№ 396

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант (18.01.2016 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

Відповідно до Закону про бухоблік усі нарахування в бухгалтерському обліку проводяться відповідно до первинних документів, до яких відносяться зокрема і накази.

Якщо наказом по підприємству, який датовано будь-якою датою СІЧНЯ 2016р., визначено нарахування премій із зазначенням періоду «за який» такі премію розраховані, то при обробці такого первинного документу у січні усі нарахування премій будуть визначені витратами і фондом оплати праці січня 2016 р. Під час оподаткування нарахованих сум премій необхідно застосовувати ставки, які діють у місяці В ЯКОМУ НАРАХОВАНО ДОХІД (а не за який нараховано дохід), тому застосовуємо ставки 2016 р.

Відповідно, такі витрати і фонд оплати праці буде відображено у звітності січня 2016р.

 

№ 395

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант (18.01.2016 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

Відповідно до п. 25 Постанови № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьовані календарні місяці, але знову ж таки з першого до першого числа (п. 26 Постанови № 1266). Наприклад, працівника прийнято на роботу 16 червня, страховий випадок настав у жовтні, розрахунковий період становить період з 1 липня по 30 вересня.

У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час, але в календарних днях, перед настанням страхового випадку (п. 27 Постанови № 1266). Наприклад, працівника прийнято на роботу 19 грудня, а страховий випадок настав 4 січня, в цьому разі розрахунковий період становить час з 19 грудня по 3 січня включно.

 

№ 394

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант (28.12.2015 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

6 червня 2015 р., відповідно до прийнятого 14.05.2015 р. Закону № 426 «Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо пiдвищення рiвня соцiального захисту окремих категорiй ветеранiв вiйни», набрали чинності зміни до КЗпП та Закону про відпустки.

 

ОПЛАЧУВАНА ВІДПУСТКА учасникам бойових дій і інвалідам війни

Так, у Законі про відпустки з’явилась нова ст. 16-2 «Додаткова вiдпустка окремим категорiям ветеранiв вiйни», якою передбачено надання працівникам, які мають статус:

·                учасника бойових дiй,

·                iнвалiда вiйни,

статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту",

додаткової вiдпустка iз збереженням заробiтної плати тривалiстю 14 календарних днiв на рiк.

Таке право на додаткову відпустку діє вже в 2015 році!

У звязку із новим видом оплачуваної відпустки, автор звертає увагу на наступне:

-                 нова додаткова відпустка надається У КАЛЕНДАРНОМУ РОЦІ, а не за робочий рік;

-                 нова відпустки НЕ ДІЛИТЬСЯ НА ЧАСТИНИ, а надається одним періодом;

-                 такий вид відпустки не планується в графіку відпусток;

-                 у разі не використання днів додаткової відпустки, вони НЕ ПЕРЕНОСЯТЬСЯ на наступний календарний рік;

-                 у разі звільнення працівника, який має право на зазначено відпустку, за неї НЕ ВИПЛАЧУЄТЬСЯ грошова компенсація за дні невикористаної відпустки!

 

Автор нагадує, що:

Ø   учасниками бойових дiй є особи, якi брали участь у виконаннi бойових завдань по захисту Батькiвщини у складi вiйськових пiдроздiлiв, з'єднань, об'єднань всiх видiв i родiв вiйськ Збройних Сил дiючої армiї (флоту), у партизанських загонах i пiдпiллi та iнших формуваннях як у воєнний, так i у мирний час. Повний перелік таких осіб наведено у ст. 6 Закону № 3551;

Ø   до iнвалiдiв вiйни належать особи з числа вiйськовослужбовцiв дiючої армiї та флоту, партизанiв, пiдпiльникiв, працiвникiв, якi стали iнвалiдами внаслiдок поранення, контузiї, калiцтва, захворювання, одержаних пiд час захисту Батькiвщини, виконання обов'язкiв вiйськової служби (службових обов'язкiв) чи пов'язаних з перебуванням на фронтi, у партизанських загонах i з'єднаннях, пiдпiльних органiзацiях i групах та iнших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районi воєнних дiй, на прифронтових дiльницях залiзниць, на спорудженнi оборонних рубежiв, вiйськово-морських баз та аеродромiв у перiод громадянської та Великої Вiтчизняної воєн або з участю в бойових дiях у мирний час. Повний перелік таких осіб наведено у ст. 7 Закону № 3551.

Отже, це не тільки працівники із зони АТО, але і усі інші (Афганістан і ін.), які підпадають під визначені вище терміни.

 

№ 393

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант (28.12.2015 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

Відповідно до пп. 170.9.1 Податкового кодексу, податковим агентом платника податку пiд час оподаткування суми, виданої платнику податку пiд звiт та не повернутої ним протягом встановленого пiдпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме:

а) на вiдрядження - у сумi, що перевищує суму витрат платника податку на таке вiдрядження, розрахованiй згiдно iз цим пiдпунктом.

До оподатковуваного доходу не включаються витрати на вiдрядження, не пiдтвердженi документально, на харчування та фiнансування iнших власних потреб фiзичної особи (добовi витрати), понесенi у зв'язку з таким вiдрядженням у межах територiї України, але не бiльш як 0,2 розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на 1 сiчня податкового (звiтного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого вiдрядження, а для вiдряджень за кордон - не вище 0,75 розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на 1 сiчня податкового (звiтного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого вiдрядження.

 

Сума добових визначається в разi вiдрядження:

·                у межах України та країн, в'їзд громадян України на територiю яких не потребує наявностi вiзи (дозволу на в'їзд), - згiдно з наказом про вiдрядження та вiдповiдними первинними документами;

·                до країн, в'їзд громадян України на територiю яких здiйснюється за наявностi вiзи (дозволу на в'їзд), - згiдно з наказом про вiдрядження та вiдмiтками уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспортi або документi, що його замiнює.

За вiдсутностi зазначених вiдповiдних пiдтвердних документiв, наказу або вiдмiток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в паспортi або документi, що його замiнює, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.

 

Отже, суму добових, які нараховані працівнику, але по яким відсутні відмітки прикордонників України, є додатковим благом працівника і відображаються в 1ДФ із ознакою доходу «126». Розрахунок ПДФО проводиться із застосування коефіцієнту, визначеного у п. 164.5 ПКУ.

Додатково до ПДФО на суму такого блага треба обчислити військовий збір і утримати його з працівника.

 

№ 392

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант (28.12.2015 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

База для нарахування ЄСВ визначена у ст.7 Закону про ЄСВ (№ 2464): єдиний внесок роботодавцями нараховується на суму нарахованої заробiтної плати за видами виплат, якi включають основну та додаткову заробiтну плату, iншi заохочувальнi та компенсацiйнi виплати, у тому числi в натуральнiй формi, що визначаються вiдповiдно до Закону України "Про оплату працi"...

Згiдно зі ст.9 Закону про ЄСВ обчислення єдиного внеску здiйснюється на пiдставi бухгалтерських та iнших документiв, вiдповiдно до яких провадиться нарахування (обчислення) або якi пiдтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на якi вiдповiдно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Отже, враховуючи те, що ЄСВ нараховується на дохід, який визначається за даними бухгалтерський документів, а ПДВ, включене до вартості цукерок на підставі накладних, то ЄСВ нараховується на суму подарунку, враховуючи ПДВ.

 

№ 391

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант (28.12.2015 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

Відповідно до ст. 128 КЗпП при кожнiй виплатi заробiтної плати загальний розмiр усiх вiдрахувань не може перевищувати двадцяти процентiв, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятидесяти процентiв заробiтної плати, яка належить до виплати працiвниковi.

Обмеження, зазначені вище не поширюються на вiдрахування iз заробiтної плати при вiдбуваннi виправних робiт i при стягненнi алiментiв на неповнолiтнiх дiтей. У цих випадках розмiр вiдрахувань iз заробiтної плати не може перевищувати сiмдесяти вiдсоткiв.

Відповідно до ст. 25 Закону про оплату праці забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.

Як бачите, чинне законодавство встановлює обмеження на УТРИМАННЯ, а не добровільне розпорядження своєю зарплатою працівника.

Отже, працівник має право звернутися до роботодавця з письмовою заявою (так зване «доручення роботодавцю»), в якій зазначає своє рішення або прохання щодо перерахування або додаткове утримання необхідної суми в рахунок заробітної плати.

 

Відповідь консультанта
№ 396

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант (18.01.2016 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

Відповідно до Закону про бухоблік усі нарахування в бухгалтерському обліку проводяться відповідно до первинних документів, до яких відносяться зокрема і накази.

Якщо наказом по підприємству, який датовано будь-якою датою СІЧНЯ 2016р., визначено нарахування премій із зазначенням періоду «за який» такі премію розраховані, то при обробці такого первинного документу у січні усі нарахування премій будуть визначені витратами і фондом оплати праці січня 2016 р. Під час оподаткування нарахованих сум премій необхідно застосовувати ставки, які діють у місяці В ЯКОМУ НАРАХОВАНО ДОХІД (а не за який нараховано дохід), тому застосовуємо ставки 2016 р.

Відповідно, такі витрати і фонд оплати праці буде відображено у звітності січня 2016р.

 



№ 395

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант (18.01.2016 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

Відповідно до п. 25 Постанови № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьовані календарні місяці, але знову ж таки з першого до першого числа (п. 26 Постанови № 1266). Наприклад, працівника прийнято на роботу 16 червня, страховий випадок настав у жовтні, розрахунковий період становить період з 1 липня по 30 вересня.

У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час, але в календарних днях, перед настанням страхового випадку (п. 27 Постанови № 1266). Наприклад, працівника прийнято на роботу 19 грудня, а страховий випадок настав 4 січня, в цьому разі розрахунковий період становить час з 19 грудня по 3 січня включно.

 



№ 394

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант (28.12.2015 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

6 червня 2015 р., відповідно до прийнятого 14.05.2015 р. Закону № 426 «Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо пiдвищення рiвня соцiального захисту окремих категорiй ветеранiв вiйни», набрали чинності зміни до КЗпП та Закону про відпустки.

 

ОПЛАЧУВАНА ВІДПУСТКА учасникам бойових дій і інвалідам війни

Так, у Законі про відпустки з’явилась нова ст. 16-2 «Додаткова вiдпустка окремим категорiям ветеранiв вiйни», якою передбачено надання працівникам, які мають статус:

·                учасника бойових дiй,

·                iнвалiда вiйни,

статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту",

додаткової вiдпустка iз збереженням заробiтної плати тривалiстю 14 календарних днiв на рiк.

Таке право на додаткову відпустку діє вже в 2015 році!

У звязку із новим видом оплачуваної відпустки, автор звертає увагу на наступне:

-                 нова додаткова відпустка надається У КАЛЕНДАРНОМУ РОЦІ, а не за робочий рік;

-                 нова відпустки НЕ ДІЛИТЬСЯ НА ЧАСТИНИ, а надається одним періодом;

-                 такий вид відпустки не планується в графіку відпусток;

-                 у разі не використання днів додаткової відпустки, вони НЕ ПЕРЕНОСЯТЬСЯ на наступний календарний рік;

-                 у разі звільнення працівника, який має право на зазначено відпустку, за неї НЕ ВИПЛАЧУЄТЬСЯ грошова компенсація за дні невикористаної відпустки!

 

Автор нагадує, що:

Ø   учасниками бойових дiй є особи, якi брали участь у виконаннi бойових завдань по захисту Батькiвщини у складi вiйськових пiдроздiлiв, з'єднань, об'єднань всiх видiв i родiв вiйськ Збройних Сил дiючої армiї (флоту), у партизанських загонах i пiдпiллi та iнших формуваннях як у воєнний, так i у мирний час. Повний перелік таких осіб наведено у ст. 6 Закону № 3551;

Ø   до iнвалiдiв вiйни належать особи з числа вiйськовослужбовцiв дiючої армiї та флоту, партизанiв, пiдпiльникiв, працiвникiв, якi стали iнвалiдами внаслiдок поранення, контузiї, калiцтва, захворювання, одержаних пiд час захисту Батькiвщини, виконання обов'язкiв вiйськової служби (службових обов'язкiв) чи пов'язаних з перебуванням на фронтi, у партизанських загонах i з'єднаннях, пiдпiльних органiзацiях i групах та iнших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районi воєнних дiй, на прифронтових дiльницях залiзниць, на спорудженнi оборонних рубежiв, вiйськово-морських баз та аеродромiв у перiод громадянської та Великої Вiтчизняної воєн або з участю в бойових дiях у мирний час. Повний перелік таких осіб наведено у ст. 7 Закону № 3551.

Отже, це не тільки працівники із зони АТО, але і усі інші (Афганістан і ін.), які підпадають під визначені вище терміни.

 



№ 393

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант (28.12.2015 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

Відповідно до пп. 170.9.1 Податкового кодексу, податковим агентом платника податку пiд час оподаткування суми, виданої платнику податку пiд звiт та не повернутої ним протягом встановленого пiдпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме:

а) на вiдрядження - у сумi, що перевищує суму витрат платника податку на таке вiдрядження, розрахованiй згiдно iз цим пiдпунктом.

До оподатковуваного доходу не включаються витрати на вiдрядження, не пiдтвердженi документально, на харчування та фiнансування iнших власних потреб фiзичної особи (добовi витрати), понесенi у зв'язку з таким вiдрядженням у межах територiї України, але не бiльш як 0,2 розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на 1 сiчня податкового (звiтного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого вiдрядження, а для вiдряджень за кордон - не вище 0,75 розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на 1 сiчня податкового (звiтного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого вiдрядження.

 

Сума добових визначається в разi вiдрядження:

·                у межах України та країн, в'їзд громадян України на територiю яких не потребує наявностi вiзи (дозволу на в'їзд), - згiдно з наказом про вiдрядження та вiдповiдними первинними документами;

·                до країн, в'їзд громадян України на територiю яких здiйснюється за наявностi вiзи (дозволу на в'їзд), - згiдно з наказом про вiдрядження та вiдмiтками уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспортi або документi, що його замiнює.

За вiдсутностi зазначених вiдповiдних пiдтвердних документiв, наказу або вiдмiток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в паспортi або документi, що його замiнює, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.

 

Отже, суму добових, які нараховані працівнику, але по яким відсутні відмітки прикордонників України, є додатковим благом працівника і відображаються в 1ДФ із ознакою доходу «126». Розрахунок ПДФО проводиться із застосування коефіцієнту, визначеного у п. 164.5 ПКУ.

Додатково до ПДФО на суму такого блага треба обчислити військовий збір і утримати його з працівника.

 



№ 392

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант (28.12.2015 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

База для нарахування ЄСВ визначена у ст.7 Закону про ЄСВ (№ 2464): єдиний внесок роботодавцями нараховується на суму нарахованої заробiтної плати за видами виплат, якi включають основну та додаткову заробiтну плату, iншi заохочувальнi та компенсацiйнi виплати, у тому числi в натуральнiй формi, що визначаються вiдповiдно до Закону України "Про оплату працi"...

Згiдно зі ст.9 Закону про ЄСВ обчислення єдиного внеску здiйснюється на пiдставi бухгалтерських та iнших документiв, вiдповiдно до яких провадиться нарахування (обчислення) або якi пiдтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на якi вiдповiдно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Отже, враховуючи те, що ЄСВ нараховується на дохід, який визначається за даними бухгалтерський документів, а ПДВ, включене до вартості цукерок на підставі накладних, то ЄСВ нараховується на суму подарунку, враховуючи ПДВ.

 



№ 391

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант (28.12.2015 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

Відповідно до ст. 128 КЗпП при кожнiй виплатi заробiтної плати загальний розмiр усiх вiдрахувань не може перевищувати двадцяти процентiв, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятидесяти процентiв заробiтної плати, яка належить до виплати працiвниковi.

Обмеження, зазначені вище не поширюються на вiдрахування iз заробiтної плати при вiдбуваннi виправних робiт i при стягненнi алiментiв на неповнолiтнiх дiтей. У цих випадках розмiр вiдрахувань iз заробiтної плати не може перевищувати сiмдесяти вiдсоткiв.

Відповідно до ст. 25 Закону про оплату праці забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.

Як бачите, чинне законодавство встановлює обмеження на УТРИМАННЯ, а не добровільне розпорядження своєю зарплатою працівника.

Отже, працівник має право звернутися до роботодавця з письмовою заявою (так зване «доручення роботодавцю»), в якій зазначає своє рішення або прохання щодо перерахування або додаткове утримання необхідної суми в рахунок заробітної плати.