заробітку становить останні 2 місяці, корегування середнього заробітку також треба проводити. Але коли саме це відбувається і чому не завжди треба проводити таке корегування, автор пояснить на прикладах далі.

 

ПРИКЛАД 1. Підприємство підвищувало посадові оклади працівникам у січні 2017 року.

У травні працівник відбуває у відрядження.

Нараховуючи зарплату за дні відрядження, необхідно виконати умови, зазначені у ст. 121 КЗпП, а саме здійснити оплати днів відрядження за денним заробітком, але не нижче середнього. Тобто бухгалтеру треба визначити і денний, і середній заробітки, порівняти їх і обрати для оплати найбільший.

Для того щоб розрахувати середній заробіток, визначаємо розрахунковий період – це останні 2 місяці – березень і квітень. В цих місяцях підвищення посадового окладу НЕ відбувалось, отже розрахунок середнього заробітку здійснюється БЕЗ коефіцієнту підвищення.

 

ПРИКЛАД 2. Підприємство підвищувало посадові оклади працівникам у травні 2017 року. У червні працівник відбуває у відрядження.

Треба визначити денний і середній заробітки, порівняти їх і обрати для оплати найбільший.

Для того щоб розрахувати середній заробіток, визначаємо розрахунковий період – це останні 2 місяці – квітень і травень. Підвищення посадового окладу відбувалось у травні, отже слiд провести коригування заробiтної плати за квітень, а за травеньвзяти до розрахунку нараховану заробiтну плату згiдно з розрахунковою вiдомiстю.

 

ПРИКЛАД 3. Мобілізованому працівнику нараховується середня зарплата. У березні 2017 р. на підприємстві відбулось підвищення посадових окладів.

У випадках, коли пiдвищення окладу вiдбулось у перiодi, протягом якого за працiвником зберiгався середнiй заробiток – а це стосується і мобiлiзованих працiвників, - за цим заробiтком здiйснюються нарахування тiльки в частинi, що стосується днiв збереження середньої заробiтної плати з дня пiдвищення тарифних ставок (окладiв).

Тобто середня зарплата буде збільшена тільки з поточного місяця, попередні місяці виплаченої середньої зарплати корегуватися не будуть!

 

ПРИКЛАД 4. Працівника у травні 2017 р. звільнено за скороченням з виплатою вихідної допомоги. У цьому ж місяці – травні – на підприємстві відбувається підвищення посадових окладів.

Зверніть увагу, ВИХІДНА ДОПОМОГА – ЦЕ ВИПЛАТА, яка проводиться у розмірі середньої заробітної плати, а НЕ Є ЗБЕРЕЖЕННЯМ СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ (як у попередніх прикладах)!

І хоча сума вихідної допомоги визначається із середнього заробітку за останні два місяці (березень і квітень), - в цих місяцях розрахункового періоду не було підвищення окладу, - проводити коригування заробiтної плати для обчислення середнього заробітку НЕ ПОТРІБНО, оскiльки пiдвищення окладiв вiдбулось не в розрахунковому перiодi, а в мiсяцi, в якому надається вихідна допомога.

 

ПРИКЛАД 5. Працівника у червні 2017 р. звільнено за скороченням з виплатою вихідної допомоги. У травні на підприємстві було підвищення посадових окладів.

І в цьому прикладі вихідна допомога не є виплатою за період збереження середнього заробітку (як наприклад відпускні, відрядження, служба тощо).

Але для визначення суми вихідної допомоги використовується розрахунковий період останні два місяці (квітень і травень), - в якому відбулось підвищення окладів! У такому разi слiд провести коригування заробiтної плати за квітень, а за травеньвзяти до розрахунку нараховану заробiтну плату згiдно з розрахунковою вiдомiстю.

 

 

№ 32

13 травня – РОБОЧА СУБОТА.

Готуйте вчасно НАКАЗ ПРО ПЕРЕНЕСЕННЯ робочих днів!

13.03.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
вiд 16 листопада 2016 р. N 850-р
Київ

Про перенесення робочих днiв у 2017 роцi

З метою створення сприятливих умов для святкування 9 травня - Дня перемоги над нацизмом у Другiй свiтовiй вiйнi (Дня перемоги) та 24 серпня - Дня незалежностi України, а також забезпечення рацiонального використання робочого часу рекомендувати керiвникам пiдприємств, установ та органiзацiй (за винятком органiв Пенсiйного фонду України, Українського державного пiдприємства поштового зв’язку "Укрпошта", Державної казначейської служби та банкiвських установ) перенести у порядку i на умовах, визначених законодавством, у 2017 роцi для працiвникiв, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихiдними днями, робочi днi з:

понедiлка 8 травня - на суботу 13 травня;

п’ятницi 25 серпня - на суботу 19 серпня.

Спецiальний режим роботи банкiв та їх установ у зазначенi днi визначає Нацiональний банк.

Прем’єр-мiнiстр України В. ГРОЙСМАН

 

Корисна інформація

ІНВАЛІД ПОДАЄ пiд час працевлаштування ДОВІДКУ про групи iнвалiдностi та ІНДИВІДУАЛЬНУ РЕАБІЛІТАЦІЙНУ ПРОГРАМУ

27.03.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦI
Департаменту з питань працi
Вiддiл з питань зайнятостi

Що має знати роботодавець про дотримання
нормативу робочих мiсць для працевлаштування iнвалiдiв

Суб'єктами соцiально-правового захисту є всi громадяни України. Водночас з огляду на норми нацiонального законодавства можна говорити про iснування особливого соцiально-правового захисту, спрямованого на певну категорiю громадян, якi, зважаючи на стан здоров'я, потребують особливої уваги з боку держави - осiб з обмеженими фiзичними чи розумовими здiбностями. Так, вiдповiдно до вимог ст. 2 Закону України вiд 21.03.91 р. № 875-ХII «Про основи соцiальної захищеностi iнвалiдiв в Українi» (далi - Закон) iнвалiдом є особа зi стiйким розладом функцiй органiзму, зумовленим захворюванням, наслiдками травм або вродженими дефектами, що призводять до обмеження життєдiяльностi та потреби соцiальної допомоги i захисту.

Працевлаштування iнвалiдiв є основним напрямом їхнього соцiально-правового захисту. Iнвалiднiсть визначається експертним обстеженням в органах медико-соцiальної експертизи МОЗ України. Види та розмiри потрiбного соцiального захисту iнвалiда надаються у виглядi iндивiдуальної програми медичної, соцiально-трудової реабiлiтацiї та адаптацiї, яка є обов'язковою до виконання державними органами, пiдприємствами, установами та органiзацiями. Iншими словами, кожен iнвалiд повинен мати документи, що пiдтверджують його статус, а саме:

- довiдку про присвоєння групи iнвалiдностi;

- iндивiдуальну реабiлiтацiйну програму.

Цi документи iнвалiд має подати роботодавцю пiд час працевлаштування, оскiльки вони є пiдставою для надання йому пiльг.

З метою реального гарантування працевлаштування iнвалiдiв у ринкових умовах та згiдно з ч. 1 ст. 19 Закону для пiдприємств, установ, органiзацiй, у тому числi пiдприємств, органiзацiй, громадських органiзацiй iнвалiдiв, фiзичних осiб, якi використовують найману працю, установлюється норматив робочих мiсць для працевлаштування iнвалiдiв у розмiрi 4% середньооблiкової чисельностi штатних працiвникiв облiкового складу за рiк, а якщо працює вiд восьми до 25 осiб - одне робоче мiсце.

Робоче мiсце iнвалiда має вiдповiдати його iндивiдуальним функцiональним можливостям, обумовленим iнвалiднiстю. Так, ч. 2 ст. 17 Закону передбачено, що пiдприємства, установи й органiзацiї за рахунок коштiв фонду спецiального захисту iнвалiдiв або за рiшенням мiсцевої ради за рахунок власних коштiв за потреби створюють спецiальнi робочi мiсця для працевлаштування iнвалiдiв, адаптуючи для цього основне i додаткове обладнання, технiчне оснащення i пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей iнвалiда. Робоче мiсце для iнвалiда пiдбирають переважно на пiдприємствi, де настала iнвалiднiсть.

Число робочих мiсць для працевлаштування iнвалiдiв розраховується юридичними й фiзичними особами - пiдприємцями, що використовують найману працю, самостiйно. Порядок розрахунку середньооблiкової чисельностi працiвникiв, потрiбної для визначення кiлькостi робочих мiсць для працевлаштування iнвалiдiв вiдповiдно до нормативу, визначений п. 2 Iнструкцiї зi статистики кiлькостi працiвникiв, затвердженого наказом Державного комiтету статистики України вiд 28.09.2005 р. № 286, зареєстрованим у Мiн'юстi України 30.11.2005 р. за № 1442/11722. Норматив вважається роботодавцем виконаним, якщо iнвалiд реально працевлаштований i таке мiсце роботи для нього є основним.

За частиною 11 ст. 19 Закону норматив робочих мiсць, призначених для працевлаштування iнвалiдiв, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. При цьому слiд зазначити, що законодавство не мiстить застережень щодо врахування працiвникiв, якi працюють на роботах з важкими та шкiдливими умовами працi, пiд час розрахунку середньооблiкової чисельностi штатних працiвникiв облiкового складу за рiк. Якщо iншими законами встановлюються нормативи робочих мiсць, призначених для працевлаштування iнвалiдiв, або порядок їхнього встановлення, вiдмiннi вiд зазначених. Законом, застосовуються положення цього Закону.

Новостворенi роботодавцi i тi, в яких чисельнiсть основних працiвникiв збiльшилася до восьми i бiльше осiб, повиннi зареєструватися у вiддiленнях Фонду соцiального захисту iнвалiдiв до 1 лютого року, що настає за роком створення суб'єкта господарської дiяльностi (для новостворених) або збiльшення чисельностi працiвникiв згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 31.01.2007 р. № 70 «Про реалiзацiю статей 19 i 20 Закону України «Про основи соцiальної захищеностi iнвалiдiв в Українi»». Реєстрацiя є безоплатною. Звiт про зайнятiсть та працевлаштування iнвалiдiв подається щороку до вiддiлення Фонду соцiального захисту iнвалiдiв на паперових носiях до 1 березня року, наступного за звiтним.

Якщо на пiдприємствi середньооблiкова чисельнiсть працiвникiв-iнвалiдiв менша за встановлену нормативом, роботодавцi щороку сплачують Фонду соцiального захисту iнвалiдiв адмiнiстративно-господарськi санкцiї в сумi середньорiчної заробiтної плати на пiдприємствi за кожне робоче мiсце, призначене для працевлаштування iнвалiда i не зайняте iнвалiдом. Якщо працює вiд восьми до 15 осiб, розмiр адмiнiстративно-господарських санкцiй становить половину середньорiчної заробiтної плати на пiдприємствi за кожне робоче мiсце, призначене для працевлаштування iнвалiда i не зайняте iнвалiдом.

Порушення термiнiв сплати адмiнiстративно-господарських санкцiй тягне за собою нарахування пенi. Пеня обчислюється виходячи з 120% рiчних облiкової ставки Нацiонального банку України, чинної на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адмiнiстративно-господарськi санкцiї розраховуються пiдприємством i сплачуються самостiйно до 15 квiтня року, наступного за звiтним.

Сплата санкцiй обов'язкова для всiх пiдприємств, незалежно вiд галузi та сфери дiяльностi (у тому числi суб'єктiв малого пiдприємництва, що обрали спрощену систему оподаткування), за винятком

ü  представництв iноземних компанiй;

ü  пiдприємств, установ й органiзацiй, що повнiстю утримуються за рахунок коштiв державного або мiсцевого бюджетiв;

ü  неприбуткових органiзацiй.

Адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за недотримання нормативу робочих мiсць для працевлаштування iнвалiдiв несуть виключно посадовi особи (керiвники) пiдприємств, установ та органiзацiй. Зокрема, ч. 2 ст. 188-1 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення прямо встановлено адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за невиконання нормативу для працевлаштування iнвалiдiв, а також неподання Фонду соцiального захисту iнвалiдiв звiту про зайнятiсть та працевлаштування iнвалiдiв, за що передбачено штраф вiд 10 до 20 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян (170 - 340 грн).

Згiдно зi статтею 218 Господарського кодексу України господарсько-правова вiдповiдальнiсть настає в тому разi, якщо суб'єкт господарювання не доведе, що ним було вжито всiх заходiв, що залежать вiд нього, для недопущення правопорушення. Так, якщо роботодавець упродовж звiтного року належним чином iнформував центр зайнятостi про наявнiсть вiльних робочих мiсць на пiдприємствi, регулярно подавав звiти про наявнiсть вакансiй, звертався до Фонду соцiального захисту iнвалiдiв для направлення йому кадрiв, можна стверджувати, що вiн ужив усiх заходiв для недопущення господарського правопорушення.

Отже, вiдсутнi пiдстави для застосування до такого роботодавця адмiнiстративно-господарських санкцiй за нестворення робочих мiсць для iнвалiдiв (див. ухвалу ВАСУ вiд 29.07.2010 р. у справi № К-11348/10). Водночас роботодавець повинен пам'ятати, що людина є найвищою соцiальною цiннiстю у суспiльствi i реально працевлаштований iнвалiд позбавляється соцiальної iзоляцiї, дефiциту спiлкування та стану зубожiння.

Начальник вiддiлу,
Свiтлана СТАСЮК

"Праця i зарплата" N 10 (1022), 15 березня 2017 р.

 




РОЗРАХУНОК ДНІВ НЕВИКОРИСТАНОЇ ВІДПУСТКИ, якщо працівник відпрацював менше місяця

27.03.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

ПИТАННЯ 1: У загальноосвiтньому навчальному закладi вчитель пропрацював 12-15 вересня 2016 р. i був звiльнений.

Як розрахувати кiлькiсть календарних днiв щорiчної основної вiдпустки, що пiдлягає компенсацiї пiд час звiльнення працiвника?

ВIДПОВIДЬ 1: За частиною 6 ст. 6 Закону України «Про вiдпустки» (далi - Закон) керiвним працiвникам навчальних закладiв та установ освiти, навчальних (педагогiчних) частин (пiдроздiлiв) iнших установ i закладiв, педагогiчним, науково-педагогiчним працiвникам та науковим працiвникам надається щорiчна основна вiдпустка тривалiстю до 56 календарних днiв у порядку, затверджуваному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Порядок надання щорiчної основної вiдпустки тривалiстю до 56 календарних днiв керiвним працiвникам навчальних закладiв та установ освiти, навчальних (педагогiчних) частин (пiдроздiлiв) iнших установ i закладiв, педагогiчним, науково-педагогiчним працiвникам та науковим працiвникам затверджений постановою Кабiнету IМiнiстрiв України вiд 14.04.97 р. № 346 (далi - Порядок). За пунктом 6 Порядку в разi звiльнення керiвних, педагогiчних, наукових i науково-педагогiчних працiвникiв навчальних закладiв та навчальних (педагогiчних) частин (пiдроздiлiв) iнших установ i закладiв, якi до звiльнення пропрацювали не менш як 10 мiсяцiв, грошова компенсацiя виплачується за не використанi ними днi щорiчної основної вiдпустки з розрахунку повної її тривалостi, а особам, якi до звiльнення пропрацювали менш як 10 мiсяцiв. - пропорцiйно до вiдпрацьованого ними часу (з розрахунку тривалостi щорiчної основної вiдпустки за кожний вiдпрацьований мiсяць - 5,6; 4,2 i 2,8 календарних дня за тривалостi щорiчної основної вiдпустки вiдповiдно 56, 42 i 28 календарних днiв).

Статтею 24 Закону України передбачено, що в разi звiльнення працiвника йому виплачується грошова компенсацiя за всi не використанi ним днi щорiчної вiдпустки, а також додаткової вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей.

Якщо педагогiчний працiвник пропрацював менш як один мiсяць, кiлькiсть днiв щорiчної основної вiдпустки, за якi слiд виплатити компенсацiю, розраховується виходячи з фактичної належної йому тривалостi щорiчної вiдпустки, яка визначається пропорцiйно до вiдпрацьованого ним часу.

Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кiлькостi днiв щорiчної вiдпустки, немає. Ураховуючи те, що вiдповiдно до ч. 1 ст. 5 Закону тривалiсть вiдпусток незалежно вiд режимiв та графiкiв роботи розраховується в календарних днях, пiд час пiдрахунку днiв щорiчної вiдпустки пропорцiйно до вiдпрацьованого часу доцiльно скористатися механiзмом нарахування оплати днiв вiдпустки, закладеним у постановi Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.02.95 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробiтної плати», тобто прив'язку розрахунку днiв вiдпустки робити до календарних днiв робочого року, в якому працював працiвник.

Якщо у працiвника щорiчна основна вiдпустка становить 56 календарних днiв, робочий рiк, за який надається вiдпустка, починається з 12 вересня 2016 р. i закiнчується датою звiльнення з роботи - 15 вересня 2016 р. У такому разi працiвник вiдпрацював чотири календарних днi.

Тобто тривалiсть днiв щорiчної вiдпустки пропорцiйно до вiдпрацьованого часу можна розрахувати так.

Визначається кiлькiсть днiв щорiчної основної вiдпустки, якi припадають на один календарний день, без урахування святкових i неробочих днiв у цiлому за рiк - 56 к. д. вiдпустки : (366 - 11) = 0,1577 к. д.

Одержаний результат множать на кiлькiсть календарних днiв без урахування святкових i неробочих днiв, вiдпрацьованих працiвником у робочому перiодi з 12 до 15 вересня 2016 р. включно - 0,1577 к. д. х 4 к. д. = 0,6308 к. д.

У наведеному прикладi на момент звiльнення працiвник мав право на один (з урахуванням математичних правил заокруглення) календарний день щорiчної основної вiдг пустки. Якщо в розрахунку виходить, наприклад, 0,5 i бiльше десятих, це число заокруглюється до бiльшого цiлого числа, тобто до одного календарного дня.

Також не буде помилкою застосування формули, де 5,6 - тривалiсть щорiчної основної вiдпустки за вiдпрацьованi мiсяцi, для працiвникiв, якi пропрацювали менш як 10 мiсяцiв в календарних днях; 30 - кiлькiсть календарних днiв у мiсяцi, в якому працiвник звiльняється (пропрацював неповний мiсяць); 4 - кiлькiсть календарних днiв без урахування святкових i неробочих днiв, вiдпрацьованих працiвником у мiсяцi, в якому вiн звiльняється.

Отже: 5,6 : 30 х 4 = 0,7, що дорiвнює одному календарному дню з урахуванням математичних правил заокруглення.

Вiталiна КОРКУШКО, завiдувач сектору;
Олена УСЕНКО, головний спецiалiст

"Праця i зарплата" N 9 (1021), 1 березня 2017 р.

 




РОЗРАХУНОК ДЕКРЕТНИХ: якщо СР ЗПЛ фактична (або оклад) нижче СР ЗПЛ від МІНЗПЛ, застосовуємо останнє

20.03.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦIЯ ФОНДУ СОЦIАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТI

ЛИСТ
22.02.2017 N 2.4-17-328

Київському мiському вiддiленню Фонду
соцiального страхування з тимчасової
втрати працездатностi
Виконавчим дирекцiям вiддiлень
Фонду соцiального страхування
з тимчасової втрати працездатностi

Щодо реалiзацiї норми статтi 26 Закону України
"Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування"
вiд 23.09.99 N 1105 при наданнi допомоги по вагiтностi та пологах

Виконавча дирекцiя Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi розглянула ваше звернення з питання реалiзацiї норми статтi 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування" вiд 23.09.99 N 1105 (далi - Закон) при наданнi допомоги по вагiтностi та пологах та повiдомляє.

Вiдповiдно до Закону допомога по вагiтностi та пологах надається застрахованiй особi у формi матерiального забезпечення, яке компенсує втрату заробiтної плати (доходу) за перiод вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами.

Згiдно iз статтею 25 Закону допомога по вагiтностi та пологах застрахованiй особi виплачується за весь перiод вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами, тривалiсть якої становить 70 календарних днiв до пологiв i 56 (у разi ускладнених пологiв або народження двох чи бiльше дiтей - 70) календарних днiв пiсля пологiв. Жiнкам, вiднесеним до 1 - 4 категорiй осiб, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагiтностi та пологах виплачується за 180 календарних днiв зазначеної вiдпустки (90 - до пологiв та 90 - пiсля пологiв). Розмiр зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованiй особi в повному обсязi незалежно вiд кiлькостi днiв вiдпустки, фактично використаних до пологiв.

Частиною першою статтi 26 Закону визначено, що допомога по вагiтностi та пологах надається застрахованiй особi у розмiрi 100 вiдсоткiв середньої заробiтної плати, обчисленої у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України, i не залежить вiд страхового стажу.

В свою чергу, частиною другою статтi 26 Закону передбачено, що сума допомоги по вагiтностi та пологах у розрахунку на мiсяць не повинна перевищувати розмiру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страховi внески до Фонду, та не може бути меншою, нiж розмiр мiнiмальної заробiтної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Розрахунок середньої заробiтної плати здiйснюється вiдповiдно до норм Порядку обчислення середньої заробiтної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соцiальним страхуванням, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26.09.2001 N 1266 (далi - Порядок), яким передбачено єдиний механiзм обчислення суми допомоги.

Так, вiдповiдно до пункту 2 Порядку сума страхових виплат застрахованiй особi за рахунок коштiв роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмiр якої встановлюється у вiдсотках середньоденної заробiтної плати залежно вiд страхового стажу, якщо його наявнiсть передбачена законодавством, на кiлькiсть календарних днiв, що пiдлягають оплатi.

Пунктом 3 Порядку визначено, що середньоденна заробiтна плата обчислюється шляхом дiлення нарахованої за розрахунковий перiод (12 календарних мiсяцiв) заробiтної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування та/або страховi внески на вiдповiднi види загальнообов'язкового державного соцiального страхування, на кiлькiсть календарних днiв перебування у трудових вiдносинах у розрахунковому перiодi без урахування календарних днiв, не вiдпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатнiсть, вiдпустка у зв'язку з вагiтнiстю та пологами, вiдпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку та шестирiчного вiку за медичним висновком, вiдпустка без збереження заробiтної плати.

Враховуючи вищевикладене, виконавча дирекцiя Фонду вважає, що реалiзацiя положень статтi 26 Закону повинна здiйснюватися з урахуванням норм Закону та Порядку, а саме, сума допомоги по вагiтностi та пологах повинна розраховуватися наступним чином:

1. Розраховується середньоденна заробiтна плата, виходячи з фактичних виплат;

2. Порiвнюється фактична середньоденна заробiтна плата iз середньоденною заробiтною платою, обчисленою з розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленого у мiсяцi настання страхового випадку (мiнiмальна заробiтна плата / на 30,44 - середньомiсячну кiлькiсть календарних днiв);

3. У разi перевищення середньоденної заробiтної плати, розрахованої iз мiнiмальної заробiтної плати, над фактичною середньоденною заробiтною платою, подальший розрахунок страхової виплати (допомоги по вагiтностi та пологах) здiйснювати iз середньоденної, обчисленої iз мiнiмальної заробiтної плати.

Заступник Голови комiсiї Т. О. Блажинська

 




ЛІКАРНЯНИЙ за минулий місяць і ДОПЛАТА ЄСВ за такий місяць: рiзницю мiж МІНЗПЛ та нарахованою ЗПЛ у випадку перехiдних лiкарняних зазначаємо окремим рядком з кодом «29» і типом «13»

20.03.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

 

ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ
02.02.2017 N 1925/6/99-99-13-02-01-15

Щодо вiдображення сум додаткової бази єдиного
внеску за попереднi мiсяцi у Звiтi з ЄСВ

Державна фiскальна служба України розглянула звернення щодо застосування норм частини 5 статтi 8 Закону України вiд 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збiр та облiк єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування" (далi - Закон N 2464) i повiдомляє таке.

Вiдносини, що виникають пiд час провадження дiяльностi, пов'язаної зi збором та веденням облiку єдиного внеску, регулюються виключно Законом N 2464.

Статтею 4 Закону N 2464 визначено вичерпний перелiк платникiв єдиного внеску.

Порядок нарахування, обчислення i сплати єдиного внеску визначено статтями 7 - 9 роздiлу III Закону N 2464.

Для працiвника (за основним мiсцем роботи), який вiдпрацював частину мiсяця, а iншу частину перебував на лiкарняному, якщо загальна сума нарахованого доходу (сума заробiтної плати за вiдпрацьований час та лiкарняного) не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який нараховується заробiтна плата (дохiд), сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який нараховується заробiтна плата (дохiд), та ставки єдиного внеску (стаття 8 Закону N 2464), тобто виникає необхiднiсть донарахування до мiнiмальної заробiтної плати.

Для працiвника (за основним мiсцем роботи), у якого початок та закiнчення лiкарняного припадають на рiзнi мiсяцi, єдиний внесок, у мiсяцi початку лiкарняного, нараховується за фактично вiдпрацьований час, оскiльки загальна сума доходу ще не є вiдомою (сума лiкарняних буде визначена пiсля надання листка непрацездатностi).

Якщо пiсля надання листка непрацездатностi пiсля розподiлу лiкарняного (суми допомоги з тимчасової непрацездатностi вiдносяться до того мiсяця, за який вони нарахованi) загальний дохiд за мiсяць становить менше мiнiмального розмiру, питання необхiдностi донарахування сум єдиного внеску має розглядатись одночасно з нарахуванням сум допомоги з тимчасової втрати працездатностi.

Зазначенi донарахування необхiдно вiдобразити у Звiтi про суми нарахованої заробiтної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсацiї) застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування до органiв доходiв i зборiв згiдно з додатком 4 (далi - Звiт).

Загальнi правила формування та подання звiту з єдиного внеску встановлено роздiлом II Порядку формування та подання страхувальниками звiту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування, затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 14.04.2015 р. N 435 (далi - Порядок).

Обчислення єдиного внеску здiйснюється на пiдставi бухгалтерських та iнших документiв, вiдповiдно до яких провадиться нарахування (обчислення) або якi пiдтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на якi вiдповiдно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга статтi 9 Закону N 2464).

Отже, нарахування лiкарняних вiдображаються у Звiтi за мiсяць, у якому проведено таке нарахування.

Таблиця 6 Звiту призначена для формування страхувальником у розрiзi кожної застрахованої особи вiдомостей про суми нарахованої їй заробiтної плати (доходу) у звiтному мiсяцi.

У таблицi 6 Звiту передбачено реквiзит 10 "Тип нарахувань", у якому зазначається код типу нарахувань "13" (сума рiзницi мiж розмiром мiнiмальної заробiтної плати (доходу) та фактично нарахованою заробiтною платою (доходом) за звiтний мiсяць).

Код типу нарахування "13" застосовується для сум рiзницi мiж розмiром мiнiмальної заробiтної плати та фактично нарахованою заробiтною платою (доходом), якi здiйсненi в поточному звiтному мiсяцi, у тому числi - за попереднi, якщо сума заробiтної плати менша нiж розмiр мiнiмальної заробiтної плати, установленої законом за мiсяць, за який нараховується заробiтна плата.

Суму рiзницi мiж розмiром мiнiмальної заробiтної плати та фактично нарахованою заробiтною платою (доходом) у випадку перехiдних лiкарняних зазначаємо в реквiзитi "19" окремим рядком, код категорiї застрахованої особи - "29", код типу нарахувань - "13".

У випадку перехiдних лiкарняних тип нарахувань "2" не застосовується, оскiльки нарахування за фактично вiдпрацьований час, коли загальна сума доходу ще не є вiдомою (сума лiкарняних буде визначена пiсля надання листка непрацездатностi), не можна розцiнювати як несвоєчасне нарахування додаткової бази єдиного внеску.

В. о. заступника Голови М. Продан

 




Прийняття на роботу ОДИНОКИХ МАТЕРІВ

20.03.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент

ПИТАННЯ: Чи встановленi на законодавчому рiвнi гарантiї для одиноких матерiв пiд час прийняття їх на роботу?

На яких пiдставах укладається трудовий договiр з одинокою матiр'ю?

Чи має право одинока матiр оскаржити вiдмову в прийняттi на роботу?

ВIДПОВIДЬ: Законодавство про працю передбачає низку гарантiй для одиноких матерiв, зокрема гарантiй пiд час прийняття їх на роботу.

Згiдно з п. 9 постанови пленуму Верховного Суду України вiд 06.11.92 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорiв» одинокою матiр'ю вважається жiнка, яка не перебуває в шлюбi й у свiдоцтвi про народження дитини якої вiдсутнiй запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказiвкою матерi; вдова; iнша жiнка, яка виховує i утримує дитину сама.

КЗпП (ч. 1 ст. 184) встановлено заборону щодо вiдмови жiнкам у прийняттi на роботу, а також щодо зниження їм заробiтної плати з мотивiв, пов'язаних з вагiтнiстю або наявнiстю дiтей вiком до трьох рокiв, а одиноким матерям - за наявнiстю дитини вiком до 14 рокiв або дитини-iнвалiда.

У разi вiдмови в прийняттi на роботу таких жiнок власник або уповноважений ним орган зобов'язаний повiдомляти їм причини вiдмови в письмовiй формi.

Трудовий договiр з одинокою матiр'ю за наявностi дитини вiком до 14 рокiв або дитини-iнвалiда укладається на загальних пiдставах.

Вiдмову в прийняттi на роботу може бути оскаржено в судовому порядку.

Вiдповiдно до п. 3 ч. 2 ст. 232 КЗпП спори про вiдмову в прийняттi на роботу жiнок, якi мають дитину-iнвалiда, а також одиноких матерiв (батькiв) - за наявностi дитини до 14 рокiв, розглядаються безпосередньо в районних, районних у мiстi, мiських чи мiськрайонних судах.

Також на таку категорiю жiнок поширюються гарантiї в разi скорочення працiвникiв на пiдприємствi, установi, органiзацiї.

Так, вiдповiдно до ч. 3 ст. 184 КЗпП звiльнення одиноких матерiв, якi мають дитину вiком до 14 рокiв або дитину-iнвалiда, з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крiм випадкiв повної лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї, коли допускається звiльнення з обов'язковим працевлаштуванням. Таких жiнок обов'язково працевлаштовують також у випадках їхнього звiльнення пiсля закiнчення строкового трудового договору. На перiод працевлаштування за ними зберiгається середня заробiтна плата, але не бiльш як три мiсяцi з дня закiнчення строкового трудового договору.

Головний спецiалiст,
Iгор БИЦЬ

"Праця i зарплата" N 9 (1021), 1 березня 2017 р.

 




ВИПРАВЛЕННЯ В ТРУДОВІЙ КНИЖЦІ: хто виправляє, як бути з пропущеними записами, про закреслення записів

20.03.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент

Виправлення помилки в трудовiй книжцi

ПИТАННЯ: У трудовiй книжцi було зроблено помилку (неправильний запис про роботу). Хто виправляє такi записи i на базi яких документiв?

Чи допускається закреслення ранiше внесених неточних або неправильних записiв?

Як бути, якщо запис про звiльнення згодом визнано недiйсним?

Чи можна внести до трудової книжки пропущений запис?

ВIДПОВIДЬ: За пунктом 2.6 Iнструкцiї про порядок ведення трудових книжок працiвникiв, затвердженої наказом Мiнпрацi, Мiн'юсту, Мiнсоцзахисту України вiд 29.07.93 р. № 58 (зi змiнами), зареєстрованим у Мiн'юстi України 17.08.93 р. за № 110 (далi - Iнструкцiя), в разi виявлення неправильного або неточного запису вiдомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено вiдповiдний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим мiсцем роботи зобов'язаний надати працiвниковi в цьому потрiбну допомогу.

Згiдно з п. 2.9 Iнструкцiї виправленi вiдомостi про роботу, переведення на iншу роботу, нагородження та заохочення тощо мають повнiстю вiдповiдати оригiналу наказу або розпорядження.

У разi втрати наказу чи розпорядження або невiдповiдностi їх фактично виконуванiй роботi виправлення вiдомостей про роботу провадяться на основi iнших документiв, що пiдтверджують виконання робiт, не зазначених у трудовiй книжцi.

Показання свiдкiв не можуть бути пiдставою для виправлення занесених ранiше записiв.

Пункт 2.10 Iнструкцiї визначає порядок виправлення неправильних або неточних записiв, унесених до трудової книжки.

Так, у роздiлах «Вiдомостi про роботу», «Вiдомостi про нагородження», «Вiдомостi про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення ранiше внесених неточних або неправильних записiв не допускається.

За потреби змiни запису, наприклад, вiдомостей про роботу пiсля зазначення вiдповiдного порядкового номера, дати внесення запису в графi 3 пишеться: «Запис за № таким-то недiйсний. Прийнятий за такою то професiєю (посадою)» й у графi 4 повторюються дата i номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

У такому самому порядку визнається недiйсним запис про звiльнення i переведення на iншу постiйну роботу в разi незаконного звiльнення або переведення, встановленого органом, який розглядає трудовi спори, i поновлення на попереднiй роботi або змiни формулювання причини звiльнення. Наприклад, пишеться: «Запис за № таким-то є недiйсним, поновлений на попереднiй роботi». У разi змiни формулювання причини звiльнення пишеться: «Запис за № таким-то є недiйсним, звiльнений...» i зазначається нове формулювання.

У графi 4 в такому разi робиться посилання на наказ про поновлення на роботi або змiну формулювання причини звiльнення.

За наявностi в трудовiй книжцi запису про звiльнення або переведення на iншу роботу, надалi визнаного недiйсним, на прохання працiвника видається «Дублiкат» трудової книжки без внесення до нього запису, визнаного недiйсним.

Iнструкцiєю не передбачено положення щодо внесення пропущеного запису до трудової книжки.

Крiм того, за пунктом 3 Порядку пiдтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсiй за вiдсутностi трудової книжки або вiдповiдних записiв унiй, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.08.93 р. № 637, у разi вiдсутностi трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовiй книжцi вiдсутнi потрiбнi записи або мiстяться неправильнi чи неточнi записи про перiоди роботи, для пiдтвердження трудового стажу приймаються данi, наявнi в реєстрi застрахованих осiб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соцiального страхування, довiдки, виписки iз наказiв, особовi рахунки i вiдомостi на видачу заробiтної плати, посвiдчення, характеристики, письмовi трудовi договори й угоди з вiдмiтками про їхнє виконання та iншi документи, якi мiстять вiдомостi про перiоди роботи.

Головний спецiалiст,
Iгор БИЦЬ

"Праця i зарплата" N 7 (1019), 15 лютого 2017 р.

 

 




МІНІМАЛЬНА НОРМА ДОБОВИХ закріплена трудовим законодавством і не може бути меншою за розміри, визначені у Постанові КМУ № 98!

13.03.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 21.12.2016 р. № 1732/0/101-16/28

Про розмір добових

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув звернення та повідомляє.

Відповідно до статті 121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку з службовими відрядженнями.

Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

Підприємства згідно із статтею 15 Закону України "Про оплату праці" самостійно встановлюють в колективному договорі форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.

Граничні норми добових витрат в межах України для підприємств госпрозрахункової сфери відповідно до абзацу 4 підпункту 170.9.1 Податкового кодексу України встановлено в розмірі не більше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, щодо встановлення гарантій і компенсацій (у тому числі при направленні працівників у службові відрядження).

Розмір добових для підприємств, установ і організацій, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначений додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. N 98, і для відряджень у межах України становить 30 гривень.

Положення Інструкції, які є обов'язковими для підприємств, установ і організацій, які повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів, наведені у відповідність до підпункту 170.9.1 Податкового кодексу України та набрали чинності з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про оплату праці" гарантії і компенсації працівникам у разі службових відряджень є мінімальними державними гарантіями.

З огляду на зазначене, на нашу думку, розмір добових не може бути нижче встановленого вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України.

У той же час повідомляємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, роз'яснювальний та рекомендаційний характер.

Директор Департаменту

О. Товстенко

 

 




Складні питання корегування середнього заробітку при ДВОХмісячному розрахунковому періоді

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант

13.03.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

Відповідно до п. 10 Постанови КМУ № 100 в разi пiдвищення тарифних ставок i посадових окладiв вiдповiдно до актiв законодавства, а також за рiшеннями, передбаченими колективними договорами,

Ø  як у розрахунковому перiодi,

Ø  так i в перiодi, впродовж якого за працiвником зберiгається середнiй заробiток,

заробiтна плата, включаючи премiї та iншi виплати, що враховуються для обчислення середньої заробiтної плати, за промiжок часу до пiдвищення коригуються на коефiцiєнт їхнього пiдвищення.

В залежності від виду нарахування (відпускні або дні відрядження, вихідна допомога) буде залежати і розрахунковий період – 12 або 2 місяці, що передують події.

Те, що потрібно проводити корегування середнього заробітку суми відпускних будь-якому роботодавцю (а не тільки бюджетним установам!), бухгалтери вже добре закріпили.

Коефiцiєнт коригування визначається дiленням окладу, установленого працiвниковi пiсля пiдвищення, на оклад, який був у працiвника до пiдвищення.

У попередніх консультаціях, присвячених корегуванню середнього заробітку за дні відпустки, ми надавали аналітичні статті і консультації з прикладами такого корегування.

 

Автор звертає увагу, що корегування середнього заробітку не стосується виплат, які нараховуються відповідно до Постанови КМУ № 1266 – а саме лікарняних і декретних! Саме про це останнім часом часто запитують бухгалтери.

 

Зрозуміло, що за дні відрядження, служби в армії, донорства, у разі нарахування вихідної допомоги тощо, де розрахунковий період для визначення середнього заробітку становить останні 2 місяці, корегування середнього заробітку також треба проводити. Але коли саме це відбувається і чому не завжди треба проводити таке корегування, автор пояснить на прикладах далі.

 

ПРИКЛАД 1. Підприємство підвищувало посадові оклади працівникам у січні 2017 року.

У травні працівник відбуває у відрядження.

Нараховуючи зарплату за дні відрядження, необхідно виконати умови, зазначені у ст. 121 КЗпП, а саме здійснити оплати днів відрядження за денним заробітком, але не нижче середнього. Тобто бухгалтеру треба визначити і денний, і середній заробітки, порівняти їх і обрати для оплати найбільший.

Для того щоб розрахувати середній заробіток, визначаємо розрахунковий період – це останні 2 місяці – березень і квітень. В цих місяцях підвищення посадового окладу НЕ відбувалось, отже розрахунок середнього заробітку здійснюється БЕЗ коефіцієнту підвищення.

 

ПРИКЛАД 2. Підприємство підвищувало посадові оклади працівникам у травні 2017 року. У червні працівник відбуває у відрядження.

Треба визначити денний і середній заробітки, порівняти їх і обрати для оплати найбільший.

Для того щоб розрахувати середній заробіток, визначаємо розрахунковий період – це останні 2 місяці – квітень і травень. Підвищення посадового окладу відбувалось у травні, отже слiд провести коригування заробiтної плати за квітень, а за травеньвзяти до розрахунку нараховану заробiтну плату згiдно з розрахунковою вiдомiстю.

 

ПРИКЛАД 3. Мобілізованому працівнику нараховується середня зарплата. У березні 2017 р. на підприємстві відбулось підвищення посадових окладів.

У випадках, коли пiдвищення окладу вiдбулось у перiодi, протягом якого за працiвником зберiгався середнiй заробiток – а це стосується і мобiлiзованих працiвників, - за цим заробiтком здiйснюються нарахування тiльки в частинi, що стосується днiв збереження середньої заробiтної плати з дня пiдвищення тарифних ставок (окладiв).

Тобто середня зарплата буде збільшена тільки з поточного місяця, попередні місяці виплаченої середньої зарплати корегуватися не будуть!

 

ПРИКЛАД 4. Працівника у травні 2017 р. звільнено за скороченням з виплатою вихідної допомоги. У цьому ж місяці – травні – на підприємстві відбувається підвищення посадових окладів.

Зверніть увагу, ВИХІДНА ДОПОМОГА – ЦЕ ВИПЛАТА, яка проводиться у розмірі середньої заробітної плати, а НЕ Є ЗБЕРЕЖЕННЯМ СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ (як у попередніх прикладах)!

І хоча сума вихідної допомоги визначається із середнього заробітку за останні два місяці (березень і квітень), - в цих місяцях розрахункового періоду не було підвищення окладу, - проводити коригування заробiтної плати для обчислення середнього заробітку НЕ ПОТРІБНО, оскiльки пiдвищення окладiв вiдбулось не в розрахунковому перiодi, а в мiсяцi, в якому надається вихідна допомога.

 

ПРИКЛАД 5. Працівника у червні 2017 р. звільнено за скороченням з виплатою вихідної допомоги. У травні на підприємстві було підвищення посадових окладів.

І в цьому прикладі вихідна допомога не є виплатою за період збереження середнього заробітку (як наприклад відпускні, відрядження, служба тощо).

Але для визначення суми вихідної допомоги використовується розрахунковий період останні два місяці (квітень і травень), - в якому відбулось підвищення окладів! У такому разi слiд провести коригування заробiтної плати за квітень, а за травеньвзяти до розрахунку нараховану заробiтну плату згiдно з розрахунковою вiдомiстю.

 

 




13 травня – РОБОЧА СУБОТА.

Готуйте вчасно НАКАЗ ПРО ПЕРЕНЕСЕННЯ робочих днів!

13.03.2017 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
вiд 16 листопада 2016 р. N 850-р
Київ

Про перенесення робочих днiв у 2017 роцi

З метою створення сприятливих умов для святкування 9 травня - Дня перемоги над нацизмом у Другiй свiтовiй вiйнi (Дня перемоги) та 24 серпня - Дня незалежностi України, а також забезпечення рацiонального використання робочого часу рекомендувати керiвникам пiдприємств, установ та органiзацiй (за винятком органiв Пенсiйного фонду України, Українського державного пiдприємства поштового зв’язку "Укрпошта", Державної казначейської служби та банкiвських установ) перенести у порядку i на умовах, визначених законодавством, у 2017 роцi для працiвникiв, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихiдними днями, робочi днi з:

понедiлка 8 травня - на суботу 13 травня;

п’ятницi 25 серпня - на суботу 19 серпня.

Спецiальний режим роботи банкiв та їх установ у зазначенi днi визначає Нацiональний банк.

Прем’єр-мiнiстр України В. ГРОЙСМАН