№ 6

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант:

Всі штрафи, які можуть бути застосовані до роботодавців за порушення Закону про зайнятість (№ 5067), описуються у ст.53 Закону про зайнятість та в ст. 165 Кодексу про адміністративні правопорушення.

На відміну від штрафів по інвалідам, які підприємство розраховує і сплачує самостійно у разі невиконання квоти 4% на працевлаштування інвалідів відповідно до даних щорічного звіту, жодних штрафів за невиконання квоти 5% на працевлаштування соціально незахищених верств населення у Законі про зайнятість або у Кодексі про адміністративні правопорушення не було до 01.01.2015 р.!

При цьому, у п.2 ст. 53 Закону про зайнятість прописані фінансові санкції, які можуть накладатися під час перевірки, на підприємство у разі відмови у працевлаштуванні соціально незахищених верст населення, якщо на дату звернення таких осіб за проханням (або за направленням) щодо працевлаштування у таких підприємств не була виконана квоти.

Інших штрафів по 5-ти відсотковій квоті, в тому числі за неподання Інформації про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, Законом про зайнятість та Кодексом про адміністративні правопорушення не передбачено!

Отже, ніякої відповідальності за неподання такої Інформації (а не звіту!) немає, тому підприємству не буде нараховано жодного штрафу за такі дії.

Додатково автор приводить витяг з листа Мінсоцполітики від 25.03.2014 р. N ДЦ-01-1816/0/6-14:

МИНИСТЕРСТВО СОЦИАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ УКРАИНЫ
   ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ЦЕНТР ЗАНЯТОСТИ
   
   ПИСЬМО    от 25.03.2014 г. N ДЦ-01-1816/0/6-14

«Вопросы проверки работодателей на предмет представления Информации и правильности ее заполнения не относятся к компетенции государственной службы занятости.»

 

 

 

№ 5

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант:

Відповідно до третього абзацу пп. 169.4.1 Податкового кодексу України, якщо платник податку отримує доходи у виглядi заробiтної плати за перiод її збереження згiдно iз законодавством, у тому числi за час вiдпустки або перебування платника податку на лiкарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соцiальної пiльги, та в iнших випадках їх оподаткування, такi доходи (їх частина) вiдносяться до вiдповiдних податкових перiодiв їх нарахування.

Як видно, з метою оподаткування податком на доходи по відповідним ставкам перехідні лікарняні мають відноситись до відповідних податкових періодів їх нарахування. Отже і ставки будуть застосовуватися ті, які діяли у таких періодах: лікарняні, які припадають на дні грудня оподатковуються за ставками 15-17%.

 

№ 4

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант:

Відповідно до п. 2 ст. 22 Закону № 1105 оплата перших п’яти днiв тимчасової непрацездатностi внаслiдок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництвi, здiйснюється за рахунок коштiв роботодавця у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Нажаль нової постанови КМУ на виконання нового Закону № 1105 досі немає (і скоріш за все з’явиться не раніше липня 2015 р.), але є стара постанова КМУ від 06.05.2001 р. № 439.

Даною постановою передбачена оплата перших п’яти днів лікарняного за рахунок коштів підприємства із використанням відсотків до середнього заробітку у старих розмірах 60-80-100%. Отже, дуже багато бухгалтерів запитують, чи можна оплачувати за старими відсотками дні лікарняного за рахунок коштів підприємства?

Якщо звернути увагу на те, що згадана вище постанова розроблена на виконання Закону України № 2213 «Про розмiр внескiв на деякi види загальнообов'язкового державного соцiального страхування», який з 01.01.2011 року вже не чинний, то на думку автора використовувати стару Постанову № 439 для оплати лікарняних відповідно до нового Закону № 1105 не можна!

Висновок: для оплати перших п’яти днів лікарняного автор радить застосовуватися відсотки до середнього заробітку однакові для всього періоду лікарняного, які встановлені у ст. 24 Закону № 1105:

1) 50 вiдсоткiв середньої заробiтної плати (доходу) - застрахованим особам, якi мають страховий стаж до трьох рокiв;

2) 60 вiдсоткiв середньої заробiтної плати (доходу) - застрахованим особам, якi мають страховий стаж вiд трьох до п’яти рокiв;

3) 70 вiдсоткiв середньої заробiтної плати (доходу) - застрахованим особам, якi мають страховий стаж вiд п’яти до восьми рокiв;

4) 100 вiдсоткiв середньої заробiтної плати (доходу) - застрахованим особам, якi мають страховий стаж понад вiсiм рокiв;

5) 100 вiдсоткiв середньої заробiтної плати (доходу) для пільговиків, зазначених у ст. 24 Закону № 1105.

 

№ 3

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант:

Якщо таке додаткове благо було нараховане і надане фізичній особі – не працівнику до 31.12.2014 року – тоді не потрібно з такого доходу розраховувати військовий збір, оскільки не було трудових відносин з такою особою.

Але починаючи з 01.01.2015 року об’єкт для військового збору значно розширили. Відповідно до змін «об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу». Якщо звернутися до ст. 163 Податкового кодексу, то дізнаємося, що об'єктом оподаткування резидента є загальний мiсячний (рiчний) оподатковуваний дохiд. Тобто, тепер немає прив’язки до трудових відносин. Тепер усі доходи, з яких утримується ПДФО, є також об’єктом і для військового збору!

ДОХІД ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ

             ОПОДАТКОВУВАНИЙ                  НЕОПОДАТКОВУВАНИЙ

             Утримується ПДФО                 НЕ утримується ПДФО

             Утримується військовий збір      НЕ утримується військовий збір

Розрахувати військовий збір з додаткового блага у негрошовій формі достатньо просто, адже ніякі коефіцієнти не для цього застосовувати НЕ потрібно (коефіцієнт застосовується при обчисленні бази оподаткування податком на доходи). Достатньо визначити вартість додаткового блага і помножити його на ставку збору 1,5%. Суму збору прийдеться сплатити коштом підприємства на підставі п. 127.1 Податкового кодексу.

№ 2

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант:

Наказом Міндоходів від 21.01.2014 р. № 49 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податку, i сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податку, i сум утриманого з них податку» передбачено заповнення i подання Податкового розрахунку

  • сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податку,
  • i сум утриманого з них податку.

Оскільки у грудні доходу працівникові не нараховано, податку не утримано, то інші дані по такому працівникові в 1 ДФ за 4-й кв. 2014 р. не відображаються.

Доходи і податок такого працівника будуть вказані в 1ДФ за 1 кв. 2015 р. При цьому дата прийняття вже не зазначається.

 

 

№ 1

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант:

Якщо робота за основним місцем роботи здійснюється не в державному підприємстві, тоді ТАК, МОЖНА. На своєму підприємству за сумісництвом Ви маєте право оформити повний робочий день з повною оплатою. Нижче консультація Мінпраці з цього приводу.

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Робота за сумiсництвом на недержавному пiдприємствi

ПИТАННЯ 1. Працiвники уклали трудовий договiр про основну роботу з державним пiдприємством. Чи можуть вони працювати за сумiсництвом на недержавному пiдприємствi без унесення до штатного розпису?

ВIДПОВIДЬ 1. Згiдно зi ст.21 КЗпП працiвниковi надано право реалiзувати свої здiбностi до працi укладенням трудового договору на одному чи водночас на кiлькох пiдприємствах (в установах, органiзацiях). Це дає змогу працiвникам, крiм основного трудового договору, укладати договори про роботу за сумiсництвом.

Сумiсництвом вважається виконання працiвником, крiм своєї основної, iншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вiльний вiд основної роботи час на тому самому або iншому пiдприємствi (в установi, органiзацiї) з обiйманням штатної посади.

Передумовою сумiсництва є наявнiсть у штатному розписi вакантної посади. Для працiвникiв, якi працюють на державних пiдприємствах (в установах, органiзацiях), робота за сумiсництвом регулюється постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 03.04.93 р. N 245 "Про роботу за сумiсництвом працiвникiв державних пiдприємств, установ i органiзацiй" (зi змiнами) та Положенням про умови роботи за сумiсництвом працiвникiв державних пiдприємств, установ, органiзацiй, затвердженим наказом Мiнпрацi, Мiн'юсту i Мiнфiну України вiд 28.06.93 р. N 43.

Цi нормативно-правовi акти стосуються i працiвникiв, основним мiсцем роботи яких є державне пiдприємство, уєiанова, органiзацiя (незалежно вiд того, на державне чи недержавне пiдприємство працевлаштовуються вони за сумiсництвом), i працiвникiв, що влаштовуються на роботу за сумiсництвом на державне пiдприємство (в установу, органiзацiю) незалежно вiд того, з державним чи недержавним пiдприємством уклав ранiше працiвник трудовий договiр про основну роботу.

Оскiльки у сферi недержавної форми власностi сумiсництво не регулюється, порядок прийняття на роботу й умови працi за сумiсництвом регулюються загальними нормами трудового права.

Людмила КОРНIЄНКО,  головний спецiалiст

"Праця i зарплата" N 8 (876), 26 лютого 2014 р.

Відповідь консультанта
№ 6

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант:

Всі штрафи, які можуть бути застосовані до роботодавців за порушення Закону про зайнятість (№ 5067), описуються у ст.53 Закону про зайнятість та в ст. 165 Кодексу про адміністративні правопорушення.

На відміну від штрафів по інвалідам, які підприємство розраховує і сплачує самостійно у разі невиконання квоти 4% на працевлаштування інвалідів відповідно до даних щорічного звіту, жодних штрафів за невиконання квоти 5% на працевлаштування соціально незахищених верств населення у Законі про зайнятість або у Кодексі про адміністративні правопорушення не було до 01.01.2015 р.!

При цьому, у п.2 ст. 53 Закону про зайнятість прописані фінансові санкції, які можуть накладатися під час перевірки, на підприємство у разі відмови у працевлаштуванні соціально незахищених верст населення, якщо на дату звернення таких осіб за проханням (або за направленням) щодо працевлаштування у таких підприємств не була виконана квоти.

Інших штрафів по 5-ти відсотковій квоті, в тому числі за неподання Інформації про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, Законом про зайнятість та Кодексом про адміністративні правопорушення не передбачено!

Отже, ніякої відповідальності за неподання такої Інформації (а не звіту!) немає, тому підприємству не буде нараховано жодного штрафу за такі дії.

Додатково автор приводить витяг з листа Мінсоцполітики від 25.03.2014 р. N ДЦ-01-1816/0/6-14:

МИНИСТЕРСТВО СОЦИАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ УКРАИНЫ
   ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ЦЕНТР ЗАНЯТОСТИ
   
   ПИСЬМО    от 25.03.2014 г. N ДЦ-01-1816/0/6-14

«Вопросы проверки работодателей на предмет представления Информации и правильности ее заполнения не относятся к компетенции государственной службы занятости.»

 

 

 



№ 5

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант:

Відповідно до третього абзацу пп. 169.4.1 Податкового кодексу України, якщо платник податку отримує доходи у виглядi заробiтної плати за перiод її збереження згiдно iз законодавством, у тому числi за час вiдпустки або перебування платника податку на лiкарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соцiальної пiльги, та в iнших випадках їх оподаткування, такi доходи (їх частина) вiдносяться до вiдповiдних податкових перiодiв їх нарахування.

Як видно, з метою оподаткування податком на доходи по відповідним ставкам перехідні лікарняні мають відноситись до відповідних податкових періодів їх нарахування. Отже і ставки будуть застосовуватися ті, які діяли у таких періодах: лікарняні, які припадають на дні грудня оподатковуються за ставками 15-17%.

 



№ 4

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант:

Відповідно до п. 2 ст. 22 Закону № 1105 оплата перших п’яти днiв тимчасової непрацездатностi внаслiдок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництвi, здiйснюється за рахунок коштiв роботодавця у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Нажаль нової постанови КМУ на виконання нового Закону № 1105 досі немає (і скоріш за все з’явиться не раніше липня 2015 р.), але є стара постанова КМУ від 06.05.2001 р. № 439.

Даною постановою передбачена оплата перших п’яти днів лікарняного за рахунок коштів підприємства із використанням відсотків до середнього заробітку у старих розмірах 60-80-100%. Отже, дуже багато бухгалтерів запитують, чи можна оплачувати за старими відсотками дні лікарняного за рахунок коштів підприємства?

Якщо звернути увагу на те, що згадана вище постанова розроблена на виконання Закону України № 2213 «Про розмiр внескiв на деякi види загальнообов'язкового державного соцiального страхування», який з 01.01.2011 року вже не чинний, то на думку автора використовувати стару Постанову № 439 для оплати лікарняних відповідно до нового Закону № 1105 не можна!

Висновок: для оплати перших п’яти днів лікарняного автор радить застосовуватися відсотки до середнього заробітку однакові для всього періоду лікарняного, які встановлені у ст. 24 Закону № 1105:

1) 50 вiдсоткiв середньої заробiтної плати (доходу) - застрахованим особам, якi мають страховий стаж до трьох рокiв;

2) 60 вiдсоткiв середньої заробiтної плати (доходу) - застрахованим особам, якi мають страховий стаж вiд трьох до п’яти рокiв;

3) 70 вiдсоткiв середньої заробiтної плати (доходу) - застрахованим особам, якi мають страховий стаж вiд п’яти до восьми рокiв;

4) 100 вiдсоткiв середньої заробiтної плати (доходу) - застрахованим особам, якi мають страховий стаж понад вiсiм рокiв;

5) 100 вiдсоткiв середньої заробiтної плати (доходу) для пільговиків, зазначених у ст. 24 Закону № 1105.

 



№ 3

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант:

Якщо таке додаткове благо було нараховане і надане фізичній особі – не працівнику до 31.12.2014 року – тоді не потрібно з такого доходу розраховувати військовий збір, оскільки не було трудових відносин з такою особою.

Але починаючи з 01.01.2015 року об’єкт для військового збору значно розширили. Відповідно до змін «об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу». Якщо звернутися до ст. 163 Податкового кодексу, то дізнаємося, що об'єктом оподаткування резидента є загальний мiсячний (рiчний) оподатковуваний дохiд. Тобто, тепер немає прив’язки до трудових відносин. Тепер усі доходи, з яких утримується ПДФО, є також об’єктом і для військового збору!

ДОХІД ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ

             ОПОДАТКОВУВАНИЙ                  НЕОПОДАТКОВУВАНИЙ

             Утримується ПДФО                 НЕ утримується ПДФО

             Утримується військовий збір      НЕ утримується військовий збір

Розрахувати військовий збір з додаткового блага у негрошовій формі достатньо просто, адже ніякі коефіцієнти не для цього застосовувати НЕ потрібно (коефіцієнт застосовується при обчисленні бази оподаткування податком на доходи). Достатньо визначити вартість додаткового блага і помножити його на ставку збору 1,5%. Суму збору прийдеться сплатити коштом підприємства на підставі п. 127.1 Податкового кодексу.



№ 2

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант:

Наказом Міндоходів від 21.01.2014 р. № 49 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податку, i сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податку, i сум утриманого з них податку» передбачено заповнення i подання Податкового розрахунку

  • сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податку,
  • i сум утриманого з них податку.

Оскільки у грудні доходу працівникові не нараховано, податку не утримано, то інші дані по такому працівникові в 1 ДФ за 4-й кв. 2014 р. не відображаються.

Доходи і податок такого працівника будуть вказані в 1ДФ за 1 кв. 2015 р. При цьому дата прийняття вже не зазначається.

 

 



№ 1

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант:

Якщо робота за основним місцем роботи здійснюється не в державному підприємстві, тоді ТАК, МОЖНА. На своєму підприємству за сумісництвом Ви маєте право оформити повний робочий день з повною оплатою. Нижче консультація Мінпраці з цього приводу.

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Робота за сумiсництвом на недержавному пiдприємствi

ПИТАННЯ 1. Працiвники уклали трудовий договiр про основну роботу з державним пiдприємством. Чи можуть вони працювати за сумiсництвом на недержавному пiдприємствi без унесення до штатного розпису?

ВIДПОВIДЬ 1. Згiдно зi ст.21 КЗпП працiвниковi надано право реалiзувати свої здiбностi до працi укладенням трудового договору на одному чи водночас на кiлькох пiдприємствах (в установах, органiзацiях). Це дає змогу працiвникам, крiм основного трудового договору, укладати договори про роботу за сумiсництвом.

Сумiсництвом вважається виконання працiвником, крiм своєї основної, iншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вiльний вiд основної роботи час на тому самому або iншому пiдприємствi (в установi, органiзацiї) з обiйманням штатної посади.

Передумовою сумiсництва є наявнiсть у штатному розписi вакантної посади. Для працiвникiв, якi працюють на державних пiдприємствах (в установах, органiзацiях), робота за сумiсництвом регулюється постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 03.04.93 р. N 245 "Про роботу за сумiсництвом працiвникiв державних пiдприємств, установ i органiзацiй" (зi змiнами) та Положенням про умови роботи за сумiсництвом працiвникiв державних пiдприємств, установ, органiзацiй, затвердженим наказом Мiнпрацi, Мiн'юсту i Мiнфiну України вiд 28.06.93 р. N 43.

Цi нормативно-правовi акти стосуються i працiвникiв, основним мiсцем роботи яких є державне пiдприємство, уєiанова, органiзацiя (незалежно вiд того, на державне чи недержавне пiдприємство працевлаштовуються вони за сумiсництвом), i працiвникiв, що влаштовуються на роботу за сумiсництвом на державне пiдприємство (в установу, органiзацiю) незалежно вiд того, з державним чи недержавним пiдприємством уклав ранiше працiвник трудовий договiр про основну роботу.

Оскiльки у сферi недержавної форми власностi сумiсництво не регулюється, порядок прийняття на роботу й умови працi за сумiсництвом регулюються загальними нормами трудового права.

Людмила КОРНIЄНКО,  головний спецiалiст

"Праця i зарплата" N 8 (876), 26 лютого 2014 р.