№ 372

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант (05.10.2015 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

Відповідно до п. 2 Постанови КМУ № 100 розрахунковим буде період за останні 12 місяців перед місяцем надання оплачуваної відпустки (на дітей). При цьому час, протягом якого за працівником не зберігався середній заробіток або зберігався частково, виключається із розрахункового періоду.

Отже, необхідно визначити 12 місяців перед місяцем початку оплачуваної відпустки, і в них – кількість календарних днів, віднімаючи святкові і неробочі дні (ст. 73 КЗпП). Також треба відняти усі календарні дні відпустки по догляду за дитиною до трьох років. Залишок днів буде використовуватися в обчисленні середньої зарплати.

В цьому ж розрахунковому періоді складає нараховану зарплату (яка буле нарахована за фактично відпрацьований час) і інші виплати, які включаються до розрахунку середнього заробітку.

Автор радить звернути увагу на брошуру КОНСУЛЬТАЦІЇ НА ТЕМУ «СЕРЕДНЯ ЗАРОБІТНА ПЛАТА», яка вийшла з друку 5 жовтня. Замовити її можна на головній сторінці нашого сайту www.dominanta.in.ua

 

 

№ 371

Віталій Шеломков, податковий консультант, директор аудиторської фірми (05.10.2015 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

Вибуття основних засобів з балансу звичайного підприємства може відбуватися за однією трьох нижченаведених причин:

·         Продаж

Операція продажу основних засобів з точки зору обкладення ПДВ розглядається як продаж товарів, яка є об’єктом оподаткування ПДВ (пп.«а» п.185.1 ПК України).  Платник податку – продавець в такому випадку повинен нарахувати податкове зобов’язання і відобразити його в декларації з ПДВ.  База оподаткування ПДВ в цьому випадку визначається виходячи з договірної вартості (абз.1 п.188.1 ПК України).

При цьому така операція буде мінімально оподаткована в тому випадку, якщо сума продажу цього основного засобу не буде перевищувати його остаточну вартість на день продажу.  В такому випадку податку на прибуток з такого продажу не виникне зовсім, а ПДВ буде складати мінімально можливу суму (на остаточну вартість).

У випадку, якщо продаж відбувається за вартістю, меншою ніж остаточна вартість основного засобу, ПДВ все одно нараховується на суму остаточної вартості основного засобу (абз.1 п.188.1 ПК України), а податку на прибуток в цьому випадку не буде.  І у випадку, якщо вартість продажу буде вища за остаточну вартість, то в такому випадку треба буде нарахувати ПДВ на всю суму продажу.  Для цілей оподаткування податком на прибуток сума перевищення продажної вартості над остаточною вартістю повинна бути відображена як дохід підприємства.  Особливостей складення податкової накладної в такому випадку немає.  Податкова накладна виписується на покупця на суму продажу і реєструється продавцем в ЄРПН.

Ця інформація наведена в рамках цієї відповіді з тієї причини, що найчастіше основні засоби в Україні прийнято не списувати, а саме продавати за остаточною вартістю.

·         Ліквідація

Якщо внаслідок фізичного, морального зносу (чи з будь-якої іншої причини) об’єкт основних засобів стає непридатним для подальшої експлуатації, може бути прийнято рішення про ліквідацію такого об’єкта.  Якщо основні засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податків, то така ліквідація згідно абз.1 п.189.9 ПК України, для цілей оподаткування вважається поставкою основних засобів за звичайними цінами, але не нижчими за балансову (остаточну) вартість основних засобів на момент ліквідації.

Тут слід звернути увагу на фразу “за звичайними цінами, але не нижчими за балансову...”.  Хоча з тексту цієї норми витікає необхідність обґрунтування таких звичайних цін, на практиці в Україні підприємства цього не роблять, а податкова інспекція також цілком задовольняється обрахунком ПДВ в цьому випадку саме з залишкової вартості такого об'єкту основних засобів.

Отже, якщо на підприємстві прийнято рішення про ліквідацію об’єкту основних засобів (а це, як вже говорилось, прирівнюється до його продажу), тоді необхідно нарахувати податкове зобов’язання з ПДВ на остаточну вартість цього основного засобу, скласти податкову накладну, де в якості покупця вказати своє власне підприємство, а в полі ІПН вказати умовний ІПН «400000000000» з відміткою «Не видається покупцю» і зазначити тип причини «5» - ліквідація ОЗ за самостійним рішенням платника податків і зареєструвати таку ПН в ЄДРПН.

Очевидно, що у випадку повної амортизації об'єкту на момент ліквідації його остаточна вартість дорівнюватиме нулю, а тому ніякого оподаткування ПДВ ця оподаткування не спричинить, і ніяких податкових накладних виписувати не треба буде.

Зверніть увагу, що правила, встановлені абз.1 п.189.9 ПК України, не розповсюджуються на випадки, коли основні засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставини непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає до контролюючого органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення засобів в інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватись за первісним призначенням (абз.1 п.189.9 ПК України).

Інше виключення з правила оподаткування ПДВ операції списання основних засобів: якщо в результаті ліквідації активів отримуються комплектуючі вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції податкові зобов’язання не нараховуються (п.189.10 ПК України).  В такому випадку, як вбачається, підприємство фактично повинно буде оприбуткувати всі ці складові на загальну суму остаточної вартості таких основних засобів.  І в такому випадку ця вартість основних засобів з балансу просто “перейде” в категорію складових (тобто запасів), а тому в такому випадку відсутні засадничі підстави для нарахування ПДВ при списанні об'єкту основних засобів.  При цьому з точки зору бухгалтерського обліку потім підприємство повинно оцінити на дату балансу справедливу вартість цих запасів (з можливою уцінкою), а вже такі приведення вартості запасів до справедливої їх вартості не спричиняють податкові наслідки з оподаткування ПДВ.

·         Безоплатна передача

Операції по безоплатні передачі основних засобів для цілей оподаткування прирівнюються до операцій з продажу відповідно до п.14.1.191 ПК України.  Тому, така операція є об’єктом оподаткування ПДВ (на підставі пп.«а»п.185.1 ПК України).  База оподаткування ПДВ визначається аналогічно до попередніх випадків – виходячи з договірної ціни, але не нижчої за балансову (остаточну) вартість основного засобу на початок звітного періоду, в якому здійснюється така операція (п.188.1 ПК України).  А оскільки засоби передаються безоплатно, то база оподаткування визначається на рівні балансової (остаточної) вартості.

Податкова накладна в такому випадку складається на суму поставки, в якості покупця зазначаються дані продавця, в якості ІПН покупця – умовний ІПН «400000000000», робиться відмітка «Не видається покупцю».  А ось в якості причини в цьому випадку рекомендуємо зазначати код «13» - використання виробничих або невиробничих основних засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, оскільки спеціального коду для відображення таких операцій не передбачено, а безоплатна передача основних засобів – не є звичайною господарською діяльністю товариства, то цей код вважаємо найбільш доречним.

 

№ 370

Віталій Шеломков, податковий консультант, директор аудиторської фірми (21.09.2015 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

Частина 1.  Введення в експлуатацію.  Безпосередня передача автомобіля в користування підприємству – орендарю провадиться згідно умов укладеного між ними договору оренди транспортного засобу.  У Вашому випадку, коли орендодавцем виступає фізична особа, основними супровідними документами при укладенні цього договору будуть наступні:

·       власне, сам договір оренди;

·       посвідчення про реєстрацію авто (техпаспорт);

·       акт технічного огляду авто;

·       акт прийому-передачі авто (як основного засобу);

·       паспорт та копія паспорту фізичної особи-орендодавця;

·       довідка про присвоєння орендодавцю ідентифікаційного коду та її копія.

Якщо орендодавець являється співробітником підприємства, то останні два документи (в копіях) повинні бути на підприємстві в його особовій справі, якщо діловодство ведеться на підприємстві належним чином.

Слід звернути увагу на те, що договір оренди транспортного засобу, укладений за участі фізичної особи згідно ст.799 Цивільного Кодексу України, підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.  У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (на підставі ст.220 ЦК України).  Втім, на практиці в суді сторони можуть довести, що цей правочин є дійсним навіть у випадку недотримання нотаріального його посвідчення.  Але вказаний шлях — складний та витратний.  Тому Вам слід від самого початку потурбуватися про нотаріальне посвідчення укладеного договору оренди (та не робити такого укладання “заднім числом”), адже в противному випадку податкова інспекція на практиці просто не приймає “до витрат з метою оподаткування” всі витрати на паливо (а згідно Вашого питання їх нестиме юридична особа-орендар, для якої включення таких витрат, напевно, має суттєве значення).

В бухгалтерському обліку орендоване авто варто зарахувати на забалансовий рахунок 01.  Багато хто з бухгалтерів підприємств цього не робить, а санкції за неведення забалансового обліку чинне законодавство України не передбачає.

При отриманні авто в експлуатацію ніякі операції для цілей обкладання податком на прибуток виконувати не треба (ця оподаткування не впливає на об'єкт оподаткування податку на прибуток), оскільки не призводить до збільшення активів чи заборгованість підприємства (наскільки було зрозуміло з Вашого питання, Ви ведете мову про оперативну оренду, а не фінансову,  тому і відповідь надалі будуємо на цьому припущенні).  Аналогічно, операції по оренді авто не є об’єктом обкладення ПДВ (згідно пп. 196.1.2 Податкового Кодексу).

Частина 2.  Експлуатація.  Використання орендованого авто оформлюється наступними документами:

·       тимчасовий реєстраційний талон (згідно абз. 4 п. 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 р.).  Без цього талону підприємство (та, насамперед, його водій за кермом цього автомобіля) матимуть проблеми при зупинці цього автомобіля працівниками ДАІ.

·       подорожні листи.  Хоч формально форма первинного обліку роботи легкового автомобіля та Інструкція про порядок її застосування і втратила чинність ще з 19.03.2013 р., проте, на практиці ці подорожні листи (або форма розроблена за аналогією власноручно) продовжують застосовувати.  Цей подорожній лист одночасно доводить, що авто використовується у господарській діяльності підприємства, а також те, що паливо, яке списується товариством, також списано в межах провадження цієї господарської діяльності.

За користування автомобілем фізичній особі повинна виплачуватися орендна плата.  Документом, який підтверджує факт надання належної оренди автомобіля протягом визначеного періоду є підписаний сторонами відповідний акт, який складається у довільній формі.  В бухгалтерському обліку орендна плата відображається в складі витрат звітного періоду.

Якщо орендодавцем виступає фізична особа (як у Вашому випадку), то податковим агентом по такій виплаті орендної плати є орендар, а це означає, що при нарахуванні і виплаті орендної платив він (орендар-юридична особа) зобов’язаний утримати та перерахувати до бюджету ПДФО та військовий збір за ставками 15% та 1,5%, відповідно, в порядку, визначеному в п.170.1 ПК України.

Орендатор в бухгалтерському та податковому обліку має право відносити всі витрати, понесені в ході використання орендованого авто (витрати на ПММ (згідно встановлених норм витрат та на підставі подорожніх листів), послуги стоянки та паркування, технічне обслуговування, ремонти та страхування).

Дуже бажано в явному вигляді визначити, які саме ремонти зобов'язується виконувати за свій рахунок орендар, а які — орендодавець.  Частіше (практика укладання таких договорів пішла таким шляхом) орендар бере на свій рахунок лише поточні ремонти та технічне обслуговування автомобіля,  а орендодавець — капітальні ремонти.  Втім, такий розподіл не є безумовною нормою, а тому Ви, на власний розсуд, залежно від Ваших потреб та планів, можете встановити інше розподілення витрат сторін на виконання ремонтів.  Наголосимо лише на тім, що у випадку, якщо Ви плануєте за рахунок орендаря-юридичної особи здійснювати якісь витрати на ремонт автомобіля, то таке розподілення витрат бажано прописати в договорі оренди, оскільки в противному випадку податкова інспекція, напевно, заперечуватиме проти таких витрат у складі витрат до оподаткування у юридичної особи-платника податку на прибуток.

Амортизувати авто, яке знаходиться в оренді (оперативній) не можна, оскільки орендар в цьому випадку не має об'єкту амортизації.

Частина 3.  Повернення з оренди (вибуття).  Повернення автомобіля орендодавцю здійснюється згідно з умовами договору та оформлюється зворотнім актом прийому-передачі.

В бухгалтерському обліку повернення авто відображається списанням цього авто з забалансового рахунку 01.

№ 369

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант (21.09.2015 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

Відповідь на це питання було надано нами ще на початку 2015 року (див. п. 5, 14, 87 Корисної інформації).

Так, листом Мінсоцполітики від 02.02.2015 р. (див. п. 14 Корисної інформації) процитовано з особливим підходом нову редакцію ст. 24 КЗпП України, серед якої виділяємо текст «обов’язкове укладення трудового договору з працівником у письмовій формі (наказ) та повідомлення про це…».

Таке подання державним органом відповіді на запитання породжує нове запитання (як завжди): а чи потрібно мати окремий трудовий договір у письмові формі, крім наказу?

Якщо вчитатися в текст відповіді, наданої Мінсоцполітики в листі, то стає зрозумілим, що єдиної письмовою формою укладення трудового договору є наказ.

ТРУДОВИЙ ДОГОВІР у письмовій формі = НАКАЗ у письмовій формі

А окрема письмова форма договору до наказу залишається «за бажанням» і необхідністю підприємства.

Аналогічний висновок озвучує і Держпраці в своєму свіжому листі (див. п. 87 Корисної інформації).

 

№ 368

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант (21.09.2015 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

Після закінчення відпустки по вагітності та пологам працівниця має повне право або вийти на роботу, або оформити відпустку по догляду за дитиною, або працювати в режимі неповного робочого часу, або піти в оплачувану відпустку і після неї вже оформити відпустку по догляду за дитиною або вийти на роботу.

Отже, працівниця самостійно вирішує як їй надалі розпоряджатися часом, про ще вона має зазначити у відповідній заяві.

Відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку може бути використана повністю, або частково. Тобто працівниця може вийти на роботу раніше досягнення дитиною 3-х річного віку (при цьому вона не зобов’язана попереджати про це роботодавця). Також працівниця через деякий час після оформлення відпустки по догляду за дитиною може вийти на роботу в умовах повної або неповної зайнятості, а потім знову повернутися у відпустку по догляду за дитиною. До поки дитині не виповниться три роки, усі права матері захищені і вона самостійно вирішує як їх обирати її час.

 

№ 367

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант (21.09.2015 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

Так, працівник має право на підвищену податкову соціальну пільгу 150%, відповідно до пп. 169.1.3 ПКУ. При цьому варто звернути увагу на те, що його прийнято за сумісництвом. Якщо він не застосовує податкову соціальну пільгу за основним місцем роботи, тоді за сумісництвом він маж право надати заяву для застосування пільги. Але якщо за основним місцем роботи він вже користується пільгою, то отримати право на пільгу за сумісництвом працівник не зможе.

 

Відповідь консультанта
№ 372

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант (05.10.2015 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

Відповідно до п. 2 Постанови КМУ № 100 розрахунковим буде період за останні 12 місяців перед місяцем надання оплачуваної відпустки (на дітей). При цьому час, протягом якого за працівником не зберігався середній заробіток або зберігався частково, виключається із розрахункового періоду.

Отже, необхідно визначити 12 місяців перед місяцем початку оплачуваної відпустки, і в них – кількість календарних днів, віднімаючи святкові і неробочі дні (ст. 73 КЗпП). Також треба відняти усі календарні дні відпустки по догляду за дитиною до трьох років. Залишок днів буде використовуватися в обчисленні середньої зарплати.

В цьому ж розрахунковому періоді складає нараховану зарплату (яка буле нарахована за фактично відпрацьований час) і інші виплати, які включаються до розрахунку середнього заробітку.

Автор радить звернути увагу на брошуру КОНСУЛЬТАЦІЇ НА ТЕМУ «СЕРЕДНЯ ЗАРОБІТНА ПЛАТА», яка вийшла з друку 5 жовтня. Замовити її можна на головній сторінці нашого сайту www.dominanta.in.ua

 

 



№ 371

Віталій Шеломков, податковий консультант, директор аудиторської фірми (05.10.2015 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

Вибуття основних засобів з балансу звичайного підприємства може відбуватися за однією трьох нижченаведених причин:

·         Продаж

Операція продажу основних засобів з точки зору обкладення ПДВ розглядається як продаж товарів, яка є об’єктом оподаткування ПДВ (пп.«а» п.185.1 ПК України).  Платник податку – продавець в такому випадку повинен нарахувати податкове зобов’язання і відобразити його в декларації з ПДВ.  База оподаткування ПДВ в цьому випадку визначається виходячи з договірної вартості (абз.1 п.188.1 ПК України).

При цьому така операція буде мінімально оподаткована в тому випадку, якщо сума продажу цього основного засобу не буде перевищувати його остаточну вартість на день продажу.  В такому випадку податку на прибуток з такого продажу не виникне зовсім, а ПДВ буде складати мінімально можливу суму (на остаточну вартість).

У випадку, якщо продаж відбувається за вартістю, меншою ніж остаточна вартість основного засобу, ПДВ все одно нараховується на суму остаточної вартості основного засобу (абз.1 п.188.1 ПК України), а податку на прибуток в цьому випадку не буде.  І у випадку, якщо вартість продажу буде вища за остаточну вартість, то в такому випадку треба буде нарахувати ПДВ на всю суму продажу.  Для цілей оподаткування податком на прибуток сума перевищення продажної вартості над остаточною вартістю повинна бути відображена як дохід підприємства.  Особливостей складення податкової накладної в такому випадку немає.  Податкова накладна виписується на покупця на суму продажу і реєструється продавцем в ЄРПН.

Ця інформація наведена в рамках цієї відповіді з тієї причини, що найчастіше основні засоби в Україні прийнято не списувати, а саме продавати за остаточною вартістю.

·         Ліквідація

Якщо внаслідок фізичного, морального зносу (чи з будь-якої іншої причини) об’єкт основних засобів стає непридатним для подальшої експлуатації, може бути прийнято рішення про ліквідацію такого об’єкта.  Якщо основні засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податків, то така ліквідація згідно абз.1 п.189.9 ПК України, для цілей оподаткування вважається поставкою основних засобів за звичайними цінами, але не нижчими за балансову (остаточну) вартість основних засобів на момент ліквідації.

Тут слід звернути увагу на фразу “за звичайними цінами, але не нижчими за балансову...”.  Хоча з тексту цієї норми витікає необхідність обґрунтування таких звичайних цін, на практиці в Україні підприємства цього не роблять, а податкова інспекція також цілком задовольняється обрахунком ПДВ в цьому випадку саме з залишкової вартості такого об'єкту основних засобів.

Отже, якщо на підприємстві прийнято рішення про ліквідацію об’єкту основних засобів (а це, як вже говорилось, прирівнюється до його продажу), тоді необхідно нарахувати податкове зобов’язання з ПДВ на остаточну вартість цього основного засобу, скласти податкову накладну, де в якості покупця вказати своє власне підприємство, а в полі ІПН вказати умовний ІПН «400000000000» з відміткою «Не видається покупцю» і зазначити тип причини «5» - ліквідація ОЗ за самостійним рішенням платника податків і зареєструвати таку ПН в ЄДРПН.

Очевидно, що у випадку повної амортизації об'єкту на момент ліквідації його остаточна вартість дорівнюватиме нулю, а тому ніякого оподаткування ПДВ ця оподаткування не спричинить, і ніяких податкових накладних виписувати не треба буде.

Зверніть увагу, що правила, встановлені абз.1 п.189.9 ПК України, не розповсюджуються на випадки, коли основні засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставини непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає до контролюючого органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення засобів в інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватись за первісним призначенням (абз.1 п.189.9 ПК України).

Інше виключення з правила оподаткування ПДВ операції списання основних засобів: якщо в результаті ліквідації активів отримуються комплектуючі вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції податкові зобов’язання не нараховуються (п.189.10 ПК України).  В такому випадку, як вбачається, підприємство фактично повинно буде оприбуткувати всі ці складові на загальну суму остаточної вартості таких основних засобів.  І в такому випадку ця вартість основних засобів з балансу просто “перейде” в категорію складових (тобто запасів), а тому в такому випадку відсутні засадничі підстави для нарахування ПДВ при списанні об'єкту основних засобів.  При цьому з точки зору бухгалтерського обліку потім підприємство повинно оцінити на дату балансу справедливу вартість цих запасів (з можливою уцінкою), а вже такі приведення вартості запасів до справедливої їх вартості не спричиняють податкові наслідки з оподаткування ПДВ.

·         Безоплатна передача

Операції по безоплатні передачі основних засобів для цілей оподаткування прирівнюються до операцій з продажу відповідно до п.14.1.191 ПК України.  Тому, така операція є об’єктом оподаткування ПДВ (на підставі пп.«а»п.185.1 ПК України).  База оподаткування ПДВ визначається аналогічно до попередніх випадків – виходячи з договірної ціни, але не нижчої за балансову (остаточну) вартість основного засобу на початок звітного періоду, в якому здійснюється така операція (п.188.1 ПК України).  А оскільки засоби передаються безоплатно, то база оподаткування визначається на рівні балансової (остаточної) вартості.

Податкова накладна в такому випадку складається на суму поставки, в якості покупця зазначаються дані продавця, в якості ІПН покупця – умовний ІПН «400000000000», робиться відмітка «Не видається покупцю».  А ось в якості причини в цьому випадку рекомендуємо зазначати код «13» - використання виробничих або невиробничих основних засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, оскільки спеціального коду для відображення таких операцій не передбачено, а безоплатна передача основних засобів – не є звичайною господарською діяльністю товариства, то цей код вважаємо найбільш доречним.

 



№ 370

Віталій Шеломков, податковий консультант, директор аудиторської фірми (21.09.2015 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

Частина 1.  Введення в експлуатацію.  Безпосередня передача автомобіля в користування підприємству – орендарю провадиться згідно умов укладеного між ними договору оренди транспортного засобу.  У Вашому випадку, коли орендодавцем виступає фізична особа, основними супровідними документами при укладенні цього договору будуть наступні:

·       власне, сам договір оренди;

·       посвідчення про реєстрацію авто (техпаспорт);

·       акт технічного огляду авто;

·       акт прийому-передачі авто (як основного засобу);

·       паспорт та копія паспорту фізичної особи-орендодавця;

·       довідка про присвоєння орендодавцю ідентифікаційного коду та її копія.

Якщо орендодавець являється співробітником підприємства, то останні два документи (в копіях) повинні бути на підприємстві в його особовій справі, якщо діловодство ведеться на підприємстві належним чином.

Слід звернути увагу на те, що договір оренди транспортного засобу, укладений за участі фізичної особи згідно ст.799 Цивільного Кодексу України, підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.  У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (на підставі ст.220 ЦК України).  Втім, на практиці в суді сторони можуть довести, що цей правочин є дійсним навіть у випадку недотримання нотаріального його посвідчення.  Але вказаний шлях — складний та витратний.  Тому Вам слід від самого початку потурбуватися про нотаріальне посвідчення укладеного договору оренди (та не робити такого укладання “заднім числом”), адже в противному випадку податкова інспекція на практиці просто не приймає “до витрат з метою оподаткування” всі витрати на паливо (а згідно Вашого питання їх нестиме юридична особа-орендар, для якої включення таких витрат, напевно, має суттєве значення).

В бухгалтерському обліку орендоване авто варто зарахувати на забалансовий рахунок 01.  Багато хто з бухгалтерів підприємств цього не робить, а санкції за неведення забалансового обліку чинне законодавство України не передбачає.

При отриманні авто в експлуатацію ніякі операції для цілей обкладання податком на прибуток виконувати не треба (ця оподаткування не впливає на об'єкт оподаткування податку на прибуток), оскільки не призводить до збільшення активів чи заборгованість підприємства (наскільки було зрозуміло з Вашого питання, Ви ведете мову про оперативну оренду, а не фінансову,  тому і відповідь надалі будуємо на цьому припущенні).  Аналогічно, операції по оренді авто не є об’єктом обкладення ПДВ (згідно пп. 196.1.2 Податкового Кодексу).

Частина 2.  Експлуатація.  Використання орендованого авто оформлюється наступними документами:

·       тимчасовий реєстраційний талон (згідно абз. 4 п. 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 р.).  Без цього талону підприємство (та, насамперед, його водій за кермом цього автомобіля) матимуть проблеми при зупинці цього автомобіля працівниками ДАІ.

·       подорожні листи.  Хоч формально форма первинного обліку роботи легкового автомобіля та Інструкція про порядок її застосування і втратила чинність ще з 19.03.2013 р., проте, на практиці ці подорожні листи (або форма розроблена за аналогією власноручно) продовжують застосовувати.  Цей подорожній лист одночасно доводить, що авто використовується у господарській діяльності підприємства, а також те, що паливо, яке списується товариством, також списано в межах провадження цієї господарської діяльності.

За користування автомобілем фізичній особі повинна виплачуватися орендна плата.  Документом, який підтверджує факт надання належної оренди автомобіля протягом визначеного періоду є підписаний сторонами відповідний акт, який складається у довільній формі.  В бухгалтерському обліку орендна плата відображається в складі витрат звітного періоду.

Якщо орендодавцем виступає фізична особа (як у Вашому випадку), то податковим агентом по такій виплаті орендної плати є орендар, а це означає, що при нарахуванні і виплаті орендної платив він (орендар-юридична особа) зобов’язаний утримати та перерахувати до бюджету ПДФО та військовий збір за ставками 15% та 1,5%, відповідно, в порядку, визначеному в п.170.1 ПК України.

Орендатор в бухгалтерському та податковому обліку має право відносити всі витрати, понесені в ході використання орендованого авто (витрати на ПММ (згідно встановлених норм витрат та на підставі подорожніх листів), послуги стоянки та паркування, технічне обслуговування, ремонти та страхування).

Дуже бажано в явному вигляді визначити, які саме ремонти зобов'язується виконувати за свій рахунок орендар, а які — орендодавець.  Частіше (практика укладання таких договорів пішла таким шляхом) орендар бере на свій рахунок лише поточні ремонти та технічне обслуговування автомобіля,  а орендодавець — капітальні ремонти.  Втім, такий розподіл не є безумовною нормою, а тому Ви, на власний розсуд, залежно від Ваших потреб та планів, можете встановити інше розподілення витрат сторін на виконання ремонтів.  Наголосимо лише на тім, що у випадку, якщо Ви плануєте за рахунок орендаря-юридичної особи здійснювати якісь витрати на ремонт автомобіля, то таке розподілення витрат бажано прописати в договорі оренди, оскільки в противному випадку податкова інспекція, напевно, заперечуватиме проти таких витрат у складі витрат до оподаткування у юридичної особи-платника податку на прибуток.

Амортизувати авто, яке знаходиться в оренді (оперативній) не можна, оскільки орендар в цьому випадку не має об'єкту амортизації.

Частина 3.  Повернення з оренди (вибуття).  Повернення автомобіля орендодавцю здійснюється згідно з умовами договору та оформлюється зворотнім актом прийому-передачі.

В бухгалтерському обліку повернення авто відображається списанням цього авто з забалансового рахунку 01.



№ 369

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант (21.09.2015 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

Відповідь на це питання було надано нами ще на початку 2015 року (див. п. 5, 14, 87 Корисної інформації).

Так, листом Мінсоцполітики від 02.02.2015 р. (див. п. 14 Корисної інформації) процитовано з особливим підходом нову редакцію ст. 24 КЗпП України, серед якої виділяємо текст «обов’язкове укладення трудового договору з працівником у письмовій формі (наказ) та повідомлення про це…».

Таке подання державним органом відповіді на запитання породжує нове запитання (як завжди): а чи потрібно мати окремий трудовий договір у письмові формі, крім наказу?

Якщо вчитатися в текст відповіді, наданої Мінсоцполітики в листі, то стає зрозумілим, що єдиної письмовою формою укладення трудового договору є наказ.

ТРУДОВИЙ ДОГОВІР у письмовій формі = НАКАЗ у письмовій формі

А окрема письмова форма договору до наказу залишається «за бажанням» і необхідністю підприємства.

Аналогічний висновок озвучує і Держпраці в своєму свіжому листі (див. п. 87 Корисної інформації).

 



№ 368

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант (21.09.2015 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

Після закінчення відпустки по вагітності та пологам працівниця має повне право або вийти на роботу, або оформити відпустку по догляду за дитиною, або працювати в режимі неповного робочого часу, або піти в оплачувану відпустку і після неї вже оформити відпустку по догляду за дитиною або вийти на роботу.

Отже, працівниця самостійно вирішує як їй надалі розпоряджатися часом, про ще вона має зазначити у відповідній заяві.

Відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку може бути використана повністю, або частково. Тобто працівниця може вийти на роботу раніше досягнення дитиною 3-х річного віку (при цьому вона не зобов’язана попереджати про це роботодавця). Також працівниця через деякий час після оформлення відпустки по догляду за дитиною може вийти на роботу в умовах повної або неповної зайнятості, а потім знову повернутися у відпустку по догляду за дитиною. До поки дитині не виповниться три роки, усі права матері захищені і вона самостійно вирішує як їх обирати її час.

 



№ 367

Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант (21.09.2015 р. джерело: http://dominanta.in.ua ):

Так, працівник має право на підвищену податкову соціальну пільгу 150%, відповідно до пп. 169.1.3 ПКУ. При цьому варто звернути увагу на те, що його прийнято за сумісництвом. Якщо він не застосовує податкову соціальну пільгу за основним місцем роботи, тоді за сумісництвом він маж право надати заяву для застосування пільги. Але якщо за основним місцем роботи він вже користується пільгою, то отримати право на пільгу за сумісництвом працівник не зможе.