Корисна інформація
№ 369

ІНДЕКСАЦІЯ АЛІМЕНТІВ У ТВЕРДІЙ ГРОШОВІЙ СУМІ:

очікуємо на розрахунки індексів індексації від виконавчої служби!

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант

26.12.2016 р., джерело: http://dominanta.in.ua

12 червня 2016 р. набули чинності зміни у Законах Про виконавче впровадження і Про індексацію грошових доходів, що пов’язані із проведення індексації аліментів. Але не усіх видів і розмірів, а тільки У ФІКСОВАНІЙ ГРОШОВІЙ СУМІ, ЯКА ВИЗНАЧЕНА СУДОМ. Отже, якщо працівник хоче сплачувати фіксовану суму аліментів (наприклад, постійно по 500 грн.) із своєї зарплати добровільно (на підставі його заяви), то така сума аліментів не індексується.

Не підлягають індексації і аліменти, які прив’язані до відсотку від доходу. Наприклад, рішенням визначено утримувати аліменти у розмірі 25% від доходу, але не нижче 30% прожиткового мінімуму.

Не потрібно індексувати і суму боргу, яка склалась за минулий час і рішенням призначена на погашення шляхом щомісячного утримання, окрім утримання аліментів.

І тільки АЛІМЕНТИ, ЯКІ ВИЗНАЧЕНІ СУДОМ, У ГРОШОВІЙ ФІКСОВАНІЙ СУМІ підлягають індексації.

Розрахунок СУМИ ІНДЕКСАЦІЇ проводить підприємство. А ось РОЗРАХУНОК ІНДЕКСІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ІНДЕКСАЦІЇ здійснює ВИКОНАВЧА СЛУЖБА.

Так, відповідно до п. 4 ст. 74 Закону про виконавче впровадження, державний виконавець обчислює розмiр заборгованостi iз сплати алiментiв, суму iндексацiї розмiру алiментiв, визначеного судом у твердiй грошовiй сумi, складає вiдповiдний розрахунок та повiдомляє про нього стягувачу i боржнику:

·        у разi якщо виконавчий документ уперше надiйшов для виконання;

·        за заявою сторiн виконавчого провадження;

·        у разi надсилання постанови до адмiнiстрацiї пiдприємства, установи, органiзацiї, фiзичної особи, фiзичної особи - пiдприємця для проведення вiдрахування iз заробiтної плати (доходiв), пенсiї та стипендiї боржника;

·        у разi закiнчення виконавчого провадження у зв'язку з надходженням виконавчого документа за належнiстю до iншого органу державної виконавчої служби;

·        за власною iнiцiативою;

·        в iнших передбачених законом випадках.

Обчислення iндексу споживчих цiн для проведення iндексацiї розмiру алiментiв, визначеного судом у твердiй грошовiй сумi, здiйснюється з мiсяця, в якому призначено алiменти. Але для алiментiв, визначених судом у твердiй грошовiй сумi, що були призначенi до червня 2016 р., обчислення iндексу споживчих цiн для проведення iндексацiї здiйснюється з червня 2016 р.

УТРИМАННЯ нарахованої СУМИ ІНДЕКСАЦІЇ АЛІМЕНТІВ проводиться підприємством із заробітної плати працівника, який сплачує аліменти. При цьому розмiр алiментiв, визначений судом у твердiй грошовiй сумi, разом iз сумою iндексацiї не повинен перевищувати 50% грошового доходу платника алiментiв. Відповідні зміни внесені і в Порядок проведення індексації № 1078.

№ 368

ДЛЯ НЕПОВНОГО РОБОЧОГО ЧАСУ тривалiсть роботи напередоднi святкових i неробочих днiв не скорочується

26.12.2016 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Щодо скорочення робочого часу

ПИТАННЯ: Чи можна скорочувати роботу на умовах неповного робочого часу перед святковим днем на 30 хв, а не на одну годину за 40-годинного тижня?

ВIДПОВIДЬ: За статтею 53 КЗпП напередоднi святкових i неробочих днiв (ст. 73) тривалiсть роботи працiвникiв, крiм працiвникiв, зазначених ст. 51 КЗпП, скорочується на одну годину як за п'ятиденного, так i за шестиденного робочого тижня.

Згiдно зi ст. 56 КЗпП неповний робочий час (неповний робочий день або неповний робочий тиждень) установлюється за угодою мiж працiвником та роботодавцем й оплата в такому разi провадиться пропорцiйно до вiдпрацьованого часу або залежно вiд виробiтку. На умовах неповного робочого часу працюють також i працiвники-сумiсники.

Тому норма ст. 53 КЗпП поширюється на працiвникiв, якi працюють за п'ятиденним чи шестиденним робочим тижнем з установленою законодавством нормою робочого часу. Для працiвникiв, якi працюють на умовах неповного робочого часу, ця норма не застосовується, тобто тривалiсть їхньої роботи напередоднi святкових i неробочих днiв не скорочується.

Вiталiна КОРКУШКО, завiдувач сектору;
Олена УСЕНКО, головний спецiалiст

"Праця i зарплата" N 45 (1009), 07 грудня 2016 р.

 

№ 367

РОБОТА на громадських роботах (оплачуваних) ДАЄ ПРАВО НА ОПЛАТУ ДЕКРЕТНОГО листка

26.12.2016 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦI
Департамент з питань працi
Сектор з питань застрахованих осiб

Про обчислення допомоги по вагiтностi та пологах

ПИТАННЯ: За направленням центру зайнятостi брала участь в оплачуваних громадських роботах на пiдприємствi, яке уклало зi мною строковий трудовий договiр. При цьому в день закiнчення цього договору подала на пiдприємство для оплати листок непрацездатностi у зв'язку з вагiтнiстю та пологами. Чи маю право на одержання вiд цього пiдприємства допомоги по вагiтностi та пологах?

ВIДПОВIДЬ: За пунктом 5 Порядку органiзацiї громадських та iнших робiт тимчасового характеру, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 20.03.2013 р. № 175 (далi - Порядок № 175), громадськi та iншi роботи тимчасового характеру виконуються виключно на створених для цього тимчасових робочих мiсцях. Роботодавцi подають територiальним органам iнформацiю про потребу в робочiй силi для укомплектування тимчасових робочих мiсць, вiдповiдно до якої територiальнi органи направляють осiб, зазначених п. 3 Порядку № 175.

З особами, якi беруть участь у громадських та iнших роботах тимчасового характеру, роботодавцi укладають у письмовiй формi строковi трудовi договори на строк, що сумарно впродовж року не може перевищувати 180 календарних днiв.

Про участь осiб у таких роботах роботодавцi вносять записи до трудових книжок вiдповiдно до законодавства про працю.

Статтею 7 Закону України вiд 14.01.98 р. № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування» передбачено, що особи, якi працюють на умовах трудового договору (контракту) на пiдприємствах, в органiзацiях, установах незалежно вiд їхнiх форм власностi та господарювання пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню.

Тобто на таких осiб поширюється право на забезпечення за загальнообов'язковим державним соцiальним страхуванням.

Водночас вiдповiдно до п. 5 ст. 31 Закону України вiд 05.07.2012 р. № 5067-VI «Про зайнятiсть населення» на осiб, якi беруть участь у громадських роботах, поширюються державнi соцiальнi гарантiї, передбаченi, зокрема, законодавством про праию та зайнятiсть населення i загальнообов'язкове державне соцiальне страхування, що також передбачено п. 4 Порядку № 175.

Отже, особи, зайнятi на оплачуваних громадських роботах, є найманими працiвниками i застрахованими особами. Вiдповiдно на них повною мiрою поширюється законодавство про працю та загальнообов'язкове державне соцiальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi.

Абзацом другим ч. 1 ст. 19 Закону України вiд 23.09.99 p. № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування» (далi - Закон № 1105) передбачено, що право на матерiальне забезпечення та соцiальнi послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi виникає з настанням страхового випадку в перiод роботи (включаючи час випробування та день звiльнення), якщо iнше не передбачене законом.

За пунктом 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105 страховий випадок за соцiальним страхуванням v зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi - це подiя, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членiв її сiм'ї або iншої особи на одержання вiдповiдно до цього Закону матерiального забезпечення або соцiальних послуг. Це право, як зазначалося вище, пiдтверджується листком непрацездатностi.

Ураховуючи, що страховий випадок (тимчасова непрацездатнiсть у зв'язку з вагiтнiстю та пологами) стався в перiод Вашої роботи на пiдприємствi, з яким укладено строковий договiр на участь в оплачуваних громадських роботах, це пiдприємство зобов'язане оплатити листок непрацездатностi у зв'язку з вагiтнiстю та пологами в порядку та розмiрах, установлених законодавством про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi.

Артем ЛЕВШИН,
завiдувач сектора

"Праця i зарплата" N 43 (1007), 23 листопада 2016 р.

 

№ 366

ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА УГОДОЮ СТОРІН:

бажано оформити ПИСЬМОВУ УГОДУ

26.12.2016 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент

Звiльнення працiвника за угодою сторiн

ПИТАННЯ: У яких випадках працiвник i власник або уповноважений ним орган можуть домовитися про звiльнення за угодою сторiн? Чи може iнiцiатором такого звiльнення бути власник або уповноважений ним орган?

Чи є обов'язковою письмова форма в разi такого звiльнення?

ВIДПОВIДЬ: За пунктом 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП пiдставою для припинення трудового договору є угода сторiн.

Такий договiр припиняється за взаємної згоди сторiн, що уклали цей договiр.

Таким чином, угода про припинення трудового договору вiдповiдно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП укладається мiж працiвником та власником або уповноваженим ним органом.

Iнiцiатором звiльнення за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП може бути як працiвник, так i власник або уповноважений ним орган.

Законодавством не встановлено вiдповiдного порядку або термiнiв припинення трудового договору за угодою сторiн. У кожному конкретному випадку вони визначаються окремо.

Звiльнення за угодою сторiн є альтернативним способом звiльнення працiвника з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу або працiвника.

За пунктом 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП може бути припинено як строковий трудовий договiр до закiнчення його строку, так i трудовий договiр, укладений на невизначений строк.

Як правило, якщо у сторiн трудового договору вiдсутнi пiдстави для дострокового розiрвання строкового трудового договору, вони можуть домовитися про припинення його за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 06.11.92 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорiв» визначено, що за домовленостi мiж працiвником i власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторiн) договiр припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленостi може мати мiсце лише за взаємної згоди щодо цього власника або уповноваженого ним органу i працiвника.

Припинення трудового договору згiдно з п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП не передбачає попередження про звiльнення нi вiд працiвника, нi вiд роботодавця.

Крiм того, працiвника не можна звiльнити за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП за угодою сторiн, якщо одна зi сторiн не дає згоди на припинення трудового договору за цiєю пiдставою або не було досягнуто домовленостi щодо дати такого звiльнення. У такому разi трудовий договiр може бути припинений з iнших пiдстав, передбачених КЗпП.

Звiльнення за угодою сторiн застосовується як пiдстава припинення трудових правовiдносин зазвичай у тому разi, коли жодна зi сторiн трудового договору не має iнших пiдстав для розiрвання трудового договору, передбачених законодавством.

Законодавством не визначено форми угоди сторiн про припинення трудового договору.

Таким чином, пропозицiя (iнiцiатива), а також сама угода сторiн про припинення трудового договору вiдповiдно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП може бути як у письмовiй, так i в уснiй формi.

Проте для уникнення трудових спорiв укладати угоду про припинення трудового договору рекомендується в письмовiй формi, особливо тодi, якщо iнiцiатором звiльнення є власник або уповноважений ним орган.

Головний спецiалiст,
Iгор БИЦЬ

"Праця i зарплата" N 45 (1009), 07 грудня 2016 р.

 

№ 365

ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА ВЛАСНИМ БАЖАННЯМ можливе і у відпустці, і на лікарняному

26.12.2016 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент

Щодо звiльнення працiвника за власним бажанням

ПИТАННЯ: Чи змiнюється пiдстава звiльнення працiвника на його бажання залежно вiд того, є трудовий договiр безстроковим або укладеним на визначений строк?

Що конкретно робити працiвниковi, якщо власник або уповноважений ним орган не погоджується на його звiльнення?

Чи має право працiвник подати заяву на звiльнення в перiод вiдсутностi на роботi (вiдпустка, тимчасова непрацездатнiсть)?

Чи може працiвник звiльнитися до закiнчення строку попередження про звiльнення?

Чи може працiвник вiдкликати заяву про звiльнення, якщо передумав?

ВIДПОВIДЬ: Кожен працiвник має право з власної iнiцiативи припинити трудовi правовiдносини з власником або уповноваженим ним органом незалежно вiд посади, сфери дiяльностi тощо.

Якщо працiвник, з яким укладено трудовий договiр на невизначений строк, бажає звiльнитися за власною iнiцiативою, то його звiльнення вiдбувається в порядку, встановленому ст. 38 КЗпП.

Якщо з працiвником укладено строковий трудовий договiр, трудовi вiдносини припиняються вiдповiдно до ст. 39 КЗпП.

Уклавши трудовий договiр на невизначений строк, працiвник має право в будь-який час розiрвати його, а власник або уповноважений ним. орган зобов'язаний в установленому порядку звiльнити його.

У разi такого звiльнення зазвичай працiвник зрбов'язаний вiдпрацювати два тижнi.

Письмова заява працiвника буде в такому разi пiдтвердженням попередження власника або уповноваженого ним органу. Така заява подається до адмiнiстрацiї пiдприємства, установи, органiзацiї в установленому порядку.

Працiвниковi доцiльно вимагати вiдповiдної вiдмiтки про прийняття заяви iз зазначенням дати та вхiдного номера на її копiї, шо залишається в нього. Це дозволить уникнути в подальшому спору щодо дати попередження власника або уповноваженого ним органу працiвником, котрий звiльняється.

Якщо власник або уповноважений ним орган вiдмовляється прийняти заяву, працiвник має право надiслати її рекомендованим поштовим вiдправленням з повiдомленням про вручення. У цьому разi фактичним днем попередження буде вважатися дата вручення, зазначена в повiдомленнi.

У заявi працiвник повинен зазначити дату та причину звiльнення (власне бажання або iнша поважна причина).

Заява про звiльнення може бути подана працiвником як у перiод роботи, так i в разi вiдсутностi на роботi (вiдпустка, тимчасова непрацездатнiсть, вiдрядження тощо).

Законодавством передбачено випадки, за яких власник або уповноважений ним орган зобов'язаний звiльнити працiвника у строк, про який вiн просить.

Для такого звiльнення потрiбнi поважнi причини, а саме:

- переїзд на нове мiсце проживання;

- переведення чоловiка або дружини на.роботу в iншу мiсцевiсть;

- вступ до навчального закладу;

- неможливiсть проживання в цiй мiсцевостi, пiдтверджена медичним висновком;

- вагiтнiсть;

- догляд за дитиною до досягнення нею 14-рiчного вiку або дитиною-iнвалiдом;

- догляд за хворим членом сiм'ї вiдповiдно до медичного висновку або iнвалiдом I групи;

- вихiд на пенсiю, в тому числi у зв'язку з iнвалiднiстю;

- прийняття на роботу за конкурсом.

Поважною причиною для звiльнення працiвника може бути також будь-яка iнша життєва обставина, що спонукає працiвника на звiльнення.

Якщо працiвник, написавши заяву про звiльнення за власним бажанням, захворiв i перiод перебування на листку непрацездатностi перевищує строк попередження про звiльнення за власним бажанням, про який просив працiвник, то власник або уповноважений ним орган має право звiльнити такого працiвника.

Перебуваючи у вiдпустцi, працiвник може вирiшити звiльнитися та поiнформувати про це власника або уповноважений ним орган. У такому разi звiльнення працiвника законодавством не забороняється.

Заборона на звiльнення працiвника в перiод його тимчасової непрацездатностi, а також у перiод перебування у вiдпустцi стосується тiльки тих випадкiв, коли звiльнення вiдбувається з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу (ч. 3 ст. 40 КЗпП).

Отже, законодавством не заборонено звiльняти працiвника за власним бажанням у перiод тимчасової непрацездатностi або вiдпустки.

Вiдповiдно до ч. 2 ст. 38 КЗпП, якщо працiвник пiсля закiнчення строку попередження про звiльнення не залишив роботи i не вимагає розiрвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не має права звiльнити його за поданою ранiше заявою, крiм випадкiв, коли на його мiсце запрошено iншого працiвника, якому вiдповiднр до законодавства не може бути вiдмовлено в укладеннi трудового договору.

Працiвник має право, незважаючи на подану ним заяву про звiльнення, вийти на роботу наступного дня пiсля звiльнення. У такому разi трудовий договiр буде вважатися продовженим, оскiльки на це є згода обох сторiн трудового договору.

Працiвник, який попередив власника або уповноважений ним орган про розiрвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, має право вiдкликати заяву про звiльнення до закiнчення двотижневого строку попередження, зафiксувавши факт подання такої заяви власниковi або уповноваженому ним органу.

Право вiдкликати ранiше подану заяву про звiльнення є безумовним правом працiвника, але тiльки тодi, якщо пiдставою для звiльнення є ст. 38 КЗпП.

Головний спецiалiст,
Iгор БИЦЬ

"Праця i зарплата" N 46 (1010), 14 грудня 2016 р.

 

№ 363

ІНДЕКСАЦІЯ зарплати ПРИ ПЕРЕВЕДЕННІ
на посаду З МЕНШИМ ОКЛАДОМ

19.12.2016 р., джерело: http://dominanta.in.ua

ВИТЯГ з консультації:

«Пiсля переведення працiвника на тому самому пiдприємствi на iншу посаду з меншим посадовим окладом, нiж на попереднiй посадi, та за умов, що пiд час роботи на попереднiй посадi iндексацiя заробiтної плати йому нараховувалася, iндексацiя заробiтної плати такого працiвника зберiгається, оскiльки не вiдбулося збiльшення посадового окладу, що перевищив би суму iндексацiї, та обчислення iндексу споживчих цiн для проведення iндексацiї провадиться з мiсяця, наступного за мiсяцем пiдвищення тарифної ставки (окладу), за новою посадою.

Наприклад, посадовий оклад на попереднiй посадi - 3000 грн, сума iндексацiї - 400 грн, мiсяць пiдвищення посадового окладу - червень 2015 р., посадовий оклад на новiй посадi - 2500 грн, мiсяць пiдвищення посадового окладу - сiчень 2015 р.

У разi переведення працiвника на посаду з окладом 2500 грн сума iндексацiї в розмiрi 400 грн зберiгається, а iндекс споживчих цiн для проведення iндексацiї обчислюють з лютого 2015 р.»

КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦI
Департамент з питань працi
Вiддiл з питань оплати працi

Iндексацiя заробiтної плати в разi переведення
на посаду з меншим окладом

Iндексацiя грошових доходiв населення - це встановлений законами та iншими нормативно-правовими актами України механiзм пiдвищення грошових доходiв населення, що дає можливiсть частково або повнiстю вiдшкодовувати подорожчання споживчих товарiв i послуг (ст. 1 Закону України «Про iндексацiю грошових доходiв населення», далi - Закон).

Iндексацiя грошових доходiв населення проводиться за Порядком проведення iндексацiї грошових доходiв населення, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.07.2003 р. № 1078 (далi - Порядок).

Вiдповiдно до п. 2 Порядку iндексацiї пiдлягають грошовi доходи громадян, одержанi в гривнях на територiї України, якi не мають одноразового характеру, зокрема оплата працi найманих працiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй у грошовому виразi, яка включає оплату виконаної роботи згiдно з тарифними ставками (окладами) i вiдрядними розцiнками, доплати, надбавки, премiї, гарантiйнi та компенсацiйнi виплати, передбаченi законодавством.

Пунктом 4 Порядку визначено, що iндексацiї пiдлягають грошовi доходи населення в межах прожиткового мiнiмуму, встановленого для вiдповiдних соцiальних i демографiчних груп населення.

Згiдно з вимогами ст. 4 Закону iндексацiя грошових доходiв населення проводиться, якщо величина iндексу споживчих цiн перевищила порiг iндексацiї, встановлений у розмiрi 103 %.

Обчислення iндексу споживчих цiн для iндексацiї грошових доходiв населення провадиться наростаючим пiдсумком, починаючи з мiсяця набрання чинностi цим Законом.

Для проведення подальшої iндексацiї грошових доходiв населення обчислення iндексу споживчих цiн починається з мiсяця, наступного за тим, у якому iндекс споживчих цiн перевищив порiг iндексацiї, зазначений ч. 1 цiєї статтi.

Пiдвищення грошових доходiв населення у зв'язку з iндексацiєю провадиться з першого числа мiсяця, що настає за мiсяцем, у якому опублiковано iндекс споживчих цiн.

Пунктом 5 Порядку визначено, що в разi пiдвищення тарифних ставок (окладiв), пенсiй або щомiсячного довiчного грошового утримання, стипендiй, виплат, що провадяться вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне, страхування, значення iндексу споживчих цiн у мiсяцi, в якому вiдбувається пiдвищення, береться за 1,0 або 100%.

Iндекс споживчих цiн для проведення подальшої iндексацiї обчислюють з мiсяця, наступного за мiсяцем пiдвищення названих грошових доходiв населення.

Iндексацiя в мiсяцi пiдвищення тарифних ставок (окладiв) не нараховується, якщо розмiр пiдвищення грошового доходу перевищує суму iндексацiї, що склалася в мiсяцi пiдвищення доходу.

Якщо розмiр пiдвищення грошового доходу не перевищує суми iндексацiї, що склалася в мiсяцi пiдвищення доходу, iндексацiя в цьому мiсяцi визначається з урахуванням розмiру пiдвищення доходу i розраховується як рiзниця мiж сумою iндексацiї i розмiром пiдвищення доходу.

У разi зростання заробiтної плати за рахунок iнших її складових без пiдвищення тарифних ставок (окладiв) сума iндексацiї не зменшується на розмiр пiдвищення заробiтної плати.

Вiдповiдно до п. 10-2 Порядку для працiвникiв, яких переведено на iншу роботу на тому самому пiдприємствi, в установi або органiзацiї, а також переведено на роботу на iнше пiдприємство, в установу або органiзацiю або в iншу мiсцевiсть та у зв'язку iз змiнами в органiзацiї виробництва i працi в разi продовження такими працiвниками роботи, для новоприйнятих працiвникiв, а також для працiвникiв, якi використали вiдпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку та вiдпустку без збереження заробiтної плати, передбаченi законодавством про вiдпустки, iндекс споживчих цiн для подальшої iндексацiї обчислюють з мiсяця, наступного за мiсяцем пiдвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку обiймає працiвник.

Ураховуючи викладене, слiд зазначити, що пiсля переведення працiвника на тому самому пiдприємствi на iншу посаду з меншим посадовим окладом, нiж на попереднiй посадi, та за умов, що пiд час роботи на попереднiй посадi iндексацiя заробiтної плати йому нараховувалася, iндексацiя заробiтної плати такого працiвника зберiгається, оскiльки не вiдбулося збiльшення посадового окладу, що перевищив би суму iндексацiї, та обчислення iндексу споживчих цiн для проведення iндексацiї провадиться з мiсяця, наступного за мiсяцем пiдвищення тарифної ставки (окладу), за новою посадою.

Наприклад, посадовий оклад на попереднiй посадi - 3000 грн, сума iндексацiї - 400 грн, мiсяць пiдвищення посадового окладу - червень 2015 р., посадовий оклад на новiй посадi - 2500 грн, мiсяць пiдвищення посадового окладу - сiчень 2015 р.

У разi переведення працiвника на посаду з окладом 2500 грн сума iндексацiї в розмiрi 400 грн зберiгається, а iндекс споживчих цiн для проведення iндексацiї обчислюють з лютого 2015 р.

Людмила ШТРОНДА,
головний спецiалiст

"Праця i зарплата" N 43 (1007), 23 листопада 2016 р.

 

№ 362

ПЕРСОНІФІКАЦІЯ для звільненого і прийнятого сумісника – основного працівника: таблиця 5 і 6 заповнює по ДВА РЯДКИ

19.12.2016 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

ЛИСТ  від 16.11.2016 р. № 36884/05-10

<...> Законом передбачено, що основне місце роботи - це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

Відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. N 435 <...>, таблиця 5 додатка 4 призначена для реєстрації застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб.

Якщо протягом звітного періоду страхувальником із застрахованою особою було розірвано трудовий договір, а потім знову укладено, на таку застраховану особу робиться два записи в таблиці 5 додатка 4: у першому зазначається дата закінчення роботи за сумісництвом з відповідною категорією особи у графі 7, у другому - дата початку роботи за основним місцем роботи (за сумісництвом). Дана норма застосовується як у випадку зміни основного місця роботи на роботу за сумісництвом (або навпаки), так і у випадку зміни сумісництва на основне місце роботи (без припинення трудових відносин), адже в таблиці 5 обов'язковим до заповнення є реквізит 07 "категорія особи" (1 - наймані працівники з трудовою книжкою, 2 - наймані працівники (без трудової книжки)).

Згідно з п. 9 р. IV Порядку щодо однієї застрахованої особи допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4. Зазначена таблиця містить реквізит 22 "Ознака наявності трудової книжки (1 - так, 0 - ні)", у цьому реквізиті заповнюється значення "1", якщо особа працює на підставі укладеного трудового договору із оформленням трудової книжки та із занесенням до неї запису про працевлаштування, або значення "0" - якщо особа працює за сумісництвом.

Тому у випадку зміни сумісництва на основне місце роботи без припинення трудових відносин протягом звітного періоду для такого працівника в таблиці 6 додатка 4 необхідно заповнювати два рядки. У кожному з них слід окремо зазначати заробітну плату й нарахований єдиний внесок як для основного працівника та як для сумісника (зазначивши у графі 22 відповідну "ознаку наявності трудової книжки"). У графі 15 "Кількість календарних днів перебування у трудових / цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця" зазначається інформація про кількість календарних днів трудових відносин у звітному місяці лише в одному рядку, де відображено дані про суми нарахованої зарплати за основним місцем роботи.

Стосовно ситуації, що стосується мобілізованого працівника, який загинув, повідомляємо, що відповідно до Порядку таблиця 5 додатка 4 призначена для реєстрації застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб. Подається страхувальником, зокрема, якщо протягом звітного періоду було укладено або розірвано трудовий договір (цивільно-правовий договір, крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) із застрахованою особою.

Якщо в таблиці 5 додатка 4 страхувальник не зазначив будь-якої дії щодо застрахованої особи з тих, що передбачені п. 8 р. IV Порядку, він подає Звіт за попередній період, який містить: титульний аркуш (перелік таблиць Звіту) із зазначенням типу форми "додаткова" та таблицю 5 із зазначенням типу форми "додаткова", яка містить дані на цю застраховану особу.

Оскільки роботодавець отримав свідоцтво про смерть працівника, то вказаний документ є підставою для відображення дати закінчення трудових відносин із застрахованою особою в таблиці 5 додатка 4.

 

Заступник директора департаменту

В. Борщовська

 

№ 360

НОРМАТИВ 4% на інвалідів МОЖНА ЗМЕНШИТИ на думку Держпраці за рахунок «шкідливих і небезпечних умов праці»

19.12.2016 р., джерело: http://dominanta.in.ua

У листі від 18.05.2016 р. № 5507/2/4.2-ДП-16 (див. нижче) Держапраці доходить висновку, що для підприємств, які мають переважну більшість посад на підприємстві з особливо шкідливими та небезпечними умовами праці, де заборонена праця інвалідів, праця інвалідів має використовуватися на такому підприємстві з урахуванням такої специфіки:

при визначенні нормативу для працевлаштування інвалідів слід враховувати лише ту кількість робочих місць, які не пов'язані зі шкідливими важкими та небезпечними умовами праці.

Тобто, Держпраці вважає, що під час обчислення нормативу 4% квоти для працевлаштування інвалідів, до середньооблiкової чисельностi штатних працiвникiв облiкового складу за рiк НЕ ПОТРІБНО зараховувати працівників, які працюють в шкідливих і небезпечних умовах праці.

Дійсно, це логічна і корисна порада, хоча і доволі запізніла…

При цьому варто звернути увагу, що в ст. 19 Закону України вiд 21.03.1991 р. № 875 «Про основи соцiальної захищеностi iнвалiдiв в Українi» НІЯКИХ ЗМІН ВНЕСЕНО НЕ БУЛО:

«Для пiдприємств, установ, органiзацiй, у тому числi пiдприємств, органiзацiй громадських органiзацiй iнвалiдiв, фiзичних осiб, якi використовують найману працю, установлюється норматив робочих мiсць для працевлаштування iнвалiдiв у розмiрi чотирьох вiдсоткiв середньооблiкової чисельностi штатних працiвникiв облiкового складу за рiк, а якщо працює вiд 8 до 25 осiб, - у кiлькостi одного робочого мiсця.»

Враховуючи це, кожне підприємство самостійно вирішую чи прислуховуватися до поради Держапраці у нижче поданому листі.

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

ЛИСТ

від 18.05.2016 р. N 5507/2/4.2-ДП-16

Державна служба України з питань праці розглянула лист і повідомляє таке.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон N 876-XII) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів їм забезпечується право працювати на підприємствах (об'єднаннях), в установах і організаціях зі звичайними умовами праці. Відповідно, в умовах, коли специфіка підприємства зумовлює пов'язаність переважної більшості посад на підприємстві з особливо шкідливими та небезпечними умовами праці, де заборонена праця інвалідів, праця інвалідів має використовуватися на такому підприємстві з урахуванням такої специфіки. При визначенні нормативу для працевлаштування інвалідів слід враховувати лише ту кількість робочих місць, які не пов'язані зі шкідливими важкими та небезпечними умовами праці.

Водночас, відповідно до вимог ст. 25 Закону N 876-XII підприємства, установи та організації, фізичні особи, які використовують найману працю, створюють безпечні і нешкідливі для здоров'я умови праці, вживають заходів щодо запобігання інвалідності та відновлення працездатності інвалідів. У разі працевлаштування інвалідам забезпечують розумне пристосування робочих місць.

Відповідно до частини п'ятої ст. 24 Кодексу законів про працю України забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота, протипоказана за станом здоров'я.

Згідно з вимогами ст. 5 Закону України "Про охорону праці" (далі - Закон), під час укладання трудового договору роботодавець повинен поінформувати працівника під розписку про умови праці та наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Стаття 6 Закону надає право працівникові відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.

Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону, підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

У випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов'язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій.

Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час можливе лише за їх згодою та за умови, що це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії.

Стаття 17 Закону зобов'язує роботодавця за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі.

За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів.

Також роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:

за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;

за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.

Згідно з вимогами п. 4.1 НПАОП 0.00-4.12-05 "Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці", посадові особи та інші працівники, зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці від 23.09.94 N 263/121 і зареєстрованому Міністерством юстиції України 25.01.95 N 18/554, проходять щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Згідно з частиною сьомою ст. 19 Закону N 876-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст. 20 Закону N 876-XII, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону N 876-XII, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

 

Корисна інформація
№ 369

ІНДЕКСАЦІЯ АЛІМЕНТІВ У ТВЕРДІЙ ГРОШОВІЙ СУМІ:

очікуємо на розрахунки індексів індексації від виконавчої служби!

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант

26.12.2016 р., джерело: http://dominanta.in.ua

12 червня 2016 р. набули чинності зміни у Законах Про виконавче впровадження і Про індексацію грошових доходів, що пов’язані із проведення індексації аліментів. Але не усіх видів і розмірів, а тільки У ФІКСОВАНІЙ ГРОШОВІЙ СУМІ, ЯКА ВИЗНАЧЕНА СУДОМ. Отже, якщо працівник хоче сплачувати фіксовану суму аліментів (наприклад, постійно по 500 грн.) із своєї зарплати добровільно (на підставі його заяви), то така сума аліментів не індексується.

Не підлягають індексації і аліменти, які прив’язані до відсотку від доходу. Наприклад, рішенням визначено утримувати аліменти у розмірі 25% від доходу, але не нижче 30% прожиткового мінімуму.

Не потрібно індексувати і суму боргу, яка склалась за минулий час і рішенням призначена на погашення шляхом щомісячного утримання, окрім утримання аліментів.

І тільки АЛІМЕНТИ, ЯКІ ВИЗНАЧЕНІ СУДОМ, У ГРОШОВІЙ ФІКСОВАНІЙ СУМІ підлягають індексації.

Розрахунок СУМИ ІНДЕКСАЦІЇ проводить підприємство. А ось РОЗРАХУНОК ІНДЕКСІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ІНДЕКСАЦІЇ здійснює ВИКОНАВЧА СЛУЖБА.

Так, відповідно до п. 4 ст. 74 Закону про виконавче впровадження, державний виконавець обчислює розмiр заборгованостi iз сплати алiментiв, суму iндексацiї розмiру алiментiв, визначеного судом у твердiй грошовiй сумi, складає вiдповiдний розрахунок та повiдомляє про нього стягувачу i боржнику:

·        у разi якщо виконавчий документ уперше надiйшов для виконання;

·        за заявою сторiн виконавчого провадження;

·        у разi надсилання постанови до адмiнiстрацiї пiдприємства, установи, органiзацiї, фiзичної особи, фiзичної особи - пiдприємця для проведення вiдрахування iз заробiтної плати (доходiв), пенсiї та стипендiї боржника;

·        у разi закiнчення виконавчого провадження у зв'язку з надходженням виконавчого документа за належнiстю до iншого органу державної виконавчої служби;

·        за власною iнiцiативою;

·        в iнших передбачених законом випадках.

Обчислення iндексу споживчих цiн для проведення iндексацiї розмiру алiментiв, визначеного судом у твердiй грошовiй сумi, здiйснюється з мiсяця, в якому призначено алiменти. Але для алiментiв, визначених судом у твердiй грошовiй сумi, що були призначенi до червня 2016 р., обчислення iндексу споживчих цiн для проведення iндексацiї здiйснюється з червня 2016 р.

УТРИМАННЯ нарахованої СУМИ ІНДЕКСАЦІЇ АЛІМЕНТІВ проводиться підприємством із заробітної плати працівника, який сплачує аліменти. При цьому розмiр алiментiв, визначений судом у твердiй грошовiй сумi, разом iз сумою iндексацiї не повинен перевищувати 50% грошового доходу платника алiментiв. Відповідні зміни внесені і в Порядок проведення індексації № 1078.

№ 368

ДЛЯ НЕПОВНОГО РОБОЧОГО ЧАСУ тривалiсть роботи напередоднi святкових i неробочих днiв не скорочується

26.12.2016 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Щодо скорочення робочого часу

ПИТАННЯ: Чи можна скорочувати роботу на умовах неповного робочого часу перед святковим днем на 30 хв, а не на одну годину за 40-годинного тижня?

ВIДПОВIДЬ: За статтею 53 КЗпП напередоднi святкових i неробочих днiв (ст. 73) тривалiсть роботи працiвникiв, крiм працiвникiв, зазначених ст. 51 КЗпП, скорочується на одну годину як за п'ятиденного, так i за шестиденного робочого тижня.

Згiдно зi ст. 56 КЗпП неповний робочий час (неповний робочий день або неповний робочий тиждень) установлюється за угодою мiж працiвником та роботодавцем й оплата в такому разi провадиться пропорцiйно до вiдпрацьованого часу або залежно вiд виробiтку. На умовах неповного робочого часу працюють також i працiвники-сумiсники.

Тому норма ст. 53 КЗпП поширюється на працiвникiв, якi працюють за п'ятиденним чи шестиденним робочим тижнем з установленою законодавством нормою робочого часу. Для працiвникiв, якi працюють на умовах неповного робочого часу, ця норма не застосовується, тобто тривалiсть їхньої роботи напередоднi святкових i неробочих днiв не скорочується.

Вiталiна КОРКУШКО, завiдувач сектору;
Олена УСЕНКО, головний спецiалiст

"Праця i зарплата" N 45 (1009), 07 грудня 2016 р.

 

№ 367

РОБОТА на громадських роботах (оплачуваних) ДАЄ ПРАВО НА ОПЛАТУ ДЕКРЕТНОГО листка

26.12.2016 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦI
Департамент з питань працi
Сектор з питань застрахованих осiб

Про обчислення допомоги по вагiтностi та пологах

ПИТАННЯ: За направленням центру зайнятостi брала участь в оплачуваних громадських роботах на пiдприємствi, яке уклало зi мною строковий трудовий договiр. При цьому в день закiнчення цього договору подала на пiдприємство для оплати листок непрацездатностi у зв'язку з вагiтнiстю та пологами. Чи маю право на одержання вiд цього пiдприємства допомоги по вагiтностi та пологах?

ВIДПОВIДЬ: За пунктом 5 Порядку органiзацiї громадських та iнших робiт тимчасового характеру, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 20.03.2013 р. № 175 (далi - Порядок № 175), громадськi та iншi роботи тимчасового характеру виконуються виключно на створених для цього тимчасових робочих мiсцях. Роботодавцi подають територiальним органам iнформацiю про потребу в робочiй силi для укомплектування тимчасових робочих мiсць, вiдповiдно до якої територiальнi органи направляють осiб, зазначених п. 3 Порядку № 175.

З особами, якi беруть участь у громадських та iнших роботах тимчасового характеру, роботодавцi укладають у письмовiй формi строковi трудовi договори на строк, що сумарно впродовж року не може перевищувати 180 календарних днiв.

Про участь осiб у таких роботах роботодавцi вносять записи до трудових книжок вiдповiдно до законодавства про працю.

Статтею 7 Закону України вiд 14.01.98 р. № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування» передбачено, що особи, якi працюють на умовах трудового договору (контракту) на пiдприємствах, в органiзацiях, установах незалежно вiд їхнiх форм власностi та господарювання пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню.

Тобто на таких осiб поширюється право на забезпечення за загальнообов'язковим державним соцiальним страхуванням.

Водночас вiдповiдно до п. 5 ст. 31 Закону України вiд 05.07.2012 р. № 5067-VI «Про зайнятiсть населення» на осiб, якi беруть участь у громадських роботах, поширюються державнi соцiальнi гарантiї, передбаченi, зокрема, законодавством про праию та зайнятiсть населення i загальнообов'язкове державне соцiальне страхування, що також передбачено п. 4 Порядку № 175.

Отже, особи, зайнятi на оплачуваних громадських роботах, є найманими працiвниками i застрахованими особами. Вiдповiдно на них повною мiрою поширюється законодавство про працю та загальнообов'язкове державне соцiальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi.

Абзацом другим ч. 1 ст. 19 Закону України вiд 23.09.99 p. № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування» (далi - Закон № 1105) передбачено, що право на матерiальне забезпечення та соцiальнi послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi виникає з настанням страхового випадку в перiод роботи (включаючи час випробування та день звiльнення), якщо iнше не передбачене законом.

За пунктом 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105 страховий випадок за соцiальним страхуванням v зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi - це подiя, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членiв її сiм'ї або iншої особи на одержання вiдповiдно до цього Закону матерiального забезпечення або соцiальних послуг. Це право, як зазначалося вище, пiдтверджується листком непрацездатностi.

Ураховуючи, що страховий випадок (тимчасова непрацездатнiсть у зв'язку з вагiтнiстю та пологами) стався в перiод Вашої роботи на пiдприємствi, з яким укладено строковий договiр на участь в оплачуваних громадських роботах, це пiдприємство зобов'язане оплатити листок непрацездатностi у зв'язку з вагiтнiстю та пологами в порядку та розмiрах, установлених законодавством про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi.

Артем ЛЕВШИН,
завiдувач сектора

"Праця i зарплата" N 43 (1007), 23 листопада 2016 р.

 

№ 366

ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА УГОДОЮ СТОРІН:

бажано оформити ПИСЬМОВУ УГОДУ

26.12.2016 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент

Звiльнення працiвника за угодою сторiн

ПИТАННЯ: У яких випадках працiвник i власник або уповноважений ним орган можуть домовитися про звiльнення за угодою сторiн? Чи може iнiцiатором такого звiльнення бути власник або уповноважений ним орган?

Чи є обов'язковою письмова форма в разi такого звiльнення?

ВIДПОВIДЬ: За пунктом 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП пiдставою для припинення трудового договору є угода сторiн.

Такий договiр припиняється за взаємної згоди сторiн, що уклали цей договiр.

Таким чином, угода про припинення трудового договору вiдповiдно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП укладається мiж працiвником та власником або уповноваженим ним органом.

Iнiцiатором звiльнення за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП може бути як працiвник, так i власник або уповноважений ним орган.

Законодавством не встановлено вiдповiдного порядку або термiнiв припинення трудового договору за угодою сторiн. У кожному конкретному випадку вони визначаються окремо.

Звiльнення за угодою сторiн є альтернативним способом звiльнення працiвника з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу або працiвника.

За пунктом 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП може бути припинено як строковий трудовий договiр до закiнчення його строку, так i трудовий договiр, укладений на невизначений строк.

Як правило, якщо у сторiн трудового договору вiдсутнi пiдстави для дострокового розiрвання строкового трудового договору, вони можуть домовитися про припинення його за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 06.11.92 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорiв» визначено, що за домовленостi мiж працiвником i власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторiн) договiр припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленостi може мати мiсце лише за взаємної згоди щодо цього власника або уповноваженого ним органу i працiвника.

Припинення трудового договору згiдно з п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП не передбачає попередження про звiльнення нi вiд працiвника, нi вiд роботодавця.

Крiм того, працiвника не можна звiльнити за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП за угодою сторiн, якщо одна зi сторiн не дає згоди на припинення трудового договору за цiєю пiдставою або не було досягнуто домовленостi щодо дати такого звiльнення. У такому разi трудовий договiр може бути припинений з iнших пiдстав, передбачених КЗпП.

Звiльнення за угодою сторiн застосовується як пiдстава припинення трудових правовiдносин зазвичай у тому разi, коли жодна зi сторiн трудового договору не має iнших пiдстав для розiрвання трудового договору, передбачених законодавством.

Законодавством не визначено форми угоди сторiн про припинення трудового договору.

Таким чином, пропозицiя (iнiцiатива), а також сама угода сторiн про припинення трудового договору вiдповiдно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП може бути як у письмовiй, так i в уснiй формi.

Проте для уникнення трудових спорiв укладати угоду про припинення трудового договору рекомендується в письмовiй формi, особливо тодi, якщо iнiцiатором звiльнення є власник або уповноважений ним орган.

Головний спецiалiст,
Iгор БИЦЬ

"Праця i зарплата" N 45 (1009), 07 грудня 2016 р.

 

№ 365

ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА ВЛАСНИМ БАЖАННЯМ можливе і у відпустці, і на лікарняному

26.12.2016 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент

Щодо звiльнення працiвника за власним бажанням

ПИТАННЯ: Чи змiнюється пiдстава звiльнення працiвника на його бажання залежно вiд того, є трудовий договiр безстроковим або укладеним на визначений строк?

Що конкретно робити працiвниковi, якщо власник або уповноважений ним орган не погоджується на його звiльнення?

Чи має право працiвник подати заяву на звiльнення в перiод вiдсутностi на роботi (вiдпустка, тимчасова непрацездатнiсть)?

Чи може працiвник звiльнитися до закiнчення строку попередження про звiльнення?

Чи може працiвник вiдкликати заяву про звiльнення, якщо передумав?

ВIДПОВIДЬ: Кожен працiвник має право з власної iнiцiативи припинити трудовi правовiдносини з власником або уповноваженим ним органом незалежно вiд посади, сфери дiяльностi тощо.

Якщо працiвник, з яким укладено трудовий договiр на невизначений строк, бажає звiльнитися за власною iнiцiативою, то його звiльнення вiдбувається в порядку, встановленому ст. 38 КЗпП.

Якщо з працiвником укладено строковий трудовий договiр, трудовi вiдносини припиняються вiдповiдно до ст. 39 КЗпП.

Уклавши трудовий договiр на невизначений строк, працiвник має право в будь-який час розiрвати його, а власник або уповноважений ним. орган зобов'язаний в установленому порядку звiльнити його.

У разi такого звiльнення зазвичай працiвник зрбов'язаний вiдпрацювати два тижнi.

Письмова заява працiвника буде в такому разi пiдтвердженням попередження власника або уповноваженого ним органу. Така заява подається до адмiнiстрацiї пiдприємства, установи, органiзацiї в установленому порядку.

Працiвниковi доцiльно вимагати вiдповiдної вiдмiтки про прийняття заяви iз зазначенням дати та вхiдного номера на її копiї, шо залишається в нього. Це дозволить уникнути в подальшому спору щодо дати попередження власника або уповноваженого ним органу працiвником, котрий звiльняється.

Якщо власник або уповноважений ним орган вiдмовляється прийняти заяву, працiвник має право надiслати її рекомендованим поштовим вiдправленням з повiдомленням про вручення. У цьому разi фактичним днем попередження буде вважатися дата вручення, зазначена в повiдомленнi.

У заявi працiвник повинен зазначити дату та причину звiльнення (власне бажання або iнша поважна причина).

Заява про звiльнення може бути подана працiвником як у перiод роботи, так i в разi вiдсутностi на роботi (вiдпустка, тимчасова непрацездатнiсть, вiдрядження тощо).

Законодавством передбачено випадки, за яких власник або уповноважений ним орган зобов'язаний звiльнити працiвника у строк, про який вiн просить.

Для такого звiльнення потрiбнi поважнi причини, а саме:

- переїзд на нове мiсце проживання;

- переведення чоловiка або дружини на.роботу в iншу мiсцевiсть;

- вступ до навчального закладу;

- неможливiсть проживання в цiй мiсцевостi, пiдтверджена медичним висновком;

- вагiтнiсть;

- догляд за дитиною до досягнення нею 14-рiчного вiку або дитиною-iнвалiдом;

- догляд за хворим членом сiм'ї вiдповiдно до медичного висновку або iнвалiдом I групи;

- вихiд на пенсiю, в тому числi у зв'язку з iнвалiднiстю;

- прийняття на роботу за конкурсом.

Поважною причиною для звiльнення працiвника може бути також будь-яка iнша життєва обставина, що спонукає працiвника на звiльнення.

Якщо працiвник, написавши заяву про звiльнення за власним бажанням, захворiв i перiод перебування на листку непрацездатностi перевищує строк попередження про звiльнення за власним бажанням, про який просив працiвник, то власник або уповноважений ним орган має право звiльнити такого працiвника.

Перебуваючи у вiдпустцi, працiвник може вирiшити звiльнитися та поiнформувати про це власника або уповноважений ним орган. У такому разi звiльнення працiвника законодавством не забороняється.

Заборона на звiльнення працiвника в перiод його тимчасової непрацездатностi, а також у перiод перебування у вiдпустцi стосується тiльки тих випадкiв, коли звiльнення вiдбувається з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу (ч. 3 ст. 40 КЗпП).

Отже, законодавством не заборонено звiльняти працiвника за власним бажанням у перiод тимчасової непрацездатностi або вiдпустки.

Вiдповiдно до ч. 2 ст. 38 КЗпП, якщо працiвник пiсля закiнчення строку попередження про звiльнення не залишив роботи i не вимагає розiрвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не має права звiльнити його за поданою ранiше заявою, крiм випадкiв, коли на його мiсце запрошено iншого працiвника, якому вiдповiднр до законодавства не може бути вiдмовлено в укладеннi трудового договору.

Працiвник має право, незважаючи на подану ним заяву про звiльнення, вийти на роботу наступного дня пiсля звiльнення. У такому разi трудовий договiр буде вважатися продовженим, оскiльки на це є згода обох сторiн трудового договору.

Працiвник, який попередив власника або уповноважений ним орган про розiрвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, має право вiдкликати заяву про звiльнення до закiнчення двотижневого строку попередження, зафiксувавши факт подання такої заяви власниковi або уповноваженому ним органу.

Право вiдкликати ранiше подану заяву про звiльнення є безумовним правом працiвника, але тiльки тодi, якщо пiдставою для звiльнення є ст. 38 КЗпП.

Головний спецiалiст,
Iгор БИЦЬ

"Праця i зарплата" N 46 (1010), 14 грудня 2016 р.

 

№ 363

ІНДЕКСАЦІЯ зарплати ПРИ ПЕРЕВЕДЕННІ
на посаду З МЕНШИМ ОКЛАДОМ

19.12.2016 р., джерело: http://dominanta.in.ua

ВИТЯГ з консультації:

«Пiсля переведення працiвника на тому самому пiдприємствi на iншу посаду з меншим посадовим окладом, нiж на попереднiй посадi, та за умов, що пiд час роботи на попереднiй посадi iндексацiя заробiтної плати йому нараховувалася, iндексацiя заробiтної плати такого працiвника зберiгається, оскiльки не вiдбулося збiльшення посадового окладу, що перевищив би суму iндексацiї, та обчислення iндексу споживчих цiн для проведення iндексацiї провадиться з мiсяця, наступного за мiсяцем пiдвищення тарифної ставки (окладу), за новою посадою.

Наприклад, посадовий оклад на попереднiй посадi - 3000 грн, сума iндексацiї - 400 грн, мiсяць пiдвищення посадового окладу - червень 2015 р., посадовий оклад на новiй посадi - 2500 грн, мiсяць пiдвищення посадового окладу - сiчень 2015 р.

У разi переведення працiвника на посаду з окладом 2500 грн сума iндексацiї в розмiрi 400 грн зберiгається, а iндекс споживчих цiн для проведення iндексацiї обчислюють з лютого 2015 р.»

КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦI
Департамент з питань працi
Вiддiл з питань оплати працi

Iндексацiя заробiтної плати в разi переведення
на посаду з меншим окладом

Iндексацiя грошових доходiв населення - це встановлений законами та iншими нормативно-правовими актами України механiзм пiдвищення грошових доходiв населення, що дає можливiсть частково або повнiстю вiдшкодовувати подорожчання споживчих товарiв i послуг (ст. 1 Закону України «Про iндексацiю грошових доходiв населення», далi - Закон).

Iндексацiя грошових доходiв населення проводиться за Порядком проведення iндексацiї грошових доходiв населення, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.07.2003 р. № 1078 (далi - Порядок).

Вiдповiдно до п. 2 Порядку iндексацiї пiдлягають грошовi доходи громадян, одержанi в гривнях на територiї України, якi не мають одноразового характеру, зокрема оплата працi найманих працiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй у грошовому виразi, яка включає оплату виконаної роботи згiдно з тарифними ставками (окладами) i вiдрядними розцiнками, доплати, надбавки, премiї, гарантiйнi та компенсацiйнi виплати, передбаченi законодавством.

Пунктом 4 Порядку визначено, що iндексацiї пiдлягають грошовi доходи населення в межах прожиткового мiнiмуму, встановленого для вiдповiдних соцiальних i демографiчних груп населення.

Згiдно з вимогами ст. 4 Закону iндексацiя грошових доходiв населення проводиться, якщо величина iндексу споживчих цiн перевищила порiг iндексацiї, встановлений у розмiрi 103 %.

Обчислення iндексу споживчих цiн для iндексацiї грошових доходiв населення провадиться наростаючим пiдсумком, починаючи з мiсяця набрання чинностi цим Законом.

Для проведення подальшої iндексацiї грошових доходiв населення обчислення iндексу споживчих цiн починається з мiсяця, наступного за тим, у якому iндекс споживчих цiн перевищив порiг iндексацiї, зазначений ч. 1 цiєї статтi.

Пiдвищення грошових доходiв населення у зв'язку з iндексацiєю провадиться з першого числа мiсяця, що настає за мiсяцем, у якому опублiковано iндекс споживчих цiн.

Пунктом 5 Порядку визначено, що в разi пiдвищення тарифних ставок (окладiв), пенсiй або щомiсячного довiчного грошового утримання, стипендiй, виплат, що провадяться вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне, страхування, значення iндексу споживчих цiн у мiсяцi, в якому вiдбувається пiдвищення, береться за 1,0 або 100%.

Iндекс споживчих цiн для проведення подальшої iндексацiї обчислюють з мiсяця, наступного за мiсяцем пiдвищення названих грошових доходiв населення.

Iндексацiя в мiсяцi пiдвищення тарифних ставок (окладiв) не нараховується, якщо розмiр пiдвищення грошового доходу перевищує суму iндексацiї, що склалася в мiсяцi пiдвищення доходу.

Якщо розмiр пiдвищення грошового доходу не перевищує суми iндексацiї, що склалася в мiсяцi пiдвищення доходу, iндексацiя в цьому мiсяцi визначається з урахуванням розмiру пiдвищення доходу i розраховується як рiзниця мiж сумою iндексацiї i розмiром пiдвищення доходу.

У разi зростання заробiтної плати за рахунок iнших її складових без пiдвищення тарифних ставок (окладiв) сума iндексацiї не зменшується на розмiр пiдвищення заробiтної плати.

Вiдповiдно до п. 10-2 Порядку для працiвникiв, яких переведено на iншу роботу на тому самому пiдприємствi, в установi або органiзацiї, а також переведено на роботу на iнше пiдприємство, в установу або органiзацiю або в iншу мiсцевiсть та у зв'язку iз змiнами в органiзацiї виробництва i працi в разi продовження такими працiвниками роботи, для новоприйнятих працiвникiв, а також для працiвникiв, якi використали вiдпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку та вiдпустку без збереження заробiтної плати, передбаченi законодавством про вiдпустки, iндекс споживчих цiн для подальшої iндексацiї обчислюють з мiсяця, наступного за мiсяцем пiдвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку обiймає працiвник.

Ураховуючи викладене, слiд зазначити, що пiсля переведення працiвника на тому самому пiдприємствi на iншу посаду з меншим посадовим окладом, нiж на попереднiй посадi, та за умов, що пiд час роботи на попереднiй посадi iндексацiя заробiтної плати йому нараховувалася, iндексацiя заробiтної плати такого працiвника зберiгається, оскiльки не вiдбулося збiльшення посадового окладу, що перевищив би суму iндексацiї, та обчислення iндексу споживчих цiн для проведення iндексацiї провадиться з мiсяця, наступного за мiсяцем пiдвищення тарифної ставки (окладу), за новою посадою.

Наприклад, посадовий оклад на попереднiй посадi - 3000 грн, сума iндексацiї - 400 грн, мiсяць пiдвищення посадового окладу - червень 2015 р., посадовий оклад на новiй посадi - 2500 грн, мiсяць пiдвищення посадового окладу - сiчень 2015 р.

У разi переведення працiвника на посаду з окладом 2500 грн сума iндексацiї в розмiрi 400 грн зберiгається, а iндекс споживчих цiн для проведення iндексацiї обчислюють з лютого 2015 р.

Людмила ШТРОНДА,
головний спецiалiст

"Праця i зарплата" N 43 (1007), 23 листопада 2016 р.

 

№ 362

ПЕРСОНІФІКАЦІЯ для звільненого і прийнятого сумісника – основного працівника: таблиця 5 і 6 заповнює по ДВА РЯДКИ

19.12.2016 р., джерело: http://dominanta.in.ua

 

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

ЛИСТ  від 16.11.2016 р. № 36884/05-10

<...> Законом передбачено, що основне місце роботи - це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

Відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. N 435 <...>, таблиця 5 додатка 4 призначена для реєстрації застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб.

Якщо протягом звітного періоду страхувальником із застрахованою особою було розірвано трудовий договір, а потім знову укладено, на таку застраховану особу робиться два записи в таблиці 5 додатка 4: у першому зазначається дата закінчення роботи за сумісництвом з відповідною категорією особи у графі 7, у другому - дата початку роботи за основним місцем роботи (за сумісництвом). Дана норма застосовується як у випадку зміни основного місця роботи на роботу за сумісництвом (або навпаки), так і у випадку зміни сумісництва на основне місце роботи (без припинення трудових відносин), адже в таблиці 5 обов'язковим до заповнення є реквізит 07 "категорія особи" (1 - наймані працівники з трудовою книжкою, 2 - наймані працівники (без трудової книжки)).

Згідно з п. 9 р. IV Порядку щодо однієї застрахованої особи допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4. Зазначена таблиця містить реквізит 22 "Ознака наявності трудової книжки (1 - так, 0 - ні)", у цьому реквізиті заповнюється значення "1", якщо особа працює на підставі укладеного трудового договору із оформленням трудової книжки та із занесенням до неї запису про працевлаштування, або значення "0" - якщо особа працює за сумісництвом.

Тому у випадку зміни сумісництва на основне місце роботи без припинення трудових відносин протягом звітного періоду для такого працівника в таблиці 6 додатка 4 необхідно заповнювати два рядки. У кожному з них слід окремо зазначати заробітну плату й нарахований єдиний внесок як для основного працівника та як для сумісника (зазначивши у графі 22 відповідну "ознаку наявності трудової книжки"). У графі 15 "Кількість календарних днів перебування у трудових / цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця" зазначається інформація про кількість календарних днів трудових відносин у звітному місяці лише в одному рядку, де відображено дані про суми нарахованої зарплати за основним місцем роботи.

Стосовно ситуації, що стосується мобілізованого працівника, який загинув, повідомляємо, що відповідно до Порядку таблиця 5 додатка 4 призначена для реєстрації застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб. Подається страхувальником, зокрема, якщо протягом звітного періоду було укладено або розірвано трудовий договір (цивільно-правовий договір, крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) із застрахованою особою.

Якщо в таблиці 5 додатка 4 страхувальник не зазначив будь-якої дії щодо застрахованої особи з тих, що передбачені п. 8 р. IV Порядку, він подає Звіт за попередній період, який містить: титульний аркуш (перелік таблиць Звіту) із зазначенням типу форми "додаткова" та таблицю 5 із зазначенням типу форми "додаткова", яка містить дані на цю застраховану особу.

Оскільки роботодавець отримав свідоцтво про смерть працівника, то вказаний документ є підставою для відображення дати закінчення трудових відносин із застрахованою особою в таблиці 5 додатка 4.

 

Заступник директора департаменту

В. Борщовська

 

№ 360

НОРМАТИВ 4% на інвалідів МОЖНА ЗМЕНШИТИ на думку Держпраці за рахунок «шкідливих і небезпечних умов праці»

19.12.2016 р., джерело: http://dominanta.in.ua

У листі від 18.05.2016 р. № 5507/2/4.2-ДП-16 (див. нижче) Держапраці доходить висновку, що для підприємств, які мають переважну більшість посад на підприємстві з особливо шкідливими та небезпечними умовами праці, де заборонена праця інвалідів, праця інвалідів має використовуватися на такому підприємстві з урахуванням такої специфіки:

при визначенні нормативу для працевлаштування інвалідів слід враховувати лише ту кількість робочих місць, які не пов'язані зі шкідливими важкими та небезпечними умовами праці.

Тобто, Держпраці вважає, що під час обчислення нормативу 4% квоти для працевлаштування інвалідів, до середньооблiкової чисельностi штатних працiвникiв облiкового складу за рiк НЕ ПОТРІБНО зараховувати працівників, які працюють в шкідливих і небезпечних умовах праці.

Дійсно, це логічна і корисна порада, хоча і доволі запізніла…

При цьому варто звернути увагу, що в ст. 19 Закону України вiд 21.03.1991 р. № 875 «Про основи соцiальної захищеностi iнвалiдiв в Українi» НІЯКИХ ЗМІН ВНЕСЕНО НЕ БУЛО:

«Для пiдприємств, установ, органiзацiй, у тому числi пiдприємств, органiзацiй громадських органiзацiй iнвалiдiв, фiзичних осiб, якi використовують найману працю, установлюється норматив робочих мiсць для працевлаштування iнвалiдiв у розмiрi чотирьох вiдсоткiв середньооблiкової чисельностi штатних працiвникiв облiкового складу за рiк, а якщо працює вiд 8 до 25 осiб, - у кiлькостi одного робочого мiсця.»

Враховуючи це, кожне підприємство самостійно вирішую чи прислуховуватися до поради Держапраці у нижче поданому листі.

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

ЛИСТ

від 18.05.2016 р. N 5507/2/4.2-ДП-16

Державна служба України з питань праці розглянула лист і повідомляє таке.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон N 876-XII) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів їм забезпечується право працювати на підприємствах (об'єднаннях), в установах і організаціях зі звичайними умовами праці. Відповідно, в умовах, коли специфіка підприємства зумовлює пов'язаність переважної більшості посад на підприємстві з особливо шкідливими та небезпечними умовами праці, де заборонена праця інвалідів, праця інвалідів має використовуватися на такому підприємстві з урахуванням такої специфіки. При визначенні нормативу для працевлаштування інвалідів слід враховувати лише ту кількість робочих місць, які не пов'язані зі шкідливими важкими та небезпечними умовами праці.

Водночас, відповідно до вимог ст. 25 Закону N 876-XII підприємства, установи та організації, фізичні особи, які використовують найману працю, створюють безпечні і нешкідливі для здоров'я умови праці, вживають заходів щодо запобігання інвалідності та відновлення працездатності інвалідів. У разі працевлаштування інвалідам забезпечують розумне пристосування робочих місць.

Відповідно до частини п'ятої ст. 24 Кодексу законів про працю України забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота, протипоказана за станом здоров'я.

Згідно з вимогами ст. 5 Закону України "Про охорону праці" (далі - Закон), під час укладання трудового договору роботодавець повинен поінформувати працівника під розписку про умови праці та наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Стаття 6 Закону надає право працівникові відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.

Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону, підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

У випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов'язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій.

Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час можливе лише за їх згодою та за умови, що це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії.

Стаття 17 Закону зобов'язує роботодавця за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі.

За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів.

Також роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:

за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;

за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.

Згідно з вимогами п. 4.1 НПАОП 0.00-4.12-05 "Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці", посадові особи та інші працівники, зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці від 23.09.94 N 263/121 і зареєстрованому Міністерством юстиції України 25.01.95 N 18/554, проходять щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Згідно з частиною сьомою ст. 19 Закону N 876-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст. 20 Закону N 876-XII, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону N 876-XII, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.